Рішення

від 22.07.2013 по справі 903/709/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 липня 2013 р. справа №903/709/13

за позовом: прокурора міста Нововолинська в інтересах держави в особі Нововолинської міської ради від іменні якої діє комунальне підприємство "Нововолинськтеплокомуненерго" Житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради, м. Нововолинськ

до відповідача: фізичної-особи підприємця Купрієнко Ольги Геннадіївни, м. Нововолинськ

про стягнення 16 630 грн. 71 коп.

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Бондар Л.М. - спеціаліст-юрисконсульт (дов. №407/3-03 від 22.07.2013р.)

від відповідача: не з'явились

в судовому засіданні взяла участь: Третяк І.Б. - прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури міста Луцька (дов. від 23.04.2013р. №98-1583)

Суть спору: прокурор міста Нововолинська в інтересах держави в особі Нововолинської міської ради звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Купрієнко Ольги Геннадіївни на користь комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" Житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради 16 630,71 грн., в тому числі 15 824,58 грн. заборгованості по оплаті наданих у відповідності до укладеного між цими суб'єктами господарювання договору №253 від 01.10.2012р. послуг, пов'язаних з відпуском теплової енергії (у період з 01.10.2011р. по 30.06.2013р.), 248,81 грн. пені, нарахованої за невиконання грошових зобов'язань в частині своєчасної оплати наданих послуг, 116,32 грн. суми інфляційних та 441 грн. трьох процентів річних, нарахованих у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 12.07.2013р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.

Присутні в судовому засіданні прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури міста Луцька та представник КП "Нововолинськтеплокомуненерго" пред'явлені до підприємця Купрієнко О.Г. позовні вимоги підтримали, просять суд задовольнити їх стягнувши при цьому з відповідача в дохід Державного бюджету України судовий збір за розгляд справи господарським судом. При цьому останні посилаються на укладення між сторонами договору, надання позивачем відповідачу послуг з теплопостачання, отримання послуг відповідачем та непроведення належних розрахунків по їх оплаті, існування у зв'язку з цим відповідної заборгованості, нарахування в зв'язку з цим сум пені, відсотків річних та інфляційних.

Відповідачем всупереч вимогам ухвали суду від 12.07.2013р. не було представлено письмових пояснень та інших витребуваних документів, не направлено в судове засідання свого повноважного представника, хоча про день та час розгляду справи в суді підприємець Купрієнко О.Г. повідомлялась належним чином. Примірник ухвали суду від 12.07.2013р. направлявся на визначену прокурором у позовній заяві адресу: м. Нововолинськ, вул. Грушевського, 12, рекомендованою кореспонденцією та був вручений особисто відповідачу 15.07.2013р. про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції (а.с. 31).

Поруч з цим відповідні ухвали суду направлялись за адресами місця реєстрації підприємця-відповідача та її місяця проживання, відображених боржником особисто у поясненнях, наданих 02.07.2013р. в прокуратурі міста Нововолинська - а.с. 22.

Відповідно до ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані прокурором та позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого представника, не подав заперечень на позов, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача чи його представника, за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що у відповідності до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із наступними змінами) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Абзацом 2 пункту 3.1 зазначеної Постанови визначено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст. 17 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Судом взято до уваги, що у відповідності до наданого прокуратурою міста Нововолинська витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.07.2013р. (а.с. 36) фізична особа-підприємець Купрієнко Ольга Геннадіївна в процесі припинення підприємницької діяльності не перебуває, зареєстрована в якості підприємця з ідентифікаційним кодом 2469004063 рішенням виконавчого комітету Нововолинської міської ради 23.06.2000р.

Присутні в судовому засіданні прокурор та представник позивача з приводу судового розгляду справи за відсутності відповідача чи його представника не заперечили.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ: 13 жовтня 2007 року та 01 жовтня 2012 року між комунальним підприємством "Нововолинськтеплокомуненерго" Житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради, м. Нововолинськ (Теплопостачальна організація), засновником (власником) котрого є Нововолинська міська рада та фізичною особою-підприємцем Купрієнко Ольгою Геннадіївною, м. Нововолинськ (Споживач) було укладено договори на відпуск теплової енергії та на надання послуг з централізованого опалення за №253 (а.с. 14-19) у відповідності до умов котрих КП "Нововолинськтеплокомуненерго" взяло на себе зобов'язання щодо забезпечення своєчасного надання відповідачу послуг з централізованого опалення, зокрема, у приміщення загальною площею 94,60 м 2 по вул. Стуса, 9 у м. Нововолинську та у приміщення загальною площею 40,40 м 2 та 4,00 м 2 по вул. Грушевського, 12 у м. Нововолинську, а відповідачем, в свою чергу, зобов'язання відносно здійснення своєчасної оплати за користування цими послугами на умовах даного договору.

Підприємець Купрієнко О.Г. згідно положень договорів №253 від 13.10.2007р. та від 01.10.2012р. зобов'язувалась оплачувати вартість наданих Теплопостачальною організацією послуг не пізніше 25 числа за поточний місяць щомісячно на протязі опалювального періоду. Послуги оплачуються готівкою, або в безготівковій формі, в платіжних дорученнях Споживач обов'язково зазначає період, за який здійснюється оплата.

Як вбачається з договорів №253 від 13.10.2007р. та від 01.10.2012р. сторонами було узгоджено, що при визначенні розміру опалювальної площі за основу приймається висота опалювального приміщення (2,42 м. - приміщення по вул. Стуса, 9 у м. Нововолинську; 2,80 м. та 2.20 м. - приміщення по вул. Грушевського, 12, у м. Нововолинську) та його загальна площа (94,60 м 2 ; 40,40 м 2 та 4,00 м 2 відповідно). Вартість опалення 1 кв.м. опалювальної площі для Споживача в опалювальний період становить 24,55 грн. та 20% ПДВ.

На виконання умов укладених між сторонами договорів КП "Нововолинськтеплокомуненерго" відповідні послуги підприємцю Купрієнко О.Г. надавались у період з 01.10.2011р. по 30.06.2013р.

У зазначені періоди підприємцю Купрієнко О.Г. було надано, а останньою прийнято та використано послуг з теплопостачання на загальну суму 18 749,40 грн. про що Теплопостачальною організацією було підготовлено та виставлено Споживачу для оплати відповідні рахунки (а.с. 38-72).

Загальна вартість наданих відповідачу у звітний період послуг з теплопостачання підтверджена долученими до матеріалів справи документами, зокрема, договорами про надання послуг з централізованого опалення №253 від 13.10.2007р. та від 01.12.2012р., помісячними рахунками за надані послуги, рішенням виконавчого комітету Нововолинської міської ради "Про тарифи на послуги, з централізованого опалення для бюджетних установ та інших споживачів " №350 від 20.10.2011р. (а.с. 24).

Проте відповідач взяті на себе згідно з договорами на надання послуг з централізованого опалення №253 від 13.10.2007р. та від 01.10.2012р. зобов'язання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті наданих послуг (у строки, порядку та розмірах, визначених угодами) не виконав, вартість отриманих послуг не оплатив.

У зв'язку з викладеним у підприємця Купрієнко О.Г. виникла заборгованість, котра на момент подання позовної заяви до суду та на час розгляду справи в суді (довідка КП "Нововолинськтеплокомуненерго" про наявну заборгованість від 17.07.2013р. №365/3-03 - а.с. 37) склала 15 824,58 грн. Визначена сума заборгованості включає в себе загальну вартість наданих у звітний період послуг 18 749,40 грн. за мінусом здійснених у цей період оплат 3 223,89 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

В даному випадку, відносини між КП "Нововолинськтеплокомуненерго" та підприємцем Купрієнко О.Г. носять договірний характер, укладений між останніми договір про надання послуг з централізованого опалення предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно Закону України "Про теплопостачання" теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами. В свою чергу, ч. 6 ст. 19 даного Закону та п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зобов'язують споживача послуг щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 послуги надаються споживачеві на підставі договору, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення.

В даному випадку тарифи на послуги були затверджені рішенням виконавчого комітету Нововолинської міської ради "Про тарифи на послуги з централізованого опалення для бюджетних установ та інших споживачів" №350 від 20.10.2011р. (а.с. 24).

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем відповідачу визначених угодою послуг, отримання останніх підприємцем Купрієнко О.Г., а також не проведення боржником при цьому всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого до відповідача позову щодо стягнення суми основної заборгованості 15 824,58 грн. Сума заборгованості 15 824,58 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем.

При цьому судом були взяті також до уваги пояснення підприємця Купрієнко О.Г., наданні останньою 02.07.2013р. (а.с. 22) прокуратурі м. Нововолинська, згідно яких Купрієнко О.Г. погодилася із наявною заборгованістю за спожиту теплову енергію, повідомила, що причиною непогашення заборгованості є спад виробництва та неплатоспроможність підприємства, зазначила, що частково здійснює проплату за спожиту теплову енергію та зобов'язалась в разі покращення матеріального становища погасити заборгованість.

Одночасно з цим пунктом 11 договору від 13.10.2007р. та пунктом 9 договору №253 від 01.10.2012р. договірними сторонами було визначено, що у випадку несвоєчасного внесення плати із Споживача стягується пеня у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи викладені положення договорів та наявний факт прострочки відповідачем платежів, прокурором міста Нововолинська при зверненні до суду з позовом про стягнення суми заборгованості 15 824,58 грн. було включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 248,81 грн., нарахованої за період прострочки платежів з 25.12.2012р. по 30.05.2013р.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п.1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

В даному випадку сторони у пунктах 11 та 9 договорів №253 від 13.10.2007р. та від 01.10.2012р. визначили можливість нарахування штрафних санкцій у вигляді пені в розмірі 0,5% за кожен день прострочки платежу. Зазначені угоди недійсними чи зміненими, зокрема, в частині пунктів 11, 9 не визнавались. На момент звернення прокурора до суду з позовом відповідач зобов'язання щодо оплати послуг не виконав, тому сплата пені є його договірним зобов'язанням.

При цьому нарахування штрафних санкцій прокурором було здійснено з врахуванням положень договорів та у відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" з врахуванням встановлених законодавством у ті чи інші періоди розмірів подвійної облікової ставки НБУ.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 248,81 грн., перевіривши методику нарахування цієї суми, суд вважає, що остання підставна, нарахована у відповідності та з дотриманням умов укладеного між сторонами договору, положень чинного законодавства, відповідає фактичним обставинам справи та підлягає до задоволення у визначеному прокурором розмірі.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України , боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд відзначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками (а.с. 12-13) прокурором відповідно до ст. 625 ЦК України було нараховано 116,32 грн. інфляційних за період прострочки платежів з 01.11.2011р. по 30.06.2013р. та 441 грн. трьох процентів річних за період прострочки платежів з 25.10.2011р. по 30.06.2013р.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення суми збитків від інфляції 116,32 грн. господарський суд вважає, що останні не підлягають до задоволення.

Викладене пов'язане з тими обставинами, що при нарахуванні відповідної суми, пред'явленні позову до суду, підтриманні позовних вимог в судовому засіданні прокурором та позивачем розмір суми інфляційних обраховувався без врахування того, що у періоди квітня-серпня, жовтня-листопада місяців 2012 року та лютого-квітня місяців 2013 року згідно даних Держкомстату України в державі було зафіксовано дефляційні процеси (рівень інфляції споживчих цін в Україні становив 100 та менше 100 відсотків), а саме квітень 2012 року - 100,0%, травень 2012 року - 99,7%, червень 2012 року - 99,7%, липень 2012 року - 99,8%, серпень 2012 року - 99,7 %, жовтень 2012 року -100,0%, листопад 2012 року - 99,9%, лютий 2013 року - 99,9%, березень 2013 року - 100,0% та квітень 2013 року - 100,0%. Відтак за весь період прострочки платежів, загальна сума збитків від інфляції становитиме показник з мінусовим сальдо (- 9,30 грн.).

Неврахування цієї обставини потягнуло за собою безпідставне нарахування сум інфляційних.

В даному випадку господарським судом було враховано положення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" пунктом 2 котрого визначено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При цьому судом було застосовано розрахунки, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон".

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення суми трьох процентів річних, суд вважає, що останні підставні, відповідають фактичним обставинам справи, а відтак підлягають до задоволення в повному об'ємі.

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з розглядом справи в суді (сплата судового збору) слід покласти у відповідності до ст. 49 ГПК України на підприємця Купрієнко О.Г.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 230, 231, 232, 275, 276 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 599, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Купрієнко Ольги Геннадіївни (адреса місця проживання: м. Нововолинськ, вул. Франка, 3, фактична адреса: м. Нововолинськ, вул. Грушевського, 12, ідентифікаційний номер 2469004063) на користь комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" Житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради (м. Нововолинськ, вул. Св. Володимира, 3, код ЄДРПОУ 00185382) 15 824,58 грн. заборгованості, 248,81 грн. пені та 441 грн. трьох процентів річних, а всього 16 514,39 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог в позові відмовити.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця Купрієнко Ольги Геннадіївни (адреса місця проживання: м. Нововолинськ, вул. Франка, 3, фактична адреса: м. Нововолинськ, вул. Грушевського, 12, ідентифікаційний номер 2469004063) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38009628, банк отримувача: ГУДКCУ у Волинській області, код банку отримувача (МФО) 803014, рахунок отримувача: 31219206783002, код класифікації доходів бюджету: 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", призначення платежу: судовий збір за розгляд господарським судом Волинської області справи, господарський суд Волинської області, код ЄДРПОУ суду 03499885) 1 720,50 грн. судового збору.

Суддя В.А. Войціховський

Повне рішення

складено

22.07.2013р.