Ухвала

від 20.12.2007 по справі 33ц-491кс/07

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №33ц-491 кс/07;

справа №33ц-491 кс/07;

6-9750 кс05

Головуючий

у першій інстанції Кабанячий В. А.

Категорія:2

Суддя-доповідач:

Віхров В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2007 року грудня

20 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду

Дніпропетровської області у складі:

Головуючого:    Віхрова В. В.,

Суддів: Гайдук

В. І.,     Москальця П. П.,

Дерев'янка О. Г.,    Козлова С. П.,

розглянувши

відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про

судоустрій України» (в редакції Закону України № 697-V від 22.02.2007) у касаційному провадженні в судовому

засіданні у місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до

Переяслав-Хмельницького міжміського бюро технічної інвентаризації про поновлення

на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, де третя

особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2, за

касаційною скаргою третьої особи ОСОБА_2на рішення апеляційного суду Київської

області від 21 березня 2005 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1.

звернувся у серпні 2004 року до суду з позовом до Переяслав-Хмельницького МЕТІ

(код ЄДРПОУ 03346437, м. Переяслав-Хмельницький), посилаючись на те, ЩО він

працював у відповідача на посаді головного інженера, з якої у липні 2004 року

звільнений з підстав одноразового грубого порушення трудових обов'язків, проте

обов'язки, про порушення яких йдеться, не відносяться до його обов'язків за

займаною посадою, а також стверджуване порушення не доведене, при цьому

відповідач затримав розрахунок та видачу трудової книжки, у зв'язку з чим

просив поновити його на займаній до звільнення посаді і стягнути на свою

користь з дня звільнення до дня поновлення на роботі 32 гривні 87 коп. за кожен

день вимушеного прогулу.

Рішенням

Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 грудня

2004 року в задоволені позову ОСОБА_1. відмовлено повністю.

Рішенням

апеляційного суду Київської області від 21 березня 2005 року апеляційна

скаргаОСОБА_1 задоволена, а рішення місцевого суду скасоване з ухваленням

нового рішення, яким позов задоволено повністю, і ОСОБА_1. поновлений на посаді

головного  інженера

Переяслав-Хмельницького МБТІ з 30.07.2004 зі стягненням з

Переяслав-Хмельницького МБТІ на його користь 8 387 гривень 20 коп. за час

вимушеного прогулу з  вирахуванням

нарахованої суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових

платежів, а також з ОСОБА_2. стягнуто на користь Переяслав-Хмельницького МБТІ 8

387 гривень 20 коп. відшкодування шкоди, завданої незаконним звільненням. В

частині поновлення на роботі та стягнення на користьОСОБА_1 995 гривень 94 коп.

рішення допущене до негайного виконання.

У касаційній

скарзіОСОБА_2. вказує на незаконність рішення апеляційного суду через

неправильне застосування норм матеріального права, зазначаючи, що головний

інженер за посадою є першим заступником керівника, і це є визнаним фактом, у

зв'язку з чим вважає рішення апеляційного суду невмотивованим та просить його

скасувати, залишивши в силі рішення місцевого суду.

 Заперечуючи проти доводів касаційної скарги,

ОСОБА_1. відзначив, що апеляційний суд у цій справі обґрунтовано і законно

дійшов до висновку, що займана ним посада за своїми обов'язками не відносилась

до посад заступників керівника, він не був матеріально-відповідальною особою, і

відносно нього закрите провадження у кримінальній справі на підставі п. 2 ч. 1

ст. 6 КПК України.

Заслухавши

суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи в межах касаційної скарги, суд

дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню повністю з таких

підстав.

Вирішуючи спір

суди виходили з наступних обставин справи.

Посадову

інструкцію головного інженера затверджено 14.01.2004, з обов'язками за якою

позивач був ознайомлений.

Позивач

04.02.2004 видав витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно громадянці

ОСОБА_3без відповідної заяви замовниці, і на порушення п. 2.10 Порядку ведення

Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін'юсту

України від 28.01.2003 за № 7/5, без попередньої оплати, через що відповідач не

отримав кошти в сумі 78 гривень, що виявлено під час аудиторської перевірки,

проведеної з 12.07.2004 до 23.07.2004, про результати якої відповідач оголосив

у наказі від 28.07.2004 за № 107.

Третя особа

працює у відповідача начальником, діючи від його імені без доручення, тобто є

керівником, і уповноважений власником на розірвання трудового договору. Позивач

з 01.07.2003 у відповідача займав посаду головного інженера, з якої 30.07.2004

звільнений наказом третьої особи за № 38-ОС за виявлене порушення, як за одноразове

грубе порушення трудових обов'язків, - за п. 1 ст. 41 КЗпП України.

Відмовляючи у

задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що, займаючи посаду

головного інженера, позивач мав права і обов'язки заступника начальника

відповідача, а вчинене ним порушення трудових обов'язків є грубим.

Скасовуючи

рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення у справі, апеляційний суд

вважав, що положення статуту відповідача, додатку № 2 до колективного договору

про те, що головний інженер виконує функції першого заступника начальника, не

реалізовані відповідачем, і головний інженер відповідача не має статусу

заступника начальника (керівника), через що позивач не відноситься до

суб'єктів, до яких застосовуються положення п. 1 ст. 41 КЗпП України, що тягне

незаконність звільнення і задоволення позову. При цьому суд апеляційної

інстанції не відкинув факт вчиненого позивачем порушення щодо видачі витягу з

Реєстру прав.

Суд не знаходить

за можливе погодитися з висновками апеляційного суду.

Суд у цій справі

за ст. 335 ЦПК України під час її розгляду в касаційному порядку перевіряє в

межах касаційної скарги і заявлених у суді першої інстанції позовних вимог

правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм

матеріального та процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати

доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним,

вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу.

Відповідно, суд касаційної інстанції не приймає до уваги заперечень позивача і

звертає увагу, що провадження у кримінальній справі закрито постановою від

20.04.2005 через відсутність вини, що відноситься до суб'єктивної сторони у

складі злочину, за фактами вчинення дій, що не відносяться до предмету спору у

цій справі.

Суд касаційної

інстанції виходить з того, що за змістом ст. 21 КЗпП України працівник за

трудовим договором зобов'язується виконувати роботу, визначену угодою між ним і

власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом,

чим встановлюється трудова функція працівника, виходячи з його професії,

спеціальності, кваліфікації та посади, коли відступ від встановлених

кваліфікаційних характеристик має спеціально обумовлюватися трудовим договором.

З огляду на те,

що за ст. 9 ЦК України

положення ЦК застосовуються

до врегулювання трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами

законодавства, не здійснення головним інженером прав як першого заступника

керівника, встановлених такими локальними нормативно-правовими актами, як:

статут юридичної особи, колективний договір, правила внутрішнього трудового

розпорядку тощо, за ч. 2 ст. 12 ЦК

України не тягне їх припинення.

Виходячи зі

змісту п.п.3, 25 Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик

професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної

політики України від 16.02.1998 за № 24 (надалі Довідник КХПП), що за п. 4 цих

Загальних положень є нормативним документом, обов'язковим у питаннях управління

персоналом на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та

видів економічної діяльності (чинного на час виникнення спірних правовідносин),

професія, назва якої утворена за допомогою ознаки «заступник», є похідною і має

такі ж кваліфікаційні характеристики, що і базова професія, у зв'язку з чим,

розв'язуючи спір у цій справі, віднесення головного інженера до заступників

керівника має визначатися закріпленням за ним певних, властивих керівнику

відповідача кваліфікаційних характеристик, визначальними з яких є завдання та

обов'язки.

У цілях визнання

кваліфікаційного статусу працівника; розподілу робіт, в тому числі за

складністю і відповідальністю; організації і ведення виробничих процесів згідно

з вступом розділу 1 випуску 1 Довідника КХПП кваліфікаційні характеристики

використовуються як нормативні документи. За кваліфікаційними характеристиками

керівник підприємства, серед іншого, визначає, планує всі види діяльності

підприємства; організує роботу і ефективну взаємодію виробничих одиниць та

структурних підрозділів підприємства, направляє їх діяльність; забезпечує

виконання підприємством обов'язків перед замовниками; організує

виробничо-господарську діяльність підприємства; вживає заходів щодо створення

безпечних і сприятливих умов праці.

За ст.ст. 4, 21,

29, 139 КЗпП України і посадовою інструкцією (а.с. 18-21) головний інженер

відповідача призначається на посаду і звільняється наказом начальника, якому

головний інженер, відповідно, підпорядкований у виробничій діяльності, а також

головний інженер визначений як технічний керівник відповідача, здійснюючи

виробниче і технічне керівництво відповідача, планує і організовує виробничу

діяльність виробничої групи, відповідальний за повноту і правильність

проведення інвентаризаційних робіт та робіт з реєстрації прав, техніку безпеки

проведення таких робіт, протипожежну безпеку відповідача і працівників, у

зв'язку з чим, серед іншого, управомочений приймати принципові рішення з

технічних і виробничих питань діяльності відповідача, здійснювати контроль

правильності виконання інвентаризаційних робіт, працювати з електронним

реєстром прав власності на нерухоме майно, виконуючи, таким чином, і обов'язки

реєстратора за змістом п. 1.2, 1.3 Порядку ведення Реєстру прав власності на

нерухоме майно, затвердженого наказом Мін'юсту України від 28.01.2003 за № 7/5.

Звідси, суд

касаційної інстанції дійшов висновку, що, оскільки судами першої та апеляційної

інстанції не встановлені за розгляду справи спеціальні домовленості під час

переведення позивача на посаду головного інженера відповідача щодо його

трудової функції, то на позивача, як головного інженера відповідача, покладено

виконання частини тих завдань і обов'язків, які властиві кваліфікаційним

характеристикам керівника відповідача, а тому висновок суду апеляційної

інстанції, що позивач не мав статусу заступника керівника відповідача,

суперечить наведеним нормам матеріального права, що ним не застосовані.

Згідно з п.п. 2,

4 Наказу Мін'юсту від 20.09.2002 за № 83/5 кошти за надання витягів з Реєстру

прав власності на нерухоме майно справляються з особи, яка звернулась до бюро

технічної інвентаризації, яке надає такий витяги при одержанні від заявника

квитанції про сплату.

З огляду на

викладене, оскільки суд першої інстанції встановив, а суд апеляційної інстанції

не відкинув того, що позивач допустив порушення трудових обов'язків під час

видачі витягу з Реєстру прав, яке є грубим, порядок і строки накладення

дисциплінарного стягнення у виді звільнення, не порушені, то за ч.ч. 1, 2 ст.

235 КЗпП України підстави для поновлення на попередній роботі і оплати часу

вимушеного прогулу у цій справі судами не встановлені.

Таким чином, за

встановлених у справі обставин місцевий суд законно визнав, що права позивача

згідно зі ст.ст. 11,151 ЦПК України (1963 року), 235 КЗпП України захисту не

підлягають і ухвалив рішення згідно із законом, яке апеляційний суд своїм

рішенням скасував, не застосувавши ст. 21 КЗпП України, Загальні положення і

розділ 1 випуску 1 Довідника кваліфікаційних характеристик професій

працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України

від 16.02.1998 за № 24, та п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, що підлягали

застосуванню, тобто усупереч ст.ст. 301, 309 ЦПК України 1963 року без

передбачених на то підстав, у зв'язку з чим таке рішення апеляційного суду

підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись,

ст.ст. 323, 333, 336, 339, 343-345 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу

ОСОБА_2задовольнити повністю.

Рішення

апеляційного суду Київської області від 21 березня 2005 року скасувати і

залишити в силі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської

області від 17 грудня 2004 року, що було помилково скасоване апеляційним судом.

Ухвала набирає

законної сили з моменту оголошення, остаточна і оскарженню не підлягає.