Рішення

від 23.07.2013 по справі 917/1167/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2013 р. Справа № 917/1167/13

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Селянська спілка ім. Шевченка" (с. Богодарівка, Чорнухинський район, Полтавська область, 37111)

про стягнення 15197,85 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

в судовому засіданні 16.07.2013р .:

від позивача - ОСОБА_2;

від відповідача - Куліков С. Ю.;

в судовому засіданні 23.07.2013р .:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Куліков С. Ю..

Розглядається позовна заява про стягнення 15197,85 грн., у тому числі 14288,00 грн. заборгованості за послуги перевезення згідно договору № 30 від 01.10.2012р., 909,85 грн. пені.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що всупереч умовам договору позивач не направив відповідачу рахунок на оплату послуг, після отримання позовної заяви він сплатив позивачу суму основного боргу повністю.

В судовому засіданні 16.07.2013р. господарським судом оголошувалася перерва до 23.07.2013р. згідно ст. 77 ГПК України.

Позивач телеграмою від 22.07.2013р. підтвердив факт сплати відповідачем основного боргу в сумі 14288,00 грн.

В судовому засіданні 23.07.2013р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивачем) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Селянська спілка ім. Шевченка" був укладений договір перевезення № 30 від 01.10.2012р. (далі - Договір; а.с.9-10).

За умовами п.1.1 Договору позивач як перевізник зобов'язався за плату і за рахунок клієнта (відповідача) забезпечити транспортне обслуговування та організувати перевезення вантажу клієнта власним та/або зафрахтованим вантажним автомобільним транспортом автомобільними дорогами України.

Згідно з п. 5.4 Договору клієнт здійснює розрахунки з перевізником за надані послуги шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника у термін не більше десяти банківських днів з дати отримання від перевізника рахунку на сплату коштів.

На виконання Договору позивач надав відповідачу послуги з перевезення на загальну суму 14288,00 грн., що підтверджено двостороннє підписаним актом № 40 від 18.12.2012р. прийому-передачі виконаних робіт та наданих послуг автотранспортними засобами (а.с.11).

В претензії № 01 від 02.04.2013р. позивач заявив відповідачу вимогу оплатити заборгованість за надані послуги в сумі 14288,00 грн. Факт надсилання відповідачу претензії підтверджується поштовим фіскальним чеком № 9996 від 02.04.2013р. та поштовим описом вкладення від 02.04.2013р. (а.с.12-14).

За ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Після звернення позивача з позовом до суду, що згідно поштового штемпеля на конверті відбулося 07.06.2013р., відповідач сплатив основний борг в сумі 14288,00 повністю. Зазначене підтверджується платіжним дорученням від 12.07.2013р. № 760 та поясненнями позивача від 16.07.2013р.

Вказане свідчить про відсутність предмету спору між сторонами в частині основного боргу. Отже провадження у справі в частині стягнення 14288,00 грн. заборгованості слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 7.5 Договору сторони передбачили, що у випадку прострочення оплати за послуги перевізника відповідно до ст. 5 даного договору перевізник має право вимагати від клієнта, а клієнт зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

На підставі вказаних положень позивачем заявлено до стягнення 909,85 грн. пені за період з 02.01.2013р. по 06.06.2013р.

При цьому позивачем не враховано, що за умовами п. п. 5.4 Договору клієнт здійснює розрахунки з перевізником за надані послуги у термін не більше десяти банківських днів з дати отримання рахунку.

Доказів надсилання чи вручення рахунку позивач суду не надав.

Відповідно до п.4.1 Договору він діє до 31.12.2012р. Тобто, на даний час строк дії договору закінчився.

Відповідно до ст.252 ЦК України строк визначається рокам, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Посилання у договорі на факт одержання рахунку не є визначенням конкретного строку чи терміну в розумінні ст.252 ЦК України. Отже, строк виконання зобов'язання з оплати товару у договорі не визначений.

Рахунок є лише документом, що містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розуміння ст. 212 ЦК України, оскільки не є обумовленою стороною обставиною щодо якої невідомо настане вона чи ні, та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України. Таким чином, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити вартість поставленого позивачем товару.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направляв відповідачу претензію з вимогою сплатити вартість наданих послуг та зазначенням банківських реквізитів, на які слід провести оплату.

Враховуючи, що строк виконання зобов'язання з оплати послуг в договорі не визначений, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач мав сплатити кошти у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Як було встановлено вище судом, претензію про сплату коштів позивач направив 02.04.2013р. З врахуванням триденного терміну поштового обігу та положень ч.2 ст. 530 ЦК України відповідач мав розрахуватися сплатити вартість послуг до 12.04.2013р.

Отже, прострочення платежу починається з 13.04.2013р.

За період 13.04.2013р. - 06.06.2013р. сума пені становить 322,95 грн . (розрахунок суду - а.с.50). Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню

В іншій частині - вимоги про стягнення пені слід відхилити як безпідставні.

В п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» визначено, що правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та вимог, провадження по яким припинено, оскільки сплата боргу відбулася після звернення позивача з даним позовом.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 80 (п.1-1), 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Селянська спілка ім. Шевченка" (с. Богодарівка, Чорнухинський район, Полтавська область, 37111; ідентифікаційний код 03770494) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 322грн. 95 коп . пені, 1651грн. 68 коп . витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 14288,00 грн. основного боргу.

4. В іншій частині - у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 23.07.2013р.

Суддя Безрук Т.М.