Рішення

від 16.07.2013 по справі 922/2260/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2013 р.Справа № 922/2260/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Шевченко А.О.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Харківський професійний машинобудівний ліцей, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ісіда", м. Харків про стягнення 10008,24 грн. за участю представників:

прокуратури - Коваленко Ю.В., службове посвідчення № 013772 від 06.12.2012 року;

позивача - не з'явився;

відповідача - Личов С.М., директор ТОВ фірми "Ісіда";

третьої особи - Могилка О.П., довіреність № 01-344 від 15.07.2013 року

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків (позивачі) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ісіда", м. Харків про стягнення 10008,24 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором оренди № 4880-Н від 17.03.2011 року, зокрема п.п. 3.6, 5.3 зазначеного Договору в частині своєчасного внесення орендної плати, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 8336,57 грн., пеню в розмірі 1088,11 грн. та 7 % штрафу в розмірі 583,56 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 червня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2260/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 25 червня 2013 року о 10:40.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 червня 2013 року залучено до участі у справі Харківський професійний машинобудівний ліцей в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та розгляд справи відкладено на 16 липня 2013 р. о 10:20, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

09 липня 2013 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від прокурора надійшов супровідний лист (вх. № 24820) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

15 липня 2013 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшли письмові пояснення (вх. № 25532) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

15 липня 2013 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від третьої особи надійшла заява (вх. № 25680) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Прокурор в призначене судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.

Позивач в призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідач в призначене судове засідання з'явився, проти позову заперечив з підстав, викладених в наданих раніше запереченнях на позов, зокрема зазначає, що приміщення ним звільнено 31 серпня 2011 року, про що було складено акт прийому - передачі від 31.08.2011 року, підписаний з боку відповідача та балансоутримувача (третьої особи).

Третя особа в призначене судове засідання з'явилась, надала пояснення по суті спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення прокурора, відповідача та третьої особи, суд встановив наступне.

17 березня 2011 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) укладено договір оренди № 4880-Н (далі - Договір), відповідно до умов якого, позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - частину нежитлового приміщення № 1, 2, 3, 5 площею 134,1 кв.м. на першому поверсі та нежитлового приміщення № 6 площею 6,4 кв.м на другому поверсі триповерхової будівлі їдальні, загальною площею 140,5 кв.м за адресою: м. Харків, пров. Орача, 30, що перебуває на балансі Харківського професійного машинобудівного ліцею, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 22 жовтня 2010 року становить 197890,00 грн.

Факт передачі приміщення підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі орендованого майна, підписаним орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем 17 березня 2011 року, а також скріплений печатками.

Відповідно до п. 3.1., 3.2 спірного Договору від 17.03.2011р., орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, зі змінами, з урахуванням результату конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - листопад 2010 року -2493,45 грн. (Додаток № 2). Орендна плата за перший місяць оренди - березень 2011 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2010 року - березень 2011 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.3 вищенаведеного Договору від 17.02.2011р., орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.6 Договору, сторони погодили, що орендна плата перераховується відповідачем (орендарем) щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні: безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 70%; на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 30%.

Відповідно до п. 5.3. спірного Договору оренди, відповідач (орендар) зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Як свідчать матеріали справи, позивачем (орендодавцем) належним чином виконано свої зобов'язання за спірним договором оренди № 4880-Н від 17.03.2011р., проте, відповідач (орендар) в порушення умов спірного Договору несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював розрахунки за оренду приміщення, внаслідок чого, у відповідача за період з травня 2012 року по вересень 2012 року утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 8336,57 грн.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 2 статті 285 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 8336,57 грн. заборгованості з орендної плати обґрунтовані, доведені документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а вказана сума в розмірі 8336,57 грн. стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, прокурор заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 1088,11 грн. та 7 % штрафу в розмірі 583,56 грн.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом п. 3.7 Договору сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з п. 3.8. зазначеного договору оренди, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, відповідач також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Перевіривши надані нарахування пені в розмірі 1088,11 грн. та 7 % штрафу в розмірі 583,56 грн. суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що ним в односторонньому порядку, шляхом надіслання відповідного листа від 15.08.2011 року розірвано договір оренди та 31 серпня 2011 року фактично звільнено орендоване приміщення, а отже, на думку відповідача, обов'язок щодо сплати оренди після звільнення ним приміщення відсутній, з огляду на наступне.

Пунктом 10.9 договору встановлено, що майно вважається поверненим Балансоутримувачу та Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. При цьому сторонами договору оренди № 4888-Н від 17.03.2011 року є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківської області (позивач, орендодавець) та ТОВ фірма «Ісіда» (відповідач, орендар). Отже, умовами договору чітко передбачено порядок передачі майна балансоутримувачу, із обов'язковим підписанням акту прийому - передачі як збоку орендаря так і з боку орендодавця. Проте, наданий відповідачем акт прийому - передачі орендованого майна від 31 серпня 2012 року не містить підпису уповноваженого представника орендодавця та печатки підприємства позивача. Не надано до матеріалів справи доказів погодження позивача на дострокове розірвання договору оренди майна.

Отже доводи відповідача щодо розірвання договору оренди та повернення 31 серпня 2011 року орендованого майна спростовуються матеріалами справи та є необґрунтованими. Крім того, вищезазначені правовідносини сторін досліджувались при винесенні рішення від 06.09.2012 року по справі господарського суду Харківської області №5023/3262/12, відповідно до якого спірний договір було розірвано. Згадане рішення господарського суду Харківської області сторонами оскаржене не було.

Згідно ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

За таких підстав, приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором, що підтверджується наявними матеріалами справи, позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за період з травня 2012 року по вересень 2012 року в розмірі 8336,57 грн., пені в розмірі 1088,11 грн. та 7 % штрафу в розмірі 583,56 грн., відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у розмірі 1720,50 грн. за вимоги майнового характеру спору у даному разі, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 525, 530, 549, 611, 651, 759, 782, 783, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 10, 26 "Про оренду державного та комунального майна", статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ісіда" (61157, м. Харків, вул. Червоного Орача, 30, код ЄДРПОУ 22617451) на користь Держаного бюджету (стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області) на р/р № 31111094700002 УДК у м. Харкові ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 24134490) - 8336,57 грн. заборгованості з орендної плати, 1088,11 грн. пені, 583,56 грн. штрафу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ісіда" (61157, м. Харків, вул. Червоного Орача, 30, код ЄДРПОУ 22617451) на користь Державного бюджету України (Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача коштів 37999654, рахунок 31215206783003 в ГУ ДКСУ у Харківський області, МФО 851011, призначення платежу *; 101; код бюджетної класифікації 22030001; 03500039 Судовий збір ГС Х/о, п. 1) - 1720,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.07.2013 р.

Суддя Жиляєв Є.М.