Рішення

від 15.07.2013 по справі 910/10470/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10470/13 15.07.13 За позовом Публічного акціонерного товариства «Хмільницький елеватор»

До Аграрного фонду

Про стягнення 45 275,90 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача Забарський В.Б. -по дов. №б/н від 02.01.2013

Від відповідача Деруга Н.О. -по дов. № 293 від 16.04.2013

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Хмільницький елеватор» про стягнення з Аграрного фонду 45 275, 90 грн. основного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору складського зберігання зерна № 172/11 від 22.04.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2013 порушено провадження у справі №910/10470/13 призначено її до розгляду на 03.07.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10788/13 від 03.07.2013, в зв'язку з не з'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 05.06.2013, розгляд справи був відкладений на 15.07.2013.

Позивач в судовому засіданні 15.07.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у поданому в судовому засіданні 15.07.2013 відзиві проти позову заперечує з огляду на наступне. 31.12.2011 між Аграрним фондом та TOB "Хліб Інвестбуд" були укладені біржові контракти Аграрної біржі № 560АБ, №561 АБ. . Згідно умов якотх продавець (TOB "Хліб Інвестбуд") продав, а покупець (Аграрний фонд) купив товар - пшеницю м»яку 2 та 3 класу 2011 року врожаю. 31.12.2011 між Аграрним фондом та TOB "Хліб Інвестбуд" були підписані акти приймання - передавання до біржових контрактів Аграрної біржі від 31.12.2011 № 561АБ, №560 АБ. Відповідно до зазначених вище актіч передавання - приймання TOB "Хліб Інвестбуд" передавав, а Аграрний фонд прийняв пшеницю м»яку 2 та 3 класу 31.12.2011, тобто Аграрний фонд став його власником тільки 31.12.2011. Пунктом 2 акту передавання - приймання до біржових контрактів Аграрної біржі від 31.12.2011 № 561 №560 АБ визначено, що продавець гарантує, що оплата за зберігання даного зерна до 31.12.2011, оплачуються продавцем за власний рахунок. Виходячи з пункту 2 акту передавання - приймання до біржових контрактів саме ТОВ "Хліб Інвестбуд" має здійснювати оплату за зберігання зерна у період з 22.12.2011 по 31.12.2011 .

В судовому засіданні 15.07.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

22.04.2011 між ВАТ «Хмільніцький елеватор) (найменування змінено на ПАТ) (зерновий склад) та Аграрним фондом (поклажодавець) було укладено договір складського зберігання зерна № 172/11 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору відповідач зобов'язується передати на зберігання зерновому складу зерно пшениці, жита, ячменю, кукурудзи (об'єкт державного цінового регулювання), якість яких відповідає діючим ДСТУ (далі - зерно), за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло на карточку відповідача і засвідчується відповідними складськими документами, а позивач зобов'язується прийняти таке зерно для зберігання на визначених цим договором умовах і в установлений строк повернути його відповідачу або особі, зазначеній ним як одержувач у стані, передбаченому цим договором та законодавством України.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг зберігання зерна пшениці, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 45 275,90 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 936 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно п. 3.1.1., п. 3.1.6. договору зерновий склад зобов'язаний прийняти від поклажодавця зерно фактичної якості, але не вище обмежувальних кондицій, забезпечити його належне зберігання у повному обсязі та здійснити відпуск поклажодавцеві всієї кількості зерна, що фактично зберігається на день відпуску. Зберігати зерно протягом строку, визначеного в договорі.

Відповідно до складської квитанції на зерно №6375 від 22.12..2011 серія АУ №659603 зерновий склад (позивач) прийняв на зберігання від Аграрного фонду (відповідача) на підставі договору складського зберігання № 172/11 від 22.04.2011 зерно пшениці 2 кл. - 2393953 кг, відповідно до сладської квитанції на зерно АУ №659602 за номером 6374 від 22.12.2011р. - 5626352 кг. пшениці 3 класу, яке переоформлено з ТОВ "Хліб Інвестбуд".

Згідно п. 24 ст. 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні"складські документи на зерно це - товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов'язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.

Згідно п. 1 Порядку випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 510 від 11.04.2003, підставою для видачі складських документів на зерно (далі - складські документи) є прийняття зерна зерновим складом на зберігання.

Наказом Міністерства аграрної політики України № 198 від 27.06.2003 затверджено Положення про обіг складських документів на зерно (далі - Положення).

Згідно п. 1.1. Положення складськими документами на зерно є : складська квитанція, просте та подвійне складські свідоцтва.

Пункт 1.7. Положення визначає, що зерновий склад на бажання поклажодавця зобов'язаний видати йому один із складських документів на зерно. При оформленні партії зерна складська квитанція виписується в обов'язковому порядку як первинний документ, що засвідчує кількість та якість прийнятого складом зерна.

Відповідно до п.п. 1.19., 1.20. Положення після заповнення реквізитів складського документа на зерно, реєстрації його у Реєстрі складських документів на зерно з присвоєнням порядкового номера, один примірник оригіналу заповненого бланка складського документа передається поклажодавцеві або вповноваженій ним особі, а другий залишається на складі. Поклажодавець чи вповноважена ним особа на підтвердження отримання складського документа ставить власний підпис у Реєстрі складських документів на зерно, що ведеться зерновим складом.

Згідно п.п. 2.1. п. 2 розділу V Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України № 661 від 13.10.2008 переоформлення зерна від одного власника іншому проводиться в їх присутності або в присутності уповноважених ними осіб згідно з заявою власника про переоформлення. У заяві вказуються культура, клас, обсяг переоформлення, реквізити нового власника.

Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" листом від 21.12.2011 звернулося до філії ПАТ «Хмільніцький елеватор» з проханням переоформити зерно пшениці 3 класу у кількості 5 626,352 тонн, пашениці 2 класу у кількості 8 020. 305 тонн. яке належить TOB "Хліб Інвестбуд" на Аграрний фонд.

При цьому, TOB "Хліб Інвестбуд" було видано довіреність №ВІН 489 від

21.12.2011 на переоформлення зерна пшениці 2 класу та 3 класу.

Пункт 1 статті 938 Цивільного кодексу України встановлює, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Відповідно до п. 8.1. договору сторонами строк дії договору встановлено з моменту його підписання і діє до 31.12.2011.

Згідно п. 3.3.2. договору відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати з приймання, зберігання, відвантаження, а також витрати, що виникають в порядку визначеному підпунктом 3.1.4. цього договору.

Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки відшкодування витрат по зберіганню проводяться поклажодавцем в грошовій формі з урахуванням податку на додану вартість.

Пунктом 4.3. договору визначено розмір відшкодування витрат за зберігання за 1 (одну) тонну за 30 календарних днів в сумі 17,50 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 4.4. договору поклажодавець відшкодовує витрати із зберігання зерна з моменту передачі зерна поклажодавця на зберігання зерновому складу на підставі актів наданих послуг та розрахунку обсягів коштів зберігання зерна як об'єкту державного цінового регулювання.

Враховуючи те, що умови договору не містять строк виконання зобов'язання по сплаті послуг зберігання, кредитор вправі вимагати його виконання у порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, положеннями якої передбачено: якщо строк (термін) виконання зобов'язання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимога позивача про сплату заборгованості була надіслана Аграрному фонду29.03.2013, що підтверджується поштовою квитанцією та описом вкладення в цінний лист.

Дані вимоги щодо сплати за зберігання зерна залишені відповідачем без задоволення.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного внесення плати за обумовлені договором послуги в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка за обґрунтованими розрахунками позивача складає 45 275,90 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 45 275,90 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Твердження відповідача про те, що він набув право власності на зерно лише 31.12.2011 на підставі укладених з ТОВ "Хліб Інвестбуд" біржових контрактів та актів передавання-приймання, не приймаються судом до уваги, оскільки зерно передано позивачу на зберігання саме 22.12.2011, позивач зберігав це зерно, а отже відповідач має сплатити за таке зберігання.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Публічного акціонерного товариства «Хмільницький елеватор» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесулаьного кодексу України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Аграрного фонду (м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 33642855) на користь Публічного акціонерного товариства «Хмільницький елеватор» (Вінницька облас ть, м. Хмільник, вул. В. Порика, 26, код ЄДРПОУ 00953295) 45 275 грн. 90 коп. основного боргу, 1 720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.07.2013 р.

Суддя Т. Ю. Трофименко