Рішення

від 16.07.2013 по справі 919/728/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 року справа № 919/728/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи

За позовом Прокурора Нахімовського району міста Севастополя

(вул. Робоча, 18, м. Севастополь, 99001)

в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради

(99011, м.Севастополь,вул.Леніна,3)

до Приватного підприємства "Аштар"

(99011, м.Севастополь, вул. Ялтинська,7,кв.24

Ідентифікаційний код: 31637073)

про стягнення заборгованості у розмірі 140963,45 грн та

розірвання договору оренди земельної ділянки,

за участю представників:

прокурора (Прокуратура Нахімовського району міста Севастополя) - Шульги Антона Миколайовича - старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя, посвідчення № 005749 від 25.09.2012;

позивач (Севастопольська міська Рада) - явку уповноваженого представника не забезпечив,;

відповідач (ПП "Аштар") - явку уповноваженого представника не забезпечив.

Суть спору:

Прокурор Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) з позовом до Приватного підприємства "Аштар" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 140963,45 грн та розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення орендованої земельної ділянки.

Ухвалою суду від 25.06.2013 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні, в порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано сторін надати докази, необхідні для своєчасного та правильного розгляду справи.

У судове засідання позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про час дату та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином. Причини неявки суду не повідомили.

Відповідач правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позовну заяву не надав.

Зі змісту статті 22 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Ураховуючи викладене, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутністю представників позивача та відповідача за наявними в ній матеріалами та в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні прокурор наддав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, позов підтримав та просив задовольнити його у повному обсязі.

У судовому засіданні 16.07.2013 на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора, суд

ВСТАНОВИВ :

10.10.2008 між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), відповідно до якого позивач передав відповідачу в тимчасове платне користування земельну ділянку площею 1,8084 га (у тому числі земельну ділянку №1 площею 0,4205 га та земельну ділянку №2 площею 1,3879 га), що знаходиться за адресою: м.Севастополь, пр.Перемоги,29-в) для будівництва та обслуговування автостоянки з індивідуальними боксами, який зареєстровано 23 лютого 2009 року за №040966100011 (п.1.1., 2.1. Договору) (арк. с 13-22).

Факт передачі земельної ділянки, зазначеної у Договорі, та прийняття її відповідачем підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 10.10.2008 (арк. с 27).

Договір укладено строком на 25 років (пункт 3.1.Договору).

Згідно з унктів 4.1, 4.2 Договору річна орендна плата складає 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до пункту 4.4. Договору орендна плата за землю сплачується орендарем щомісячно упродовж 30 календарних днів, що слідує за останнім календарним днем звітного періоду (податкового) місяця, у національній валюті України на спеціальний бюджетний рахунок міста Севастополя.

Відповідно до пункту 9.2.2. «б», «и» Договору оренди орендар зобов'язаний виконувати обов'язки згідно з умовами даного Договору, Земельним кодексом України, своєчасно вносити орендну плату у відповідності з розділом 4 вказаного договору.

Однак, в порушення пункту 4.4. договору оренди земельної ділянки відповідач систематично не сплачував орендну плату за землю, у зв'язку з чим утворилася заборгованість з орендної плати.

Згідно відомостей Державної податкової інспекції в Нахімовському районі м.Севастополя Державної податкової Служби від 09.04.2013 загальна сума податкового боргу ПП «Аштар» становить 140 963,45 грн (арк. с 47).

Договором передбачено, що у разі несплати Орендарем протягом трьох місяців орендної плати у повному обсязі Орендодавець може розірвати договір в односторонньому порядку (пункт 12.4. Договору).

На підставі зазначеного 30.10.2012 позивачем було розглянуто інформацію Управління з питань земельних, водних відношень та містобудівництва міської Ради про порушення Відповідачем умов Договору та прийнято рішення №4603 про розірвання Договору (арк.с.46).

Позивачем на адресу відповідача було направлено лист від 11.01.2013 за №01-15/87 з пропозицією укласти угоду про дострокове розірвання Договору (арк. с 49). Проте відповіді на зазначений лист Позивачем не отримано. Таким чином, в досудовому порядку спор між Позивачем та Відповідачем вирішено не було.

Викладені обставини обумовили звернення прокурора в інтересах позивача до суду з відповідними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті податків і зборів у розмірі 140963,45 грн та розірвання Договору.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку поданим доказам, заслухавши пояснення прокурору, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України).

Частиною першою статті 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Аналогічна норма закріплена статтею 1 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із статтею 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 96 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;

Відповідно до приписів статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з повідомлення про наявність зобов'язань по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів) Нахімовської районної у м.Севастополі державної податкової інспекції за відповідачем мається заборгованість по основному платежу (декларація №1423 від 20.02.2012) у розмірі 140963,45 грн (арк. с 47).

Як пояснив у судовому засіданні прокурор, до даного часу заборгованість за договором оренди відповідачем погашена не була.

Враховуючи те, що внесення орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою є основним обов'язком відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості з орендної плати у розмірі 140963,45 грн.

Щодо вимоги прокурора та позивача про розірвання договору оренди земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту «д» статті 141 Земельного кодексу систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою припинення права користування земельною ділянкою.

Питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради (пункт 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

30.10.2012 позивачем було прийнято рішення №4603 про розірвання з відповідачем Договору оренди від 10.10.2008, зареєстрований 23.02.2009 під №040966100011, земельної ділянки площею 1,8084 га (у тому числі земельну ділянку №1 площею 0,4205 га та земельну ділянку №2 площею 1,3879 га), що знаходиться за адресою: м.Севастополь, пр.Перемоги,29-в, наданого для будівництва та обслуговування автостоянки з індивідуальними боксами, у зв'язку з невиконанням орендатором договірних зобов'язань, у тому числі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою (арк.с.46).

Відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону, та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частина друга статті 180 Господарського кодексу України визначає, що істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї з сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру , індексації, форм платежу, строків , порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Договором передбачена можливість його розірвання за рішенням суду за вимогою однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором (п.12.3. Договору).

За невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність згідно законодавства України та даного Договору (пункт 10.1. Договору).

Судом встановлено, що відповідачем протягом дії Договору його умови порушувались в частині своєчасності та розміру внесення орендної плати за землю, тобто порушувались істотні умови договору оренди землі. Зазначене підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме, зазначеним вище повідомленням про наявність зобов'язань по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів) Нахімовської районної у м.Севастополі державної податкової інспекції (арк. с 47).

Також суд звертає увагу на положення пункту 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" де визначено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України „Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією, про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Відповідно до пункту 2.20 постанови Пленуму від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не подав суду доказів належного виконання умов Договору впродовж його дії, вищевказані обставини існування порушення істотних умов Договору Відповідачем не спростовані.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.

З огляду на викладене, вимога позивача про розірвання Договору є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у зв'язку з істотним порушення умов договору останнім.

Положеннями частини п'ятої статті 188 Господарського кодексу України визначено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Враховуючи вищенаведене, та оскільки з розірванням Договору Відповідач втрачає статус орендаря то вимога про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку позивачу також підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 33, 34, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Аштар" (99011, м.Севастополь, вул. Ялтинська,7,кв.24, Ідентифікаційний код: 31637073 з будь-якого рахунку, виявлено під час проведення виконавчих дій) на користь Севастопольської міської Ради (99011, м.Севастополь,вул.Леніна,3, ідентифікаційний код: 24872845) заборгованість з орендної плати за Договором від 10.10.2008, зареєстрованим 23.02.2009 під №040966100011 у розмірі 140 963,45 грн.

3. Припинити право користування земельною ділянкою площею 1,8084 га, що знаходиться за адресою: м.Севастополь, пр.Перемоги, 29-В, шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки від 10.10.2008, укладеного між Севастопольською міською Радою (99011, м.Севастополь,вул.Леніна,3, ідентифікаційний код: 24872845) та Приватним підприємством "Аштар" (99011, м.Севастополь, вул. Ялтинська,7,кв.24, Ідентифікаційний код: 31637073), зареєстрованим 23.02.2009 під №040966100011.

4. Зобов'язати Приватне підприємство "Аштар" (99011, м.Севастополь, вул. Ялтинська,7,кв.24, Ідентифікаційний код: 31637073) повернути Севастопольській міській раді ( 99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код 24872845) протягом місяця з дня набрання рішенням законної сили земельну ділянку площею 1,8084 га, що знаходиться за адресою: м.Севастополь, пр.Перемоги, 29-В, у стані не гірше за той, в якому Приватне підприємство "Аштар" отримало ділянку в оренду .

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 22.07.2013

Суддя І.А. Харченко

Розсилка рекомендованим з повідомленням:

1. Прокуратура м.Севастополя

(99011, м.Севастополь, вул Л.Павліченко,1)

2. Прокурор Нахімовського району міста Севастополя

(вул. Робоча, 18, м. Севастополь, 99001)

3.Севастопольська міська Рада

(99011, м.Севастополь,вул.Леніна,3)

4.ПП "Аштар"

(99011, м.Севастополь, вул. Ялтинська,7,кв.24)