Постанова

від 15.07.2013 по справі 826/8950/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 липня 2013 року 17:00 № 826/8950/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі судового засідання Пасічнюк С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Печерської районної в м. Києві державної адміністрації до Споживчого кооперативу «Житлобуд» про припинення юридичної особи, визнання недійсним запису та державну реєстрацію,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Печерської районної в м. Києві державної адміністрації (далі - позивач) до Споживчого кооперативу «Житлобуд» (далі - відповідач) про припинення юридичної особи у зв'язку з ліквідацією, не пов'язаною з банкрутством юридичної особи, визнання недійсним запису № 10701020000034158 від 18.08.2008 року про державну реєстрацію Споживчого кооперативу «Житлобуд» та визнання недійсною державну реєстрацію Споживчого кооперативу «Житлобуд».

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що прокуратурою міста Києва в ході проведення перевірки у березні 2013 року виявлено, що при державній реєстрації відповідача не було дотримано вимог статей 134, 135, 137 Житлового кодексу Української РСР, Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого Радою Міністрів Української РСР від 30.04.1985 року із змінами і доповненнями, і такі порушення не можна усунути.

Незаконна державна реєстрація установчих документів СК «Житлобуд» порушує інтереси держави у сфері регуляторної політики підприємництва стосовно забезпечення єдиного порядку створення та реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що є підставою для їх захисту органами прокуратури шляхом пред'явлення даного адміністративного позову.

Представник прокуратури в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі

Позивач прибуття уповноважного представника у судове засідання не забезпечив, надавши суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, письмових заперечень суду також не надав.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних доказів у матеріалах справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У березні 2013 року заступником прокурора міста Києва старшим радником юстиції Хомичем І.Ю. винесено постанову про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів під час державної реєстрації обслуговуючих кооперативів, яким на підставі рішень Київської міської ради у 2007 році виділялись земельні ділянки, зокрема, СК «Житлобуд».

Перевіркою встановлено, що Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією 18.08.2008 року зареєстровано Споживчий кооператив «Житлобуд», про що зроблено реєстраційний запис № 1070 1020 0000 341 58.

Загальними зборами членів кооперативу 10.10.2008 року прийнято рішення про внесення змін до статуту кооперативу шляхом затвердження його у новій редакції.

У вказаному статуті СК «Житлобуд» зазначено, що засновниками кооперативу є: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Разом з тим перевіркою встановлено, що вказані члени кооперативу на квартирному обліку не перебували і при державній реєстрації статуту СК «Житлобуд» на квартирному обліку не стояли.

Нову редакцію статуту, затвердженого Загальними зборами членів кооперативу протоколом №2 від 10.10.2008 року, зареєстровано у Печерській районній у місті Києві державній адміністрації 16.10.2008 року.

Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією 16.10.2008 року згідно з поданими СК «Житлобуд» документами зареєстровано статут СК «Житлобуд» (нову редакцію), про що зроблено реєстраційний запис № 10701050001034158.

Відповідно до нової редакції статуту СК «Житлобуд» його членами є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Вищевказані члени кооперативу на квартирному обліку не перебували і при державній реєстрації нової редакції статуту СК «Житлобуд» на квартирний облік не стали, що є порушенням вимог статей 134, 135, 137 Житлового кодексу Української РСР, Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого Радою Міністрів Української РСР від 30.04.1985 року.

Наведені обставини, встановлені прокурорською перевіркою, свідчать про те, що при реєстрації установчих документів СК «Житлобуд» допущені порушення, які не можна усунути, а тому прокурор, ураховуючи, що державну реєстрацію СК «Житлобуд» здійснено у Печерській районній в місті Києві державній адміністрації, яка є належним позивачем, звернувся до суду в її інтересах з відповідними вимогами.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про кооперацію» від 04.06.2009 року № 1448-VI (далі - Закон «Про кооперацію»), законодавство про кооперацію базується на нормах Конституції України і Цивільного кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів з питань кооперації.

До таких інших нормативно-правових актів з питань кооперації відноситься, зокрема, і Житловий кодекс Української РСР від 30.06.1983 року № 5464-X, глава 5 якого регулює відносини щодо забезпечення громадян жилими будинками в будинках житлово-будівельних кооперативів, зокрема, щодо обліку, умов прийому, черговості прийому громадян, які бажають вступити до ЖБК, порядку організації і діяльності ЖБК, тощо.

У відповідності до положень статті 3 Закону України «Про правонаступництво України» від 12.09.1991 року № 1543-XII, закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною Радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що норми Житлового кодексу Української РСР мають пріоритет як спеціальні над нормами Закону України «Про кооперацію», які є загальними. Оскільки саме норми Житлового кодексу Української РСР визначать такий вид кооперативу як житловий, мету, порядок (включаючи вимоги для цього) створення, суб'єктний склад. В той же час, як випливає з преамбули Закону України «Про кооперацію», останній визначає лише правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні.

Тобто, визначає загальні умови до кооперації як такої, проте, такі вимоги не можуть бути застосовані всупереч вимог спеціального законодавства щодо конкретного кооперативу, яким в даному випадку є Житловий кодекс Української РСР в силу свого змісту та статті 5 Закону України «Про кооперацію».

Відповідно до змісту статуту СК «Житлобуд», мети, завдань та видів його діяльності випливає, що з урахуванням ч. 2 ст. 6 Закону України «Про кооперацію» за напрямом діяльності зазначений кооператив відповідає поняттю «житлово-будівельний кооператив».

Частина 1 статті 6 Закону України «Про кооперацію» встановлює, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про кооперацію» кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах.

Статтею 133 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру

Відповідно до частини 1 статті 134 Житлового кодексу Української РСР на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР) і потребують поліпшення житлових умов .

Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які мають право бути взятими на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, а також громадяни, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок (ч. 2 ст. 134 Житлового кодексу Української РСР).

Законодавством Союзу РСР і Української РСР може бути встановлено й інші підстави для взяття громадян на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу (ч. 3 ст. 134 Житлового кодексу Української РСР).

Відповідно до частини 4 статті 134 Житлового кодексу Української РСР облік громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

Облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, при яких організуються кооперативи, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також у виконавчому комітеті Ради народних депутатів. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію, а також особи, зазначені в частині 2 статті 37 цього Кодексу.

Порядок обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, встановлюється законодавством Союзу РСР і Української РСР (ч. 5 ст. 134 Житлового кодексу Української РСР).

Згідно частини 6 статті 134 Житлового кодексу Української РСР правила обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, затверджуються Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок.

Громадяни, які перебувають на обліку бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу, вносяться до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов (ч. 7 ст. 134 Житлового кодексу Української РСР).

Відповідно до частини другої статті 135 Житлового кодексу Української РСР до членів житлово-будівельного кооперативу приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР) і перебувають на обліку бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу або користуються правом позачергового прийому до членів кооперативу, а також громадяни, зазначені в частині першій статті 143, частині другій статті 145 і частині першій статті 146 цього Кодексу.

Як уже встановлено судом, засновниками СК «Житлобуд є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 А відповідно до нової редакції статуту СК «Житлобуд», зареєстрованого 16.10.2008 року, до членів кооперативу входили: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Відповідно до листа Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 11.03.2013 року № 04-11/104/700-895 ОСОБА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_4, знятий з квартирного обліку 30.10.2006 року, як забезпечений житловою площею за встановленими нормами; ОСОБА_5, що проживає АДРЕСА_1 - на квартирному обліку не перебував та не перебуває; ОСОБА_4, що проживає за адресою: АДРЕСА_2, на квартирному обліку упродовж 2007-2012 років у відділі обліку та розподілу житлової площі Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації не перебував та не перебуває.

Також, за даними згідно листа Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 11.03.2013 року № 105/01-2009/1 встановлено, що ОСОБА_7, яка зареєстрована в АДРЕСА_3 на квартирному обліку не перебувала.

Відповідно до листа Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 11.03.2013 року № 24/99/2 за даними відділу обліку і розподілу житлової площі ОСОБА_6 перебував на квартирному обліку в районі з 13.08.2011 року на загальних підставах складом сімї з однієї особи та з 31.08.2011 року був знятий з квартирного обліку у зв'язку з забезпеченням житловою площею.

Отже, з досліджених письмових доказів вбачається, що члени (засновники) станом на день створення і державної реєстрації СК «Житлобуд» на квартирному обліку не перебували, а отже і не потребували поліпшення житлових умов, що підтверджується зазначеними відомостями у листах районних у м. Києві державних адміністрацій.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що члени (засновники) відповідача не відповідають вищезазначеним вимогам Житлового кодексу Української РСР, а отже, не мали права створювати та здійснювати державну реєстрацію СК «Житлобуд».

Відповідно до частини 3 статті 137 Житлового кодексу Української РСР порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства Української РСР.

Примірний статут житлово-будівельного кооперативу затверджується Радою Міністрів Української РСР.

Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленому порядку.

Статтею 3 поданого для державної реєстрації юридичної особи статуту СК «Житлобуд» передбачено, що метою та видом діяльності є підвищення життєвого рівня членів кооперативу, захист їх майнових інтересів та соціальних прав, задоволення житлових потреб членів Кооперативу шляхом будівництва житла, котеджів, дач та інших об'єктів нерухомого майна для членів Кооперативу, як по типових, так і індивідуальних проектах з урахуванням генеральних планів забудови населених пунктів та іншої містобудівної документації, участь коштами в інвестуванні будівництва житла, а також придбання на первинному та/чи вторинному ринку нерухомості та наступної експлуатації житла, котеджів, дач та інших об'єктів нерухомого майна, призначених для задоволення потреб членів кооперативу, надання членам кооперативу земельні ділянки для цілей, що не суперечать статут кооперативу.

Відповідно до пункту 3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 року № 186 число громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, повинно відповідати кількості квартир у жилому будинку (будинках) кооперативу, запланованому до будівництва.

При будівництві одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, але не може бути менше 5 чоловік.

При цьому засновниками СК «Житлобуд» виступили 3 особи, а станом на день звернення до суду кількість його членів становить 4 особи, що підтверджується матеріалами справи, а відповідачем не спростовано.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Частиною 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV встановлено, що підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.

З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання недійсною державної реєстрації та припинення СК «Житлобуд» підлягають задоволенню, оскільки при його створенні допущені порушення, які неможливо усунути. Вони полягають у тому, що засновники відповідача станом на день його створення і державної реєстрації не відповідали визначеним Житлового кодексу Української РСР вимогам, а саме не перебували на квартирному обліку, тобто не були визнані такими, що потребують поліпшення житлових умов.

Крім того, враховуючи мету створення відповідача, були порушені вимоги і щодо кількості членів кооперативу.

Згідно з частиною 6 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або особу, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено судовим рішенням.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання недійсним запису про державну реєстрацію СК «Житлобуд», державної реєстрації та його припинення.

Згідно з пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладено представництво інтересів громадянина або держави у суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 36-1Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. № 1789-XII прокурор здійснює представництво інтересів держави у суді, тобто, здійснює від імені держави процесуальні та інші дії, спрямовані на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Враховуючи, що предметом позову є незаконна державна реєстрація установчих документів СК «Житлобуд», що порушує інтереси держави у сфері регуляторної політики підприємництва, позов прокурором пред'явлено в інтересах держави, в межах наданих законом повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи прокурора та позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Печерської районної в м. Києві державної адміністрації задовольнити повністю.

Визнати недійсним запис № 10701020000034158 від 18.08.2008 року про державну реєстрацію Споживчого кооперативу «Житлобуд» (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 9, ідентифікаційний код 36087070).

Визнати недійсною державну реєстрацію Споживчого кооперативу «Житлобуд» (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 9, ідентифікаційний код 36087070).

Припинити у зв'язку з ліквідацією, не пов'язаною з банкрутством юридичну особу - Споживчий кооператив «Житлобуд» (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 9, ідентифікаційний код 36087070).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко