Рішення

від 04.03.2009 по справі 20/488/08-18/25/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/488/08-18/25/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.09                                                                          Справа №  20/488/08-18/25/09

Суддя   

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Віст-Запоріжжя” (69035,                        м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 33 А)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Ліна, ЛТД” (69015, м. Запоріжжя,                      вул. Кияшка, 32)  

про стягнення 3 900,69 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Пеньков О.Ю. (довіреність № б/н від 19.12.2008 р., паспорт серії                           СВ № 034169 від 22.07.1999 р.);

від відповідача: Мартиненко А.В. (довіреність № 7 від 30.01.2009 р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

23.09.2008 р. заявлені позовні вимоги про стягнення з ТОВ “Ліна, ЛТД” на користь ТОВ “Віст-Запоріжжя” 3 900,69 грн. (3 585,10 грн. –основного боргу, 280,52 грн. –пені, 35,07 грн. –3 % річних) на підставі Договору купівлі-продажу продукції № 9 від 15.01.2008 р., ст.ст. 526, 630, 625 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України),                 ст.ст. 1, 49, 54 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України).

26.09.2008 р. (суддею Гандюковою Л.П.) порушено провадження у справі                       № 20/488/08. Розпорядженням виконуючого обов'язки голови господарського суду Запорізької області Проскурякова К.В. від 16.12.2008 р. № 1828, у зв'язку із хворобою судді Гандюкової Л.П., справу № 20/488/08 передано на розгляд судді Носівець В.В. Ухвалою від 19.12.2008 р. справа № 20/488/08 прийнята до провадження суддею                  Носівець В.В. із присвоєнням справі № 20/489/08-18/25/09. Справу призначено до розгляду на 02.02.2009 р. Ухвалою виконуючого обов'язки голови господарського суду Запорізької області Проскурякова К.В. від 02.02.2009 р. у зв'язку із перебуванням судді Носівець В.В. в учбовій відпустці, розгляд справи перенесено на 18.02.2009 р. Ухвалою виконуючого обов'язки голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І.  від 18.02.2009 р. строк вирішення спору продовжено до 19.03.2009 р. Ухвалою суду від 18.02.2009 р. задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 04.03.2009 р.

У судовому засіданні 04.03.2009 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позові, і просить суд задовольнити їх та стягнути з відповідача 3 900,69 грн. (3 585,10 грн. –основного боргу, 280,52 грн. –пені, 35,07 грн. –3 % річних).  Зазначив, що 15.01.2008 р. ТОВ “Віст-Запоріжжя” уклало з ТОВ “Ліна, ЛТД” Договір купівлі-продажу продукції № 9. Протягом дії Договору                                       ТОВ “Віст-Запоріжжя” здійснювались поставки товару, а ТОВ “Ліна, ЛТД” сумлінно здійснювались оплати. 05.05.2008 р. позивач здійснив чергову поставку товару на суму             3 585,10 грн., товар був прийнятий відповідачем, але грошові кошти за нього сплачені не були. Претензією від 14.05.2008 р. відповідач повідомив, що під час проведення робіт він виявив дефекти якості товару, отриманого від позивача. Після чого,                                            ТОВ “Віст-Запоріжжя” звернулось до виробника поставленої продукції –фірми “Атлас” (м. Лодзь, Польща) та отримало відповідний висновок, згідно якого дефекти товару є наслідком недотримання відповідачем технології виконання робіт. Вказаний висновок позивачем був надісланий відповідачу із вимогою сплатити суму заборгованості за поставлений товар, проте станом на 23.09.2008 р. сума боргу залишилась несплаченою. У зв'язку із викладеним, позивач звернувся до господарського суду з відповідною позовною заявою.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.03.2009 р. проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просить позов залишити без задоволення. Зазначив, що 05.05.2008 р. ТОВ “Ліна, ЛТД” отримало від ТОВ “Віст-Запоріжжя” 58 мішків покладочної суміші ATLAS SAM-200, але при роботі вказаний товар виявився неякісним. Відповідач відправив на адресу позивача претензію, в якій зазначив всі недоліки, а також в якій просив врегулювати вказаний спір. Також відповідач зазначив, що ТОВ “Віст-Запоріжжя” не надало ТОВ “Ліна, ЛТД” сертифікату відповідності вказаного товару, що вже є порушенням. На підставі викладеного, відповідач просить у задоволенні позову позивачу відмовити.

Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 04.03.2009 р., за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2008 р. ТОВ “Віст-Запоріжжя” (продавець і позивач у справі) та ТОВ “Ліна, ЛТД”  (покупець і відповідач у справі) був укладений Договір купівлі-продажу продукції              № 9 (далі –Договір). Предметом Договору є те, що продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити товари за номенклатурою, кількістю, цінам, строкам постачання у відповідності до умов дійсного Договору (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору найменування, ціни та обсяг товару вказуються у накладній на кожну партію товару, яка є невід'ємною частиною цього Договору. Вартість товару за Договором складає 200 000,00 грн. (п. 1.3. Договору).

Згідно із п. 2.1. Договору продавець гарантує якість матеріалів, які постачає. Бракована в установленому порядку продукція підлягає поверненню та заміні на підставі підписаних з двох сторін актів приймання товару.

Судом встановлено, що ТОВ “Віст-Запоріжжя” за умовами Договору 05.05.2008 р.  здійснило чергову поставку товару на суму 3 585,10 грн., що підтверджується видатковою накладною № 0002450, у якій, крім того, відповідачем зазначено про відсутність претензій щодо кількості та якості поставленого товару (суміші для підлоги SAM 200). Товар був прийнятий відповідачем, про що свідчить довіреність на отримання товарних цінностей серії ЯОО № 830750 від   05.05.2008 р.

Пунктами 3.1., 3.2. Договору передбачено, що продавець зобов'язаний передати продукцію, а покупець оплатити її протягом 14 календарних днів на підставі виставленого рахунку. Датою поставки вважається дата приймання продукції покупцем.

12.04.2008 р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок № 0002178 на оплату поставленого товару на суму 3 585,10 грн., проте відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, вартість поставленого товару у сумі 3 585,10 грн. позивачу не сплатив.

Відповідно до пп. 4.1., 4.2. Договору у випадку недотримання строків оплати згідно із п. 3.1. покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5 % від загальної суми за кожен день прострочення. Оплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання узятих на себе зобов'язань…

Договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами і діє до моменту виконання зобов'язань продавцем, а в частині розрахунків –до повного виконання грошових зобов'язань покупцем (п. 6.1. Договору).

Листом вх. № 25 від 14.05.2008 р. ТОВ “Ліна, ЛТД” звернулось до позивача із претензією, в якій повідомлено про виявлені дефекти у поставленому товарі під час проведення робіт, у зв'язку із чим просило відшкодувати збитки за матеріали та роботу.   

На звернення ТОВ “Віст-Запоріжжя” до виробника поставленої продукції, фірма «Атлас»(м. Лодзь, Польща) надала експертний висновок LKRKC/0644/08, згідно якого дефекти товару є наслідком недотримання відповідачем технології виконання робіт.

Листом від 23.07.2008 р. № 75 позивач повідомив відповідача про вказаний висновок виробника поставленої продукції, направив відповідачу копію висновку, а також просив виконати зобов'язання по Договору щодо сплати боргу у розмірі 3 585,10 грн.

Оскільки станом на 23.09.2008 р. сума боргу відповідачем залишилась несплаченою, позивач вимушений був звернутись до господарського суду з відповідною позовною заявою.

Оцінивши представлені докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що  виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт  (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором              купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов'язанням термін поставленого позивачем товару на суму 3 585,10 грн., господарський суд вважає підтвердженим наступними доказами: Договором купівлі-продажу продукції № 9 від 15.01.2008 р., накладною № 0002450 від 05.05.2008 р., довіреністю серії ЯОО № 830750 від 05.05.2008 р., рахунком № 0002178 від 12.04.2008 р., копії яких знаходяться в матеріалах справи № 20/488/08-18/25/09.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 585,10 грн. основного  боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків розрахунку за поставлену продукцію у розмірі 280,52 грн. за період часу з               20.05.2008 р. по 15.09.2008 р.

Згідно із положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ч. 1 ст. 551, п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Сторони в п. 4.1. Договору обумовили, що у випадку недотримання строків оплати згідно із п. 3.1. покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5 % від загальної суми за кожен день прострочення.

Відповідно до розрахунку позивача, пеня за порушення строків оплати за поставлену продукцію за період часу з 20.05.2008 р. по  15.09.2008 р. складає 280,52 грн.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені за порушення строків розрахунку за поставлену продукцію за період часу з 20.05.2008 р. по 15.09.2008 р. в сумі                1 244,67 грн. є обґрунтованою.

Однак, згідно із п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання.

У відповідності зі ст. 233 ГК України, якщо підлягаюча сплаті  неустойка (штраф, пеня) надмірно велика в порівнянні зі збитками кредитора, суд вправі зменшити неустойку (штраф, пеню). При цьому судом повинні бути прийняті до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майнове положення сторін, що беруть участь у зобов'язанні; не тільки майнові, але й інші інтереси сторін...

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд визнав за можливе зменшити розмір пені на 245,45 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача 35,07 грн. пені.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період часу з          20.05.2008 р. по 15.09.2008 р. в сумі 35,07 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із розрахунком позивача, три проценти річних від простроченої суми за період часу з 20.05.2008 р. по 15.09.2008 р. складають 35,07 грн.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних є обґрунтованим. Зважаючи на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період часу з 20.05.2008 р. по 15.09.2008 р. в сумі 35,07 грн. підлягає задоволенню судом.

Заперечення відповідача суд вважає хибними і такими, що спростовуються вищевикладеним та наступним.

Зокрема, необґрунтовані твердження відповідача стосовно того, що                                         ТОВ “Віст-Запоріжжя” не надало ТОВ “Ліна, ЛТД” сертифікату відповідності поставленого товару (сухих будівельних сумішей Atlas SAM-100, Atlas SAM-200), що є порушенням зобов'язання.

В судовому засіданні 18.02.2009 р. представником позивача, зокрема, було надано суду копію висновку органу з сертифікації ДП “Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації” № 23-07/10432 від 04.12.2008 р., згідно якого, поставлена позивачем продукція відсутня в “Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні”, який затверджений наказом Держспоживстандарту України за             № 28 від 01.02.2005 р. і зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 466/10746 від 04.05.2005 р. Крім того, представник ТОВ “Віст-Запоріжжя” надав суду копію висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/10895 від 06.03.2007 р., згідно якого вказані будівельні препарати відповідають вимогам діючого санітарного законодавства України і за умови дотримання вимог цього висновку можуть бути використані в заявленій сфері застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав господарському суду належних доказів, які б спростовували позицію позивача.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.    Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Ліна, ЛТД” (69015,                           м. Запоріжжя, вул. Кияшка, 32; код ЄДРПОУ 20472579) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Віст-Запоріжжя” (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна,                 33 А; код ЄДРПОУ 24906389) 3 585 (три тисячі п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 10 коп. основного боргу; 35 (тридцять п'ять) грн. 07 коп. пені; 35 (тридцять п'ять) грн. 07 коп. 3% річних; 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.    В іншій частині позову –відмовити.

Суддя                                                                                                                        В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 16.03.2009р.