Рішення

від 22.07.2013 по справі 905/3596/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.07.2013р. Справа № 905/3596/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сгара Е.В.

При помічнику судді Фенченко Б.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Макіївка

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудінвесттрейд», м. Донецьк

Предмет спору: стягнення заборгованості у сумі 39 960,00 грн., пені у сумі 2956,24 грн., 3% річних у сумі 591,18 грн., неустойки у сумі 84 960,00 грн.; усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудінвесттрейд» із приміщення загальною площею 212,4 кв.м., яке розташоване у будівлі за адресою: АДРЕСА_1.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 - довір.

від відповідача: не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, м.Макіївка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудінвесттрейд», м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 39 960,00 грн., пені у сумі 2956,24 грн., 3% річних у сумі 591,18 грн., неустойки у сумі 84 960,00 грн.; усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудінвесттрейд» із приміщення загальною площею 212,4 кв.м., яке розташоване у будівлі за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору оренди приміщення №1 від 25.01.2011р. в частині здійснення орендних платежів. Крім того, з огляду на той факт, що відповідач не повернув об'єкт оренди зворотньо, просить усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом виселення відповідача із приміщення, переданого по договору оренди.

Позивач в процесі розгляду справи наполягав на задоволенні позовних вимог, зазначив, що заборгованість виникла у період з вересня 2012р. по грудень 2012р., надав заяву від 11.06.2013р. про зміну позовних вимог. Клопотанням від 08.07.2013р. просить не розглядати заяву від 11.06.2013р. про зміну позовних вимог, а також повідомив про відсутність предмету спору у частині усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудінвесттрейд» із приміщення загальною площею 212,4 кв. М., яке розташоване у будівлі за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку із чим просить припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України та повернути судовий збір у розмірі 1147 грн. Зазначив, що всі проплати з іншим призначенням платежу, здійснені відповідачем по справі, йшли в якості оплат по договору оренди приміщення №1 від 25.01.2011р., так як жодних інших договорів між позивачем та відповідачем не укладалось.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, вимоги ухвал суду не виконав, відзив на позов не надав, причин такого не повідомив, хоча про дати та час судових засідань був повідомлений належним чином.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ станом на 01.07.2013р., відповідач зареєстрований як юридична особа за адресою: 83023, Донецька область, м. Донецьк, вул. Чернігівська, б.12, кв. 3.

У зв'язку з вищенаведеним, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (надалі Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автобудінвесттрейд» (надалі Орендар) було укладено договір оренди приміщення №1 від 25.07.2011р. (надалі Договір), за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає за плату у користування приміщення в приміщенні дискоклуба-бара та бізнес центра для використання в статутних цілях (п 1.1. Договору).

Актом приймання-передачі від 25.07.2011р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове користування приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 212,4 кв.м.

Орендна плата, порядок розрахунку платежів по договору визначені сторонами в розділі 4 Договору.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що орендна плата за 1 кв.м. орендованого майна складає 50,00 грн., розмір орендних платежів складає 10 620,00 грн. на місяць.

Відповідно до п.4.2.,4.3. Договору перший платіж по договору оренди здійснюється на протязі 3 робочих днів з моменту підписання Акту прийому-передачі орендованого майна. В наступному орендна плата сплачується орендарем згідно п.4.1. щомісячно в порядку передплати: до 20 числа поточного місяця, який передує розрахунковому.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст.173-175 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

З огляду на викладене, вбачається, що спірний договір є належною підставою для виникнення у відповідача по справі грошових зобов'язань, визначених умовами цього договору.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання щодо здійснення орендних платежів за вересень 2012р. - грудень 2012р. у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим у нього перед позивачем виник борг по орендній платі в сумі 39 960,00 грн., який підтверджений матеріалами справи та підлягає стягненню в повному обсязі.

Позивач, посилаючись на несвоєчасне повернення об'єкту оренди просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі подвійної орендної плати в сумі 84960,00 грн.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2012р.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що у випадку закінчення строку дії договору або його розірвання (припинення) відповідно до його умов Орендар повинен повернути орендоване майно на протязі 2-х днів з моменту припинення Договору по акту приймання-передавання орендованого майна, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п.6.5. Договору обов'язок по складанню акту приймання-передавання орендованого майна покладається на сторону, яка передає приміщення.

Дослідивши матеріали справи та пояснення позивача, враховуючи той факт, що у матеріалах справи відсутні будь-які додаткові угоди, які би пролонгували строк дії Договору, суд дійшов висновку, що договір оренди приміщення №1 від 25.07.2011р. закінчив свою дію 31.12.2012р.

Відповідач на момент звернення позивача із позовною заявою до суду, об'єкт оренди не повернув у зв'язку із чим позивач просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі подвійної орендної плати в сумі 84960,00 грн. за період з січня 2013р. по квітень 2013р.

Розрахунок заявленої суми перевірено судом, зазначена сума нарахована арифметично вірно, у відповідності до приписів діючого законодавства та умов Договору.

Таким чином, вимоги про стягнення неустойки в сумі 84960,00 грн., підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивач, посилаючись на несвоєчасну сплату орендної плати по Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2956,24 грн. за період з 20.11.2012р. по 20.05.2013р.

Відповідно до ст.ст.216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6. ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.8.2. Договору, у випадку прострочки сплати орендних платежів Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла момент нарахування пені за кожний день прострочки.

Господарським судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення пені з урахуванням вищевказаних приписів діючого законодавства, умов договору щодо порядку здійснення розрахунків та періоду виникнення боргу, зазначеного у позові. Сума пені складає 2 246,32 грн. грн., таким чином, вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково у зазначеній сумі.

Вимоги щодо стягнення пені в залишковій частині задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.

Також позивач, просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 591,18 грн. за період з 20.11.2012р. по 20.05.2013р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних перевірено господарським судом, сума 3% річних складає 594,10 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 591,18 грн., що не суперечить діючому законодавству.

Таким чином, вимоги про стягнення 3% річних у сумі 591,18 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У позовній заяві позивач також просив усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудінвесттрейд» із приміщення загальною площею 212,4 кв.м., яке розташоване у будівлі за адресою: АДРЕСА_1.

Клопотанням від 08.07.2013р. позивач повідомив про відсутність предмету спору в цій частині, в підтвердження чого надав підписаний обома сторонами акт від 05.06.2013р. прийму-передачі орендованого приміщення до договору оренди приміщення №1 від 25.07.2013р. зворотно від відповідача позивачу та у зв'язку із чим просить припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України та повернути судовий збір у розмірі 1147 грн.

Враховуючи той факт, що відповідач звільнив та повернув спірне приміщення позивачу вже після звернення позивача з позовом до суду, предмет спору в цій частині відсутній, що є підставою для припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання позивач повернути судовий збір в сумі 1147 грн. на підставі п.5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно п.5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, закриття провадження у справі.

Так, статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 Господарського процесуального кодексу України). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у п.5 ч.1 зазначеної статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судом у здійсненні судочинства не застосовуються.

Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 Господарського процесуального кодексу України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, а саме: судовий збір сплачений позивачем за вимогу немайнового характеру - на відповідача; судовий збір, сплачений за вимогу майнового характеру - на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 629, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216-218, 232, 283 Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудінвесттрейд», м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 39 960,00 грн., пені у сумі 2956,24 грн., 3% річних у сумі 591,18 грн., неустойки у сумі 84 960,00 грн.; усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудінвесттрейд» із приміщення загальною площею 212,4 кв.м., яке розташоване у будівлі за адресою: АДРЕСА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудінвесттрейд» (83023, м.Донецьк, вул.Чернігівська, б.12, кв.3 ЄДРПОУ 34500730) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ІНН НОМЕР_1) заборгованість в сумі 39 960,00 грн., неустойку у сумі 84 960,00 грн., пеню в сумі 2 246,32 грн., 3% річних в сумі 591,18 грн., судовий збір в сумі 3 702,14 грн.

У задоволені вимог в залишковій частині відмовити.

Припинити провадження у справі в частині вимог про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудінвесттрейд» із приміщення загальною площею 212,4 кв.м., яке розташоване у будівлі за адресою: АДРЕСА_1.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 22.07.2013р.

Суддя Е.В. Сгара