Рішення

від 18.07.2013 по справі 914/2592/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2013 р. Справа № 914/2592/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Лосик Ю.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіт-Карго», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Альянс», м. Перемишляни

про: стягнення 25 000,00 грн. боргу

Представники :

Від позивача: Комовци П.П. - директор

Від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 81 1 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіт-Карго», м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Альянс», м. Перемишляни про стягнення 25 000,00 грн. боргу.

Ухвалою суду від 05.07.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 18.07.2012 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явки представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів первісного позову судом встановлено:

29.03.2013 р. між сторонами у справі було укладено Договір перевезення № 2903, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання доставити вантаж до місця призначення і видати його вантажоодержувачеві (вповноваженій особі вантажоодержувача) у відповідності до Заявки відповідача, а відповідач у свою чергу зобов'язався оплатити встановлену плату за здійснене у відповідності до Заявки перевезення.

29.03.2013 р. оформлено Заявку № 7, якою погоджено здійснення позивачем перевезення частин трансформатора електричного у кількості 17 ящиків за маршрутом Прага - Запоріжжя, одержувач вантажу - ПАТ «Запоріжтрансформатор», м. Запоріжжя. Загальну вартість перевезення сторони визначили у розмірі 25 000,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи відповідно до погоджених у Заявці умов, позивачем було надано відповідачу послуги перевезення вантажу. Факт надання послуг підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR А № 103347, оригінал якої оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи.

04.04.2013 р. ТзОВ «Кіт-Карго» та ТзОВ «Транс-Альянс» підписано Акт № 68 здачі-приймання виконаних робіт, наданих послуг, яким сторони підтвердили що послуги, згідно Договору надані і сторони претензій одна до одної не мають. Також 04.04.2013 р. позивачем оформлено Рахунок № 68 на суму 25 000,00 грн.

Як вказано у позовній заяві оригінали міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) 103347 з відміткою вантажоодержувача, Акт № 68 здачі-приймання виконаних робіт, наданих послуг від 04.04.2013 р., Договір перевезення № 92903 від 29.03.2013 р. та рахунок на оплату перевезення за Заявкою № 7 від 29.03.2013 р. були направлені на адресу відповідача рекомендованим листом, який ТзОВ «Транс-Альянс» отримано 12.04.2013 р., що підтверджується відміткою відділення Укрпошти на бланку рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Умовами Заявки № 7 від 29.03.2013 р. визначено, що оплата наданих позивачем послуг здійснюється відповідачем протягом 10 днів з моменту отримання оригіналів документів (CMR, акт, договір, рахунок).

Проте, як стверджує позивач, відповідач у визначений строк оплату послуг не здійснив, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі основного боргу 25 000,00 грн.

24.05.2013 р. позивач надіслав на адресу відповідача Претензію б/н від 24.05.2013 р., відповідно до якої просив негайно погасити заборгованість за надані послуги перевезення на суму 25 000,00 грн. та повідомив, що у випадку невиконання даної вимоги в 10-ти денний термін ТзОВ «Кіт-Карго» буде звертатись з позовом до господарського суду.

Згідно представленого суду поштового повідомлення № 03022 0454452 9 вищевказану претензію позивача відповідач отримав 30.05.2013 р. Однак, як встановлено в судовому засіданні, претензія від 24.05.2013 р. залишена відповідачем без задоволення та реагування, що стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі, оглянувши оригінали документів та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановив суд, спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору перевезення № 2903 від 29.03.2013 р., на виконання умов якого позивачем надавались відповідачу послуги перевезення вантажу за маршрутом Прага (Чехія) - Запоріжжя (Україна) на загальну суму 25 000,00 грн. Основні умови перевезення визначено у Заявці №7 від 29.03.2013 р.

Положення ст. 908 ЦК України визначаєть, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

У п. 1.2. Договору перевезення сторонни погодили, що у разі, коли при організації міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом принаймі одна з країн місця завантаження вантажу або місця доставки вантажу у відповідності до Заявки є учасником Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ), далі - Конвенція CMR, такі перевезення виконуються у відповідності до умов даної Конвенції.

Як вбачається із Заявки № 7 від 29.03.2013 р. країною завантаження вантажу була Чехія, а відтак на спірні правовідносини поширюється також положення Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, до якої Україна приєдналася на підставі Постанови Верховної Ради України від 17.09.1992р. «Про приєднання України до Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів» (Віденська конвенція).

Згідно визначення ст. 307 ГК України та ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів ст. 9 Конвенції доказом умов договору перевезення і підтвердженням прийняття вантажу перевізником служить товарно-транспортна накладна, якщо не доведено іншого.

При дослідженні матеріалів справи суд встановив, що перевезення вантажу за Заявкою № 7 від 29.03.2013 р. оформлено міжнародною товарно-транспортною накладною CMR А № 103347. Вказаний документ оформлено у відповідності до вимог Конвенції КДПВ, у графі «Підпис та штамп одержувача» стоять відтиск печатки та підпис повноважного представника вантажоодержувача - ПАТ «Запоріжтрансформатор», м. Запоріжжя.

Вищенаведене дає можливість зробити висновок, що договірні зобов'язання перед відповідачем позивач виконав належно та у повному обсязі.

Окрім цього факт виконання позивачем зобов'язання підтверджується підписаним сторонами Актом № 68 здачі-приймання виконаних робіт від 04.04.2013 р., в якому сторони вказали, що претензій одна до одної не мають.

Частиною 1 ст. 916 ЦК України передбачено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

У відповідності до п. 2.1.6. відповідач зобов'язався своєчасно, в строки, вказані у п. 3.3. Договору здійснювати розрахунки з позивачем.

Згідно п. 3.3. Договору строк оплати послуг позивача становить 10 днів з моменту отримання відповідачем документів, вказаних у п. 3.2. Договору (оригіналу рахунку-фактури, оригіналу CMR по відповідній заявці з відміткою вантажоодержувача про прийом вантажу та оригіналів інших документів, що підтверджують узгоджені з відповідачем додаткові витрати позивача).

Наявними в матеріалах справи документами, а саме рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 03022 0452186 3 підтверджується, що визначені Договором оригінали накладних було направлено на адресу відповідача 08.04.2013 р. Однак, як встановлено в судовому засіданні, у погоджені сторонами строки відповідач наданих позивачем послуг не оплатив.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовий збір, згідно ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 9 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, ст. 174, 193, 307, 306 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 908, 916 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Альянс» (81200, Львівська область, м. Перемишляни, вул. С. Ковча, 27. Ідентифікаційний код 36848633 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіт-Карго» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13. Ідентифікаційний код 32554433) 25 000,00 грн. боргу та 1 720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.07.2013 р.

Суддя Ділай У.І.