Рішення

від 08.07.2013 по справі 910/10022/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10022/13 08.07.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт технік"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД 2005"

про стягнення 106335,79 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Пшенько С.М. за довіреністю № 23/05-2Д від 23.05.2013 р.

від відповідача: Гріненко А.О. за довіреністю № б/н від 10.04.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт технік" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД 2005" про стягнення заборгованості в загальній сумі 106335,79 грн. за договором № 21-09/27 від 21.09.2012 р., з яких: 97507,11 грн. основного боргу, 7341,58 грн. пені та 1487,10 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2013 р. порушено провадження у справі № 910/10022/13, розгляд справи призначено на 08.07.2013 р. о 10:40 год.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано свого зобов'язання по договору № 21-09/27 від 21.09.2012 р. з оплати в повному обсязі за поставлену продукцію та виконані позивачем монтажні та налагоджувальні роботи, внаслідок чого виникла заборгованість відповідача в розмірі 97507,11 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача, у відповідності до ст. 625 ЦК України, 1487,10 грн. 3% річних за період з 16.11.2012 р. по 16.05.2013 р. та відповідно до п. 6.2 зазначеного договору - 7341,58 грн. пені за період з 16.11.2012 р. по 16.05.2013 р.

11.06.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява, відповідно до якої позивач на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі надав витребувані судом документи (витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача та відповідача станом на 10.06.2013 р.) та власне підтвердження про відсутність в провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, що і у справі № 910/10022/13.

В судове засідання, призначене на 08.07.2013 р., представник позивача з'явився, позовні вимоги повністю підтримав, надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог.

В судове засідання, призначене на 08.07.2013 р., представник відповідача з'явився, надав усні заперечення проти заявлених позовних вимог, відповідно до яких проти позовних вимог в частині основного боргу не заперечував, тоді як проти задоволення позовних вимог про стягнення сум пені та 3 % річних повністю заперечував, оскільки вважає, що термін виконання спірного зобов'язання не настав з огляду на відсутність доказів виставлення позивачем відповідачу рахунку-фактури.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.07.2013 р. також подав письмове клопотання про долучення документів до матеріалів справи (статуту та свідоцтва про державну реєстрацію відповідача, довідки АА № 614691 з ЄДРПОУ та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.05.2013 р. щодо відповідача). Клопотання відповідача судом задоволено та передано для реєстрації до відділу діловодства суду.

В судовому засіданні 08.07.2013 р. здійснювався огляд оригіналів документів, доданих позивачем до позовної заяви, в т.ч. наданого представником позивача Акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 р. (форма № КБ-2в), який містить дату його підписання сторонами 12.11.2013 р.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.07.2013 р. надав для огляду суду копію вищезазначеного акту, яка не містить дати підписання цього акту з боку відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.07.2013 р. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання йому можливості надати суду оригінал наявного у відповідача Акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 р. (форма № КБ-2в), який не містить дати підписання цього акту з боку відповідача.

Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи судом відхилено як безпідставне, враховуючи при цьому факт дослідження в судовому засіданні оригіналу спірного Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 р. (форма № КБ-2в), який містить дату його підписання сторонами, в т.ч. з боку відповідача, 12.11.2013 р. При цьому судом досліджено, що оригінал наведеного акту містить підпис повноважного представника відповідача та засвідчений печаткою відповідача.

Судом також враховано приписи ст. 77 ГПК України, якою визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За наведених обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 08.07.2013 р.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 08.07.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.09.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комфорт технік" (Продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАД 2005" (Покупець, відповідач) було укладено Договір № 21-09/27 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Покупець (відповідач) приймає, а Продавець (позивач) поставляє Товар в кількості, асортименті та в строки, обумовлені в Специфікації № 1 (далі - Продукція).

Відповідно до п. 1.2 Договору Продавець (позивач) здійснює монтаж та наладку Продукції на об'єкті Покупця.

Пунктом 1.3 Договору сторони узгодили здійснення оплати Покупцем (відповідачем) Продукції, виконаних робіт, на умовах та в строки, обумовлені в Додатку № 1.

Згідно пунктів 2.2, 2.3 Договору передача Продукції по кількості здійснюється на об'єкті та підтверджується Актами КБ-2, КБ-3, а приймання Продукції по якості, перевірка на наявність браку здійснюється Покупцем (відповідачем) під час приймання виконаних робіт по монтажу та налагодженню Продукції, підтверджується Актами КБ-2, КБ-3 виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.1 Договору Покупець (відповідач) оплачує Продукцію та виконані роботи згідно з Додатком № 1, на підставі рахунків-фактур, які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 6.2. Договору передбачено, що у разі порушення Покупцем (відповідачем) строків фінансових розрахунків за Продукцію, монтажні та пусконалагоджувальні роботи, Покупець сплачує неустойку в розмірі 0,2 % від загальної суми Договору за кожний день прострочки, але не більше від 10% загальної суми Договору.

Як зазначив позивач, ним згідно з умовами Договору були виконані роботи на загальну суму 182507,11 грн. , що підтверджується Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 р. (форма № КБ-2в), який підписаний сторонами 12.11.2012 р.

Враховуючи умови пункту 4.1 Договору та п. 4 Додатку № 1 до Договору, позивач вважає, що остаточний розрахунок за виконані ним за Договором роботи відповідач повинен був здійснити у термін до 15.11.2012 р.

Проте, станом на час звернення позивача з позовом до суду, виконані ним за Договором роботи відповідач оплатив лише частково, перерахувавши на рахунок позивача 85000,00 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви банківськими виписками від 03.10.2012 р., від 18.10.2012 р., від 23.11.2012 р.

Таким чином, позивач вважає, що заборгованість відповідача за Договором станом на час подання позову до суду становить 97507,11 грн. (182507,11 грн. - 85000,00 грн. = 97507,11 грн., основний борг).

Крім того, оскільки відповідач прострочив сплату основного боргу, позивач заявляє також вимоги про стягнення з останнього відповідно до п. 6.2 Договору 7341,58 грн. пені за період з 16.11.2012 р. по 16.05.2013 р. та відповідно до ст. 625 ЦК України 1487,10 грн. 3% річних за період з 16.11.2012 р. по 16.05.2013 р.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 2 статті 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами фактично укладений змішаний договір, в якому містяться елементи договору поставки та договору підряду.

Отже, саме умови укладеного між сторонами Договору № 21-09/27 від 21.09.2012 р. та відповідні положення статей параграфу 3 глави 54 та параграфу 1 глави 61 підрозділу І розділу III ЦК України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених наведеним договором поставки Продукції та здійснення монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також їх оплати.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Аналогічні приписи містять статті 525, 526 ЦК України.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору повноважними представниками позивача та відповідача 12.11.2012 р. був підписаний Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 р. (форма № КБ-2в) на загальну суму 182507,11 грн. , до складу якої включено вартість Продукції та вартість монтажних робіт.

При цьому вищенаведений Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 р. (форма № КБ-2в), який підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений печатками сторін, а отже і з боку відповідача , приймається судом у якості належного і допустимого доказу на підтвердження поставки позивачем Продукції та виконання позивачем монтажних робіт, а рівно прийняття відповідачем Продукції та монтажних робіт без будь-яких зауважень та заперечень .

З огляду на наведене, суд повністю відхиляє доводи відповідача про підписання ним Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 р. (форма № КБ-2в) без зазначення відповідної дати підписання.

Згідно п. 4.1 Договору передбачено, що Покупець (відповідач) оплачує Продукцію та виконані роботи згідно з Додатком № 1, на підставі рахунків-фактур, які є невід'ємною частиною Договору .

Пунктами 2, 3, 4 Додатку № 1 до Договору сторони визначили порядок розрахунків за Договором, а саме:

- Покупець (відповідач) здійснює передоплату у вигляді 50% від суми Договору на протязі 3 банківських днів з дня підписання Договору (п. 2);

- Покупець (відповідач) здійснює повну оплату поставленої Продукції на протязі 3 банківських днів з моменту повідомлення Покупця про наявність продукції, що постачається, на складі Продавця (позивача) (п. 3);

- Покупець (відповідач) здійснює оплату монтажу на протязі 3 банківських днів з дня підписання Акту повністю виконаних робіт (п. 4) .

Тож, враховуючи наведені умови Договору та Додатку № 1 до Договору щодо порядку розрахунків за цим Договором, суд погоджується з доводами позивача про те, що оплата прийнятих відповідачем за Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 р. (форма № КБ-2в) Продукції та монтажних робіт повинна була здійснюватися протягом 3 банківських днів з дня підписання Акту повністю виконаних робіт, а отже, протягом 13.11.2013 р. - 15.11.2013 р., з огляду на підписання зазначеного акту сторонами 12.11.2012 р. При цьому, у суду наявні всі підстави вважати, що зазначений Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 р. (форма № КБ-2в) є актом в розумінні п. 4 Додатку № 1 до Договору, а саме "Актом повністю виконаних робіт".

Зібрані у справі докази, а саме банківські виписки від 03.10.2012 р. на суму 50000,00 грн., від 18.10.2012 р. на суму 15000,00 грн., від 23.11.2012 р. на суму 20000,00 грн., а всього на суму 85000,00 грн. , свідчать про здійснення відповідачем часткових розрахунків (передоплати) за Договором згідно з Додатком № 1, тоді як повна оплата за Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 р. (форма № КБ-2в) у строк, передбачений умовами Договору та Додатку № 1 до нього, відповідачем здійснена не була, а заборгованість відповідача склала 97507,11 грн. (182507,11 грн. - 85000,00 грн. = 97507,11 грн., основний борг).

Відповідач фактично не заперечує наявність у нього основного боргу за Договором в сумі 97507,11 грн., однак при цьому, з урахуванням п. 4.1 Договору, вважає, що оплата основного боргу мала здійснюватися на підставі рахунків-фактур, які відповідач від позивача не отримував, тож термін виконання відповідачем спірного зобов'язання станом на час звернення позивача з позовом до суду, на думку відповідача, не настав.

Вищенаведені доводи відповідача суд вважає безпідставними та такими, що повністю спростовуються матеріалами справи з огляду на наступне.

Дійсно пунктом 4.1 Договору передбачено, що Покупець оплачує Продукцію та виконані роботи згідно з Додатком № 1, на підставі рахунків-фактур, які є невід'ємною частиною Договору .

Втім зі змісту даного пункту Договору жодним чином не вбачається обов'язок позивача направлення рахунків-фактур відповідача, а рівно не пов'язано строк виконання зобов'язання по оплаті з моментом направлення рахунків-фактур позивачем та/або отримання рахунків-фактур відповідачем.

При цьому судом досліджено, що рахунок-фактура № СФ-0000470 від 21.09.2012 р. на суму 182507,11 грн. позивачем була складена та вона наявна в матеріалах, а отже, є підставою для оплати Продукції та монтажних робіт за Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 р. (форма № КБ-2в) саме в сумі 182507,11 грн ., тоді як строки повної оплати Продукції та монтажних робіт за актом вже безпосередньо визначені в Додатку № 1 до Договору, зокрема, у пункті 4 .

Тож матеріалами справи підтверджується, що термін виконання відповідачем зобов'язання по оплаті спірних Продукції та робіт в даному випадку слід пов'язувати з моментом підписання Акту повністю виконаних робіт, як це встановлено у пункті 4 Додатку № 1 до Договору.

Таким чином, повну оплату прийнятих за Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 р. (форма № КБ-2в) Продукції та монтажних робіт на суму 182507,11 грн. відповідач мав здійснювати протягом 3 банківських днів з дня підписання Акту повністю виконаних робіт, а отже, протягом 13.11.2013 р. - 15.11.2013 р., а вже з 16.11.2013 р. обраховується початок прострочення відповідачем зобов'язання по повній оплаті спірних Продукції та робіт, т.т. станом на час звернення позивача з позовом до суду, а рівно розгляду справи по суті строк виконання відповідачем спірного зобов'язання є таким, що настав.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу за Договором № 21-09/27 від 21.09.2012 р. в розмірі 97507,11 грн. підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи факт прострочення відповідачем оплати за спірну Продукцію та монтажні роботи, позивач також заявив вимоги про стягнення з відповідача відповідно до п. 6.2 Договору 7341,58 грн. пені за період з 16.11.2012 р. по 16.05.2013 р. та відповідно до ст. 625 ЦК України 1487,10 грн. 3% річних за період з 16.11.2012 р. по 16.05.2013 р. (розрахунки суми пені та суми 3% річних позивачем додані до позовної заяви).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи п. 4.1 Договору та п. 4 Додатку № 1 до Договору, судом встановлено, що в строк до 15.11.2012 р. включно відповідач зобов'язаний був оплатити спірні Продукцію та роботи.

Судом також встановлено, що відповідач здійснив часткові оплати (передоплата) на підставі Договору, а саме:

03.10.2012 р. - 50000,00 грн.,

18.10.2012 р. - 15000,00 грн.,

23.11.2012 р. - 20000,00 грн.

Таким чином, з 16.11.2012 р. по 23.11.2012 р. у відповідача була наявна заборгованість за Договором в сумі 117507,11 грн., а з 24.11.2012 р. та станом на час розгляду справи по суті - в сумі 97507,11 грн.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних за період з 16.11.2012 р. по 16.05.2013 р., судом встановлено, що сума 3% річних за цей період становить 1471,75 грн.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 117507.11 16.11.2012 - 23.11.2012 8 3 % 77.26 97507.11 24.11.2012 - 16.05.2013 174 3 % 1394.49

77,26 грн. + 1394,49 грн. = 1471,75 грн.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1487,10 грн. 3% річних за період з 16.11.2012 р. по 16.05.2013 р. підлягає лише частковому задоволенню в сумі 1471,75 грн. за вказаний період.

В іншій частині вимог стосовно стягнення інфляційних нарахувань, зокрема, 15,35 грн. (1487,10 грн. - 1471,75 грн. = 15,35 грн.) позивачу належить відмовити.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Згідно пункту 6.2. Договору передбачено, що у разі порушення Покупцем (відповідачем) строків фінансових розрахунків за Продукцію, монтажні та пусконалагоджувальні роботи, Покупець сплачує неустойку в розмірі 0,2 % від загальної суми Договору за кожний день прострочки, але не більше від 10% загальної суми Договору.

З урахуванням наведеного та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми пені, суд прийшов до висновку, що сума пені розрахована позивачем у відповідності до вимог Договору та не суперечить нормам чинного законодавства, в т.ч. приписам ч. 6 ст. 232 ГК України, проте підлягає частковому задоволенню за вказаний період в сумі 7338,65 грн. за розрахунком суду:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 117507.11 16.11.2012 - 23.11.2012 8 7.5000 % 0.041 %* 385.27 97507.11 24.11.2012 - 16.05.2013 174 7.5000 % 0.041 %* 6953.38

385,27 грн. + 6953,38 грн. = 7338,65 грн.

В іншій частині вимог стосовно стягнення пені, зокрема, 2,93 грн. (7341,58 грн. - 7338,65 грн. = 2,93 грн.) позивачу належить відмовити.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають суми 97507,11 грн. основного боргу, 1471,75 грн. 3% річних за період з 16.11.2012 р. по 16.05.2013 р., 7338,65 грн. пені за період з 16.11.2012 р. по 16.05.2013 р.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 655, 712, 837 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД 2005" (02099, м. Київ, вул. Російська, будинок 82-А, квартира 98, ідентифікаційний код 33296400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт технік" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, будинок 9, кімната 414; ідентифікаційний код 31481951) 97507,11 грн. (дев'яносто сім тисяч п'ятсот сім гривень 11 копійок) основного боргу, 7338,65 грн. (сім тисяч триста тридцять вісім гривень 65 коп.) пені, 1471,75 грн. (одну тисячу чотириста сімдесят одну гривню 75 коп.) 3% річних, 2126,35 грн. (дві тисячі сто двадцять шість гривень 35 коп.) судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.07.2013 р.

Суддя Гумега О.В.