Рішення

від 15.07.2013 по справі 905/4237/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.07.2013р. Справа № 905/4237/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д ., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Кіровського міжрайонного прокурора м. Кіровське Донецької області в інтересах Кіровської виправної колонії Управління Державної Пенітенціарної служби України в Донецькій області (№33), м. Кіровське Донецької області

до відповідача:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 22 392,37грн.

за участю уповноважених сторін:

від прокурора - Блащик Г.Є.

від позивача - Ігнатовська Л.В. - представник по довіреності №48 від 01.07.13

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Кіровський міжрайонний прокурор, м. Кіровське Донецької області в інтересах Кіровської виправної колонії Управління Державної Пенітенціарної служби України в Донецькій області (№33), м. Кіровське Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 суми заборгованості у розмірі 22 392,37грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №114 про надання робочої сили з числа засуджених від 11.05.2012 р. в частині розрахунків за надану робочу силу, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копії актів №167 приймання виконаних робіт від 05.06.2012р., №213 від 02.07.2012р., №258 від 07.08.2012р., №308 від 03.09.2012р., №385 від 01.10.2012р., №453 від 03.11.2012р., №504 від 04.12.2012р., копії рахунків №168 від 05.06.2012р., №214 від 02.07.2012р., №259 від 02.08.2012р., №309 від 03.09.2012р., №386 від 01.10.2012р., №454 від 05.11.2012р., №505 від 04.12.2012р., акт звірки розрахунків станом на 06.06.2013р.

Нормативно свої вимоги Прокурор обґрунтовує ст.20, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 ГК України, ст.ст.2, 12 Господарського процесуального кодексу України.

15 липня 2013р. через канцеліряю суду від Кіровської виправної колонії Управління Державної Пенітенціарної служби України в Донецькій області (№33) надійшов лист вих.№1562 від 15.07.2013р., в якому пояснено, що в акті №167 приймання виконаних робіт від 05.06.2012р.на суму 2 953,80грн. помилково зазначений період, який не відповідає дійсності, а саме: замість за травень, бухгалтер відповідальний за ділянку роботи зазначила за березень. Ця помилка виникла через помилку бухгалтера ОСОБА_3, про що свідчать її пояснення. Дана помилка є опискою, яка виправлена відповідно до Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку №88 від 24.05.1995р. шляхом закреслення невірного запису, що скріплено підписами відповідних осіб та печаткою. Судом приймаються до уваги дані пояснення.

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, відзиву та доказів сплати стягуваних сум або припинення відповідних грошових зобов'язань у інший спосіб не надав, хоча повідомлявся про судовий розгляд належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження.

Обізнаність Відповідача про судовий розгляд, підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ухвали суду.

У судовому засіданні 15.07.2013р. Прокурор підтримав позовні вимоги, наполягаючи на вирішенні спору незалежно від відсутності Відповідача та вказуючи про відсутність будь-яких додаткових доказів на їх підтвердження.

Позивач позовні вимоги прокурора, підтримав у повному обсязі.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні Прокурора та представника Позивача та дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

в с т а н о в и в :

11 травня 2012р. між Кіровською виправною колонією Управління Державної Пенітенціарної служби України в Донецькій області (№33), м. Кіровське Донецької області (далі по тексту-Виконавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (далі по тексту-Замовник) був укладений договір №114 про надання робочої сили із числа засуджених, згідно умов якого виконавець надає замовнику робочу силу із числа засуджених, які утримуються на дільниці соціальної реабілітації в необхідній кількості, для використання в цілях здійснення виробничої, господарської, а також інших видів робіт, які не суперечать діючому законодавству.

Умовами п.3.1 договору, сторони передбачили, що надання відповідачу робочої сили здійснюється на підставі поданої останнім заявки на необхідну кількість осіб, але не більше, ніж передбачено п.2.1 даного договору.

Пунктом 3.10 Договору встановлено, що закритий табель за поточний місяць за підписом представника виконавця, що засвідчує здачу роботи, і за підписом представника замовника, що засвідчує приймання роботи, надається виконавцю не пізніше третього числа місяця, наступним за звітним. Цей документ не підлягає наступним змінам, за виключенням випадків арифметичних помилок. Одностороння зміна даних табеля не допускається.

У розділі 4 договору, сторони дійшли згоди щодо розрахунків по договору:

- розмір оплати за надання робочої сили за одну людину за фактично відпрацьований час складає заробітну плату засудженого згідно штатної розстановки та кваліфікації, але не нижче мінімуму заробітної плати, гарантованої законодавством України з нарахуваннями та в розмірі 50% згідно постанови Кабінету Міністрів України №653 від 22.04.1999р.;

- акт виконаних робіт є обов»язковим документом для розрахунків за роботу виконану засудженими та підписується не пізніше 3-го. числа місяця, наступного за звітним. Розрахунок здійснюється протягом п»яти днів після підписання акту виконаних робіт;

- оплата за надання робочої сили здійснюється відповідачем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача або готівковими коштами в касу позивача на підставі акту виконаних робіт;

- зміна умов та розміри оплати регулюються діючим законодавством України та оформлюються додатковими угодами до даного договору.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і одержання заявки виконавцем, і діє до 31 грудня 2012р. (п.п. 8.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

На виконання умов договору Позивачем було надано послуги з працевикористання засуджених на суму 40 846,17грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт №167 від 05.06.2012р. на суму 2 953,80грн., №213 від 02.07.2012р. на суму 9 327,51грн., №258 від 07.08.2012р. на суму 8 189,87грн., №308 від 03.09.2012р. на суму 5 935,74грн., №385 від 01.10.2012р. на суму 4463,10грн., №453 від 03.11.2012р. на суму 3 572,75грн., №504 від 04.12.2012р. на суму 6 403,10грн. Зазначені акти підписані сторонами без зауважень.

На виконання умов Договору відповідачем було частково сплачено суму боргу у розмірі 18 453,80грн.

Позивач надав довідку №4320 від 207.06.13р. про дебіторську заборгованість відповідача, в якій зазначив, що на теперішній час за відповідачем наявна заборгованість в сумі 22 392,37грн. Також, позивачем надано до суду підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків з якого вбачається, що станом на 06.06.2013р. за відповідачем наявна заборгованість у розмірі 22 392,37грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов п.4.2 договору, надані послуги не оплатив.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Будь-яких заперечень, або належних документів у підтвердження відсутності наявності боргу відповідачем надано не було, таким чином вимоги Прокурора про стягнення боргу у розмірі 22 392,37грн., є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що Прокурор у встановленому порядку звільнений від судових витрат (які мали бути сплачені на момент подання позову відносно майнових і немайнових вимог), такі витрати стягуються з відповідача в доход державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Кіровського міжрайонного прокурора, м. Кіровське Донецької області в інтересах Кіровської виправної колонії Управління Державної Пенітенціарної служби України в Донецькій області (№33), м. Кіровське Донецької області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення 22 392,37грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 на користь Кіровської виправної колонії Управління Державної Пенітенціарної служби України в Донецькій області (№33), м. Кіровське Донецької області суму заборгованості у розмірі 22 392,37грн.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 в доход державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 720,50гривень.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 15.07.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2013р.

Суддя Л.Д. Подколзіна