Ухвала

від 22.07.2013 по справі 905/5224/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ   83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46 У  Х  В  А  Л  А про повернення позовної заяви без розгляду               22.07.2013р.                                                                                                      № 905/5224/13                                                                                                                                                       Суддя господарського суду Донецької області Фурсова С.М., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сокол» (83025, місто Донецьк, вулиця Петровського, будинок № 61; код ЄДРПОУ – 24154009) до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» (83001, місто Донецьк, проспект Театральний, будинок № 1; код ЄДРПОУ – 03361081) про визнання дій неправомірними, визнання рішення незаконним, -      В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сокол» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить: -          визнати неправомірними дії публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» щодо перерахунку спожитого газу за період з 19 квітня 2013 року по 23 квітня 2013 року; -          визнати незаконним (недійсним) рішення комісії з розгляду Актів про виявлені правопорушення, оформлене протоколом б/н від 29 квітня 2013 року про перерахунок спожитого газу. Дослідивши матеріали позовної заяви і додані до неї документи, господарським  судом встановлено, що матеріали позовної заяви подані з недодержанням вимог пункту 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) в зв'язку з чим позовна заява підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав. Пунктом 3 частини першої статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви повинні бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011, який набрав чинності 01.11.2011, визначені правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. За приписами статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється, в тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 № 5515-VI станом на 01 січня 2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1   147,00 гривень. Пунктом 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати (1   147,00 гривень). Відповідно до пункту 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір справляється окремо з кожної з таким вимог.     Водночас у позовній заяві товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сокол» об'єднано дві вимоги немайнового характеру, пов'язані між собою підставою виникнення, а тому розмір судового збору за подачу позовної заяви повинен становити 2   294,00 гривень (по 1   147,00 гривень за кожну вимогу немайнового характеру). Як вбачається з наявних в матеріалах позовної заяви документів, заявником позову при зверненні до господарського суду сплачено суму судового збору як за одну позовну вимогу, в розмірі 1   147,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 2197 від 16 липня 2013 року. Інших доказів оплати/доплати судового збору матеріали позовної заяви не містять. Враховуючи викладене та приписи пункту 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», заявником позову не сплачено судовий збір в установленому розмірі. Розмір недоплати становить 1   147,00 гривень. Таким чином, позовна заява подана без додержання вимоги пункту 3 частини першої статті 57 ГПК України та відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 63 ГПК України підлягає поверненню без розгляду.    Слід відзначити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення, що узгоджується з положенням частини третьої статті 63 ГПК України. Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду Донецької області з відповідною позовною заявою, слід звернути увагу на порядок засвідчення копій документів, а саме: відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» (затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища,   дати засвідчення копії   і проставляють нижче реквізиту «підпис». Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа. Разом з цим, заявником позову до позовної заяви надано копії документів, які засвідчено з недотриманням усіх вимог наведеного вище стандарту.   У пункті 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від                     17 вересня 2012 року № 01-06/1260/2012 «Про оформлення платіжних доручень на перерахування судового збору» зазначено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не може бути належним доказом сплати судового збору. Крім того, пунктом 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21 листопада 2011 року № 01-06/1625/2011 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» зазначено, що на даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15. У вирішенні питань, пов'язаних зі сплатою та поверненням сум судового збору при розгляді справ господарськими судами, останніми мають враховуватися відповідні положення названої Інструкції в частині, що не суперечить Закону. Згідно з приписами пункту 14 розділу 3 відповідної Інструкції, до позовної заяви додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника – останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту «Зараховано в дохід бюджету ____ гривень (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення. Разом з цим, платіжне доручення № 2197 від 16 липня 2013 року на суму 1 147,00 гривень не містить напису (помітки), підписів і відбитків печатки кредитної установи про зарахування сплаченим платіжним дорученням грошових коштів в дохід бюджету. Згідно приписів пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Пунктом 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від                    21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір. Таким чином, сплачений платіжним дорученням № 2197 від 16 липня 2013 року судовий збір у розмірі 1 147,00 гривень підлягає поверненню, відповідно до приписів пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір». На підставі викладеного, пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», керуючись пунктом 4 частини першої статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –       У Х В А Л И В : Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сокол» про визнання дій неправомірними, визнання рішення незаконним – повернути без розгляду. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сокол» (83025, місто Донецьк, вулиця Петровського, будинок № 61; код ЄДРПОУ – 24154009) у випадку зарахування до державного бюджету України суму судового збору у розмірі 1   147,00 гривень, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 2197 від 16 липня 2013 року.           Додаток на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сокол» позовна заява з доданими до неї документами всього на 15-ти аркушах, у тому числі оригінал платіжного доручення № 2197 від 16 липня 2013 року на суму 1 147,00 гривень.           Суддя                                                                                               С.М. Фурсова