Рішення

від 15.07.2013 по справі 910/9282/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9282/13 15.07.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «УКРКІНОІНВЕСТ» ДоКомунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Кінотеатр «Флоренція» Простягнення 73 809,96 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача : Грищенко Ю.Л. - дов. № 24/07 від 24.06.2013 р.;

від відповідача: Місечко В.М. - дов. № б/н від 30.05.2013 р.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРКІНОІНВЕСТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Кінотеатр «Флоренція» про стягнення 73 809,96 грн.

Ухвалою від 21.05.2013 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 10.06.2013 року.

Представник позивача до канцелярії суду подав документи на виконання вимог ухвали суду, а в судовому засіданні 10.06.2013 року надав оригінали доданих до позовної заяви документів, а також усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача до канцелярії суду подав відзив на позовну заяву, а в судовому засіданні 10.06.2013 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав відсутності погодження Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на укладення директором правочину сума якого перевищує 50 000,00 грн.

У судовому засіданні 10.06.2013 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 08.07.2013 року о 10:00.

Представник позивача до канцелярії суду подав додаткові письмові пояснення по справі, а в судовому засіданні 08.07.2013 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суду задовольнити заявлені позовні вимоги.

В судовому засіданні 08.07.2013 року представник відповідача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.

У судовому засіданні 08.07.2013 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 15.07.2013 року о 09:00.

В судовому засіданні 15.07.2013 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в даному судовому засіданні надав оригінали документів для огляду суду, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 15.07.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 29.03.2012 року поставив відповідачу товар на загальну суму 71 660,16 грн., що засвідчується видатковою накладною № РН-0000001 від 29.03.2012 року. Факт отримання відповідачем товару відповідачем товару підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 50 від 29.03.2012 р.

Відповідач вартість поставленої продукції згідно видаткової накладної не сплатив, у зв'язку з чим в останнього перед Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРКІНОІНВЕСТ» виникла заборгованість у розмірі 71 660,16 грн.

31.01.2013 р. позивачем на адресу відповідача був направлений лист з вимогою оплати боргу протягом 5 днів за поставлений товар 26.03.2012р. в розмірі 71 660,16 грн., проте відповідачем заборгованість не була сплачена.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 71 660,16 грн. боргу за поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРКІНОІНВЕСТ» товар згідно з видатковою накладною від 26.03.2012 року.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем з поставки товару згідно з видатковою накладною складає 71 660,16 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем, не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 71 660,16 грн.

Судом не приймаються доводи відповідача стосовно відсутності повноважень у директора на укладення правочину сума якого перевищує 50 000,00 грн. з огляду на те, що лише заперечення відповідача щодо відсутності повноважень, в судовому процесі про стягнення коштів, не може бути підставою для відмови в позові.

Твердження відповідача стосовно ненастання строку виконання зобов'язання за накладною № РН-0000001 від 29.03.2012 р. спростовуються наступним.

Відповідно до ч. 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 передбачено, що відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього , і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).

Отже, твердження позивача про ненастання строку виконання зобов'язань за № РН-0000001 від 29.03.2012 р. є безпідставними та спростовується вищенаведеним.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 2 149,80 грн. 3 % річних та за період з 19.04.2012 по 16.04.2013 року.

Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю в сумі 2 149,80 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Кінотеатр «Флоренція» (місцезнаходження : 02225, м. Київ, просп. Маяковського, буд. 31, код ЄДРПОУ 02763363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКІНОІНВЕСТ» (місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 28/2, н/п №43, код ЄДРПОУ 32249978) 71 660 (сімдесят одну тисячу шістсот шістдесят) грн. 16 коп. основного боргу, 2 149 (дві тисячі сто сорок дев'ять) грн. 80 коп. 3% річних та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

19.07.2013 р.

Суддя Спичак О.М.