Ухвала

від 20.12.2007 по справі 33ц-771кс/07

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №33ц-771 кс/07;

Справа №33ц-771 кс/07;

6-20296 кс05

Г'оловуючий у першій інстанції: Голуб А. В.

Категорія:  40

Суддя-доповідач: Віхров В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

20 грудня 2007

року                                                                                         м.

Дніпропетровськ

Колегія суддів

судової палати у цивільних справах

апеляційного

суду Дніпропетровської області у складі:

Віхрова В. В., Гайдук В. І.,

Козлова С. П.,

розглянувши

відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про

судоустрій України» (в редакції Закону України № 697-V від 22.02.2007) в касаційному провадженні в попередньому

судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовамиОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврора» про відшкодування майнової

та моральної шкоди, де треті особи, які не заявляють самостійних вимог на

предмет спору, ОСОБА_2, ОСОБА_3, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою

відповідальністю «Аврора» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду

Київської області від 30 червня 2004 року, що залишене без змін ухвалою

апеляційного суду Київської області від 20 грудня 2004 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1.

звернувся до суду з позовами до ТОВ «Аврора» (код ЄДРПОУ 20604332, м. Біла

Церква, Київська область) про відшкодування майнової та моральної шкоди,

завданої через пошкодження автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

що сталася через дії та за виниОСОБА_2., який на час пригоди перебував у

трудових відносинах з відповідачем, у зв'язку з чим просив стягнути на свою

користь відшкодування моральної шкоди у сумі 1 000 гривень та майнової шкоди у

сумі 3 473 гривень 10 коп.

Рішенням

Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2004 року,

яке ухвалою апеляційного суду Київської області від 20 грудня 2004 року

залишене без змін, позовні вимогиОСОБА_1. задоволені повністю і на його користь

стягнуто з ТОВ «Аврора» 3 473 гривень 10 коп. відшкодування майнової шкоди та 1

000 гривень відшкодування моральної шкоди; судові витрати в розмірі 161 гривень

15 коп. віднесені на рахунок відповідача.

Ухвалою

апеляційного суду Київської області від 21 липня 2005 року ТОВ «Аврора»

поновлений строк на касаційне оскарження.

У касаційній

скарзі ТОВ «Аврора» вказує на порушення судами першої і апеляційної інстанцій

норм процесуального права щодо оцінки доказів і з'ясування обставин справи, та

порушення права на справедливий судовий розгляд апеляційним судом, з огляду на

що просить скасувати судові рішення та закрити провадження у справі.

Заперечуючи

проти доводів касаційної скарги, ОСОБА_1. відзначив, що відповідач не надав

суду доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову, а судами надана

належна оцінка зібраним доказам у справі.

Колегія суддів,

заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи в межах касаційної

скарги, дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень місцевого та

апеляційного судів та їх скасування відсутні, виходячи з наступного.

Судами

встановлено, що 08.05.2003 близько 07 год.

20 хв. на вулиці Осипенко

в м. Біла Церква відповідач, здійснюючи свою діяльність, використовував

орендований за договором у ОСОБА_3. належний останньому на праві власності

автомобіль «КамАЗ 5410»,

НОМЕР_1, з

напівпричепом, яким, виконуючи свої трудові обов'язки з трудового договору з

відповідачем, керував ОСОБА_2.,

який виконував поворот праворуч не з крайнього правового положення на

дорозі і не звернувся за допомогою 

до  сторонніх  осіб 

для  забезпечення  безпеки маневру, чим   порушив п.10.6 Правил дорожнього руху,

внаслідок чого зіткнувся і пошкодив автомобіль «Опель-Вектра»,НОМЕР_2, належний

на праві власності позивачу, збитки останнього від чого склали 3 300 гривень 86

коп., а також у

зв'язку з чим позивач витратив 172 гривні 50 коп. на проведення товарознавчого

дослідження. Також встановлено, що позивач у зв'язку з дорожньо-транспортною

пригодою і пошкодженням його майна пережив душевних хвилювань, відшкодування

яких має скласти 1 000 гривень.

Апеляційний суд,

залишаючи рішення місцевого суду без змін, серед іншого відзначив, що суд

першої інстанції вірно встановив фактичні обставини у справі, надав належну

оцінку зібраним доказам та правильно застосував норми матеріального права.

Відповідно до ч.

2 ст. 320 ЦПК України (1963 року) підставами касаційного оскарження є порушення

норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права.

Суд у цій справі

за ст. 335 ЦПК України (2004 року) під час її розгляду в касаційному порядку в

межах касаційної скарги і вимог, які були заявлені у суді першої інстанції,

перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм

матеріального і процесуального права та не може встановлювати або (та) вважати

доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним,

вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу,

про перевагу одних доказів над іншими. З огляду на це доводи касаційної скарги

щодо не врахування свідчень третьої особи-водія про недостовірність матеріалів

справи про адміністративне правопорушення, щодо необгрунтованого відхилення

свідчень ОСОБА_4., судово-хімічної експертизи та щодо відхилення доказів

відповідача про рівень ринкових цін судом касаційної інстанції не приймаються

до уваги як такі, що виходять за межі касаційного провадження.

Колегія суддів

вкотре наголошує, що згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та

основоположних свобод за практикою тлумачення її положень Європейським Судом з

прав людини право на справедливий судовий розгляд вимагає від суду

вмотивовувати своє рішення, що одначе не може тлумачитися як відповідь на

кожний аргумент чи довід сторони, і обсяг чого визначається в залежності від

обставин справи, коли справедливість процесу вимагає, що б мотиви рішення, хоч

би і лише це включені мотиви суду першої інстанції чи будь-які інші, реально

розв'язували питання, що поставлені перед судом у зв'язку зі спором, а не

полягали у беззастережному переліку тверджень суду першої інстанції.

Судами

встановлені фактичні обставини за наслідками оцінки досліджених за розгляду

справи зібраних доказів в їх сукупності, які погоджуються між собою і між якими

усунені протиріччя, мотиви чого наведені судами, і порушень ст.ст. 30, 62, 202

ЦПК України 1963 року суд касаційної інстанції не вбачає. Відповідно, колегія

суддів не знаходить порушень у цій справі права позивача, як апелянта, на

справедливий судовий розгляд, а апеляційний суд повно і всебічно переглянув

справу в межах апеляційного провадження.

Колегія суддів

відзначає, що у касаційній скарзі не наведено, а матеріали справи не містять

жодних відомостей, які вказували б на будь-яку з підстав, передбачених ст.ст.

227 ЦПК України 1963 року, 205 ЦПК України.

Встановлено і це

вбачається з матеріалів справи, що передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України

підстави для обов'язкового скасування судового рішення відсутні, а оскаржувані

судові рішення ухвалені з суворим додержанням норм процесуального права та у

відповідності з нормами матеріального права. Наведені ж у касаційній скарзі

доводи висновків місцевого та апеляційного судів не спростовують.

Керуючись,

ст.ст. 323, 332, 336, 342-345 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврора» відхилити.

Рішення

Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2004 року

та ухвалу апеляційного суду Київської області від 20 грудня 2004 року

залишити  без  змін.

Ухвала набирає

законної сили з моменту оголошення, остаточна і оскарженню не підлягає.