Рішення

від 15.07.2013 по справі 910/4352/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4352/13 15.07.13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦКОМПЛЕКТ ЛТД"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДМАРКЕТ"

про: стягнення 133.551,52 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Петришин Л.Л. - за довіреністю від 14.02.2013, № б/н;

відповідача: Тихоплав С.О. - за довіреністю від 18.12.2012, № б/н.

С У Т Ь С П О Р У :

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладених між сторонами даного спору договорів поставки від 13.07.2011 № 4600033759 та від 31.01.2012 № 4600034531, товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦКОМПЛЕКТ ЛТД" поставило, товариство з обмеженою відповідальністю "ФУДМАРКЕТ" отримало товар загальною вартістю 370.129,88 грн. Відповідач частину отриманого товару на суму 67.494,44 грн. повернув позивачеві. Також між сторонами спору проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 42.757,84 грн.

Таким чином, загальна сума грошових коштів, яка підлягає оплаті відповідачем за поставлений йому товар, становить 259.877,60 грн.

Крім того, між товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦКОМПЛЕКТ 3000», позивачем та відповідачем укладено договір відступлення права вимоги від 25.06.2012, за умовами якого позивач набув право вимоги від відповідача сплати борг у розмірі 18.173,92 грн.

Проте відповідач свої грошові зобов'язання за вказаними вище договорами виконав частково в сумі 144.500,00 грн.

Отже, на підставі викладеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги повністю та стягнути з відповідача 133.551,52 грн.

Відповідач, не погодившись із позовними вимогами позивача, надав суду відзив на позов та письмові пояснення по суті спору, зі змісту яких вбачається, що заборгованість у відповідача перед позивачем відсутня, оскільки в період з 22.04.2013 по 20.05.2013 відповідачем було сплачено на користь позивача 98.033,57 грн., а також здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 2.795,57 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2013 порушено провадження у справі № 910/4352/13, розгляд справи призначено на 15.04.2013.

В судових засіданнях 15.04.2013 та 22.04.2013 оголошено перерву до 22.04.2013 та 07.05.2013, відповідно.

Розпорядженням в.о. голови Господарського суду міста Києва від 07.05.2013 у зв`язку із перебуванням судді Балац С.В. у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, справу № 910/4352/13 передано на розгляд судді Бондаренко Г.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2013 справу № 910/4352/13 прийнято до провадження судді Бондаренко Г.П., а її розгляд призначено на 03.06.2013.

Приймаючи до уваги вихід судді Балац С.В. з відпустки, розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 03.06.2013 справу № 910/4352/13 передано на розгляд судді Балац С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2013 справу № 910/4352/13 прийнято до провадження судді Балац С.В., а розгляд даної справи призначено на 03.06.2013.

В судових засіданнях 03.06.2013 та 19.06.2013 оголошено перерву до 19.06.2013 та 15.07.2013, відповідно.

У судовому засіданні 15.07.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представників сторін даної справи по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦКОМПЛЕКТ ЛТД", як постачальником, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ФУДМАРКЕТ", як покупцем, (далі - відповідач) укладені наступні договори: договір поставки від 13.07.2011 № 4600033759 (далі - Договір-1); договір поставки від 31.01.2012 № 4600034531 (далі - Договір-2).

Згідно предмету Договорів позивач зобов'язався поставляти товари по цінах і в асортименті вказаних у Специфікаціях, разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих відповідачем та підтверджених позивачем замовлень, а відповідач зобов'язується приймати такі товари і оплачувати (п.п. 1.1 Договорів).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що ціни на товари, що поставляються вказуються у Специфікаціях і товарних накладних, які з моменту їх підписання, є невідємною частиною відповідних Договорів.

Відповідно п. 6.1 Договору-1 при наданні позивачем всіх належним чином оформлених накладних і товаросупровідних документів, відповідач оплачує поставлений йому товар через 30 (тридцять) календарних днів з моменту реалізації товару.

Як вбачається з п. 6.1 Договору-2 при наданні позивачем належним чином оформлених товарних і податкових накладних протягом 5 календарних днів з дати поставки товару, вказаного в транспортній накладній, що підтверджується проставленням штампу «товар отриманий», відповідач оплачує поставлений йому товар через 30 (тридцять) календарних днів з моменту реалізації товару.

Крім того, до Договорів-1, 2 сторонами спору укладені Додатки, за умовами яких відповідач зобов'язався надати позивачеві комплекс послуг з передпродажної підготовки і стимулювання збуту товарів поставлених за вказаними Договорами, у всіх торгових залах мережі супермаркетів відповідача, відкритих на дату підписання Договорів, а також тих, які відкриватимуться протягом терміну дії Договорів, а позивач зобов'язаний своєчасно оплачувати надані послуги (п.п. 1.1 Додатків).

Згідно п. 2.1 Додатку № 5 до Договору-1 щомісячна вартість послуги визначеної даним пунктом складає 6,5 % від оплаченого відповідачем товару, що був поставлений за договором поставки в звітному місяці. Відповідно п. 2.2 названого додатку вартість послуги передбаченої вказаним пунктом складає 1-4 % від вартості товару, сплаченого відповідачем за календарний квартал.

У відповідності п. 2.2 Додатку до Договору-2 щомісячна вартість послуги передбаченої даним пунктом складає 1 % від оплаченого відповідачем товару, за вказаним договором у звітному місяці.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладені між сторонами Договори за своєю правовою природою є договорами поставки, а додатки до них є договорами про надання послуг.

Згідно ч. 2 ст. 712 До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, позивач, на виконання взятих на себе зобов'язань за Договорами-1, 2 та на їх умовах, поставив відповідачеві товар загальною вартістю 370.129,88 грн., а останній його отримав. Факт отримання відповідачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (засвідчені копії).

Відповідач повернув позивачеві частину товару на суму 67.494,44 грн., про що свідчать накладні на повернення товару, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Також між сторонами даного спору здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, на загальну суму 42.757,84 грн.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, загальна сума товару, яка підлягає оплаті становить 259.877,60 грн.

Крім того, між товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦКОМПЛЕКТ 3000» (далі - первісний кредитор), позивачем та відповідачем укладено договір відступлення права вимоги від 25.06.2012, згідно з яким первісний кредитор уступив, а позивач прийняв на себе право вимоги виконання відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між останнім та первісним кредитором договором поставки від 10.01.2011 № NF 4600033448. Позивач набув право вимагати від відповідача сплати заборгованості у розмірі 18.173,92 грн., яка виникла внаслідок порушення останнім умов договору від 10.01.2011 № NF 4600033448.

Позивач 07.12.2012 надіслав відповідачеві лист від 05.12.2012 № 05/12-105 (згідно повідомлення поштового зв'язку вказаний лист отримано відповідачем 12.12.2012), згідно з яким позивач вимагав відповідача сплатити, зокрема, грошові кошти згідно договору про відступлення права вимоги від 25.06.2012 в розмірі 18.173,92 грн.

Причиною виникнення даного спору є те, що відповідач свої грошові зобов'язання за Договорами-1, 2 та договором про відступлення права вимоги від 25.06.2012 виконав частково в сумі 144.500,00 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 133.551,52 грн.

Відповідач, не погодившись із позовними вимогами позивача, надав суду відзив на позов та письмові пояснення по суті спору, згідно з якими вимоги позивача відхилив в повному обсязі, оскільки відповідачем було сплачено на користь позивача 98.033,57 грн., що підтверджується засвідченими копіями платіжних доручень доданих відповідачем до письмових пояснень. Крім того, відповідачем здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі п.п. 2.1, 2.2 Додатку до Договору-1 та п. 2.2 Додатку до Договору-2 на загальну суму 2.795,57 грн.

Отже, виходячи з викладеного, заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 100.829,14 грн. відсутня.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, беручи до уваги часткове погашення відповідачем своєї заборгованості у розмірі 100.829,14 грн. вже після звернення позивачем до господарського суду за захистом своїх порушених прав, суд вважає за можливе припинити провадження в частині стягнення основного боргу у справі № 910/4352/13, за відсутністю предмету спору в цій частині.

Щодо решти суми заборгованості відповідача в розмірі 32.722,38 грн., то сторонами спору жодного підтвердження про її погашення до суду не подано.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

З урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, а відтак суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 32.722,38 грн. підлягає задоволенню.

Враховуючи, що даний спір виник внаслідок неправильних дій зі сторони відповідача, господарський суд, в порядку визначеному ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судовий збір на товариство з обмеженою відповідальністю "ФУДМАРКЕТ"

Крім того, позивач просить суд покласти витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 6.677,58 грн. на відповідача.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно п. 6.3. Постанови відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

До матеріалів справи додано договір про надання правової допомоги від 01.04.2013, який укладений між позивачем та фізичною особою-підприємцем Вигнан Д.В. (далі - виконавець), за умовами якого виконавець зобов'язався надати позивачеві консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів замовника, зокрема, в господарських судах України.

Відповідно платіжного доручення від 08.05.2013 № 3, доданого позивачем до позовної заяви, останній перерахував на користь виконавця 4.704,00 грн. в якості оплати послуг згідно договору від 01.04.2013.

Отже, з викладеного випливає, що правова допомога надана позивачеві не адвокатом, а також ці послуги сплачені не на його користь, тому витрати по оплаті правової допомоги в розмірі 4.704,00 грн. не можуть бути віднесені до судових витрат, а відтак не підлягають поділу між сторонами даного спору за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

До матеріалів справи позивачем додано договір про надання юридичних послуг від 05.02.2013 № 2013/02-01, укладений між позивачем та фізичною особою-підприємцем Заворотнюком Максимом Сергійовичем, а також платіжне доручення від 07.02.2013 № 4074 про перерахування на користь останнього 11.505,49 грн., в якості оплати юридичних послуг.

Як визначено пунктом 14.1.226 статті 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежною професійною діяльністю є участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів , аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Статус адвоката характеризується певними елементами, зокрема, права і обов'язками, які перебувають у нерозривному взаємозв'язку. Так, право адвоката представляти за плату інтереси довірителя, пов'язано із можливістю довірителя віднеси плату за послуги адвоката до судових витрат. При цьому адвокат має отримати таку суму гонорару.

Виходячи зі ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокати не можуть займатися підприємницькою діяльністю. Їх діяльність відповідно віднесена до незалежної діяльності.

Згідно листа Національного банку України від 25.07.2006 № 11-111/2790-7749 Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах (п. 4.5), яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 (зі змінами), встановлено окремий порядок відкриття поточних рахунків адвокатам для здійснення їх професійної діяльності, а також передбачено, що кошти за цими рахунками використовуються згідно з порядком, установленим для використання коштів за поточними рахунками суб'єктів господарювання. Відповідно до п. 11 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280, кошти адвокатів відображаються у класі 2 Плану рахунків і обліковуються за балансовим рахунком 2620 "Кошти на вимогу фізичних осіб" (роз'яснення надано листом Національного банку України від 29.04.2005 № 25-111/668-4449).

З вищезазначених норм вбачається, що у адвоката має бути відкритий балансовий рахунок 2620, на який і має перераховуватися його гонорар.

Як вбачається з платіжного доручення від 07.02.2013 № 4074, позивач сплатив грошові кошти у розмірі 11.505,49 грн. на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця Заворотнюка М.С. (ІПН: 2858719256).

Отже, Заворотнюк М.С. виступає у відносинах із позивачем в двох різних статусах, як адвокат - надає правові послуги та як суб'єкт господарювання - отримує від довірителя кошти.

Для того, щоб гонорар адвоката був віднесений до складу судових витрат, такий гонорар має бути сплачено саме адвокату, а не підприємцю. Оскільки позивачем сплачені грошові кошти не адвокату, то вказана сума не може бути віднесена до судових витрат та не підлягає поділу між сторонами спору за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Припинити провадження у справі № 910/4352/13 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДМАРКЕТ" 100.829,14 грн. - основної заборгованості.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДМАРКЕТ» (01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд. 57; код ЄДРПОУ 36387233, з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦКОМПЛЕКТ ЛТД» (04655, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 21, кімната 333; код ЄДРПОУ 37445716, на будь який його рахунок виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) - 32.722,38 (тридцять дві тисячі сімсот двадцять дві) грн. 38 коп. - основного боргу; 2.671,03 (дві тисячі шістсот сімдесят одна) грн. 03 коп. - витрат по сплаті судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.07.2013 року.

Суддя С.В. Балац