ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 2602/3778/12
провадження № 2/753/1533/13
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" червня 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Дубаса В.А.,
при секретарі: Ридзель О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Стека» про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні, середнього заробітку за весь час затримки та грошової компенсації за невикористану відпустку, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Стека» та з огляду на остаточні позовні вимоги просила суд просила стягнути недонараховану і невиплачену заробітну плату за період з серпня 2011 року по 19.03.2012 року у сумі 13440 грн. 68 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 19.03.2012 року по 11.04.2013 року у сумі 26810 грн. 00 коп., а також грошову компенсацію за 6 днів невикористаної щорічної основної відпустки у сумі 510 грн. 40 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги посилалась на те, що вона з жовтня 2010 року працювала в ТОВ «Стека» на посаді заступника директора з питань охорони праці. Наказом №19-к від 19.03.2012 року позивач була звільнена із займаної посади за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України.
Однак, у порушення вимог КЗпП України, ні в день звільнення ні наступного дня трудову книжку позивачу не було видано і не було проведено остаточного розрахунку з нею. Позивач усно зверталась до відповідача зі згаданим питанням, однак відповідачем не було вчинено жодної дії. У подальшому позивачем 05.04.2012 року на адресу ТОВ «Стека» рекомендованим листом направлено заяву про повернення трудової книжки і проведення повного розрахунку. Листом від 13.04.2012 року позивачу повернуто лише трудову книжку, однак повного розрахунку так і не було проведено.
Заява ОСОБА_2 до прокуратури Дніпровського району м.Києва щодо повернення їй невиплаченої заробітної плати була перенаправлена до Територіальної державної інспекції праці у м. Києві, яка роз»яснила позивачці право на зернення до суду.
Представник позивача та позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнала лише в частині вимоги про стягнення невиплаченої заробітної плати у сумі 74 грн. 75 коп., в іншій частині позовних вимог просила суд відмовити, крім того надала до суду письмові заперечення на позов (а.с.20-26, 90-91).
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 03 жовтня 2010 року працювала в ТОВ «Стека» на посаді заступника директора з питань охорони праці, що неоспорюється сторонами, а наказом №19-К від 19.03.2012 року була звільнена із займаної посади за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с.3).
Відповідно до ст.115 КЗпП України та ст.24 Закону України „Про оплату праці", заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у день звільнення, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинне виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Представник відповідача визнала наявність заборгованості по виплаті заробітної плати у сумі 74 грн. 75 коп., з огляду на що дана обставина не підлягає доведенню на підставі ст. 61 ч. 1 ЦПК України.
З огляду на те, що відповідач розрахунки з позивачем в день її звільнення не здійснив, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача середньої заробітної плати за весь час затримки розрахунку при звільненні, тобто за період з з 19.03.2012 року по 11.04.2013 року.
Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Враховуючи, що заробітна плата позивача у січні 2012 року складала 1699 грн. 74 коп., а у лютому 2012 року - 1958 грн. 26 коп., тому за 2 місяці заробіток позивача склав 3658 грн. 00 коп. Середньоденна заробітна плата позивача за 33 робочих дні у січні - лютому 2012 року склала (3658 грн. 00 коп./33 дні) 110 грн. 85 коп.
З огляду на викладене, за 269 календарних дні затримки розрахунку при звільненні відповідач в силу вимог ст.117 КЗпП України повинен сплатити позивачу (110 грн. 85 коп. х 269 днів) 29818 грн. 65 коп.
Статтею 11 частиною 1 ЦПК передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших
осіб, які беруть участь у справі.
Виходячи з того, що позивачка просить стягнути на її користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 19.03.2012 року по 11.04.2013 року у сумі 26810 грн. 00 коп., а суд не може вийти за межі позовних вимог, тому стягненню з відповідача підлягає саме: 26810 грн. 00 коп.
Суд вважає за необхідне відхилити позовну вимогу ОСОБА_2 у частині стягнення невиплаченої заробітної плати за період з серпня 2011 року по 19.03.2012 року у сумі 13440 грн. 68 коп. (за виключенням заборгованості по заробітній платі у сумі 74 грн. 75 коп.) виходячи з наступного.
Як вбачається із розрахунково-платіжної відомості № НЗП-000009 за серпень 2011 року позивачу за 7 відпрацьованих днів нараховано заробітну плату у сумі 668 грн.18 коп., після обов'язкових відрахувань до виплати позивачу належало 540 грн. 83 коп., перед позивачем існувала заборгованість за минулий період у сумі 1521 грн. 99 коп., таким чином до виплати належало 2 062 грн. 82 коп.
Відповідно до розрахунково-платіжної відомості № НЗП-000010 за вересень 2011 року позивачем не було відпрацьовано жодного робочого дня, тому нарахована заробітна плата становила 0 грн. 00 коп. У зв»язку з тим, що попередня сума у 2062 грн. 82 коп. виплачена не була, тому до виплати за серпень-вересень 2011 року підлягало 2062 грн. 82 коп.
Згідно відомості на виплату грошей за жовтень 2011 року ОСОБА_2 у жовтні була погашена сума у 1521 грн. 99 коп., а згідно відомості на виплату грошей за серпень 2011 року позивачу у жовтні 2011 року виплачено сума у 540 грн. 83 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу № 31/07-2011 р. від 31.07.2011 року працівникам ТОВ «Стека» у т.ч. і позивачу у справі встановлено робочий день тривалістю у 4 години, згідно наказу №01/10-2011 року від 01.10.2011 року працівникам ТОВ «Стека» у т.ч. і позивачу у справі встановлено робочий день тривалістю у 2 години.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 особисто під розпис ознайомилась з цими наказами, проте позивач також не надала суду належних та допустимих доказів того, що працювала у зазначений період часу повний робочий день у 8 годин тощо.
У листопаді 2011 року позивач працювала 22 дні по 2 години, а всього відпрацювала 44 години, що підтверджується табелем обліку робочого часу і виходячи із посадового окладу та кількості відпрацьованого часу їй нарахована зарплата у сумі 477 грн. 27 коп., що випливає із розрахунково-платіжної відомості № НЗП-000013 за листопад 2011 року. За вирахуванням податків та обов'язкових платежів до сплати позивачеві за листопад 2011 року належало 386 грн. 31 коп., які позивачем отримано.
У грудні 2011 року позивач працювала 22 дні по 8 годин, а всього відпрацювала 176 годин, що підтверджується табелем обліку робочого часу, у січні 2012 року позивач працювала 20 днів по 8 годин, а всього відпрацювала 160 годин, що підтверджується табелем обліку робочого часу. Позивачеві відповідно наказу № 10-к від 16.02.2012 р. була надана додаткова оплачувана відпустка на 20 календарних днів з 10.02.2012 року по 10.03.2012 року за її особистою заявою у зв'язку із довідкою-викликом на навчання.
Отже, у лютому 2012 року позивач працювала 13 днів по 8 годин, а всього відпрацювала 104 години, що підтверджується табелем обліку робочого часу, 12.03.2012 року позивач повернулася із відпустки на навчання і наступного дня подала заяву про основну відпустку на 3 дні з 14.03.2012 року по 16.03.2012 року, яка була їй надана роботавцем.
Згідно з наказом № 19-К від 19.03.2012 року ОСОБА_2 була звільнена за власним бажанням.
Таким чином у березні 2012 року позивач працювала 3 дні по 8 годин, що підтверджується табелем обліку робочого часу.
Виходячи із посадового окладу та кількості відпрацьованого часу позивачу була нарахована зарплата у сумі 300 грн. 00 коп., а також відпускні за три дні щорічної відпустки та компенсація за 6 днів невикористаної у сумі 510 грн. 40 коп.
Окрім того, відмовляючи у задоволенні позову у цій частині суд зважає на те, відповідач на прохання позивача оплатив рік навчання позивача у сумі 7000 грн. 00 коп., оскільки остання є студентом (із заочною формою навчання) Київського Національного університету будівництва та архітектури.
Відповідач 09.12.2011 року оплатив наданий позивачем рахунок-фактуру від навчального закладу №ОП-08-1 від 06.12.2011 року у сумі 3500 грн. 00 коп.
У лютому 2011 року відповідачем оплачений вказаному вищому навчальному закладу другий платіж за навчання позивача у сумі 3500 грн. 00 коп., що підтверджується випискою з банківського рахунку від 16.02.2012 року.
Матеріали справи дійсно не містять заяви ОСОБА_2 про отримання від ТОВ «Стека» безвідсоткової позики з метою оплати за навчання або будь-якої іншої заяви, немає доказів досягнення між працівником та роботавцем домовленностей щодо порядку повернення коштів сплачених ТОВ «Стека» за навчання ОСОБА_2, однак позивачем також не надано суду доказів того, що вона не зверталась до ТОВ «Стека» з проханням оплатити вказаному Універститету за її навчання або взагалі заперечувала проти такої оплати навчання маючи власні грошові кошти, тому суд погоджується з позицією відповідача згідно якої протягом грудня 2011 року - березня 2012 року у відповідаки із заробітної плати, матеріальної допомоги та інших платежів відраховувались грошової кошти з метою погашення позики отриманої ОСОБА_2 на навчання тощо.
У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги частково ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування частково, а тому позовну заяву необхідно теж задовольнити частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 131, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в :
Позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Стека» (розташоване за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 168-Е, кв. 317; код ЄДРПОУ 24255288) на користь ОСОБА_2 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2) середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 26810 грн. 00 коп., заборгованість по заробітній платі у сумі 74 грн. 75 коп.
У задоволенні інших вимог позову - відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Стека» (розташоване за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 168-Е, кв. 317; код ЄДРПОУ 24255288) на користь держави судовий збір у сумі 268 грн. 85 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
Суд | Дарницький районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2013 |
Оприлюднено | 22.07.2013 |
Номер документу | 32508016 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дарницький районний суд міста Києва
Дубас В. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні