Постанова

від 18.06.2013 по справі 5011-57/17598-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Справа № 5011-57/17598-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівДемидової А.М., Коваленко С.С. (доповідач), Шевчук С.Р., розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "ФВП ГРУП ЛТД" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. у справі№ 5011-57/17598-2012 господарського суду м. Києва за позовомТОВ "Грін Галері" доТОВ "ФВП ГРУП ЛТД" простягнення 13764,00 грн. За участю представників сторін

від позивача Свінцов В.П. - паспорт,

від відповідача Механів В.І. - предст. за дов.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.02.2013 р. по справі № 5011-57/17598-2012 (суддя Гулевець О.В.) позов задоволено повністю : з ТОВ "ФВП ГРУП ЛТД" стягнуто на користь ТОВ "Грін Гелері" грошові кошти сплачені в якості авансу в розмірі 5 264,00 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 8 500,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. по справі № 5011-57/17598-2012 (судді Дикунська С.Я., Алданова С.О., Сітайло Л.Г.) рішення господарського суду м. Києва від 19.02.2013р. скачовано частково, в частині задоволення позову про стягнення 6500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні стягнення 6500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. В решті рішення господарського суду м. Києва від 19.02.2013р. залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду попередньої інстанції, ТОВ "ФВП ГРУП ЛТД" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 05.12.2012 р. ТОВ "Грін Гелері" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ "ФВП ГРУП ЛТД" про стягнення 5 264,00 грн. авансу, 8 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Суди встановили, що на виконання укладеного в усній формі договору підряду позивачем сплачено на рахунок відповідача авансовий платіж в сумі 5 264,00 грн. В вересні 2012 р. представник позивача прибув на виробництво відповідача для погодження експериментальних зразків, виготовленої продукції, однак цього погоджено не було в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зразків замовленої позивачем продукції. 07.09.2012 р. на електронну адресу позивачем одержано листа відповідача про виготовлення плівки згідно технічного завдання позивача та необхідність здійснення оплати в розмірі 3 938,00 грн. по рахунку-фактурі № ЛТД-001901 від 16.08.2012 р.

Надалі, суди встановили, 26.09.2012 р. позивач електронною поштою надіслав на адресу відповідача листа про повернення передплати через неякісне виконання відповідачем його замовлення. 27.09.2012 р. відповідачем повідомлено про необґрунтованість та безпідставність претензій позивача, оскільки замовлення ним виконано згідно технічного завдання, технічних стандартів, норм та вимог до зображень, нанесених флексографічним способом на полімерні плівки. 25.10.2012 р. позивачем на адресу відповідача надіслано листа-повідомлення про неякісне виконання ним робіт/продукції, ненадання доказів виконання робіт у повному обсязі. В зв'язку з цим, позивачем надано відповідачу семиденний строк для виготовлення нової якісної продукції відповідно до його замовлення, а також повідомлено, що у разі невиконання цього, позивач відмовляється від договору й в судовому порядку буде вимагати повернення грошових коштів.

Суди попередніх інстанцій, посилаючись на ст.ст. 849, 857 ЦК України встановили, що в матеріалах справи наявні й надані позивачем для прикладу до технічного завдання візитка з зображенням необхідного для нанесення на плівку логотипу, виготовлений відповідачем зразок плівки для квітів (Зразок №1) та зразок плівки для квітів, який виготовлено належним чином (Зразок №2). Дослідивши вищезгадані зразки продукції, місцевий суд дійшов висновку, що зображення логотипу на плівці для квітів, що було виготовлено відповідачем (Зразок №1) виготовлено неякісно порівняно з зображенням логотипу на плівці для квітів, який виготовлено належним чином (Зразок №2), це явно видно при звичайному огляді та вбачається з фотографічного зображення отриманого результату виготовлення продукції - плівки із наданим відповідачем під час розгляду справи зображенням.

Суди вірно вказують на те, що з огляду на невиконання відповідачем своїх зобов'язань - неякісне виготовлення продукції, позивача було позбавлено того, на що він розраховував при укладенні договору, відтак він правомірно скористався правом одностороннього розірвання договору (односторонньої відмови від договору) з повідомленням про це відповідача.

Проте, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що задовольняючи вимогу про стягнення 8500,00 грн. витрат на послуги адвоката, місцевий суд посилався на наявний укладений між позивачем та адвокатом Шевченко Григорієм Михайловичем Договір про надання адвокатських/юридичних послуг № 25/10/12 від 25.10.2012 р., ( адвокат діє на підставі адвокатського посвідчення та виданого Київською міською кваліфікаційною комісією адвокатури 29.10.2009 р. Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3908), за умовами якого позивач доручив, а адвокат зобов'язався надавати адвокатські/юридичні послуги, відповідно до визначених п. 1.2. цього Договору видів послуг.

Апеляційний господарський суд вірно вказує на те, що відповідно до п. 1.2. Договору про надання адвокатських/юридичних послуг № 25/10/12 від 25.10.2012 р. передбачено перелік видів правової допомоги, зокрема: підготовка та подання позовної заяви до господарського суду м. Києва (чи іншого суду з дотриманням правил підвідомчості та підсудності) про стягнення/повернення грошових коштів (в тому числі, але не виключно збитків, штрафних санкцій, тощо) або з іншим формулюванням позовних вимог до ТОВ "ФВП ГРУП ЛТД", пов'язаних з порушенням ТОВ "ФВП ГРУП ЛТД" домовленостей/умов договору стосовно виготовлення продукції (строків виготовлення, якості продукції); представлення інтересів в господарському суді м. Києва (чи іншому суді з дотриманням правил підвідомчості та підсудності), в тому числі, участь в судових засіданнях, ознайомлення з матеріалами справи , складання будь-яких процесуальних документів; вчинення будь-яких інших дій, необхідних для кваліфікаційного представлення інтересів позивача в судовому спорі першої інстанції.

Апеляційний суд вірно встановив, а матеріалами справи підтверджується, що представництво інтересів позивача в судових засіданнях 25.12.2012 р., 29.01.2013 р., 05.02.2013 р., 19.02.2013 р. здійснювалось представником позивача - адвокатом Шевченко Г. М., в матеріалах справи містяться докази здійснення позивачем оплати адвокатських/юридичних послуг за Договором №с25/10/12 від 25.10.2012р. в розмірі 8 500,00 грн. ( копія платіжного доручення № 1108 від 28.11.2012 р.).

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про адвокатуру" адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно Конституції України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу. Оплата праці адвоката на підставі ст. 12 цього ж Закону здійснюється за угодою між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до п. 12 Роз'яснення Вищого арбітражного суду "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 02-5/78 від 04.03.1998 р., вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. Тому суд з врахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, яким частково скасовано рішення місцевого господарського суду та вважає рішення прийнятими із вірним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою частково скасовано рішення місцевого господарського суду, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ТОВ "ФВП ГРУП ЛТД" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. по справі № 5011-57/17598-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.С. Коваленко

С.Р. Шевчук