Рішення

від 22.07.2013 по справі 904/3287/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.07.13р. Справа № 904/3287/13

За позовом Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Житлово-будівельного кооперативу № 104 "Проектировщик-2", м. Дніпропетровськ

про стягнення 57 916,50 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: Синьогіна Я.В. - дов. № 366 від 06.03.2013р., юрисконсульт юридичного бюро підприємства;

від відповідача: Астаф'єва Н.В. - довідка АА № 542104 від 08.08.2012р., керівник.

Суть спору :

Комунальне підприємство "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу № 104 "Проектировщик-2" (далі-відповідач) суму 53 408,29 грн. - заборгованості за спожиту теплову енергію, 2 338,85 грн. - пені, 2 169, 36 грн. - 3% річних та судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором на поставку теплової енергії в вигляді гарячої води № 77/02-09 від 01.11.2009 р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати за спожиту теплову енергію.

Відповідач у відзиві на позов (вхідний № 31530/13 від 23.05.2013 р.) позовні вимоги визнає частково, оскільки борг за поставлену теплову енергію складає пільги ветеранам ВВВ, тому відповідач може перерахувати зазначену суму позивачу лише після того, як кошти надійдуть на поточний рахунок відповідача від Управління праці та соціального захисту населення. Також, в задоволенні вимог в частині стягнення пені вважає, що слід відмовити через відсутність відповідальності за порушення грошових зобов'язань у вигляді пені (неустойки). В доповненнях до заперечення (вхідний №41405/13 від 09.07.2013 р.) просить стягнути суму боргу 15324,26 грн. та у стягненні 3 % річних в розмірі 2169,36 грн. відмовити. Також просить суд розстрочити виконання судового рішення терміном на п"ять місяців.

23.05.2013 р. позивач до суду надав заяву про уточнення позовних вимог (вхідний №31434), відповідно до якої просить стягнути з відповідача на свою користь 35 570,46 грн. - заборгованості за спожиту теплову енергію, 2 338,85 грн. - пені, 2 169,36 грн. - 3 % річних.

Розпорядженням заступника керівника апарату № 495 від 06.06.2013 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, справу № 904/3287/13 передано на розгляд судді Рудовській І.А.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2013 р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 09.07.2013 р.

В судовому засіданні 09.07.2013 р. оголошувалась перерва до 18.07.2013 р., згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

18.07.2013 р. позивачем в судове засідання подано заяву (вхідний №43795/13), в якій позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 18 040,94 грн. - заборгованості за спожиту теплову енергію, 2 169,36 грн. - 3 % річних та судові витрати.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представником позивача та відповідача не заявлялось.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 18.07.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.11.2009 року між позивачем (теплопостачальною організацією) та відповідачем (споживачем) укладений договір № 77/02-09 про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір), за умовами якого теплопостачальна організація приймає на себе зобов'язання поставляти споживачу теплову енергію у виді гарячої води в необхідних йому об'ємах, а споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію згідно затверджених тарифів в строки на умовах, обумовлених даним договором (п.1.1. Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору, сторони погодили тариф за відпущену теплову енергію у вигляді гарячої води у межах визначених Договором та Додатком №1 до Договору.

Пунктом 6.4. Договору кінцева оплата здійснюється протягом 5 днів з моменту отримання рахунку.

Згідно п.10.1. строк дії даного Договору з 01.11.2009 по 31.10.2010. Даний Договір вважається продовжений на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однієї зі сторін про припинення його дії.

На виконання умов Договору з урахуванням заяви (вхідний № 43795/13 від 18.07.2013 р.) протягом періоду з грудня 2010 р. по червень 2013 року позивач поставив на об'єкт відповідача на адресу: м. Дніпропетровськ, пр. Правди, 10/1 теплову енергію на загальну суму 244 614, 16 грн., що підтверджується виставленими позивачем рахунками на оплату , які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 22 -35, 60, 109). Відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання з оплати, передбачені п.п. 1.1, 2.3.2, 6.1-6.4 вказаного договору, внаслідок чого станом на 18.07.2013 р. виникла заборгованість у сумі 18 040,94 грн.,після здійсненої часткової оплати відповідачем коштів після порушення провадження у справі на суму 30 631, 63 грн. , що є причиною спору.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що відповідачем було здійснено часткову оплату у сумі 30 631, 63 грн. після порушення провадження у справі, суд відповідно до ч. п.1-1 ст. 80 ГПК України припиняє провадження в цій частині.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 18 040,94 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, яка підтверджується відповідачем у акті звірки взаєморозрахунків за період з 01.12.2010 р. по 17.07.2013 р., який підписаний та скріплений печатками підприємств (а.с. 113-115), внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Водночас, приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо

відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон).

Розмір пені, передбачений ст. 1 вищезазначеного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін) (роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" № 02-5/293 від 29.04.1994р.).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 25.03.2010р. у справі № 32/304.

Суд встановив, що договором на поставку теплової енергії в виді гарячої води № 77/02-09 від 01.11.2009 р. не передбачено нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 2 338,85 грн. пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, в сумі - 2 169,36 грн., суд вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню у сумі 1606,20 грн. (за період 29.01.2011 р. по 25.03.2013 р.) оскільки, позивачем здійснено не вірно розрахунок за зазначений період.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача 18 040 грн. 94 коп. - заборгованості, 1 606,20 грн. - 3 % річних, в решті суд відмовляє.

Разом з тим, господарський суд вказує на те, що враховуючи встановлені причини виникнення заборгованості відповідача перед позивачем, із яких вбачається, що у відповідача відсутня на теперішній час реальна можливість для повного виконання судового рішення і які визнаються судом поважними, суд вважає за необхідне задовольнити заяву відповідача та розстрочити виконання прийнятого у даній справі рішення строком на п"ять місяців, з оплатою суми боргу і 3% річних рівними частинами у період з серпня 2013 року по грудень 2013 року у сумі 3 929, 42грн. грн. щомісячних платежів.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір по справі покладається на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись, ст.ст. 4 7 , 33, 49, ч.1 п.1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 104 "Проектировщик-2" (49081, м. Дніпропетровськ, проспект Газети "Правда", буд. 10/1; код ЄДРПОУ 23066326) на користь Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 6-Б; код ЄДРПОУ 36639101) суму 18 040,94 грн. (вісімнадцять тисяч сорок грн. 94 грн.) - заборгованості, 1 606,20 грн. (одна тисяча шістсот шість грн. 20 коп.) - 3 % річних, про що видати наказ.

Розстрочити виконання рішення строком на п"ять місяців, з оплатою суми боргу- 18 040,94 грн. та 3% річні- 1 606,20 грн. рівними частинами у період з серпня 2013 року по грудень 2013 року у сумі 3 929, 42 грн. щомісячних платежів.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 104 "Проектировщик-2" (49081, м. Дніпропетровськ, проспект Газети "Правда", буд. 10/1; код ЄДРПОУ 23066326) на користь Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 6-Б; код ЄДРПОУ 36639101) 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судового збору.

Припинити провадження в частині стягнення з відповідача 30 631, 63 грн. - заборгованості відповідно до ч.1 п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В решті позову - відмовити.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення -

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 22 " липня 2013 р.