Рішення

від 17.07.2013 по справі 914/1852/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2013 р. Справа № 914/1852/13

За позовом : Прокурора Франківського району міста Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальність «Біла Чайка», м. Львів

про розірвання договору оренди, виселення із приміщень та стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 40 569,99 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від прокуратури: Телюк Г.В. - посвідчення № 005502 від 24.09.2012р.;

Від позивача: Крикус В.В. - представник за довіреністю № 2302 вих.-2 від 02.01.2013р.;

Від відповідача : не з`явився.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Прокурора Франківського району міста Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальність «Біла Чайка» про розірвання договору оренди, виселення із приміщень та стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 40 569,99 грн.

Ухвалою суду від 17.05.2013р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 03.06.2013р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав повністю з врахуванням поданою ним заявою про зменшення позовних вимог (вх.№27452/13 від 12.07.2013р.). зазаначив, що виникла необхідність в зменшенні позовних вимог, в зв'язку із з'ясуванням нових обставин, які полягають в тому, що відповідно до акту комісії від 27.06.2013р., уповноважених представників ЛКП «Навколо базару» (балансоутримувач майна) встановлено, що нежитлові приміщення по вул. Городоцькій, 147, загальною площею 105.8 кв.м., які відповідно до договору оренди №Ф-6262-8 використовувались ТзОВ «Біла Чайка» (відповідач), і відповідно до акту приймання-передачі були здані балансоутримувачу майна 09.08.2012р. (копії актів в матеріалах справи). Відтак вказаний договір, відповідно до п.11.2 припинений за взаємною згодою сторін, що відображається в акті прийманні-передачі нежитлового приміщення від 09.08.2012р. В зв'язку із вищезазначеним відсутні підстави для розірвання договору оренди №Ф-6262-8 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 31.05.2008р. Однак, станом на день підписання акту приймання - передачі 09.08.2012р. , за відповідачем обліковувалась заборгованість з орендної плати яка складає 12 161,34 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про зменшення позовних вимог, просять позов задоволити з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог та поданих ним додаткових пояснень (вх.№28043/13 від 16.07.2013р.) стягнути з відповідача 12 161,34 грн., що виникла станом на 09.08.2012р., внаслідок несплати орендної плати за травень, червень, липень та 9 днів серпня 2012р. Також подав докази оплати відповідачем орендної плати за лютий-квітень 2012р.(банківські виписки), копії рахунків, які виставлялись відповідачу за орендну приміщення та докази їх надіслання за травень-серпень 2012р. та довідку про стан заборгованості від 15.07.2013р.

В судове засідання відповідач явки повноважних представника не забезпечив, поштова кореспонденція з ухвалою про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи повернулись з відміткою: «за закінченням терміну зберігання», вимог ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не подав, правом на судовий захист не скористався.

Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність(вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 17.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та їх оригінали в судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.

31.05.2008р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (Орендодавець - за договором, позивач у справі ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біла Чайка» (Орендар - за договором, відповідач у справі) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Ф-6262-8 (далі - Договір), у відповідності до п.1 якого Позивач передав, а Відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Городоцька, 147, загальною площею 105,8 кв.м.

Відповідно до п. 3.3 Договору - у зв'язку із фактичним використанням об'єкта оренди, не передбачалось підписання акту-приймання передачі приміщень, а об'єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання Договору.

Строк дії договору оренди визначено до 31 травня 2009 року, із цільовим призначенням - для складу (п.п.2.1, 4.1 Договору).

Згідно з п. 4.3 Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

В матеріалів справи вбачається, що в відповідно до акту комісії від 27.06.2013р. уповноважених представників ЛКП «Навколо базару» (балансоутримувач майна) встановлено, що нежитлові приміщення по вул. Городоцькій, 147, загальною площею 105.8 кв.м., які відповідно до договору оренди №Ф-6262-8 використовувались ТзОВ «Біла Чайка» (відповідач) відповідно до акту приймання-передачі були здані балансоутримувачу майна 09.08.2012р. (копії актів в матеріалах справи). Відтак вказаний договір, відповідно до п.11.2 припинений за взаємною згодою сторін, яка виразилась в акті прийманні-передачі нежитлового приміщення від 09.08.2012р.

За умовами Договору оренди (п.п. 5.3., 7.2 .) передбачено, що орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 числа місяця у встановленому нормативними документами власника майна порядку, своєчасно і в повному обсязі.

Однак, станом на день підписання акту приймання - передачі від 09.08.2012р. у відповідача виникла заборгованість внаслідок несплати орендної плати за травень 3 707,71 грн., за червень - 3 696,59 грн., за липень 3 689,20 грн. та 9 днів серпня 2012р. 1 067,84 грн.(розрахунок в матеріалах справи).

Дані факти матеріалами справи підтверджуються та документально не спростовані.

Доказів погашення заборгованості станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено обов'язок представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Право на звернення прокурора до господарського суду в інтересах держави передбачено п.6 ст.20, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» та ст.2 ГПК України.

Враховуючи те, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави або в чому існує загроза інтересам держави з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов.

Держава зацікавлена в належній поведінці суб'єктів господарювання, яку закріплено в законах та інших нормативно-правових актах.

У відповідності із ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. У вказаній статті також передбачено, що однією із форм представництва прокурором є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч.6 цієї ж статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Нормою ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 631 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди, строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Таким чином, відповідно до ст. 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлено ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частина 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Тому з врахування ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд прийшов до висновку, що матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати, а тому стягнення заборгованості в сумі 12 161,34 грн. підлягає задоволенню, що підтверджується довідкою про стан заборгованості станом на 16.07.2013р.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Оскільки прокуратура Франківського району міста Львова звільнена від сплати судових витрат та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати в розмірі 1 720,50 грн. стягуються з відповідача в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 18,19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»,ст. 121 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 283, 284, 285, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 526, 610, 612, 626, 629, 631, 759 Цивільного кодексу України та ст.ст. 22, 29, 33, 34, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біла Чайка» (79018, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 149; ідентифікаційний код 13838963) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, місто Львів, площа Галицька, 15; ідентифікаційний код 25558625) 12 161,34 грн. орендної плати.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біла Чайка» (79018, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 149; ідентифікаційний код 13838963) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007620; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО): 825014; Рахунок отримувача: 31215206783006; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499974) 1 720,50 грн. судового збору.

4. Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 22.07.2013 року.

Суддя Коссак С.М.