Рішення

від 16.07.2013 по справі 914/2178/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2013 р. Справа № 914/2178/13

за позовом: Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України, м.Львів

до відповідача: Управління капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м.Львів

про стягнення 49846,40грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Горбань М.Ю.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Кушнір Я.О. - представник за довіреністю

Суть спору: позов заявлено Науково-дослідним центром «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України, м.Львів, до Управління капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м.Львів, про стягнення 49846,40грн., з яких 47858,70грн. основної заборгованості та 1987,70грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 06.06.2013 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.07.2013 року. Ухвалою суду від 02.07.2013р. розгляд справи відкладено на 16.07.2013р. у зв'язку з неявкою відповідача та враховуючи подане ним клопотання.

Представнику відповідача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання 16.07.2013р. не забезпечив, подав клопотання (вх.№27817/13 від 16.07.2013р.) про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання у зв'язку із його зайнятістю в іншому процесі поза межами Львова, вимоги ухвал суду виконав, витребувані документи подав.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до п.3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.1-5 ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане та враховуючи обставини справи, зокрема те, що позивачем подано витребувані судом докази, його повноважний представник був присутній у судовому засіданні 02.07.2013р. та надавав усні пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також те, що суду не доведено неможливість забезпечити явку в судове засідання 16.07.2013р. іншого представника, окрім Яцишина Я.Я., та не підтверджено поважності причин його неявки, суд відхиляє вказане клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.07.2013р. проти позову заперечив з підстав, зазначених у поданому ним відзиві (вх.№28051/13 від 16.07.2013р.). Ствердив зокрема, що Управління капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради є структурним підрозділом Львівської міської ради та діє відповідно до затвердженого положення, відповідно до якого воно є лише розпорядником коштів в межах наданих повноважень та не володіє власними коштами для проведення розрахунків. Відтак, через відсутність призначень для оплати проведення наукової археологічної експертизи, відповідач не мав можливості оплатити надані Науково-дослідним центром «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України послуги. Окрім цього, вказав, що позивачем невірно зазначено розмір основної заборгованості, оскільки за актом здавання-приймання виконаних робіт, фактично виконано робіт по договору на суму 45863,70грн., що підтверджується виставленим рахунком, та проведено нарахування 3% річних. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Суд, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення сторін, судом встановлено наступне.

Між Управлінням капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (замовник за договором, відповідач по справі) та Науково-дослідним центром «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України (виконавець за договором, позивач по справі) укладено договір на проведення наукової археологічної експертизи №302-11-АЕ від 29.06.2011р., відповідно до п.1.1 якого, виконавець зобов'язується своїми силами і засобами провести наукову археологічну експертизу ділянки під об'єкт «Реконструкція та реставраційно-ремонтні роботи будинку Ратуші, площа Ринок, 1».

Договором визначено, що виконавець приступає до виконання робіт після отримання оформленого договору, у письмовому вигляді супровідним листом вихідних даних в повному обсязі, які необхідні для виконання робіт (п.4.1), а по закінченні виконання робіт - подає замовнику акт здавання-приймання робіт та по накладній звітну документацію у чотирьох примірниках (п.4.2).

Відповідно до календарного плану (додаток №3 до договору), термін проведення наукової археологічної експертизи ділянки під визначений договором об'єкт з 29.06.2011р. по 31.12.2011р.

Відповідно до п.2.1 договору, вартість робіт включає в себе відшкодування витрат та плату за виконані роботи і становить 47858,70грн., в тому числі ПДВ 20% - 7976,45грн. (згідно ТЗЦНПР-91 та ДБН Д.1.1-7-2000, додаток 2).

Згідно з актом здавання-приймання виконаних робіт, позивачем фактично виконано робіт по договору на суму 45863,70грн., включаючи ПДВ, що відображено у виконавчому кошторисі на проведення наукової археологічної експертизи ділянки під вказаний об'єкт (додаток №1 до акта). Актом визначено, що така сума належить до перерахунку за фактично виконані роботи.

Замовник, як визначено п.3.1 договору, зобов'язаний прийняти й оплатити виконавцеві вартість виконаних робіт у порядку та на умовах, визначених цим договором. Договором передбачено, що оплата виконаних робіт здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п.2.2), замовник проводить оплату робіт, згідно актів виконаних робіт, за умови поступлення коштів по цьому об'єкту (п.2.3) та має право відтермінувати проведення оплати за виконані роботи, згідно підписаних актів виконаних робіт, у випадку відсутності поступлення коштів на рахунок замовника по цьому об'єкту (п.2.4). Відповідно до п.2.5 договору, повна оплата виконаних робіт щодо проведення археологічних робіт виконавцем здійснюється замовником після завершення виконання робіт та підписання сторонами акта здавання-приймання робіт, за умови наявності фінансування по цьому об'єкту.

Договором, а саме п.4.3, встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти подані виконавцем відповідно до п.4.2 цього договору звітні документи та акт і протягом 10 календарних днів з дня отримання акта здавання-приймання робіт підписати його та в строк не пізніше 3 днів з моменту підписання повернути виконавцеві один примірник шляхом надсилання поштою чи особистої передачі. В разі якщо виконані роботи не відповідають умовам цього договору, замовник, відповідно до п.4.4 договору, має право протягом 10 календарних днів подати вмотивовану відмову від прийняття робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, з листом №101/11 від 26.10.2011р. передав замовнику акт здавання-приймання виконаних робіт №1 (датований 2011 роком), накладну №1 на передачу звітної документації та звіт про результати археологічної експертизи. Відмітка на штампі вхідної кореспонденції Управління капітального будівництва Львівської міської ради, проставлена на примірнику вказаного листа, свідчить, що відповідачем зазначена документація отримана 26.10.2011р. Всупереч умовам договору, замовником акт здавання-приймання виконаних робіт на момент вирішення спору по суті не підписаний, однак заяву про відмову від прийняття робіт не подано, факт виконання робіт відповідачем не заперечується.

Науково-дослідним центром «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України виставлено рахунок №463/11 (датований 2011 роком) на оплату археологічних робіт на об'єкті «Реконструкція та реставраційно-ремонтні роботи будинку Ратуші площа Ринок,1» згідно з договором №302-11-АЕ від 29.06.2011р. на суму 45863,70грн.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Як передбачено ч.1 ст.837, ч.1 ст.854 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Замовник зобов'язаний сплатити підряднику обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Науково-дослідним центром «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України роботи за договором виконано своєчасно та в повному обсязі, проте, відповідачем їх не оплачено, а відтак вимога в частині стягнення основної заборгованості підлягає частковому задоволенню, оскільки позивачем заявлено до стягнення 47858,70грн. - вартість робіт зазначених у договорі (п.2.1), хоча фактично виконано робіт на суму 45863,70грн., що підтверджується поданими по справі доказами та відповідачем не спростовано.

Щодо стягнення 1987,70грн. 3% річних, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З позовної заяви та долученого до неї розрахунку позовних вимог вбачається, що нарахування 3% річних проведено позивачем за період з 01.01.2012р. по 20.05.2013р. (дату підписання позовної заяви) на суму заборгованості - 47858,70грн. Відповідач проти такого нарахування заперечив, з огляду на те, що позивачем невірно вказано суму основної заборгованості та необґрунтовано визначено період, що відображено у відзиві на позовну заяву (вх.№28051/13 від 16.07.2013р.).

Як встановлено судом, заборгованість за договором, а відтак і розмір простроченого грошового зобов'язання становить 45863,70грн. Проаналізувавши положення договору та подані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 06.11.2011р., оскільки відповідно до п.2.5 договору, повна оплата виконаних робіт здійснюється замовником після завершення робіт та підписання сторонами акта здавання-приймання робіт; акт здавання-приймання виконаних робіт, як вже зазначалось судом, отримано відповідачем 26.10.2011р.; замовник зобов'язаний прийняти подані виконавцем звітні документи та акт і протягом 10 календарних днів з дня отримання акта здавання-приймання робіт підписати його (п.4.3), а в разі якщо виконані роботи не відповідають умовам цього договору - протягом 10 календарних днів подати вмотивовану відмову від прийняття робіт (п.4.4).

Враховуючи вищенаведене та провівши відповідні перерахунки в межах заявлених позовних вимог щодо стягнення 3% річних за визначений позивачем період (2012 рік та 140 днів 2013 року), суд приходить до висновку, що до стягнення підлягає 1903,66грн.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судового збору застосовуються у спорах як майнового, так і немайнового характеру. Правило ст.49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача частково в розмірі 1648,76грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Управління капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (м.Львів, вул.Горбачевського, буд.10, код ЄДРПОУ 04056049) на користь Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України (м.Львів, вул.Винниченка, буд.24, код ЄДРПОУ 13800937) 45863,70грн. основного боргу, 1903,66грн. 3% річних та 1648,76грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 22.07.2013р.

Суддя Щигельська О.І.