Постанова

від 25.06.2013 по справі 9339/09/1570

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 9339/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Солдатової О.С.

За участю

Представника позивача: Онищенко О.В.

Представника відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби до дочірнього підприємства «Львівська зерноторгова компанія» про стягнення податкового боргу у сумі 14 895 291,60 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Приморському районі м. Одеси) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до дочірнього підприємства (далі ДП) «Львівська зерноторгова компанія» про стягнення податкового боргу у сумі 14 895 291,60 грн.

Позов обґрунтований тим, що 06.08.2008 року ДПІ у Сихівському районі м. Львова проведено невиїзну документальну перевірку ДП «Львівська зерноторгова компанія» з питань правильності декларування податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2008 року. В ході проведення перевірки було встановлено, що ДП «Львівська зерноторгова компанія» не було подано до податкового органу податкову звітність з податку на додану вартість за березень 2008 року та не включено до податкових зобов'язань за березень 2008 року податок на додану вартість у сумі 7 431 940,56 грн. За результатами перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова було складено акт № 304/23-209/32568341 від 06.08.2008 року, у висновках якого зазначено про порушення підприємством пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді заниження суми цього податку за березень 2008 року на 7 431 940,56 грн. На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Сихівському районі м.Львова були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001962321 від 08.08.2008 року на суму 170,00 грн. за неподання відповідачем податкової декларації з ПДВ за березень 2008 року та № 0001952321/0 від 08.08.2008 року про збільшення підприємству суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі: 7 431 940,56 грн. - основний платіж та 7 431 940,56 грн. - штрафні санкції. Сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 14 864 051,12 грн. за вказаними податковими повідомленнями-рішенням відповідачем не сплачено, у зв'язку з чим позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві, підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином та завчасно, відповідно до вимог ст.ст. 33, 35 КАС України за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому на підставі положень частини 4 ст. 128 КАС України справа слухалась за його відсутності за наявними в справі доказами.

Заслухавши представника позивача та дослідивши наявні в справі письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Приморському районі м. Одеси підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що ДП «Львівська зерноторгова компанія» зареєстровано 08.07.2003 року виконавчим комітетом Львівської міської ради, код юридичної особи 32568341. Підприємство взято на податковий облік як платник податку в органах державної податкової служби (ДПІ у Сихівському районі м. Львова) з 11.07.2003 року. З 21.04.2008 року підприємство перереєстровано за адресою: 65125, м. Одеса, вул. Канатна, 61 та з 2009 року знаходиться на податковому обліку у ДПІ у Приморському районі м.Одеси (а.с. 4-6; 7).

06.08.2008 року на підставі наказу ДПІ у Сихівському районі м. Львова «Про проведення невиїзної документальної перевірки» від 17.07.2008 року № 125 та направлення на перевірку № 199 від 06.08.2008 року старшим податковим ревізором-інспектором відділу перевірок податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Сихівському районі м. Львова Герегою І.О. проведено невиїзну документальну перевірку ДП «Львівська зерноторгова компанія» з питань правильності декларування податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2008 року.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено розбіжність між задекларованими показниками сум податкових зобов'язань та податкового кредиту за березень 2008 року по господарським взаємовідносинам ДП «Львівська зерноторгова компанія» та приватного підприємства (далі ПП) «Солітон». Згідно податкових накладних, виданих ДП «Львівська зерноторгова компанія»: № 78 від 28.03.2008 року на загальну суму 1 500 000,00 грн., в тому числі ПДВ 250 000,00 грн.; № 83 від 28.03.2008 року на загальну суму 17 886 261, 16 грн., в тому числі ПДВ 2 981 043,53 грн.; № 84 від 28.03.2008 року на загальну суму 2 832 771,02 грн., в тому числі ПДВ 472 128,50 грн.; № 85 від 28.03.2008 року на загальну суму 20 847 414,11 грн., в тому числі ПДВ 3 474 569,02 грн. та № 89 від 28.03.2008 року на загальну суму 1 525 197,05 грн., в тому числі ПДВ 254 199, 51 грн. (а.с. 159-163) ПП «Солітон» задекларувало у березні 2008 року податковий кредит з ПДВ у розмірі 7 431 940,56 грн. внаслідок отримання від ДП «Львівська зерноторгова компанія» товарно-матеріальних цінностей на суму 44 591 643,36 грн., у тому числі ПДВ 7 431 940,56 грн. Однак дочірнім підприємством «Львівська зерноторгова компанія» не було подано до податкового органу податкову звітність з податку на додану вартість за березень 2008 року та відповідно не включено до податкових зобов'язань за березень 2008 року податок на додану вартість у сумі 7 431 940,56 грн.

За результатами перевірки було складено акт перевірки № 304/23-209/32568341 від 06.08.2008 року, у висновках якого зазначено про порушення дочірнім підприємством «Львівська зерноторгова компанія» пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді заниження податку на додану вартість за березень 2008 року в сумі 7 431 940,56 грн. (а.с. 10-11).

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001962321 від 08.08.2012 року на суму 170,00 грн. за неподання податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2008 року та № 0001952321/0 від 08.08.2012 року про збільшення ДП «Львівська зерноторгова компанія» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі: 7 431 940,56 грн. - основний платіж та 7 431 940,56 грн. - штрафні санкції. (а.с. 12).

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі Закон України № 168/97-ВР), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Пунктом 4.1 ст. 4 Закону України № 168/97-ВР визначено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Згідно пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Як вбачається з акту перевірки № 304/23-209/32568341 від 06.08.2008 року податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 7 431 940,56 грн. виникли у ДП «Львівська зерноторгова компанія» в результаті здійснення у березні 2008 року господарських операції з продажу товарно-матеріальних цінностей підприємству-контрагенту ПП «Солітон».

Обставини фактичності здійснення господарських операцій між ДП «Львівська зерноторгова компанія» та ПП «Солітон» досліджувалися Львівським окружним адміністративним судом в межах розгляду адміністративної справи № 2а-4435/08/1370 за позовом ДПІ у Сихівському районі м. Львова до ПП «Солітон», ДП «Львівська зерноторгова компанія», за участю прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі ДПІ у Сихівському районі м. Львова, про визнання недійсним господарського зобов'язання між ПП «Солітон» та ДП «Львівська зерноторгова компанія» від 28.03.2008 року на загальну суму 44 591 643, 34 грн. та застосування наслідків, передбачених ст. 208 Господарського кодексу України, а саме стягнення з ПП «Солітон» на користь ДП «Львівська зерноторгова компанія» всього одержаного за господарським зобов'язанням від 28.03.2008 року, а з ДП «Львівська зерноторгова компанія» на користь Державного бюджету все одержане від ПП «Солітон» за господарським зобов'язанням від 28.03.2008 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2010 року у справі № 2а-4435/08/1370 було встановлено, що господарське зобов'язання (правочин) між ПП «Солітон» та ДП «Львівська зерноторгова компанія» з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 44 591 643, 34 грн., у тому числі ПДВ у сумі 7 431 940,56 грн. носить фіктивний характер, відповідачі фактично не здійснювали купівлю-продаж товару за господарським зобов'язанням від 28.03.2008 року, а відтак воно є недійсним. У зв'язку з цим стягнуто з ПП «Солітон» на користь Державного бюджету все одержане за господарським зобов'язанням від ДП «Львівська зерноторгова компанія» на загальну суму 44 591 643, 34 грн. та з ДП «Львівська зерноторгова компанія» (на користь Державного бюджету все одержане за господарським зобов'язанням від ПП «Солітон» на загальну суму 44 591 643, 34 грн. Зазначена постанова набрала законної сили 05.12.2012 року (а.с. 233-240).

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З огляду на те, що господарське зобов'язання (правочин ) між ПП «Солітон» та ДП «Львівська зерноторгова компанія» з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей у березні 2008 року на загальну суму 44 591 643, 34 грн., у тому числі ПДВ у сумі 7 431 940,56 грн. є недійсними, суд доходить висновку про те, що зазначене господарське зобов'язання не створює для контрагентів жодних юридичних наслідків, у тому числі і виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у ДП «Львівська зерноторгова компанія» за цим господарським зобов'язанням у сумі 7 431 940,56 грн., а тому у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача у частині стягнення з ДП «Львівська зерноторгова компанія» податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 7 431 940,56 грн. та нарахованих на це зобов'язання штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7 431 940,56 за податковим повідомленням-рішенням № 0001952321/0 від 08.08.2012 року, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог ДПІ у Приморському районі м. Одеси в цій частині слід відмовити у повному обсязі.

Крім того, при прийнятті рішення суд також враховує той факт, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2010 року у справі № 2а-4435/08/1370 з ДП «Львівська зерноторгова компанія» було стягнуто до Державного бюджету України кошти у розмірі всієї суми недійсного правочину з ПП «Солітон», а саме 44 591 643, 34 грн., до складу якої увійшла і сума податку на додану вартість у розмірі 7 431 940,56 грн.

Стосовно позовних вимог ДПІ у Приморському районі м. Одеси в частині стягнення з ДП «Львівська зерноторгова компанія» податкової заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій за неподання до податкового органу податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2008 року у сумі 170,00 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пп. 2, 3 п. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року №1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі Закон України № 2181-ІІІ), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» пп. 4.2.2 п. 4.2, а також п. 4.3 цієї статті.

Підпунктом 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закон України № 2181-ІІІ передбачено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Оскільки ДПІ у Сихівському районі м. Львова під час здійснення невиїзної документальної перевірки ДП «Львівська зерноторгова компанія» з питань правильності декларування податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2008 року був встановлений факт неподання відповідачем до податкового органу декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року, контролюючим органом у відповідності до вимог чинного на той час законодавства було застосовано до підприємства штрафні (фінансові) санкції у сумі 170,00 грн. у вигляді прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001962321 від 08.08.2012 року, які станом на час розгляду справи відповідачем у добровільному порядку не сплачені.

Згідно п. 1.3 ст. 1 та пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, узгоджена сума податкового зобов'язання, що не сплачена платником податків у встановлений строк, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України зазначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно п. 87.11 ст. 87 цього Кодексу орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку.

Відтак, суд вважає, що позовні вимоги ДПІ у Приморському районі м. Одеси в частині стягнення з ДП «Львівська зерноторгова компанія» податкової заборгованості у сумі 170,00 грн. зі сплати штрафних (фінансових) санкцій за неподання до податкового органу декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року на підставі податкового повідомлення рішення № 0001962321 від 08.08.2012 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що ж стосується позовних вимог ДПІ у Приморському районі м. Одеси в частині стягнення з ДП «Львівська зерноторгова компанія» ще 31 240, 48 грн., як різниці між сумою податкового боргу, зазначеною позивачем в адміністративному позові (14 895 291,60 грн.), та сумою податкового боргу відповідача за повідомленнями-рішеннями від 08.08.2008 року №0001962321 року на суму 170,00 грн. та №0001952321/0 на суму 14 863 881, 12 грн., (14 895 291,60 грн. - 14 863 881, 12 грн. - 170 грн. = 31 240, 48 грн.) то вони, на думку суду, також не підлягають задоволенню, оскільки позивачем в адміністративному позові, а його представником в судовому засіданні не наведено підстав виникнення у ДП «Львівська зерноторгова компанія» податкового боргу у зазначеному розмірі. Посилання лише на копію особової картки платника податків, де зазначено про наявність у відповідача недоїмки з ПДВ у цьому розмірі станом на 07.05.2009 року не є достатнім доказом наявності у підприємства узгодженої суми грошових зобов'язань, штрафних санкцій, або пені, нарахованої на суму таких зобов'язань, у сумі, що перевищує заборгованість за повідомленнями рішеннями №0001962321 та №0001952321/0. Натомість, із зазначеного документу вбачається наявність у підприємства переплати з податку на додану вартість у сумі 6 174,83 грн. (а.с. 8-9).

Керуючись ст.ст. 4, 5, 7-14, 122, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби до дочірнього підприємства «Львівська зерноторгова компанія» про стягнення податкового боргу у сумі 14 895 291,60 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства «Львівська зерноторгова компанія» (код ЄДРПОУ 32568341 податковий борг у сумі 170,00 грн. (сто сімдесят гривень) та перерахувати на р/р 31113029700008, код платежу 14010100, одержувач: ГУДКУ в Одеській області, код 23213460, банк одержувача: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 25 червня 2013 року.

Суддя: Білостоцький О.В.