Рішення

від 11.03.2009 по справі 51/241-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

51/241-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2009 р.                                                            Справа № 51/241-08

вх. № 7938/5-51

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Серебрянікова Д.Г., довіреність № 297 від 20.12.2007 року;  відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ЗАТ "Техноімпекс", м. Харків  

до  Підприємствоа Диканівська виправна колонія № 12, м. Харків  

про стягнення 7716,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 7716,34 грн. заборгованості, що виникла з угоди між сторонами, на виконання якої позивачем відповідачеві було відвантажено товар на загальну суму 17442,82 грн., відповідно до накладних № РН(ТИ)-02001, № РН(ТИ)-04475, № РН(ТИ)-04476. Позовні вимоги обгрунтовано не виконанням відповідачем домовленостей про оплату поставленої продукції та статтями 530, 625, 692 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що  відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач в судове засідання 11.03.2009 року свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до видаткових накладних №№ РН(ТИ)-02001 від 01.06.2004 року; РН(ТИ)-04476 від 22.09.2004 року; № РН(ТИ)-04475 від 22.09.2004 року та довіреності серії НАТ № 171916 від 28.05.2004 року; серії ЯИП № 215969 від 16.09.2004 року відповідачем від позивача була отримана партія товару на загальну суму 9221,43 грн.

03.09.2007 року позивачем  на адресу відповідача була направлена претензія № 214, в якій позивач просить перерахувати відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 8716,34 грн.

03.09.2007 року відповідач надав позивачеві листа-відповідь № 1/6852, в якому визнав борг у повному обсязі та зобов"язався погасити заборгованість шляхом щотижневого перерахування на рахунок позивача коштів у розмірі 500,00 грн. до повного погашення заборгованості.

03.09.2007 року між сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків.

Однак відповідач, після отримання претензії від позивача, у встановлений строк оплати поставленого товару не здійснив, сплативши лише 1000,00 грн. (платіжні доручення № 1126 від 06.09.2007 року та № 1129 від 05.10.2007 року), внаслідок чого виникла заборгованість, яка складає 7716,34 грн.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд не приймає до уваги ствердження відповідача (викладені у запереченнях, наданих до канцелярії господарського суду 01.12.2008 року) щодо закінчення строку позовної давності, оскільки відповідно до частини 1 статті 264 ЦК України, перебіг  позовної  давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею  свого  боргу  або іншого обов'язку.

Відповідно до частини 3 статті 264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної  давності,  до нового строку не зараховується.

Підписання відповідачем акту звірки та взяті на себе зобов"язання щодо перерахування заборгованості щотижня по 500,00 грн. фактично є дії, які свідчать про подальше його схвалення та визнання боргу.

Суд також не приймає до уваги ствердження відповідача про те, що акт звірки та лист підписані не уповноваженою на це особою, оскільки відповідно до статті 241 ЦК України, правочин, вчинений  представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи,  яку він представляє,  лише  у  разі  наступного  схвалення правочину  цією  особою.  Правочин  вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа,  яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює,  змінює  і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як свідчать матеріали справи, перерахування коштів з поточного рахунку відповідача на рахунок позивача міг статится тільки з відома начальника установи відповідача. Крім того, належним підтвердженням повноважень особи, яка підписала спірні документи, є відтиск печатки установи.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 7716,34 грн. заборгованості обгрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 241, 264, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України ст.ст. 1, 4, 12, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -   

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з ПідприємстваДиканівської виправної колонії № 12 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (61030, м. Харків, вул. Лелюківська, 1, код 08680841, відомості про розрахункові рахунки відсутні в матеріалах справи) на користь Закритого акціонерного товариства "Техноімпекс" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, к. 914, код 31799372, р/р 260003223 в ВАТ "Мегабанк", МФО 351629; р/р 260078053880050 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016; р/р 26007002542 в ХОД "Райффайзен Банк Аваль" м. Харків, МФО 350589) - 7716,34 грн. заборгованості; 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16 березня 2009 року.