Рішення

від 12.07.2013 по справі 0907/17471/2012

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0907/17471/2012

Провадження № 2/344/1716/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Максимчина Ю.Д.

секретаря Федорак Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український прогресивний альянс», Приватного підприємства «Український прогресивний альянс» про визнання недійсними договорів №012634 та №012635 від 19.07.2012р. з надання безвідсоткової позики,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український прогресивний альянс» та Приватного підприємства «Український прогресивний альянс», в якому просить визнати недійсними договори № 012634 та №012635, які були укладені між нею та відповідачами 19 липня 2012 року та стягнути з відповідачів всі сплачені на їх рахунок кошти, зокрема, з ТзОВ «Український прогресивний альянс» 9755грн.56 коп., з ПП «Український прогресивний альянс» 35000 гривень за програмою «Б.А.Н.К. ERSTE», а також покласти на відповідача всі судові витрати. Свої позовні вимоги мотивує тим, що їй були потрібні терміново гроші і побачивши рекламу ТОВ «Український прогресивний альянс», в якій пропонувалися вигідні умови позики грошей, вона звернулася до цієї організації з метою швидкого отримання кредиту. Від відповідача вона розраховувала отримати кредит протягом 10-ти днів з моменту підписання договорів. Про це її, також, запевнили працівники компанії під час відвідування офісу компанії на підписанні договорів. Під час даної зустрічі консультант компанії пояснив їй умови, які були необхідні для отримання грошей, а саме вона повинна була оплатити на банківський рахунок відповідача грошову суму в розмірі 35000,00 гривень ( по 17500,00грн. по кожному Договору) гарантійного внеску та 9755,56 грн. щомісячного загального платежу по двох Договорах, що нею було зроблено в день підписання Договорів. Крім того, 650,00 грн. страхового платежу по кожному Договору та на обстеження та оцінку об»єкта застави- будинку 3032,00грн., а в подальшому сплачувати даний кредит на умовах 0% річних. Їй також пояснили, що у випадку неотримання кредиту відповідач поверне початковий внесок. На стадії оформлення застави представник ТзОВ «Український прогресивний альянс» не надав нотаріусу необхідні документи, які вимагалися , тому Договір застави оформлено не було. В наступні 10 днів грошей вона не отримала і тоді зрозуміла що стала жертвою обману, так званої схеми піраміди, що не забезпечує надання позики в гарантований термін. Крім того, їй було запропоновано продовжувати сплачувати щомісячні платежі для того, щоб гарантовано отримати обіцяний кредит. Однак кредиту вона не отримала. Вважає, що дані договори були укладена під впливом обману та із застосуванням нечесної підприємницької практики. Зокрема вважає, що вона отримала нечітку, неправдиву інформацію стосовно оспорюваних договорів, дії консультанта відповідача є забороненими та підпадають під дію ст.ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки Законом забороняється нечесна підприємницька практика, яка виключає будь-яку діяльність, що вводить в оману споживача: забороняється експлуатація та розвиток пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Вона зазначає, що при умові належного роз'яснення їй усіх умов та наслідків даних договорів, вона не погодилася б на їх укладення. Крім того, вважає, що відповідач використовуючи нечесну підприємницьку діяльність, що вводить в оману, з метою спонукання його до підписання угоди на невигідних умовах, маючи умисел не надавати обіцяний кредит, лише скористався для власних потреб залученим від неї початковим внеском, адже в Договорах зазначався гарантійний платіж, а як виявилося - це був платіж за надання консультації організацією з тотожною назвою. Тому просить позов задовольнити.

Позивачка та представник позивача в судове засідання не з'явилися, однак представником позивача подано заяву, якою позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить справу розглядати у їх відсутності.

Представники відповідачів в судове засідання не з"явилися, хоча про час і місце судового розгляду повідомлені у встановленому порядку, однак попередньо до суду подали заперечення проти позову в якому просили відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем ТзОВ «Український прогресивний альянс» 19.07.2012 року було укладено договори № 012634 та №012635 про надання безвідсоткової позики на загальну суму 1 000 000,00грн. (500 000,00грн. по кожному) на умовах діяльності Програми «Б.А.Н.К. ERSTE», що містяться в Додатку№2 до Договору і є невід»ємними його частинами (а.с. ) , а також між позивачем та відповідачем ПП «Український прогресивний альянс» 19.07.2012р. укладено договори №012634 та №012635 про надання інформаційних, консультаційних та роз»днювальних послуг з питань діяльності Програми «Б.А.Н.К. ERSTE» (а.с.).

Також встановлено, що позивачка на виконання умов договорів сплатила ПП «Український прогресивний альянс» грошову суму 35000,00 грн. в якості гарантійного платежу, щоб гарантовано отримати обіцяний кредит, що підтверджується квитанціями №1605.163.1 від 19.07. 2012 року та №1605.163.3 від.19.07.2012р. Разом з тим, ОСОБА_1 не надано суду квитанції про сплату відповідачу ТзОВ Український прогресивний альянс» грошову суму в розмірі 9755,56 гривень в якості щомісячного загального платежу, а тому позовна вимога в частині стягнення з ТзОВ «Український Прогресивний Альянс» на її користь 4877 (чотири тисячі вісімсот сімдесят сім) гривень 78 копійок, сплачених за договором №012634 від 19 липня 2012 року та 4877(чотири тисячі вісімсот сімдесят сім) гривень 78 копійок, сплачених за договором №012635 від 19 липня 2012 року не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.1.1. предметом даного договору є вчинення відповідачем від імені та за рахунок позивача певних юридичних дій, спрямованих на отримання безвідсоткової позики, зазначеної в Додатку №1 до даного Договору, на умовах діяльності програми «Б.А.Н.К ERSTE»(Додаток №2 до даного Договору) у тому числі: забезпечити обслуговування учасника за умовами Договору, повідомити учасника про реєстрацію Договору, організувати та проводити розподіл Фонду учасників, здійснити надання безвідсоткової позики на користь учасника за рахунок Фонду; надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, в порядку і строки передбачені Договором. При підписанні договорів на виконання п. 2.1.1. та Додатків до них позивачка сплатила відповідачу ТзОВ «Український прогресивний альянс» 35000,00 гривень гарантійного платежу за реквізитами, вказаними, відповідачами, відповідно до Додатку №2 договорів№012634 та №012635.

Суд вважає, що вказана умова договору є несправедливою стосовно позивача, як споживача, оскільки кошти, сплачені нею на користь відповідачів в якості декларативної умови, яка не має під собою реального виконання відповідачем будь-яких обов'язків, забезпечених цією оплатою.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), в аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»від 12 травня 1991 року № 1023з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023(зі змінами та доповненнями) виконавець послуг не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Згідно з ч. 2, п. 3 ч. 3 ст. 18 вказаного Закону умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності, його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, зокрема, встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо положення договору визнано несправедливими, таке положення може бути змінено або визнано недійсним, або договір може бути визнано недійсним в цілому.

Відповідно до ст. 8 Додатку №2 до даних договорів розірвання договорів до моменту їх реєстрації і лише в такому випадку повернення гарантійного платежу можливе в повному обсязі протягом 60-ти банківських днів з моменту отримання заяви учасника. Проте, п.1.4. ст..1 цих Договорів передбачає, що Договір реєструється у день надходження на рахунок Товариства гарантійного платежу, що сплачений у строк передбачений ст..2 п.2.1 Договорів, тоді як зазначений пункт в цих Договорах відсутній взагалі. Згідно п.8.2 Договорів, якщо учасник виявить бажання розірвати договір в односторонньому порядку після встановленого в п.8.1 даної статті терміну, або Договір буде розірвано зі сторони товариства при виконанні учасником п.3.2 ст.3, п.1.6 ст.1 Додатку №2, то гарантійний платіж та платежі за юридичне обслуговування Договору, Учаснику не повертаються. В той же час Договір відповідно до п. 8.3 вважається розірваний на вимогу Товариства в односторонньому порядку за умови, якщо Учасник, якому ще не надано рішення про надання безвідсоткової позики, не сплатить у строк, передбачений п.3.2 ст.3 цього Додатку наступні платежі:а) загальний платіж, б)платежі за юридичне обслуговування Договору. Більше того, Гарантійний платіж є фактичною проплатою інформаційних, консультаційних та роз»яснювальних послуг по Договорах №012634 та №012635 з ПП «Український прогресивний альянс», що є суперечливим по умовах оспорюваних Договорів. Вказана умова, на думку суду, порушує принцип рівності сторін договорів, учасником якого виступала позивачка в якості споживача, а тому її слід визнати несправедливою відносно позивачки, що може слугувати підставою визнання вказаного договору недійсним.

Окрім вищезазначеного, в умовах договору вбачаються ознаки здійснення відповідачами нечесної підприємницької діяльності. Так, з одного боку з умов оспорюваних Договорів випливає, що згідно із програмою «Б.А.Н.К. ERSTE» предметом договору є безвідсоткова позика, оплату якого проводить адміністратор (відповідач) або сам учасник, за рахунок грошей відповідача з розстроченням платежів (визначення терміну «Позика» в умовах програми «Б.А.Н.К ERSTE» в Додатку №2 до договору). Однак з аналізу інших умов договору слідує, що відповідач не надає позик, а формує Фонд Учасників та його розподілу(п. 1.3. Договору), які за рахунок власних внесків формують Фонд.

Таким чином, відповідач, відповідно до Договору формує Фонд Учасників системи за рахунок сплати щомісячних повних внесків, сплачених клієнтами програми, тобто за кошти членів самої програми, який призначений для одержання позики для учасників Фонду, його наступний щомісячний розподіл між учасниками системи шляхом надання визнання права учасника програми на одержання позики. При цьому, визнання, яке підтверджує право учасника програми «Б.А.Н.К ERSTE»на одержання позики надається не всім учасникам програми, а лише тим, які мають найбільшу кількість проплат (платежів) і за умови достатності коштів.

Отже, розподіл фонду групи проходить по пірамідальній схемі, що порушує вимоги п. 7 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», коли один учасник програми за свої власні кошти без інвестування коштів відповідача оплачує можливість одержання позики, іншому учаснику, залученому до такої схеми, та шляхом введення в оману внаслідок двозначного застосування умов Договору, такі дії є нечесною підприємницькою діяльністю..

Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною, а також забороняється, як таке, що вводить в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Відповідно до публікації на офіційному Веб-сайті Антимонопольного комітету України 13.07.2012р. Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України оштрафувала ТзОВ «Український Прогресивний Альянс» м.Харків на 100тис.грн. за недобросовісну конкуренцію у вигляді поширення оманливої інформації., а саме, товариство вводило споживачів в оману, розповсюджуючи неповну інформацію щодо умов отримання позики і результаті якої у споживачів складалося враження, що позику можна отримати одразу, без довідки про доходи. Тоді як, товариством надавалось споживачам послуги з адміністрування за рахунок залучених коштів тих же споживачів, а позика надавалась у невизначений строк в міру накопичення залучених коштів громадян, їх участі в асигнаційних заходах. Для отримання такої позики, укладався Договір адміністрування, при цьому, слід було сплатити одноразові гарантійні платежі, щомісячні гарантійні платежі, з яких формувався фонд групи, тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 вказаного Закону правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики є недійсними.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Судом на підставі належних та допустимих доказів встановлено, що договори № 012634 та №012635 від 19 липня 2012 року укладені між позивачкою ОСОБА_1 та ТзОВ «Український прогресивний альянс» та договори № 012634 та №012635 від 19 липня 2012 року укладені між позивачкою ОСОБА_1 та ПП «Український прогресивний альянс» є нікчемним правочином, а його нікчемність визначена ч. 5 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Як роз'яснено у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06 листопада 2009 року №9, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлена наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи на нікчемність такого правочину одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання оспорюваних договорів недійсними підлягають задоволенню, оскільки оспорювані договіри є нікчемними, а їх недійсність визначена самим законом.

В той же час суд вважає, що сплачена позивачкою за договорами №012634 та №012635 грошова сума в розмірі 35 000 гривень, що підтверджується наданими позивачкою квитанціями, підлягає стягненню з ПП «Український прогресивний альянс» на користь позивача.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача, що відповідає положенням ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 55 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), ст.ст. 4, 18, 19, 21, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023 (зі змінами та доповненнями), ст. 3, 23, 215, 216 ЦК України, ст. 10, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Визнати Договори №012634 та №012635 від 19.07.2012р. укладені між ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) та ТзОВ «Український Прогресивний Альянс» (ідентифікаційний код 37090608) - недійсними.

Визнати Договори №012634 та №012635 від 19.07.2012р. укладені між ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) та ПП «Український Прогресивний Альянс» (ідентифікаційний код 38001943) - недійсними.

Стягнути з приватного підприємства «Український Прогресивний Альянс» (ідентифікаційний код 38001943) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 17500 (сімнадцять тисяч п»ятсот) гривень 00 копійок, сплачених за договором №012634 від 19 липня 2012 року та 17500 (сімнадцять тисяч п»ятсот) гривень 00 копійок, сплачених за договором №012635 від 19 липня 2012 року.

Стягнути з приватного підприємства «Український Прогресивний Альянс» (ідентифікаційний код 38001943) в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів - УДК у м. Івано-Франківську, код за ЄДРПОУ - 37952250 банк отримувача - ГУДК України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) - 836014, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 350 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Максимчин Ю.Д.