Постанова

від 17.06.2013 по справі 808/3926/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2013 року 16:03Справа № 808/3926/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Богомаз Г.А. та представників:

позивача: Бачуріна П.П.,

відповідача: Волжиної Т.Ю., Голікової Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ІНТЕРРОС»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення - рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15 квітня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ІНТЕРРОС» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0003361600 від 09.11.2011 та податкову вимогу форми «Ю» №761 від 26.12.2011.

Ухвалою суду від 18 квітня 2013 року позовну заяву залишено без руху до 17 травня 2013 року.

Ухвалою суду від 20 травня 2013 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 17 червня 2013 року.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що висновки відповідача щодо безпідставного включення позивачем до податкового кредиту податкової накладної №92701 від 27.09.2011 на загальну суму 627 522 грн. 74 коп. (в т.ч. ПДВ 104 587 грн. 12 коп.), виписану контрагентом позивача ТОВ НВП «Променергетика» є необґрунтованими. Так, ще на початку перевірки, 28.10.2011 головним бухгалтером ТОВ «Компанія Інтеррос» Воскобойнік В.М. було направлене пояснення відповідачу в якому вона визнала, що замість податкових накладних: №107 від 26.09.2011 на суму 360 825 грн. 46 коп. та №112 від 27.09.2011 на суму 266 697 грн. 28 коп., вона помилково вказала одну податкову накладну №92701 від 27.09.2011. При цьому, вже 28.10.2011 відповідачу, разом з поясненнями, були надані податкові накладні ТОВ НВП «Променергетика»: №107 від 26.09.2011 та №112 від 27.09.2011 і видаткові накладні ТОВ НВП «Променергетика» №РН-092605 від 26.09.2011 та №РН-092706 від 27.09.2011, які підтверджують отримання позивачем товару від ТОВ НВП «Променергетика» на суму 627 522 грн. 66 коп. ( в тому числі ПДВ 104 587 грн. 12 коп.). Таким чином, право ТОВ «Компанія ІНТЕРРОС» на податковий кредит в сумі 104587,12 грн. у вересні місяці 2011 року виникло після здійснення передплати ТОВ НВП «Променергетика» за придбання товару, на підставі податкових накладних №107 від 26.09.2011 та №112 від 27.09.2011 та при списанні коштів з банківського рахунку ТОВ «Компанія ІНТЕРРОС» на оплату товару у відповідності до пп. 198.1., пп. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України. А отже, податкове повідомленням - рішення форми «Р» №0003361600 від 09.11.2011 та податкова вимога форми «Ю» №761 від 26.12.2011 необґрунтовані та винесені з порушенням норм законодавства України.

В судових засіданнях представник позивача підтримав вимоги з підстав, викладених вище, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення на позов. Зазначає, що позивачем безпідставно включено до податкового кредиту податкову накладну №92701 від 27.09.2011 на загальну суму 627 522 грн. 74 коп. (в т.ч. ПДВ 104 587 грн. 12 коп.), виписану контрагентом позивача ТОВ НВП «Променергетика» та незареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вважає висновки податкового органу обґрунтованими, а податкове повідомлення - рішення форми «Р» №0003361600 від 09.11.2011 правомірним. Щодо податкової вимоги форми «Ю» №761 від 26.12.2011, відповідач зазначив, що вона є відкликаною, у зв'язку із сплатою позивачем податкового боргу.

В судових засіданнях представник відповідача підтримав заперечення на позов, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 17 червня 2013 року на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено матеріалами справи, в період часу з 28.10.2011 по 02.11.2011 фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Компанія Інтеррос» (код ЄДРПОУ 31638040) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при взаємовідносинах з контрагентом ТОВ НВП «Променергетика» (код за ЄДРПОУ 23911498) за період з 01.09.2011 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт перевірки від 02.11.2011 №331/16/31638040.

Вказаний акт був отриманий позивачем 02.11.2011, про що свідчить підпис керівника ТОВ «Компанія Інтеррос» Джемакулова Н.М. на зазначеному акті.

В акті перевірки зазначено, що при проведенні аналізу декларації з податку на додану вартість ТОВ «Компанія Інтеррос» за вересень 2011 року №53266 від 17.10.2011 встановлено наступне:

включено до податкового кредиту податкову накладну №92701 від 27.09.2011 на загальну суму 627 522 грн. 74 коп. (в т.ч. ПДВ 104 587 грн. 12 коп.), виписану ТОВ НВП «Променергетика» (код за ЄДРПОУ 23911498) та незареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Керівнику підприємства позивача був вручений лист від 28.10.2011 №10840/10/16 про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо фінансово - господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ НВП «Променергетика» за період: вересень 2011 року. Керівник ТОВ «Компанія Інтеррос» не надав документів щодо підтвердження формування податкового кредиту та документальні підтвердження стосовно взаємовідносин з ТОВ НВП «Променергетика» за період з 01.09.2011 по 30.09.2011, а саме податкову накладну №92701 від 27.09.2011.

У висновках акту перевірки зазначено, що згідно п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, відсутність податкової накладної №92701 від 27.09.2011 на суму ПДВ 104 587 грн. 12 коп. та факту реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає право ТОВ «Компанія Інтеррос» на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту за вересень 2011 року.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 09.11.2011 №0003361600, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 104 587 грн. - за основним платежем та 26 146 грн. 75 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зазначене рішення було направлено позивачу 09.11.2011, про що свідчить фіскальний чек від 09.11.2011 №3664.

Лист було повернуто на адресу відповідача 12.12.2011 із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Крім того, 29.12.2011 відповідачем було сформовано та направлено на адресу позивача податкову вимогу від 26.12.2011 №761.

Також, матеріалами справи встановлено, що 20.03.2013 ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з ТОВ «Компанія Інтеррос» суму податкового боргу у розмірі 130 643 грн. 87 коп., яка була нарахована податковим органом відповідно до податкового повідомлення - рішення від 09.11.2011 №0003361600, що оскаржується.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.05.2012 по справі №0870/2597/12 адміністративний позов задоволено, стягнуто з ТОВ «Компанія Інтеррос» суму податкового боргу у розмірі 130 643 грн. 87 коп. на користь Державного бюджету у Жовтневому районі м. Запоріжжя.

У зв'язку зі сплатою позивачем податкового боргу, що підтверджується карткою особового рахунку платника, де зазначена дата повної сплати боргу позивачем - 24.07.2012, та відповідно до п.60.1 ст.60 ПК України зазначена податкова вимога була відкликана.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративним позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, зокрема, передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних…

…Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних…

…Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період…

Як встановлено матеріалами справи та перевіркою, податкова накладна № 92701 від 27.09.2011 не була включена до Єдиного реєстру початкових накладних. Крім того, податкова накладна №92701 від 27.09.2011 не була надана позивачем ні під час перевірки ні після винесення податковим органом рішення. Судом встановлено, що такої податкової накладної взагалі не існує. Таким чином суд вважає цілком правомірним не включення податковим органом суми у розмірі 104 587 грн. до складу податкового кредиту позивача.

Що стосується тверджень позивача про те, що у податковій звітності замість податкових накладних: №107 від 26.09.2011 на суму 360 825 грн. 46 коп. та №112 від 27.09.2011 на суму 266 697 грн. 28 коп., позивач помилково вказав одну податкову накладну №92701 від 27.09.2011, якої взагалі не існує, при цьому, вже 28.10.2011 відповідачу, разом з поясненнями, були надані податкові накладні ТОВ НВП «Променергетика»: №107 від 26.09.2011 та №112 від 27.09.2011 і видаткові накладні ТОВ НВП «Променергетика» №РН-092605 від 26.09.2011 та №РН-092706 від 27.09.2011, які підтверджують отримання позивачем товару від ТОВ НВП «Променергетика» на суму 627 522 грн. 66 коп. ( в тому числі ПДВ 104 587 грн. 12 коп.), суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових/зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до вимог п.50.1 ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно п.50.2 ст.52 ПК України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом

Самостійно позивачем до початку перевірки не було надано до податкового органу уточнюючого розрахунку, у зв'язку з чим суд вважає правомірним самостійне визначення податковим органом суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та суми штрафних фінансових санкцій.

Крім того, згідно з абз. 3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Позивач скористався даним правом та в податковій декларації, прийнятій податковим органом 15.02.2012, відобрази у складі податкового кредиту суму 104 587 грн. за податковими накладні №107 від 29.09.2011 та №112 від 27.09.2011, виданими ТОВ НВП «Променергетика».

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає правомірними висновки податкової про те, що відсутність податкової накладної №92701 від 27.09.2011 на суму ПДВ 104 587 грн. та факту реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає право ТОВ «Компанія Інтеррос» на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту за вересень 2011 року.

Щодо податкової вимоги від 26.12.2011 №761.

Так, 29.12.2011 відповідачем було направлено на адресу позивача податкову вимогу від 26.12.2011 №761.

Проте, відповідно до п.60.1 ст.60 ПК України зазначена податкова вимога була відкликана у зв'язку зі сплатою позивачем податкового боргу, що підтверджується карткою особового рахунку платника, де зазначена дата 24.07.2012 повної сплати боргу позивачем.

Таким чином оскаржувана позивачем податкова вимога форми «Ю» від 26.12.2011 не існує.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі зазначеного, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ІНТЕРРОС» відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко