8/960
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "19" березня 2009 р. Справа № 8/960
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Давидюка В.К.
судді
за участю представників сторін
від позивача Круківська С.А. - дов. №590/12 від 14.11.08.
від відповідача не з'явився
Розглянув справу за позовом Комунального підприємства "Реклама" (м. Житомир)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДК Ніка - Сервіс" (м. Житомир)
про стягнення 13590,97 грн.
Спір розглядається в більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 13590,97грн заборгованості за договором №211 на розміщення зовнішньої реклами від 27.07.06.
Представник позивача в судовому засіданні надав заяву від 19.03.09. про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 10811,86грн основного боргу та 241,11грн 3% річних. Підтримав позов у межах уточнених позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.
Судом у судовому засіданні досліджено матеріали справи, а саме: договір №211 на розміщення зовнішньої реклами від 27.07.06.; додатки №1 і №2 до даного договору; додаткову угоду до вказаного договору від 31.08.06.; розрахунок ціни позову; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг); рахунки-фактури; банківські виписки; претензію №626/12 від 05.12.07.; листи; витяг з рішення №578 від 27.07.06.; свідоцтво про державну реєстрацію відповідача; витяг з ЄДРПОУ про включення та місцезнаходження відповідача; довідка про включення до ЄДРПОУ позивача; статут позивача; заяву про уточнення позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
27.07.06. між сторонами укладено договір №211 на розміщення зовнішньої реклами (а.с.11-12).
На виконання умов даного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "ТДК Ніка - Сервіс" ("Розповсюджувач", відповідач) розмістило зовнішню рекламу за різними адресами на території міста Житомир, зазначеними в додатку №1 до вказаного договору (а.с.13), та зобов'язалося здійснювати оплату за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів у відповідності з тарифами, встановленими виконавчим комітетом Житомирської міської ради.
Уповноваженим органом Житомирської міської ради щодо надання в тимчасове користування місць комунальної власності та укладення відповідних договорів для розташування зовнішньої реклами є КП "Реклама" (позивач).
Розрахунок оплати за розміщення зовнішньої реклами згідно переліку місць розташування спеціальних конструкцій (зовнішньої реклами) і розмір плати за тимчасове користування ними за місяць погоджений сторонами та оформлений додатком №2 до вищезазначеного договору (а.с.14), який, в свою чергу, є невід'ємною частиною останнього (п.10 договору).
31.08.06. між сторонами було укладено додаткову угоду до договору №211 на розміщення зовнішньої реклами від 27.07.06. (а.с.15), якою внесено зміни й доповнення до основного договору та додатків №1 і №2 до нього, зокрема, встановлено розмір плати за розміщення зовнішньої реклами, а саме - 777,24 грн в місяць.
Відповідно до п.11 договору платежі за ним здійснюються "Розповсюджувачем" до 25 числа поточного місяця на підставі рахунків та актів наданих послуг КП "Реклама".
Позивач свої зобов'язання за договором №211 на розміщення зовнішньої реклами від 27.07.06. виконував належним чином, про що свідчать акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.37-46, 50-55).
На підставі вищезазначених актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) позивачем виставлено відповідачеві рахунки-фактури (а.с.28-36, 47-49) на загальну суму 16411,86грн.
Відповідач зобов'язання за вказаним договором виконав не в повному обсязі, а саме - на суму 5600,00грн, що підтверджується виписками з банку (а.с.56-61).
Таким чином, станом на день подачі позову у відповідача перед позивачем існувала заборгованість у сумі 10811,86грн (16411,86грн - 5600,00грн).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Стаття 1 Закону України "Про рекламу" визначає, що зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Згідно зі ст.16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 10811,86грн обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, згідно уточнення позовних вимог від 19.03.09. (а.с.105) позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 241,11грн.
Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок суми 3% річних, суд приходить до висновку, що він є правильними та таким, що відповідає вимогам закону, тому задовольняє позов у цій частині.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу в повному обсязі суду не надав.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Отже, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 10811,86грн основного боргу та 241,11грн 3% річних обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача в межах уточнених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
На підставі ст.ст.509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 16 Закону України "Про рекламу" та керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДК Ніка - Сервіс" (10009, м.Житомир, вул. Мануїльського, 98, кв. 29; р/р 26008004563101 в АКБ "ТАС-Комерцбанк", МФО 300164; код ЄДРПОУ 33309351)
на користь Комунального підприємства "Реклама" (10014, м. Житомир, вул. Щорса, 4; р/р 2600280201391 в ОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 311272; код ЄДРПОУ 3250027):
- 10811,86грн - основного боргу;
- 241,11грн - 3% річних;
- 110,53грн - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;
- 95,96грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Давидюк В.К.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 19.03.2009 |
Оприлюднено | 01.04.2009 |
Номер документу | 3255510 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Давидюк В.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні