Рішення

від 04.07.2013 по справі 764/4126/13-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Справа № 764/4126/13-ц

Проевадження8/764/14/2013

Категорія 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2013 року Ленінський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді - Кукурекіна К.В.,

при секретарі - Яцук Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 27 квітня 2012 року, що набрало законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 27 квітня 2012 року по цивільній справі № 2-1117/11 постановлено: У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Торгівельний комплекс "Діалог" про стягнення пені, збитків та моральної шкоди - відмовити. Стягнути ОСОБА_1 га користь держави судовий збір у сумі 3515 грн.40 коп. Рішення суду набрало законної сили.

ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою про перегляд рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 27 квітня 2012 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що існують обставини, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі раніше.

В основу постановлення рішення суду від 27 квітня 2012 року про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог, покладено відсутність права на укладення договору аренди, та як наслідок упущена вигода в розмірі 1 440 000 грн. стягненню не підлягає.

На рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 27 квітня 2012 року було подано апеляційну скаргу. Ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 25 жовтня 2012 р. апеляційна скарга була відхилена за однією із підстав, а саме, було вказано, що договор аренди, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ „Тритон" від 01.08.2008 р. постановою Севастопольського апеляційного господарського суду визнаний недійсним, у зв'язку із чим сума упущеної вигоди стягненню не підлягає.

У якості обставини, що має істотне значення для справи і не могла бути відома раніше заявник зазначає наступне.

Рішенням Господарського суду м. Севастополя від 13 березня 2012 р. в задоволенні вимог ПП „ТК Діалог" про скасування договору оренди з моменту його укладення було відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 р. рішення Господарського суду м. Севастополя від 13.03.2012 р. скасовано та договір оренди від 01.02.2008 р. визнаний недійсним с моменту його підписання.

Постановою Вищого господарьского суду України від 14.03.2013 р. постанова Севастопольського Апеляційного Господарського суду від 15.10.2012 р. про скасування договору оренди від 01.02.2008 р. - скасована, а рішення Господарського суду м. Севастополя від 13.03.2012 р. залишено без змін.

В судовому засіданні позивач, представник позивача заяву підтримали з підстав викладених у заяві, просили задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явилась, проти задоволення заяви заперечувала, вказуючи, що рішення суду, яке просить переглянути заявник, прийнято без урахування рішення суду, яке скасовано постановою Вищого господарьского суду України від 14.03.2013 р. Крім того, заявником не надано доказів наявності усіх чотирьох підстав, які необхідні у сукупності для наявності складу цивільного правопорушення. Зазначала, що відсутність у заявника статусу власності на майно не позбавляло її вести підприємницьку діяльність по укладенню господарських договорів із використанням своїх майнових прав по відношенню до цього приміщення.

Заслухавши пояснення заявника, представника заявника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що заяву про перегляд рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 27 квітня 2012 року по справі № 2-1117/11 слід задовольнити з наступних підстав:

Відповідно до ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не могли буті відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Судом встановлено, що 05.06.2007р. між ОСОБА_1 та ПП «Торгівельний комплекс "Діалог" був укладений договір №7/07 про дольову участь в будівництві відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання по будівництву, прийомки в експлуатацію об'єкта нерухомості - комплексу ізольованих нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1 та передачі його у власність позивача за актом прийому-передачі з усіма необхідними документами для оформлення права власності, а ОСОБА_1 в свою чергу, зобов'ялась фінансувати будівництво вказаного об'єкта нерухомості та прийняти його у власність (п.1.1). Відповідно до п. 1.3 договору строк закінчення та передачі об'єкта нерухомості в експлуатацію визначений 05.02.2008р. Відповідно до квитанцій до прибуткового касового ордеру та розписки ОСОБА_1 в повному об'ємі виконала свої зобов'язання за спірним договором, тобто сплатила грошові кошти у повному об'ємі, але ПП «Торгівельний комплекс "Діалог" не передав об'єкт нерухомості в строк відповідно до умов договору.

Відповідно до рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 22 червня 2009р. по справі №2-4078/2009 за ОСОБА_1 було визнано право власності на нежитлове приміщення №1-8, загальною площею 60,6 кв.м., яке розташоване на першому поверсі будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до п.5.2 спірного договору, на який ОСОБА_1 посилається як на підставу своїх позовних вимог, вказано, що ПП «Торгівельний комплекс "Діалог" за прострочення передання об'єкту, вказаного в п.1.3. договору у власність ОСОБА_1 сплачує пеню в розмірі 0,3% від суми договору, вказаної в п.2.1. за кожний день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період за який стягується пеня. Відповідно до п.1.3. договору передбачено, що строк закінчення та здачі об'єкту нерухомості в експлуатацію становить 05.02.2008р.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник зобов'язаний передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Тому, суд вважає, що вимоги щодо стягнення з ПП «Торгівельний комплекс "Діалог" пені в розмірі 121 200 грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимог заявника про стягнення з ПП «Торгівельний комплекс "Діалог" упущеної вигоди в розмірі 1 440 000 грн. та збитків в розмірі 61 332 грн. суд вважає, що вони підлягають задоволенню за наступними підставами.

Між ОСОБА_1 та ТОВ "Тритон" в особі директора Іванова Олександра Миколайовича був укладений договір оренди об'єкту нерухомості, передбаченого п.1.1. договору №7/07 про дольову участь в будівництві, строком з 01.03.2008р. по березень 2010р. Відповідно до п.1.1 договору оренди від 01.02.2008р. орендодавець (позивач) передає, а орендатор приймає в платне користування приміщення №1-8, загальною площею 60,6 кв.м, розташоване на першому поверсі ТЦ "Діалог" за адресою: АДРЕСА_1. Стан об'єкту договору на момент передачі в оренду вказується в акті прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін цього договору (п.1.2.). Строк оренди складає з 1 березня 2008р. по 1 березня 2010р. (п.3.1. договору оренди від 01.02.2008р.).

Відповідно до ст. 759 ЦК України (в редакції яка діяла на час укладення договору оренди) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст.761 ЦК України (в редакції яка діяла на час укладення договору оренди) право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", майновими правами, які можут оцінюватися, визначаються будь-які права, пов'язані з айном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (право володіння, розпорядження, користування), а також інші спеціфічні права (права на провадження діяльністі, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Постановою Вищого господарьского суду України від 14.03.2013 р. постанова Севастопольського Апеляційного Господарського суду від 15.10.2012 р. про скасування договору оренди від 01.02.2008 р. - скасована, а рішення Господарського суду м. Севастополя від 13.03.2012 р., яким в задоволенні вимог ПП „ТК Діалог" про скасування договору оренди з моменту його укладення було відмовлено - залишено без змін.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, згідно з положеннями ст.ст. 22 ч.1, ч.2 п.2, 623 ч.4 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Заявником наведено наявність цих умов, тому суд вважає, що вимоги про стягнення упущеної вигоди обґрунтовані та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги про стягнення збитків в розмірі 61 332 грн., оскільки договір про відкриття кредитної лінії за №60107-МК-ВКЛ від 19.10.2007р., на який заявник посилається як на підставу вимог в цій частині є доказом понесення збитків.

Вимоги заявника про спричинення їй моральної шкоди, що виразилася у моральних стражданнях та переживаннях, пов'язаних з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором та необхідністю давати пояснення близкім, знайомим, в тому числі кредиторам та діловим партнерам у зв'язку із чим стан її здоров'я погіршився, суд знаходить заснованими на Законі та відповідними вимогам ст.1167 ЦК України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів (у тому чіслі немайнових прав) є відшкодування моральної шкоди. З урахуванням роз'яснень, даних у п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що достатньою грошовою компенсацією для відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу порушенням його права з боку відповідача є 10 000 гривень.

За таких обставин, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд вважає, що вказані обставини є істотними для справи та не могли бути відомі суду на момент її розгляду, тому заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 27 квітня 2012 року, що набрало законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами задовольнити та скасувати дане рішення, прийнявши нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Згідно вимогам ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають відшкодуванню витрати, понесені позивачем при зверненні до суду для сплати судового збору в розмірі 1720,50 грн.

На підставі ст. ст. 22, 23, 549, 610, 612, 614, 623, 761 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 179, 212-215, 361-366 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 27 квітня 2012 року по справі № 2-1117/11 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства „Торгівельний комплекс „Діалог" про стягнення пені, збитків та моральної шкоди - скасувати за нововиявленими обставинами.

Прийняти нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства „Торгівельний комплекс „Діалог" про стягнення пені, збитків та моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „Торгівельний комплекс „Діалог" (ЄДРПОУ 19186792) на користь ОСОБА_1 пенюв розмірі 121 200 грн., упущену вигоду в розмірі 1 440 000 грн., збитки в розмірі 61 332 грн., моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., судовий збір у сумі 1720,50 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя через Ленінський районний суд м. Севастополя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Ленінського районного

суду м. Севастополя К.В.Кукурекін