Рішення

від 22.07.2013 по справі 916/1287/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2013 р.Справа № 916/1287/13

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Ярошенко С.П.

За участю представників сторін:

Від позивача: Левицький С.М. за довіреністю № 1/1/1 від 10.06.2013р.

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Таста-Ліскі Трубодеталь" до приватного підприємства „Магістраль" про стягнення 4 441,87 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Таста-Ліскі Трубодеталь" (далі по тексту - ТОВ „Таста-Ліскі Трубодеталь") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до приватного підприємства „Магістраль" (далі по тексту - ПП „Магістраль") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 4 441,87 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 3 983,83 грн., трьох відсотків річних в сумі 278,87 грн. та збитків від інфляції в сумі 179,17 грн., обгрунтовуючи позовні вимоги фактом неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань з оплати вартості товару, придбаного згідно із умовами укладеного між сторонами по справі у спрощений спосіб договору купівлі-продажу, факт вчинення якого посвідчується видатковою накладною № ЛВ-00000514 від 21.12.2010р.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в засіданнях суду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень суду під розписку, проте ПП „Магістраль" не скористалось наданим законом правом на участь свого представника в судовому процесі. Оскільки відповідачем не було подано відзив на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

На підставі видаткової накладної № ЛВ-00000514 від 21.12.2010р. ТОВ „Таста-Ліскі Трубодеталь" було передано на користь ПП „Магістраль" товар на загальну суму 4 086,00 грн. Про прийняття даного товару відповідачем свідчать підпис його представника, повноваження якого на прийняття товарно-матеріальних цінностей від позивача посвідчувались довіреністю № 433 від 21.12.2010р.

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). При цьому, правочини між юридичними особами належить обов'язково вчиняти у письмовій формі (п.1 ч. 1 ст. 208 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

В силу положень ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. N 01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" наголошено, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Проаналізувавши вищенаведені приписи чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу товару, вчинення якого посвідчується видатковою накладною № ЛВ-00000514 від 21.12.2010р. як первинним бухгалтерським документом, в якому відображено зміст відповідної господарської операції.

В силу приписів ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Статтею 664 ЦК України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Позивачем прийняті на себе зобов'язання щодо передачі товару відповідачу були виконані належним чином, що, як вже зазначалося по тексту рішення вище, підтверджується видатковою накладною № ЛВ-00000514 від 21.12.2010р., за якою ПП „Магістраль" було прийнято від ТОВ „Таста-Ліскі Трубодеталь" визначене у даному документі майно вартістю 4 086,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього , якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В свою чергу, положеннями ст.ст. 251, 252 ЦК України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

При вирішенні питання щодо строків оплати товару у правовідносинах купівлі - продажу слід обов'язково застосовувати приписи ст. 692 ЦК України та мати на увазі той факт, що вказаною законодавчої нормою закріплено спеціальне для даних відносин правило щодо визначення порядку перебігу строку виконання грошового зобов'язання покупця з оплати вартості придбаної продукції, яке виникло на підставі відповідного договору купівлі-продажу. Так, строк виконання зобов'язання з оплати вартості придбаного товару починається для покупця з моменту прийняття ним товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього , якщо інший строк оплати вартості товару не визначено угодою сторін або актами цивільного законодавства. У випадку, якщо угодою сторін не визначено строку виконання покупцем вказаного грошового зобов'язання, у суду відсутні правові підстави для застосування положень частини другої статті 530 названого Кодексу, якою врегульовано порядок виконання зобов'язань, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України, що знайшло своє відображення у постанові від 28.02.2012р. № 5002-8/481-2011.

Так, при укладенні у спрощений спосіб договору купівлі-продажу, факт вчинення якого підтверджується наявною у матеріалах справи накладною, сторонами по справі не було визначено строку виконання ПП „Магістраль" грошового зобов'язання з оплати проданого позивачем товару , оскільки документи, якими посвідчувалось вчинення названої угоди, не містять застережень про зворотне. У зв'язку з викладеним, керуючись приписами ст. 692 ЦК України, порядок застосування якої відображено по тексту рішення вище, суд дійшов висновку, що відповідач мав оплатити вартість товару в сумі 4 086,00 грн., придбаного за видатковою накладною № ЛВ-00000514 від 21.12.2010р., з моменту прийняття переліченої у даному документі продукції, тобто до 21.12.2010р. включно.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем прийняті на себе грошові зобов'язання з оплати вартості придбаного товару в сумі 4 086,00 грн. в порушення вимог ст. 692 ЦК України є такими, що виконані частково на суму 102,17грн. у зв'язку із наявною переплатою за попередні партії придбаного товару, в результаті чого на момент вирішення спору у ПП „Магістраль" наявна заборгованість перед ТОВ „Таста-Ліскі Трубодеталь" в сумі 3 983,83 грн.

За таких обставин, враховуючи нездійснення з боку відповідача повної оплати вартості придбаного за видатковою накладною № ЛВ-00000514 від 21.12.2010р. товару після його прийняття, керуючись положеннями ст. 525, 526, 530, 692 ЦК України, господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог ТОВ „Таста-Ліскі Трубодеталь" про стягнення з відповідача заборгованості за проданий товар в сумі 3 983,83 грн.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із простроченням відповідачем виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань зі своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаної за видатковою накладною № ЛВ-00000514 від 21.12.2010р. продукції, позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було здійснено розрахунок збитків від інфляції в сумі 179,17 грн., які є наслідком порушення вказаного грошового зобов'язання. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок суми збитків від інфляції, викладений по тексту позовної заяви, господарський суд дійшов висновку про допущення позивачем помилки при його здійсненні, яка укладається у наступному.

Так, про здійсненні розрахунку збитків від інфляції позивачем було проіндексовано суму основного боргу за періоди 2012 року та січня-квітня 2013р., яка попередньо вже була проіндексована на індекси інфляції періоду 2011 року.

Проте, за змістом положень листу Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997р. № 62-97р. для визначення суми боргу з урахуванням індексу інфляції необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, помножити між собою, а отриманий зведений індекс інфляції помножити на суму боргу. Крім того, у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, що зроблені в різні періоди, кожний внесок збільшується на розмір індексу інфляції відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок розпочинається с наступного місяця - червня.

Таким чином, правильним розрахунком збитків від інфляції у спірних правовідносинах має бути:

3 983,83 грн. * 1,0445264507 (зведений індекс інфляції протягом періоду з січня 2011 року по квітень 2013 року) - 3 983,83 грн. = 177,39 грн.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягають частковому задоволенню на суму 177,39 грн.

Крім того, в порядку ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано три відсотки річних в розмірі 278,87 грн. на суму простроченого грошового зобов'язання. Розглянувши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань, суд доходить висновку про його обґрунтованість, відповідність вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ „Таста-Ліскі Трубодеталь" про стягнення з ПП „Магістраль" трьох відсотків річних в сумі 278,87 грн. також підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, факт існування заборгованості ПП „Магістраль" перед ТОВ „Таста-Ліскі Трубодеталь" за придбаний на підставі видаткової накладної № ЛВ-00000514 від 21.12.2010р. товар в загальному розмірі 4 440,09 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 3 983,83 грн., трьох відсотків річних в сумі 278,87 грн. та збитків від інфляції в сумі 177,39 грн., витікає з положень чинного законодавства, підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог частково на суму 4 440,09 грн. Таким чином, із ПП „Магістраль" слід стягнути на користь ТОВ „Таста-Ліскі Трубодеталь" суму основного боргу в розмірі 3 983,83 грн., три відсотки річних в сумі 278,87 грн. та збитки від інфляції в сумі 177,39 грн. відповідно до ст.ст. 11, 202, 207, 251, 252, 509, 525, 526, 530, 610, 617, 625, 629, 640, 655, 662, 664, 692 ЦК України, ст.ст. 181, 193 ГК України, ст.ст. 1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Судові витрати зі сплати судового збору згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 207, 251, 252, 509, 525, 526, 530, 610, 617, 625, 629, 640, 655, 662, 664, 692 ЦК України, ст.ст. 181, 193 ГК України, ст.ст. 1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства „Магістраль" /65031, м. Одеса, вул. Одеська, 43-Г, код ЄДРПОУ 30353680, р/р 26003301537870 у філії ПАТ „Промінвестбанк" в м. Одесі, МФО 328135/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Таста - Ліскі Трубодеталь" /02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 9-Б, кв. 136, код ЄДРПОУ 31724621, р/р 2600216011 в ВАТ „Райффайзен Банк „Аваль", м. Київ, МФО 300335/ суму основного боргу в розмірі 3 983 грн. 83 коп. /три тисячі дев'ятсот вісімдесят три грн. 83 коп./, три відсотки річних в сумі 278 грн. 87 коп. /двісті сімдесят вісім грн. 87 коп./, збитки від інфляції в сумі 177 грн. 39 коп. /сто сімдесят сім грн. 39 коп./, судовий збір в сумі 1 719 грн. 81 коп. /одна тисяча сімсот дев'ятнадцять грн. 81 коп./.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 22.07.2013р.

Суддя С.П. Желєзна