Постанова

від 16.09.2008 по справі а6/506-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А6/506-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"16" вересня 2008 р.                                                                 Справа № А6/506-08

Господарський суд Київської області у складі судді Маляренко А.В. при секретарі судового засідання Поднєбес О.В.  розглянув адміністративну справу

за позовомІванківської міжрайонної Державної податкової інспекції Київської області, смт. Іванків;

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Навартіс-ОВ»;

провизнання недійсними установчих документів.

Представники:

від позивачаКоваленко О.В. представник за дов. № 3481/10/10 від 10.09.08 р.;

від відповідача

не з‘явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Іванківська міжрайонна Державна податкова інспекція Київської області звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Навартіс-ОВ»про визнання недійсними з моменту реєстрації установчих документів товариства; свідоцтво про  реєстрацію платника податку на додану вартість.

Позовні вимоги мотивовані тим, що  громадянин Воронков О.В., який згідно установчих документів є директором ТОВ «Навартіс-ОВ», немає ніякого відношення до діяльності зазначеного товариства, що підтверджується письмовими поясненнями останнього.

Відповідач у судове засідання не з‘явився, відзив на позов не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши  всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Навартіс-ОВ»(код ЄДРПОУ 33130201, Київська область, Іванківський район, 07250, с. Оране, Експедиційна база ТОВ «Екополіс», буд. 23) 11.11.2004р. зареєстровано Іванківською районною державною адміністрацією Київської області.

Згідно установчих документів, засновником та директором ТОВ «Навартіс-ОВ»є громадянин Воронков О.В.

Позивач зазначає, що в своєму поясненні гр. Воронков О.В. повідомляє про те, що відношення до реєстрації та фінансово-господарської діяльності ТОВ «Навартіс –ОВ»він не має. Вказане товариство він не реєстрував та не видавав довіреності на його реєстрацію, та що із зазначеного пояснення вбачається, що свого власного волевиявлення гр. Воронков О.В., на державну реєстрацію товариства не мав, реєстрацію не здійснював, підприємницькою діяльністю не займався, статутний фонд не формував, вклади у розмірі, порядку та засобами передбаченими установчими документами не вносив, фінансово-господарською діяльністю від імені ТОВ «Наваріте - ОВ»не займався, документи щодо реєстрації фінансово-господарської діяльності не складав.

Розглядаючи спір по суті, суд відзначає наступне.

Частиною 1, 2 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію  юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців» встановлено, що  державна реєстрація юридичних осіб  та фізичних осіб –підприємців –засвідчення факту створення  або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення  статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, включає зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному  реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні  державної реєстрації;  внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу – підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.

В ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»зазначено, що для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи; примірник оригіналу або нотаріально посвідчену копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом; два примірники установчих документів; документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.

У відповідності до п.4.7 Інструкції про порядок обліку платників податків (у редакції на момент реєстрації), затвердженої наказом ДПА України № 80 від 19.02.1998р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1998р. за № 791/3231, для взяття на облік платники податків –юридичні особи подають в органи державної податкової служби за своїм місцезнаходженням наступні документи:

-          заяву за формою № 1-ОПП;

-          завірені в нотаріальному порядку копії статуту (якщо це потрібно для створюваної організаційної форми підприємства), установчих договорів з відміткою органу, що здійснив державну реєстрацію;

-          копію положення (для бюджетних установ,  благодійних організацій);

-          копію свідоцтва про державну реєстрацію;

-          копію довідки про включення до ЄДРПОУ з присвоєним їй ідентифікаційним кодом.

Пунктом 4.13 вказаної Інструкції встановлено, що усі документи, перелічені в пункті 4.7, подає особисто власник, засновник (власники, засновники) або уповноважена ним (ними) особа (заявник), або призначений  керівник, головний бухгалтер. Документи приймаються лише за наявності паспорта особи, яка подає документи, довідок про присвоєння ідентифікаційного номера з ДРФО власників, засновників (фізичних осіб), директора та головного бухгалтера.

Заяви приймають відділи обліку та реєструють у загальному відділі (канцелярії). Приймання заяви фіксується в журналі реєстрації заяв та повідомлень про взяття на облік (перереєстрацію, реорганізацію, унесення змін) платників податків за ф. № 2-ОПП. Перевірку паспортних даних та встановлення місцезнаходження платника податків виконують підрозділи податкової міліції. Заява заповнюється друкарським способом або від руки чорнилом темного кольору друкованими літерами та підписується власником, засновником або призначеним керівником, чи головним бухгалтером  підприємства.

Реєстрація ТОВ «Навартіс –ОВ»проводилась на підставі визначених законодавством документах, і їх відповідність  законодавству перевірялась під час реєстрації.

При цьому суд відмічає, що позивачем не було надано доказів притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які діяли від імені ТОВ «Навартіс –ОВ»за фіктивне підприємництво, підроблення документів тощо.

Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ  за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних  законом інтересів, а також для вжиття  передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Частина 2 цієї статті надає право державним та іншим органам звертатися до господарського суду у випадках передбачених законодавчими актами.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються  відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

У відповідності до п.4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів  поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Приписами статті 3 КАС України визначено, що суб'єктом владних повноважень є –орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання  делегованих повноважень.

Згідно вимог ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 110 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа ліквідується: за рішенням  її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це  установчими документами, в тому числі у зв'язку  із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених  установчими документами; за рішенням суду  про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом. Вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини 1 цієї статті, може бути пред'явлена суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.

Спеціальним Законом, який  регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб –підприємців, є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», зокрема, частиною 2 статті 38 якого передбачено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано  з банкрутством  юридичної особи, зокрема, є: визнання недійсним запису  про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Наведені приписи чинного законодавства кореспондуються між собою і встановлюють виключний перелік підстав визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи.

Законом України «Про державну податкову службу в Україні»чітко визначено функції, які покладені на державні податкові інспекції районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані  державні податкові інспекції, а саме п.11 ст. 10 вказаного Закону визначено, що останні подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках –коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Також п.17 ст. 11 зазначеного Закону закріплено, що органом державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, визначено право звертатися до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи  місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами  статей 10, 11 Закону України  «Про державну податкову службу в Україні»не передбачені  такі способи реалізації повноважень ДПС, як звернення  до суду з позовом про визнання недійсними статуту, свідоцтва про державну реєстрацію (із змінами та доповненнями), свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість із змінами та доповненнями, і як наслідок припинення юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 1 Цивільного кодексу України особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників регулюються цивільним законодавством.

Згідно приписів статті 80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Статтею 87 названого Кодексу унормовано, що установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відповідно до частини 1 статті 89 Цивільного кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру. Частиною 15 статті 58 Господарського кодексу України унормовано, що скасування (припинення) державної реєстрації суб'єкта господарювання здійснюється за його особистою заявою, а також на підставі рішення суду у випадках визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів, або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим документам та в інших випадках, передбачених законом. Позов про визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів може бути поданий державним органом, що згідно з чинним законодавством здійснює контроль за діяльністю суб'єктів господарювання, прокурором, органом, що здійснює державну реєстрацію, а також будь-якою особою, яка вважає порушеними свої права чи охоронювані законом інтереси у зв'язку із створенням відповідного суб'єкта господарювання. Суд може визнати недійсними установчі документи за наявності одночасно таких умов: на момент розгляду справи вони не відповідають вимогам законодавства; допущені при їх прийнятті та затвердженні порушення не можуть бути усунуті; відповідні положення установчих документів порушують права та законні інтереси позивачів.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним. Статут юридичної особи за своєю правовою природою є актом, який визначає правовий статус юридичної особи. Відтак, статут не є правочином, і тому на нього не можуть поширюватися норми, які регламентують підстави недійсності правочинів.

З огляду на викладене, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позову Іванківської міжрайонної Державної податкової інспекції Київської області.

Керуючись ст.ст. 71, 94 , 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд Київської області, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського адміністративного суду через господарський суд Київської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня складення у повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана без подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, якщо скарга подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк після подання заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги у встановлений строк  постанова суду  набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а постанови  суду - без змін.

              Суддя                                                                                                 Маляренко А.В.