Рішення

від 18.07.2013 по справі 911/2179/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2013 р. Справа № 911/2179/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ведеус», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Флоріда Флекс», Київська обл., м. Славутич про стягнення 8 902,37 грн., за участю представників:

позивача:Сторожук О.С., ордер серії КВ № 057652 від 04.06.2013 року; відповідача:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 7 818,40 грн. основного боргу, 876,37 грн. пені, 175,28 грн. 3% річних, 32,32 грн. інфляційної складової боргу, а загалом 8 902,37 грн. боргу у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати поставленого товару за договором № В20604-04 від 04.06.2011 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.06.2013 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 04.07.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.07.2013 року розгляд справи було відкладено на 18.07.2013 року.

Представник відповідача в судове засідання 18.07.2013 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.06.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ведеус» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Флоріда Флекс» (покупець) укладено договір № В20604-04, за умовами якого продавець зобов'язується передавати у власність покупцю товар партіями, в асортименті й у кількості, встановлених у видаткових накладних, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати вказаний товар на умовах договору.

Даний договір вступає в дію з дня його підписання сторонами і діє протягом одного року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну даного договору після закінчення його строку, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які буди передбачені даним договором (п.п. 9.1, 9.2 договору).

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Відповідно до п. 5.1 договору розрахунки за відвантажений товар здійснюються наступним чином: 100% - з відстроченням платежу, але не більше ніж 30 календарних днів з моменту одержання покупцем відповідної партії товару, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця (п.п. 5.1.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 7 818,40 грн., що підтверджується видатковими накладними № 325 від 08.06.2012 року на суму 3 322,00 грн., № 598 від 18.09.2012 року на суму 4 496,40 грн., та довіреностями на отримання матеріальних цінностей, копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач за отриманий від позивача товар на суму 7 818,40 грн. не розрахувався, і має заборгованість перед останнім у сумі 7 818,40 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 7 818,40 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 7 818,40 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати теплової енергії за договором, вимоги позивача про стягнення інфляційних є обґрунтованими, однак підлягають стягненню частково в розмірі 10,17 грн. інфляційних сум, які нараховані судом відповідно до вимог закону та умов договору.

В іншій частині позовних вимог про стягнення інфляційних сум слід відмовити.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 175,28 грн. 3% річних.

Загальна сума 3% річних складає 186,10 грн., які нараховано судом відповідно до вимог закону та умов договору.

Таким чином, позов в частині стягнення 175,28 грн. 3% річних у зв'язку простроченням відповідачем виконання зобов'язання з оплати поставленого товару на підставі ст. 625 ЦК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню саме у заявленій позивачем до стягнення сумі.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 6.1 договору за порушення строку розрахунку по даному договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми, що повинна бути сплачена.

Вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими, однак підлягають стягненню частково в розмірі 587,26 грн., які нараховані судом відповідно до вимог закону та умов договору.

В іншій частині вимог про стягнення пені в позові слід відмовити.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 2 000,00 грн.

На підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надано суду, зокрема, угоду про надання правової допомоги (витяг) № 19/01 від 19.03.2013 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3036/10 від 29.12.2005 року, квитанцію № 295803 від 04.06.2013 року на суму 2 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову -на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним (Інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/155 від 13.02.2002р.).

При вирішенні питань, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, слід також враховувати викладене в абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права» № 01-8/973 від 14.12.2007р., за яким у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката Сторожук О.С. у всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи № 911/2179/13, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в розмірі 2 000, 00 грн. співрозмірною з ціною позову, обґрунтованою та правомірною.

Судовий збір у розмірі 1 660,28 грн. та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 1 930,00 відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Флоріда Флекс» (07100, Київська обл., м. Славутич, Сосновий проїзд 7, код 00278801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ведеус» (01021, м. Київ, вул. Узвіз Кловський, 17, кв. 57, код 37144181) 7 818 (сім тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 40 коп. основного боргу, 10 (десять) грн. 17 коп. інфляційної складової боргу, 175 (сто сімдесят п'ять) грн. 28 коп. 3% річних, 587 (п'ятсот вісімдесят сім) грн. 26 коп. пені, 1 660 (одну тисячу шістсот шістдесят) грн. 28 коп. судового збору, 1 930 (одну тисячу дев'ятсот тридцять) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 19.07.2013 р.

Суддя Т.Д. Лилак