Рішення

від 15.07.2013 по справі 922/1905/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2013 р.Справа № 922/1905/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Субос", м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-Харків", м.Харків, про стягнення 33146,93 грн. за участю представників:

позивача - Кураєва К.А. (довіреність б/н від 25.04.2013р.);

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Субос", м.Київ, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-Харків", м.Харків, 33146,93 грн. заборгованості за Додатковою Угодою № 1 від 22.02.2010р. до Договору поруки № 20 від 22.02.2010р., у тому числі: 31339,00 грн. основної заборгованості; 1481,09 грн. пені; 31,34 грн. інфляційних втрат; 295,50 грн. - 3% річних, нарахованих у зв'язку із простроченням виконання зобов'язання. Судовий збір в сумі 1720,50 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.05.2013р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/1905/13 та розгляд справи призначено на 27.05.2013р. о 10:45 год.

Ухвалою господарського суду від 27.05.2013р. розгляд справи було відкладено на 15.07.2013р. об 11:30 год., у зв'язку з неявкою представника відповідача. Даною ухвалою за клопотанням представника позивача строк розгляду справи було продовжено на 15 днів - по 28.07.2013р.

У судовому засіданні, яке відбулося 15.07.2013р., представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Копія ухвали господарського суду про відкладення розгляду справи, надіслана на адресу відповідача: 61001, м.Харків, вул.Гагаріна, 1 (згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних х осіб та фізичних осіб - підприємців), повернута до господарського суду за закінченням строку зберігання.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання (за місцезнаходженням згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

22.02.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еталон-Харків" (відповідач) та Приватним Підприємством "Автомобільна компанія "Укравтоснаб" (продавець) було укладено Договір № 1 купівлі-продажу, згідно якого продавець зобов'язався поставити та передати автомобіль ГАЗ-2705-216 (товар) у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору.

Відповідно до пп. 2.1. Договору купівлі-продажу, відповідач зобов'язався здійснити оплату товару в розмірі 108630,00 грн. протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунка-фактури.

22.02.2010р. на забезпечення виконання зобов'язання за вищевказаним Договором купівлі-продажу, між продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Субос" (позивач) було укладено Договір поруки № 20 від 22.02.2010р., згідно умов якого позивач виступив поручителем і зобов'язався перед продавцем солідарно відповідати за виконання зобов'язання відповідачем щодо оплати товару, яке виникло з Договору купівлі-продажу.

Як свідчать матеріали справи, продавець виконав свої обов'язки щодо передачі товару згідно Договору купівлі-продажу, а відповідач прийняв товар, однак не виконав, взятих на себе зобов'язань у частині оплати, в зв'язку з чим продавець направив поручителю (позивачу) вимогу стосовно виконання зобов'язань поручителя за Договором поруки № 20 від 22.02.2010р

Поручитель (позивач) здійснив оплату вартості товару, згідно пп. 4.1. Договору поруки № 20 від 22.02.2010р., що підтверджується банківською випискою від 26.02.2010р.

22.02.2010р. між поручителем (позивачем) та відповідачем було укладено Додаткову Угоду № 1 до Договору поруки № 20 від 22.02.2010р., згідно пп. 4 якої відповідач взяв на себе зобов'язання перерахувати на поточний рахунок поручителя 108630,00 грн. до 31.12.2012р.

Станом на 25.04.2013р. відповідачем було здійснено часткову оплату боргу в розмірі 77291,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Таким чином, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 31339,00 грн. та на теперішній час вона не сплачена.

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За вимогами ст. 556 Цивільного кодексу України, до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно п. 5. Додаткової угоди № 1 до Договору поруки № 20 від 22.02.2010р., за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань за даним Договором боржник несе відповідальність згідно діючого законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 1481,09 грн. пені; 295,50 грн. - 3% річних та 31,34 грн. інфляційних втрат законними та обґрунтованими.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 33146,93 грн., у тому числі: 31339,00 грн. основного боргу, 1481,09 грн. пені; 295,50 грн. - 3% річних та 31,34 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Субос" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 553, 554, 556, 610, 611, 612, 624, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-Харків" (61001, м.Харків, пр.Гагаріна, 1; ідентифікаційний номер: 31942210; п/р 26000060384644 у відділенні № 72 ХГРУ "Приватбанку", м.Харків, МФО 351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Субос" (03164, м.Київ, вул.Генерала Наумова, 23-б; поштова адреса: 03067, м.Київ, вул.Виборзька, 78; ідентифікаційний номер: 34482654; п/р 26005000909673 в ПАТ "Універсал Банк", МФО 322001) - заборгованість за Додатковою угодою № 1 від 22.02.2010р. до Договору поруки № 20 від 22.02.2010р. у розмірі 33146,93 грн., у тому числі: 31339,00 грн. основної заборгованості; 1481,09 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання; 31,34 грн. інфляційних втрат; 295,50 грн. - 3% річних; а також 1720,50 грн. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.07.2013 р.

Суддя Кухар Н.М.