Рішення

від 17.07.2013 по справі 905/3980/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.07.2013р. Справа № 905/3980/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д ., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Прокурора Іллічівського району м. Маріуполя Донецької області в інтересах Маріупольського виправного центра Управління Державної Пенітенціарної служби України в Донецькій області (№138), м. Маріуполь Донецької області

до відповідача:Малого приватного підприємства «Комерційна фірма «Селва», м.Маріуполь Донецької області

про стягнення 61 504,59грн.

за участю уповноважених сторін:

від прокурора - Блащик Г.Є.

від позивача - Єрмолова В.М. - представник по довіреності №3525 від 15.07.13

Девідзе О.А - представник по довіреності №3237 від 02.07.13

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Прокурор Іллічівського району м. Маріуполя Донецької області в інтересах Маріупольського виправного центра Управління Державної Пенітенціарної служби України в Донецькій області (№138), м. Маріуполь Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Малого приватного підприємства «Комерційна фірма «Селва», м. Маріуполь Донецької області суми боргу у розмірі 65 004,59грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №36 про надання робочої сили з числа спецконтингенту від 27.07.2011р. в частині розрахунків за надану робочу силу, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копії табелів обліку використання робочого часу за вересень-листопад 2011р., копії гарантійних листів вих.№170 від 05.11.2011р., вих.№191 від 25.11.2011р., копію претензії вих.№1659 від 10.04.2012р., копію відповіді на претензію вих.№067 від 26.04.2012р., копію листа вих.№96 від 21.07.2011р.

Нормативно свої вимоги Прокурор обґрунтовує ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 525, 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.ст.3, 15, 45, 46 Господарського процесуального кодексу України.

15 липня 2013р. через канцеліряю суду від Маріупольського виправного центра Управління Державної Пенітенціарної служби України в Донецькій області (№138) надійшли пояснення вих.№3499 від 12.07.2013р., які розглянуті судом та приєднані до матеріалів справи.

У процесі слухання справи, Прокурор Іллічівського району м. Маріуполя Донецької області звернувся до суду з заявою №110-3883вих.1 від 16.07.2013. в порядку ст.22 ГПК України, в якій зменшив розмір позовних вимог та просить суд, стягнути з Малого приватного підприємства «Комерційна фірма «Селва», м. Маріуполь Донецької області суму боргу у розмірі 61 504,59грн. Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, відзиву та доказів сплати стягуваних сум або припинення відповідних грошових зобов'язань у інший спосіб не надав, хоча повідомлявся про судовий розгляд належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження.

Обізнаність Відповідача про судовий розгляд, підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (за фактичною адресою) з відміткою про отримання ухвали суду.

Крім того, поштовий конверт за юридичною адресою був повернутий органом поштового зв»язку на адресу суду з посиланням на закінчення терміну зберігання.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п.3.9.1 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

У судовому засіданні 17.07.2013р. Прокурор підтримав позовні вимоги з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, наполягаючи на вирішенні спору незалежно від відсутності Відповідача та вказуючи про відсутність будь-яких додаткових доказів на їх підтвердження.

Позивач позовні вимоги прокурора, підтримав у повному обсязі.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача та дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

в с т а н о в и в :

27 липня 2011р. між Маріупольським виправним центром Управління Державної Пенітенціарної служби України в Донецькій області (№138), м. Маріуполь Донецької області (далі по тексту-Виконавець) та Малим приватним підприємством «Комерційна фірма «Селва», м. Маріуполь Донецької області (далі по тексту-Замовник) був укладений договір №36 про надання робочої сили з числа спецконтингенту, згідно умов якого виконавець надає замовнику робочу силу із числа осіб, засуджених до обмеження волі у необхідній кількості, для використання її в цілях здійснення виробничої, господарської та іншої діяльності, визначеної Статутом "Замовника", а також, яка не суперечить діючому законодавству.

Умовами п.3.1 договору сторони передбачили, що надання відповідачу робочої сили здійснюється на підставі поданої відповідачем заявки на необхідну кількість осіб.

Пунктами 3.9, 3.10 Договору встановлено, що закритий табель за робочий місяць за підписом представника виконавця, що засвідчує здачу роботи, і за підписом представника замовника, що засвідчує приймання роботи є обов'язковим документом для розрахунків за роботу, яка виконана засудженими. Цей документ не підлягає наступним змінам, за виключенням випадків арифметичних помилок та встановлення факту заниження об»ємів виконаних робіт. Одностороння зміна даних табеля не допускається. Табель надається виконавцю не пізніше 3-го. числа місяця наступного за відліковим.

Кінцевий розрахунок здійснюється протягом 7-ми. календарних днів після підписання акту виконаних робіт. Акт виконаних робіт підписується не пізніше 5-го. числа місяця наступного за звітним (п.3.11 договору).

У розділі 4 договору Сторони дійшли згоди, що замовник оплачує роботу спецконтингенту у розмірі 2002,50грн. в місяць на кожного засудженого, де 1 335грн.-заробітна плата засудженого; 667,50грн.- 50% згідно постанови Кабінету Міністрів України №653 від 22.04.1999р. Розрахунки безпосередньо з спецконтингентом, виконавець здійснює самостійно. Оплата за надання робочої сили здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача або шляхом внесення готівкових коштів в касу установи.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і одержання заявки виконавцем, і діє до 31 грудня 2012р. (п. 8 договору).

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У виконання своїх зобов'язань, згідно договору, Замовник надав Виконавцю заявку на

надання робочої сили, що підтверджується листом вих.№96 від 21.07.11р., а Виконавець забезпечив надання робочої сили, що підтверджується відповідними табелями підписаним з обох сторін, що свідчить про здачу і приймання робіт.

Так, зокрема, у період з вересня-листопад 2011 року, позивач надав відповідачу робочу силу в порядку і на умовах згідно укладеного договору.

Доказом надання робочої сили Замовнику у вищевказаному періоді є складені і підписані сторонами без будь-яких зауважень та заперечень табелі обліку робочого часу.

У вищевказаних табелях, вказано кількість відпрацьованого часу за місяць і кількість зайнятих на роботах людей, а також кількість відпрацьованих годин, отже дані табелі були складені згідно з п.п. 3.4 і 3.9 Договору.

Відтак, зокрема, за вересень 2011 року, згідно табеля обліку робочого часу, вартість послуг Виконавця для Замовника становить - 30 191,10 гривень, за жовтень 2011 року згідно табеля обліку робочого часу вартість послуг Виконавця для Замовника становить - 29 477,28 гривень, а за листопад 2011 року, згідно табеля обліку робочого часу вартість послуг Виконавця для Замовника становить - 5 336,21 гривень.

На виконання умов Договору, відповідачем 13.11.2011р.-17.11.2011р. було частково сплачено суму боргу у розмірі 3 500грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи, виписками з розрахунку за вказаний період.

10.04.2012. на адресу відповідача, позивачем була направлена претензія вих.№1659 з вимогою про оплату, а також акти виконаних робіт, складені за вересень, жовтень і листопад 2011 року, згідно умов договору, проте відповідач у відповіді вих.№067 від 26.04.2012р. на вищевказану претензію від підписання актів відмовився, а також повідомив позивача, що з вимогами останнього не згоден. Однак, сам факт виконання робіт не заперечується замовником.

Проте, Відповідач раніше визнав свою заборгованість перед позивачем, про що свідчать гарантійні листи вих.№191 від 25.11.11р., вих.№170 від 05.11.11., в яких гарантував оплатити борг після оплати ПАТ «ММК ім.Ілліча».

Суд дійшов висновку, що відмова замовника від підписання актів виконаних робіт з підстав викладених у відповіді на вимогу, не позбавляє замовника обов»язку оплатити виконанні для нього роботи спецконтингентом, оскільки як вже було зазначено вище, надання робочої сили Замовнику підтверджується складеними і підписаними сторонами без будь-яких зауважень та заперечень табелями обліку робочого часу, за вересень, жовтень і листопад 2011 року, а також оскільки борг неодноразово був визнаний відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов п.3.11 договору, надані послуги не оплатив.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Будь-яких заперечень, або належних документів у підтвердження відсутності наявності боргу відповідачем надано не було, таким чином вимоги Прокурора про стягнення боргу у розмірі 61 504,59грн., є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що Прокурор у встановленому порядку звільнений від судових витрат (які мали бути сплачені на момент подання позову відносно майнових і немайнових вимог), такі витрати стягуються з відповідача в доход державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Прокурора Іллічівського району м. Маріуполя Донецької області в інтересах Маріупольського виправного центра Управління Державної Пенітенціарної служби України в Донецькій області (№138), м. Маріуполь Донецької області до Малого приватного підприємства «Комерційна фірма «Селва», м. Маріуполь Донецької області про стягнення 61 504,59грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Малого приватного підприємства «Комерційна фірма «Селва», м. Маріуполь Донецької області на користь Маріупольського виправного центру Управління Державної Пенітенціарної служби України в Донецькій області (№138), м. Маріуполь Донецької області суму боргу у розмірі 61 504,59грн.

Стягнути з Малого приватного підприємства «Комерційна фірма «Селва», м. Маріуполь Донецької області в доход державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 720,50гривень.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 17.07.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2013р.

Суддя Л.Д. Подколзіна