Рішення

від 16.07.2013 по справі 923/847/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2013 р. Справа № 923/847/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2

до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області, м. Херсон,

про скасування постанови №57/Ц від 30.04.2013р.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, представник, довіреність від 31.05.2013р.;

від відповідача - Саплєва О.В., представник, довіреність № 7/21-3-ю від 25.01.2013р.

Суть спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом в якому просить скасувати постанову №57/Ц від 30.04.2013р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка прийнята Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області.

Одночасно у позовній заяві позивач заявив клопотання про відновлення строку на оскарження постанови №57/Ц від 30.04.2013р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

08.07.2013р. позивачем на виконання вимог ухвали суду від 27.06.2013р. подано до суду засвідчені копії правовстановлюючих документів на будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

У судовому засіданні 16.07.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні представником відповідача подано клопотання про залучення до матеріалів справи копій документів, витребуваних ухвалою суду від 27.06.2013р.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не надав, проте у судовому засіданні 16.07.2013р. представник відповідача надав суду усні пояснення, в яких проти задоволення заявленого позову заперечив, оскільки оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 30 квітня 2013 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 винесена постанова №57/Ц від 30.04.2013р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої відповідачем на позивача накладено штраф у розмірі 11470,00 гривень.

Із оскаржуваної постанови вбачається, що штраф накладений за правопорушення, що передбачене п.2 ч.6 ст. 2 Закону України 14.10.1994р. №208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (з наступними змінами та доповненнями).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини.

Позивач зазначає, що проживає в будинку по АДРЕСА_1 який належить на праві приватної власності його дружині і використовує за її згодою частину житлового приміщення під підприємницьку діяльність - роздрібна торгівля продовольчими товарами.

16 квітня 2013 року посадовою особою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області - Срібним Романом Юрійовичем була пред'явлена вимога щодо його допуску до перевірки на об'єкті будівництва - магазин непродовольчих товарів.

Позивач пояснив інспектору, що на належній його дружині - як фізичній особі, земельній ділянці відсутній предмет нагляду - об'єкт будівництва (магазин продовольчих товарів), а тому не допустив його до перевірки житлового будинку, власником якого є, як фізична особа дружина позивача.

Позивач також зазначає, що він, як приватний підприємець не є власником об'єкту будівництва магазину продовольчих товарів. Об'єкт, який знаходиться за зазначеною адресою є житловий будинок, будівництво якого закінчено і який зданий в експлуатацію.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа ВГСУ № 01-08/163 Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України від 12.03.09 справи у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень державних органів щодо правопорушення у сфері містобудування, підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами ГПК.

Суд задовольняє клопотання позивача про відновлення строку на оскарження постанови №57/Ц від 30.04.2013р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки відповідно до ст.53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Ухвалу про відмову у відновленні пропущеного строку може бути оскаржено. Призначені господарським судом строки можуть бути ним продовжені за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи.

Суд керується у питанні відновлення процесуального строку також і практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі „Ілхан проти Туреччини" (№22277/93 від 27.06.2000 року §59) зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Оскільки дії позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 свідчать про невідкладне звернення з позовною заявою до господарського суду Херсонської області після помилкового звернення до Херсонського окружного адміністративного суду з даним позовом, суд вважає за можливе відновити позивачу процесуальний строк на оскарження постанови №57/Ц від 30.04.2013р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка винесена Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області.

Пунктом 2 ч.6 ст. 2 Закону №208/94-ВР, на порушення якого позивачем вказує відповідач, встановлено, що суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що суб'єктами містобудування є замовники будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Таким чином вказана норма Закону передбачає конкретного суб'єкта відповідальності - замовника або того, хто виконує функції замовника будівництва.

Оскільки будівництво проводиться на підставі договору будівельного підряду, то визначення замовника повинно здійснюватись до осіб, які у вказаному договорі визначені як замовники реконструкції. Відповідачем доказів того, що такий договір укладений позивачем з будівельною організацією, або будь-якою іншою особою не надано.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач не є власником будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 або користується ним на підставі будь-якого іншого документа.

У той же час з акту від 22.03.2013р. про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій вбачається, що ФОП ОСОБА_1 не допустив посадових осіб інспекції на магазин продовольчих товарів по АДРЕСА_1 для проведення позапланової перевірки.

Проте, відповідач не надав суду доказів того, хто саме є суб'єктом містобудування на об'єкті будівництва по АДРЕСА_1

Відповідач також і не надав доказів того, що ним вчинені дії по встановленню замовника або того, хто виконує функції замовника на об'єкті будівництва по АДРЕСА_1

Таким чином матеріали справи не містять доказів того, що позивач може бути суб'єктом відповідальності за правопорушення, що передбачене п.2 ч.6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Статтями 4-2 та 4-3 ГПК України закріплено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно ст. 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до положень ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Усні заперечення представника відповідача, в частині невизнання позовних вимог підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству і не ґрунтуються на належних доказах.

Позивачем при подані позовної заяви квитанцією №10142195 від 18.06.2013р. було сплачено 1720,50 грн. судового збору, в той час як відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору, що має бути сплачена позивачем за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1147,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадку зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що сума судового збору у розмірі 573,50 грн., сплачена позивачем відповідно до квитанції №10142195 від 18.06.2013р. підлягає поверненню платнику у зв'язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у розмірі 1147,00 грн. відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 53, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Cкасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Херсонській області (73000, м. Херсон, вул. Кременчуцька, 69, код 37743917) №57/Ц від 30.04.2013р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

3. Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Херсонській області (73000, м. Херсон, вул. Кременчуцька, 69, код 37743917) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1147,00 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму судового збору у розмірі 573,50 грн. сплаченого згідно квитанції № 10142195 від 18.06.2013р., у зв'язку із внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Повне рішення складено 22.07.2013р.

Суддя С.В. Нікітенко