Постанова

від 15.07.2013 по справі 810/3255/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 липня 2013 року 810/3255/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

до Приватного підприємства «Химпром»

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби (надалі - позивач) з позовом до Приватного підприємства «Химпром» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 160 054,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявний податковий борг у сумі 160 054,00 грн . Вказаний борг утворився у зв'язку з тим, що відповідачем не сплачено нараховану податковим органом суму податку на додану вартість, у зв'язку із заниженням відповідачем податку на додану вартість за період з 01.07.2009 по 31.04.2012.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.06.2013 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 15.07.2013.

В судове засідання 15 липня 2013 року сторони, повідомлені належним чином про розгляд справи, не з'явились.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачу ухвала суду направлялась за адресою вказаною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Леваневського, будинок 68, квартира 48.

Однак, до суду повернувся конверт із довідкою поштового відділення ф. 20 - «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У розумінні частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач вважається повідомленим належними чином про розгляд справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності належним чином повідомлених представників сторін та у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні матеріали, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа ПП „Химпром" зареєстровано Білоцерківською державною адміністрацією Київської області 07.06.1999, про що у журналі обліку реєстраційних справ зроблено запис за № 1 353 120 0000 000606. Як платник податків та інших обов'язкових зборів, ПП „Химпром" взяте на облік Білоцерківською ОДПІ Київської області ДПС 15.06.1999 за №106.

Згідно довідки Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС №4413/19-036 від 04.06.2013, ПП „Химпром" має податковий борг по податку на додану вартість в сумі 160 054,00 грн., який виник з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, працівниками ДПС в Київській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП „Химпром" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаєморозрахунків та взаємовідносин з ПП „Протесілай" за період з 01.07.2009 по 31.04.2012.

В ході проведення вищезазначеної документальної позапланової невиїзної перевірки, виявлено порушення підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та встановлено, що ПП „Химпром" занижено податок на додану вартість на загальну суму 128044 грн. та складено акт перевірки від 16.07.2012 р. № 2/16-2/30420484.

За результатами вищезазначених порушень податкового законодавства, заступником начальника Білоцерківської ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000380035/1532 від 06.08.2012, яким ПП „Химпром" було збільшено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 128044 грн. та нараховані штрафні(фінансові) санкції на суму 32010 грн.

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ №0000380035/1532 від 06.08.2012 вручено особисто директору ПП «Химпром» 08.08.2012, що підтверджується його особистим підписом на поштовому повідомлення № 0911701263130.

Податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ №0000380035/1532 від 06.08.2012 було оскаржено ПП „Химпром" в адміністративному та в судовому порядку.

Відповідач звернувся із позовом до Київського окружного адміністративного суду про скасування податкового повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ №0000380035/1532 від 06.08.2012. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 по справі № 2а- 3991/12/1070 ПП „Химпром" повністю відмовлено у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ №0000380035/1532 від 06.08.2012.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013 по справі № 2а- 3991/12/1070 апеляційну скаргу ПП „Химпром" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 залишено без задоволення, а постанову - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідачем доказів оскарження вказаної ухвали Київського апеляційного адміністративного суду в касаційному порядку до суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У зв'язку з тим, що ПП „Химпром" самостійно заборгованість перед бюджетом не сплачено, Білоцерківською ОДПІ Київської області ДПС надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, податкову вимогу форми «Ю» №1/53 від 15.02.2010 на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями - на суму 613402,17 грн. Вказана податкова вимога Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС №1/53 від 15.02.2010 була вручена рекомендованим листом з повідомленням про вручення посадовій особі відповідача 17.02.2010.

Оскільки, податковий борг по вказаній вище податковій вимозі №1/53 від 15.02.2010 не погашено відповідачем, Білоцерківською ОДПІ Київської області ДПС було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення, другу податкову вимогу форми «Ю» №2/90 від 25.03.2010 на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями - на суму 613718,91 грн.

У зв'язку з тим, що відповідачем у добровільному порядку суму заборгованості не погашено, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи нормативно-правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Зважаючи на період в якому, було проведено частину господарських операцій між позивачем та контрагентами, відносини щодо формування позивачем податкового кредиту регулювались Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97 (надалі - Закон України від 03.04.1997 №168/97).

Так, відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97, - податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97, - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі - Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги. Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 6.2.2 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Відповідно до підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, пПодаткові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Враховуючи доводи позивача, які викладені в позовній заяві, а також ту обставину, що відповідачем не сплачено заборгованість суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Химпром» (код ЄДРПОУ - 30420484) на користь Державного бюджету України податкову заборгованість у розмірі 160 054 (сто шістдесят тисяч п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.

3.Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Терлецька О.О.