Рішення

від 17.07.2013 по справі 916/1430/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" липня 2013 р.Справа № 916/1430/13

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: Стрельченко Р.М. за довіреністю № 19 від 09.01.2013р.;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАВИТ";

до відповідача: Приватного підприємства "ДТК-БРОК";

про стягнення 9151,14 грн.., -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВАВИТ" (далі - позивач, постачальник) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Приватного підприємства "ДТК-БРОК" (далі - відповідач, покупець) про стягнення 9151,14 грн., а саме основного боргу у розмірі 8010,50 грн., 3% річних у розмірі 190,11 грн., пені в розмірі 950,53 грн., посилаючись на наступне.

23 квітня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АКВАВИТ" та Приватним підприємством "ДТК-БРОК" був укладений Договір поставки № 1464-ОДЕ (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору Позивач зобов'язується поставляти і передавати у власність Відповідачу товар, а Відповідач зобов'язується приймати та оплачувати поставлений товар.

Як зазначає позивач у позові, ТОВ "АКВАВИТ" належним чином виконував свої зобов'язання, про що свідчать видаткові накладні, підписані представником Відповідача, які підтверджують факти поставки товару.

На момент звернення до господарського суду Відповідачем товар повністю не оплачений. Сума несплаченого товару складає 8 010,50 грн.

Повний перелік видаткових накладних, за якими був поставлений товар за Договором а також перелік та суми плат, які були проведені Відповідачем на виконання Договору, позивач вказав в розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви (а.с.7).

У даному розрахунку, зазначені такі видаткові накладні: №659 від 03.08.2012р., №4405 від 24.07.2012р. грн., №3145 від 17.07.2012р., №535 від 06.06.2012р., №3707 від 17.04.2013р.

Як зазначає позивач у позові, згідно п. 4.2. Договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару від Постачальника. Таким чином, у разі не сплати за товар протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту його отримання (підписання відповідної накладної), виникає прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі «ГК»), Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ч. 7 ст. 193 ГК, Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності зі статтею 530 Цивільного кодексу України (надалі «ЦК»), якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Пункт 6.6. Договору визначає відповідальність Боржника за несвоєчасну оплату поставленого товару, яка полягає в сплаті пені за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Пеня нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання Відповідачем свого зобов'язання.

За прострочення виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару позивачем нараховано відповідачу на суму заборгованості 3% річних у сумі 190,11 грн., а також пеня у розмірі 950,53 грн.

Посилаючись на ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст., 193, 202, 216, 218, 224 Господарського кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості у розмірі 9151,14 грн., а саме основного боргу у розмірі 8010,50 грн., 3% річних у розмірі 190,11 грн., пені в розмірі 950,53 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Представник відповідача у засідання суду не з'явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Поштові повідомлення у справі. Причини неявки до суду відповідач не повідомив. Відповідач відзив на позов не надав. Тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, згідно приписів ст. 75 ГПК України.

Вислухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу ( ГПК ) України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема: письмовими і речовими доказами.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як випливає з матеріалів справи, приведені Позивачем обставини справи повністю підтверджуються наданими ним доказами, а саме: вказаним Договором поставки № 1464-ОДЕ від 23.04.2012р., видатковими накладними.

Проаналізувавши вказані докази, суд приймає їх до уваги як такі що доводять правомірність вимог Позивача. Вказані докази сумніву у суду не викликають.

Посилання Позивача на вищеприведені ним норми ЦК України та ГК України суд вважає правильним, оскільки саме цими нормами ЦК України та ГК України регулюються правовідносини по даному спору.

Дотепер відповідач вказану суму боргу не сплатив чим порушив умови Договору та приписи ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Відповідно до п.6. 6 договору, у випадку порушення Покупцем строків, визначених п. 4.2. Договору, Покупець оплачує Постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовилися про те що неустойка за порушення Покупцем строків вказаних в п. 4.2. Договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання Покупцем своїх зобов'язань включаючи день повного розрахунку за поставлений Товар.

Відповідно до ч. 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної суми боргу йому правомірно нараховані пеня та 3% річних, згідно приведеного позивачем розрахунку.

Зворотнього Відповідач в порядку ст. 33 ГПК України не довів.

Підсумовуючи викладене суд вважає вимоги Позивача, законними, обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами і тому підлягаючими задоволенню в повному обсягу.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт" - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "ДТК-БРОК" (адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд.33, кв.28, код ЄДРПОУ 36501542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАВИТ" (адреса: 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, код ЄДРПОУ 36841030) основний борг у розмірі 8 010 (вісім тисяч десять) грн. 50 коп., 3% річних у розмірі 190 (сто дев'яносто) грн. 11 коп., пені в розмірі 950 (дев'ятсот п'ятдесят) грн. 53 коп. та судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2013 р.

Суддя Никифорчук М.І.