Постанова

від 04.11.2008 по справі а4/140-08/2/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А4/140-08/2/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"04" листопада 2008 р.                                                        Справа № А4/140-08/2/6

          12:00 год.

Господарський суд Київської області у складі судді Маляренко А.В. при секретарі судового засідання Поліщук О.Д.  розглянув адміністративну справу

за позовомСелянського (фермерського) господарства Агрофірми «Фортуна», смт. Володарка

до  Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції (Володарського відділення) Київської області, смт. Володарка

пропро скасування податкових повідомлень-рішень.

Представники:

від позивачаВітенко А.П. (довіреність № 43 від 23.06.2008 року);Пузій В.П. (довіреність № 23 від 04.04.2008 року)

від відповідача

Назарчук  Л.І. (довіреність № 185/9/10-28 від 05.05.2008 року);Попова О.В. (довіреність № 36/9/000 від 14.01.2008 року)

                                   ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

  Селянське (фермерське) господарство Агрофірма «Фортуна»(далі - позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовними вимогами до Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції (Володарського відділення) Київської області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000592301/0, № 0000602301/0, № 0000612301/0 від 01.08.2008 року, винесені на підставі Акту перевірки № 64-2301-25564637 від 20.07.2006 року, у зв‘язку з порушенням позивачем Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. «Про податок на додану вартість», "Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища»затвердженої Наказом Мінекобезпеки України, ДПА України від 19.07.1999 року № 162/379.

 Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення - рішення, не відповідають фактичним обставинам та суперечать вимогам чинного законодавства. Крім цього, позивач вважає, що СФГ Агрофірма «Фортуна»порушень чинного законодавства по оподаткуванню і нарахуванню обов'язкових зборів і платежів немає, а спірні податкові повідомлення - рішення є безпідставними та неправомірним.

 Ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2008 року (суддя Попікова О.В.) було відкрито провадження у адміністративній справі № А4/140-08. Ухвалою Голови господарського суду Київської області від 01.07.2008 р., у зв'язку із призначенням судді Попікової О.В. суддею Київського апеляційного господарського суду, справа передана до провадження судді Конюх О.В. Ухвалою від 24.07.2008 р. суддею Конюх О.В. справу прийнято до свого провадження, та присвоєно їй № А4/140-08/2.

Розпорядженням Голови господарського суду 15.09.2008 року, справу № А4/140-08/2 передано до провадження судді Маляренку А.В. Ухвалою від 22.09.2008 року суддею Маляренко А.В. справу прийнято до свого провадження, та присвоєно їй № А4/140-08/2/6.

       Представник відповідача позов не визнає про що подав заперечення на позовну заяву № 150/9/10-28 від 03.04.2008 року, в якому просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що перевірка проведена згідно вимог чинного законодавства, а позовні вимоги є такими, що не обґрунтовані позивачем.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши  всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

                                       ВСТАНОВИВ:

Сквирською міжрайонною державною податковою інспекцією (Володарського відділення) Київської області було проведено перевірку Селянського (фермерського) господарства Агрофірми «Фортуна»(код за ЄДРПОУ- 25564637) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 року по 31.03.2006 року.

За результатами перевірки складено Акт № 64-2301-25564637 від 20.07.2006 року., в якому встановлені порушення:

-  абз. 3 п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2004 рік на суму 4 086,25 грн.

-  п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2004 року на суму 9 484,00  грн.

- абз. 2 п.п. 3.1 п.3 "Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища»затвердженої Наказом Мінекобезпеки України, ДПА України від 19.07.1999 р. № 162/379 підприємством до розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища не включено ПММ, в результаті чого занижено суму збору в розмірі 4,11 грн., в т.ч.: за 1 кв. 2005 рік - 1,40 грн., за П кв. 2005 рік - 2,71 грн.

- п.п. 6.3.3 п. 6.3 ст.6 Закону України від 22.05.2003р. № 889-ІV "Про податок з доходів фізичних осіб" із змінами і доповненнями, в СФГ "Фортуна" надано податкову соціальну пільгу фізичній особі Вітенко А.П., який являється приватним підприємцем, що призвело до заниження податку з доходу фізичних осіб в 2005 році в сумі 200,01 грн.

       На підставі Акту перевірки відповідачем були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення від 01.08.2006 року № 0000592301/0, яким згідно з п.п. “б” п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та згідно з абз. 3 п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п. 17.1.3 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено порушення вимог абз. 3 п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 4 903,50 грн., в т.ч. 4 086,25 грн. –основний платіж, 817,25грн. –штрафні (фінансові) санкції.

- податкове повідомлення-рішення від 01.08.2006р. № 0000602301/0, яким згідно з п.п. “б” п.п. 4.2.2 ст. 4, та згідно з п. 17.1.3 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено порушення вимог п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість»визначено суму податкового зобов'язання з податку на добавлену вартість у розмірі 14 226,00 грн., в т.ч. 9 484,00 грн. –основний платіж, 4 742,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

- податкове повідомлення-рішення від 01.08.2006р. № 0000612301/0, яким згідно з п.п. “б” п.п. 4.2.2 ст. 4, та згідно з п. 17.1.3 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено порушення вимог абз. 2 п.п. 3.1 п.3 "Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища»визначено суму податкового зобов'язання за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 174,11 грн., в т.ч. 4,11 грн. –основний платіж, 170,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

      Не погоджуючись з актом перевірки Селянське (фермерське) господарство Агрофірма «Фортуна»25.07.2006 року подала заперечення до акту перевірки. Зазначене заперечення, ДПІ у Володарському районі залишено без задоволення.

      Не погоджуючись з спірними податковими повідомленнями-рішеннями Селянське (фермерське) господарство Агрофірма «Фортуна» 07.08.2006 року направила до ДПА в Київській області заперечення до акту перевірки. На яке відповіді не отримало.

       З огляду на вищевикладене, суд звертає увагу позивача, що направлення заперечення на акт перевірки до контролюючого органу вищого рівня, в даному випадку до ДПА в Київській області, не передбачено жодним нормативним документом, тому не підлягає розгляду за формальними ознаками.

      Відповідно вимог пп. 5.2.2. п.5.2. ст.5 Закону України № 2181 -III від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі-коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та за значеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Як вбачається з матеріалів справи СФГ "Фортуна" в 10-ти денний термін з дня отримання податкових повідомлень - рішень не зверталось до ДПІ у Володарському районі із скаргою, отже підстав для скасування прийнятих податкових повідомлень - рішень не було.

Розглянувши висновки акту перевірки щодо порушень, які оспорюються, судом встановлено наступне.

Матеріали справи свідчать, що за період, за який проводилась перевірка, СФГ АФ «Фортуна»згідно договору позики грошових коштів від 04.01.2004 року отримано поворотну фінансову допомогу від фізичної особи Вітенка А.П. (директор СФГ АФ «Фортуна»), що не є платником податку на прибуток, в сумі 73 635,00 грн., яка згідно п.3.3 договору повинна бути повернута господарством в термін до 31.12.2004 року.

Згідно поданих документів на перевірку було встановлено, що СФГ АФ «Фортуна»протягом 2004 року позикові кошти повернуто Вітекку А.П. в сумі 57 290,00 грн., залишок не повернутої фінансової допомоги на кінець звітного періоду (2004 рік) склав –16 345,00 грн.

Відповідно до абз. 3 п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 вище вказаного Закону України сума не поверненої фінансової допомоги 16 345,00 грн. є валовим доходом підприємства та оподатковується відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду на суму податкового кредиту, визначеного згідно з цим Законом.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих)  податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника (пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР). Однією з основних умов права платника (покупця) на податковий кредит є наявність податкових накладних (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР). Оформлення такого документа повинно здійснюватися відповідно до вимог, встановлених пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, та згідно з порядком, визначеним наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 165. Податкова накладна виписуєтеся у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, її оригінал надається покупцю на його вимогу.

У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що в даному випадку відповідно податкової накладної № 89 від 30.12.2003 отриманої від ТОВ НВК "Козацький шлях" (отриманої по факсу) СФГ АФ "Фортуна" мала право до 20 січня 2001 року (граничний термін здачі декларації з ПДВ за грудень місяць 2003 року) отримати оригінал податкової накладної, а в разі відмови продавця про надання оригіналу такої накладної скористатися правом звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (п.п.7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР).

Отже, оскільки покупець не вимагав у продавця податкової накладної й надалі не скористався своїм правом звернутись у встановлені законодавством строки з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням, він втратив право на включення до податкового кредиту суми ПДВ за податковою накладною, отриманою покупцем після закінчення звітного періоду. При проведенні позапланової документальної перевірки у травні місяці 2004 р. (акт від 19.05.2004 р. № 11-230-25564637 ) в порушення п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168 97-ВР до платника податку було застосовано фінансові санкції, установлені законодавством (копія акту перевірки додається). СФГ АФ "Фортуна" при здачі уточнюючої декларації з ПДВ за квітень 2004 року неправомірно включено податок на додану вартість в сумі 5 484,00 грн. згідно податкової накладної від 30.12.2003 р., оскільки господарством було втрачено право на таке включення.

Як вбачається розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - квітень 2004 р. коригується в сторону збільшення податковий кредит податкової накладної № ЦЗ 01/10-01 від 01.10.2003 р. від ВАТ "Кашперівський цукровий завод" на суму ПДВ 4000,00 грн., що суперечить самому факту, тому що фактично податковий період - це жовтень 2003 р. Відповідно і коригування податкового кредиту з ПДВ повинно було проводитися з звітнього періоду - жовтня 2003 р.

        Щодо встановленого порушення вимог абз. 2 п.п. 3.1 п.3 "Збір за забруднення навколишнього природного середовища", суд відзначає, що відповідно до п. 2.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, платниками збору є суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації. Критерієм для визначення платника збору за забруднення автомобільним транспортом є той факт - ким здійснено фактичне використання пального. В даному випадку згідно даних бухгалтерського обліку використання паливно - мастильних матеріалів здійснювалося СФГ "Фортуна". Фізична особа Вітенко А.П. не здавав розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища, а отже не являвся платником даного збору.

Відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 ст. 2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції.  

       Приписами підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Також Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначений і порядок погашення податкового боргу платника податків за узгодженим податковим зобов'язанням та порядок звернення стягнення на активи платника податків за узгодженим податковим зобов'язанням. Зокрема, приписами підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення узгодженої суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Стягнення коштів здійснюється шляхом надіслання банку, обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу.

На підставі викладеного, суд  погоджується з правовою позицією відповідача.

Згідно  з п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства. Відповідно до п.п. 17.1.3 п.17.1 цієї статті у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті “б” підпункту 4.2.2 п.4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження податкового зобов'язання) за кожний з таких періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

      Враховуючи викладе, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Володарському районі № 0000592301/0, № 0000602301/0, № 0000612301/0 від 01.08.2008 року, були прийняті у відповідності до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість».

         Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України  доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

         Згідно ч.4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства  України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач довів правомірність своїх рішень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов  висновку, що позов задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою у позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 71, 94 , 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд Київської області, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями   185-187 КАС України.

              Суддя                                                                                                 Маляренко А.В.