Рішення

від 20.03.2009 по справі 17-13/358

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17-13/358

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------                                 

Р І Ш Е Н Н Я            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          "20" березня 2009 р.                                м. Черкаси                                      Справа №  17-13/358

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Вініченко О.Б., за участю представників сторін: позивача –Драчук С.В. –по довіреності,           відповідача –не з'явився,розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17-13/358

за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю машинно-тракторної станції «Поляна»  

досільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лукашівка-Агро»         

простягнення 266 215,14 грн.,

                                                                     ВСТАНОВИВ:

У серпні 2007 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю машинно-тракторна станція «Поляна»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лукашівка-Агро»(далі-відповідач) 266 215,14 грн. заборгованості за отримані останнім товарно-матеріальні цінності.

Підставою позову, на думку позивача, є невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості поставленого дизпалива, масла та бензину на загальну суму 140 452,12  грн. та запчастин на загальну суму 125 763,02 грн.

У судовому засіданні 12.02.2009 року представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив задовольнити. Відповідач належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 12.02.2009 року не з'явився надіславши клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 17.03.2009 року представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив задовольнити. У зв'язку з неявкою в судове засідання 17.03.2009 року представника відповідача суд оголосив перерву до 20.03.2009 року для надання можливості відповідачу провести звірку розрахунків, підписати відповідний Акт звірки від 27.02.2009 року та надіслати відзив на позовну заяву.

В судове засідання 20.03.2009 року представники сторін не з'явились, відповідач проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить його телеграма від 12.02.2009 року з клопотанням відкласти розгляд справи, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості, за умовами якої позивач зобов'язався поставити дизпаливо, масло, бензин та запчастини для господарської діяльності відповідача.

За загальним порядком укладання господарських договорів вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки СТОВ машинно-тракторна станція «Поляна»поставило СТОВ «Лукашівка-Агро»дизпаливо, масло та бензин на загальну суму 140 452,12 грн., що підтверджується накладними і довіреностями (а.с.13-91): № 15 від 31.01.2005 року, №16а від 31.01.2005 року, № 17а від 31.01.2005 року, № 34 від 26.02.2005 року, № 27 від 26.02.05 року, № 28 від 26.02.2005 року, дов. ЯКЗ № 706810 від 10.02.2005 року; № 48 від 16.03.2005 року, дов. ЯКЗ №706816 від 16.03.2005 року; № 79 від 31.03.2005 року, № 82 від 31.03.2005 року, дов. ЯКЗ № 706838 від 24.03.2005 року; № 41 від 02.03.2005 року, дов. ЯКЗ № 706811 від 01.03.2005 року; № ПО-172 від 29.04.2005 року, дов. ЯИЧ № 756312 від 29.04.2005 року; № 146 від 26.04.2005 року, дов. ЯИЧ № 756301 від 25.04.2005 року; № 145 від 26.04.2005 року, дов. ЯКЗ № 706850 від 25.04.2005 року; № 141 від 21.04.2005 року, дов. ЯКЗ № 406847 від 16.04.2005 року; № 137 від 19.04.2005 року, дов. ЯКЗ № 706848 від 19.04.2005 року; № 132 від 16.04.2005 року, дов. ЯКЗ № 706844 від 10.04.2005 року; № 131 від 16.04.2005 року, дов. ЯКЗ № 706846 від 15.04.2005 року; № 119 від 11.04.2005 року, дов. ЯКЗ № 705836 від 04.04.2005 року; № 118 від 11.04.2005 року, дов. ЯКЗ № 706843 від 11.03.2005 року; № 115 від 07.04.2005 року, дов. ЯКЗ № 706841 від 07.04.2005 року; № 109 від 04.04.2005 року, дов. ЯКЗ № 706833 від 04.03.2005 року; № 116 від 07.04.2005 року, дов. ЯКЗ № 706842 від 07.04.2005 року; № РН-214 від 30.05.2005 року, дов. ЯИЧ № 756341 від 30.05.2005 року; № ПО-203 від 30.05.2005 року, дов. ЯИЧ № 756335 від 30.05.2005 року; № ПО - 202 від 28.05.2005 року, дов. ЯИЧ № 756333 від 28.05.2005 року; № ПО-199 від 26.05.2005 року, дов. ЯИЧ № 756331 від 26.05.2005 року; № ПО-196а від 24.05.2005 року, дов. ЯИЧ № 756330 від 24.05.2005 року; № ПО-195а від 24.05.2005 року,  дов. ЯИЧ № 756329 від 24.05.2005 року; № ПО-192 від 19.05.2005 року, дов. ЯИЧ № 756328 від 19.05.2005 року; № ПО-190 від 17.05.2005 року, дов. ЯИЧ № 756318 від 14.05.2005 року; № ПО -189 від 16.05.2005 року, дов. ЯИЧ № 756320 від 16.05.2005 року; № 189а від 16.05.2005 року, дов. ЯИЧ № 756307 від 06.05.2005 року; № ПО-185 від 06.05.2005 року, дов. ЯИЧ № 756308 від 06.05.2005 року; № 184 від 04.05.2005 року, дов. ЯИЧ № 756303 від 27.05.2005 року; № 183 від 04.05.2005 року; № ПММ-275 від 29.06.2005 року, № ПММ-276 від 29.06.2005 року, дов. ЯИФ № 460820 від 30.06.2005 року; № ПММ-263 від 29.06.2005 року, № ПММ-264 від 29.06.2005 року, дов. ЯИФ № 460811 від 25.06.2005 року; № ПММ-261 від 24.06.2005 року, дов. ЯИФ № 460807 від 21.06.2005 року; № ПММ-256 від 16.06.2005 року, дов. ЯИЧ № 756343 від 11.06.2005 року; № РН-248 від 11.06.2005 року, дов. ЯИЧ № 756342 від 11.06.2005 року; № ПО-244 від 03.06.2005 року, дов. ЯИЧ № 756339 від 03.06.2005 року; № ПО-241 від 02.06.2005 року, дов. ЯИЧ № 756338 від 02.06.2005 року; № ПММ-323 від 29.07.2005 року, дов. ЯИФ № 460835 від 29.07.2005 року; № ПММ-311 від 11.07.2005 року, дов. ЯИФ № 460818 від 11.07.2005 року; № ПММ-310 від 08.07.2005 року, дов. ЯИФ № 460815 від 08.07.2005 року; № ПММ-307 від 02.07.2005 року, дов. ЯИФ № 460812 від 02.07.2005 року; № ПММ-359 від 30.08.2005 року, № ПММ-363 від 30.08.2005 року, дов. ЯИФ № 460848 від 30.08.2005 року; № РН-396 від 09.10.2005 року, № РН-397 від 31.10.2005 року, дов. ЯКШ № 204567 від 09.10.2005 року, та запчастини на загальну суму 125 763,02 грн., що підтверджується накладними: № 5/П від 25.01.2005 року, дов. ЯИИ № 872338 від 22.01.2005 року; № РН-0000021 від 23.02.2005 року, дов. ЯКЗ № 706802 від 23.02.2005 року; № 20/П від 21.02.2005 року, дов. ЯИИ № 872348 від 21.02.2005 року; № 18 від 10.02.2005 року, дов. ЯИИ № 872349 від 26.01.2005 року, № РН-000030а від 28.02.2005 року, № РН-0000037 від 28.02.2005 року, № РН-0000024 від 28.02.2005 року, дов. ЯКЗ № 706807 від 26.02.2005 року; № РН-0000036 від 26.02.2005 року, дов. ЯИИ № 872344 від 03.02.2005 року; № РН-000009 від 31.03.2005 року, № РН-0000100 від 31.03.2005 року, дов. ЯКЗ № 706814 від 25.03.2005 року; № РН-0000104 від 31.03.2005 року, дов. ЯИИ № 872342 від 28.02.2005 року; № ПО-155 від 30.04.2005 року, дов. ЯИЧ № 756314 від 25.04.2005 року; № ПО-235 від 31.05.2005 року, № ПО-234 від 31.05.2005 року, дов. ЯИЧ № 756349 від 31.05.2005 року; № РН-299 від 30.06.2005 року, дов. ЯИФ № 460816 від 29.06.2005 року; № РН-298 від 30.06.2005 року, дов. ЯИФ № 460813 від 30.06.2005 року; № РН-315 від 18.07.2005 року, дов. ЯИФ № 460826 від 18.07.2005 року; № РН-337 від 30.07.2005 року, № РН-331 від 30.07.2005 року, № РН-330 від 30.07.2005 року, дов. ЯИФ № 460834 від 29.07.2005 року; № РН-379 від 30.09.2005 року, дов. ЯКШ № 205117 від 30.09.2005 року; № РН-375 від 31.08.2005 року, № РН-374 від 31.08.2005 року, дов. ЯКШ № 205118 від 31.08.2005 року, а СТОВ «Лукашівка-Агро»прийняло його, суд приходить до висновку про існування між сторонами договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обов'язків (стаття 11 Цивільного кодексу України).    

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правовою природою дана угода є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

В силу статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару, а покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (стаття 692 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи і підтверджено позивачем, він свої зобов'язання виконав, поставивши відповідачу дизпаливо, масло та бензин на загальну суму 140 452,12 грн. та запчастини на загальну суму 125 763,02 грн., що підтверджується вищезазначеними накладними, довіреностями на отримання товару та виданими відповідачу податковими накладними (а.с.94-135).

Крім того, позивач листами №№ 20, 21, 22, 23 від 04.03.2008 року (а.с.160,162,164,166), що підтверджується квитанціями від 12.03.2008 року (а.с.161,163,165,167), звертався до установ банків (Райффайзен банк Аваль, Приватбанк, Легбанк, Промінвестбанк) про надання відомостей про оплату відповідачем накладних, які є предметом спору, за період з 01.01.2005 року по день звернення –04.03.2008 року.

В матеріалах справи знаходяться: лист відділення Промінвестбанку в м. Умань Черкаської області № 04-270 від 18.03.2008 року (а.с.206), лист АКБ «Легбанк»м. Києва № 11-611 від 26.03.2008 року (а.с.208), лист Монастирищенського відділення ЧОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль»№ 157 від 01.07.2008 року (а.с.209), лист Монастирищенського відділення АТКБ «Приватбанк»№ 163 від 01.07.2008 року (а.с.210), в яких зазначено, що за вказаний період будь-яких надходжень за матеріальні цінності по вказаним накладним від СТОВ «Лукашівка-Агро»на рахунки СТОВ МТС «Поляна»не надходило.

Також позивач листом № 19 від 03.03.2008 року (а.с.216) звертався до відповідача з вимогою надати підтверджуючі документи (завірені копії платіжних доручень), що засвідчують перерахування грошових коштів в сумі 266 215,14 грн. за передані матеріальні цінності. Відповіді на цей лист позивач не отримав.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманих від позивача матеріальних цінностей не виконав, виставлені позивачем рахунки на оплату не сплатив, вимоги суду (ухвала від 12.02.2009 року) щодо складання Акту звірки розрахунків не виконав, і на момент розгляду справи заборгованість відповідача складає 266 215,14 грн.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, суд вважає, що між сторонами у даній справі був укладений і виконувався договір, який за своєю правовою природою є договором поставки. Оскільки сторонами не було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, то суду необхідно встановити, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов'язку щодо оплати за поставлені матеріальні цінності, та відповідно коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за поставлені матеріальні цінності.

Судом встановлено, що 14.08.2007 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога за № 75 (а.с.8), що підтверджується квитанцією (а.с.9), з вимогою сплатити заборгованість в сумі 266 215,14 грн. В даному випадку суд вважає, що за правилами статті 530 Цивільного кодексу України строк виконання зобов'язання відповідача щодо оплати позивачу за поставлений товар настав з моменту направлення цієї претензії, тобто з 14.08.2007 року, а через сім днів у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за поставлені матеріальні цінності.

Строки позовної давності щодо заявлених позивачем вимог не пропущені.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем на виконання вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України подано належні докази (накладні, довіреності на отримання товару, податкові накладні) передачі відповідачу матеріальних цінностей в сумі 266 215,14 грн. Направлений позивачем на вимогу суду Акт звірки розрахунків від 27.02.2009 року відповідач не підписав.

Докази укладення між сторонами будь-яких інших договорів в матеріалах справи відсутні, позивачем та відповідачем не надавались, а тому поставка матеріальних цінностей виконувалась позивачем саме на виконання зазначеної вище усної домовленості.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 266 215,14 грн. за невиконання зобов'язань по оплаті вартості отриманих матеріальних цінностей.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в сумі 2 662,15 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

                  ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лукашівка-Агро»(Черкаська область, Монастирищенський район, с. Лукашівка, р/р 26007301510 в ЧГРУ «Приватбанк»м. Черкаси, МФО 354347, код ЄДРПОУ 31022270) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю машинно-тракторної станції «Поляна»(Черкаська область, Монастирищенський район, смт. Цибулів, вул. Жеребцова, 7, р/р 260092699 в АКБ «Легбанк»м. Київ, МФО 300056, код ЄДРПОУ 31100589) –266 215,14 грн. заборгованості, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита - 2 662,15 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                                                                       С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 20.03.2009 року.