Постанова

від 17.07.2013 по справі 809/1828/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2013 р. Справа № 809/1828/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Хоми О.В.

за участю:

прокурора - Гарасимика Т.О.

представника позивача - Кічури Г.В.

представника відповідача - Вовчука В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом першого заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до приватного підприємства "Вовчук" про стягнення податкового боргу в сумі 15983,45 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернувся в суд з адміністративним позовом до ПП "Вовчук" про стягнення податкового боргу в сумі 15983,45 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на прибуток підприємств в сумі 2035,40 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) згідно податкових повідомлень-рішень № 0023571501 від 12.12.2011 року, № 0006611591 від 26.03.2012 року, по сплаті податку на додану вартість в сумі 9348,79 грн., що виникла внаслідок несплати узгодженої суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) згідно податкових повідомлень-рішень № 0004141502 від 23.09.2011 року, № 0004151502 від 26.09.2011 року, № 5824251502 від 26.12.2011 року, № 0000381502 від 26.01.2012 року, № 0001191502 від 24.02.2012 року, № 0001341592 від 04.05.2012 року, № 0001651592 від 30.05.2012 року, по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 4597,37 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданої податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік № 1332 від 25.01.2011 року та узгодженої суми штрафу згідно податкового повідомлення-рішення від 24.11.2011 року за № 0006691503, а також по сплаті комунального податку в сумі 1,89 грн., що виникла внаслідок несплати узгодженої суму штрафу, визначеної податковим повідомленням-рішенням від 24.11.2011 року за № 0006701503.

Прокурор в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, позов просив задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, зазначила, що відповідач допустив заборгованість перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання в загальному розмірі 15983,45 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав в частині заявленої заборгованості по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а також по сплаті комунального податку, щодо решти позовних вимог - заперечив. Зазначив, що дійсно на протязі двох років не подавав до позивача податкову звітність

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд прийшов до переконання про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП "Вовчук" 05.10.2005 року зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру підприємств та організацій України (а.с.68) та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську як платник податків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Законів України "Про систему оподаткування", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" від 20.05.1993 року за № 56-93 в редакції чинній на час їх дії та Податковим кодексом України.

Відповідно до підпунктів 9.1.1., 9.1.3., 9.1.10. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України податок на прибуток підприємств, податок на додану вартість та плата за землю належать до загальнодержавних податків і зборів, пунктом 2 частини 1 статті 15 Закону України "Про систему оподаткування" комунальний податок віднесено до місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно статті 15, 133, 180, 269 Податкового кодексу України, статті 15 Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" відповідач є платником податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, а також платником плати за землю і комунального податку та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

За приписами пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

За приписами пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до підпункту 152.9.1. пункту 152.9. статті 152 Податкового кодексу України звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Згідно пункту 203.1. статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно статті 15 Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; (підпункти 54.3.1., 54.3.5. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Згідно приписів пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно пункту 116.1. статті 116 зазначеного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що на підставі актів камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за № 12848/15-1/33646006 від 12.12.2011 року (а.с.42), за № 920/15-1/33646006 від 19.03.2012 року (а.с.45), якими встановлено неподання відповідачем податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 2011 рік, Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську винесено податкові повідомлення-рішення форми "Р" за № 0023571501 від 12.12.2011 року (а.с.43) та за № 0006611591 від 26.03.2012 року (а.с.46), якими відповідачу визначено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 1020,00 грн., на загальну суму 2040,00 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення направлялися відповідачу і були повернуті на адресу позивача з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання", копія конвертів яких містяться в матеріалах справи (а.с.44, 47).

В судовому засіданні встановлено, що на підставі акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за № 7420/15-2/33646006 від 14.09.2011 року (а.с.18), яким встановлено неподання податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2011 року, позивачем відповідно до податкового повідомлення-рішення форми "Р" за № 0004141502 від 23.09.2011 року збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 170,00 грн. (а.с.19); на підставі акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 26.09.2011 року за № 8102/15-2/33646006 (а.с.20), яким встановлено неподання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2011 року, липень 2011 року, серпень 2011 року, Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 26.09.2011 року за № 0004151502, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 3060,00 грн. (а.с.21); на підставі акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 26.12.2011 року за № 13570/15-2/33646006 (а.с.24), яким встановлено неподання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2011 року, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 26.12.2011 року за № 5824251502, яким ПП "Вовчук" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1020,00 грн. (а.с.25); на підставі акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за № 497/15-2/33646006 від 26.01.2012 року (а.с.28), яким встановлено неподання податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2011 року, Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську відповідно до податкового повідомлення-рішення форми "Р" за № 0000381502 від 26.01.2012 року збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 1020,00 грн. (а.с.29); на підставі акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за № 2027/15-2/33646006 від 24.02.2012 року (а.с.32), яким встановлено неподання податкової звітності за січень 2012 року, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" за № 0001191502 від 24.02.2012 року, яким ПП "Вовчук" збільшено грошове зобов'язання з податоку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1020,00 грн. (а.с.33); на підставі акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за № 2372/15-2/33646006 від 04.05.2012 року (а.с.36), яким встановлено неподання податкової звітності за лютий-березень 2012 року, Державною податковою інспекцією в у м. Івано-Франківську винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" за № 0001341592 від 04.05.2012 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 2040,00 грн. (а.с.37); на підставі акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 30.05.2012 року за № 3536/15-2/33646006 (а.с.39), яким встановлено неподання податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2012 року, позивачем відповідно до податкового повідомлення-рішення форми "Р" за № 0001651592 від 30.05.2012 року збільшено ПП "Вовчук" суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 1020,00 грн. (а.с.40). Згідно супровідних листів від 15.09.2011 року за № 22902/10/15-217/6108 (а.с.23), від 26.12.2011 року за № 33400/10/15-217/9610 (а.с.26), від 26.01.2012 року за № 2097/10/15-217/868 (а.с.30), від 24.02.2012 року за № 4659/10/15-217/1859 (а.с.34), вказані податкові повідомлення-рішення направлялися відповідачу і були повернуті на адресу позивача з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання", копія конвертів яких містяться в матеріалах справи (а.с.22, 23, 27, 31, 35, 38, 41).

24.11.2011 року Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську проведена кмеральна перевірка ПП "Вовчук" за звітний податковий період з 21.05.2010 року по 19.07.2010 року, за результатами якої складено акт камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків за № 11296/15-03 (а.с.15). За результатами перевірки позивачем встановлено порушення відповідачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з орендної плати та комунального податку. На підставі акту перевірки Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську прийняла податкове повідомлення-рішення форми "Ш" за № 0006691503 від 24.11.2011 року, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою за платежем орендна плата з юридичних осіб по Микитинецькій с/р в сумі 88,17 грн (а.с.16), а також податкове повідомлення-рішення форми "Ш" за № 0006701503 від 24.11.2011 року, згідно якого ПП "Вовчук" визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою за платежем комунальний податок в розмірі 1,89 грн. (а.с.17). Вказані податкові повідомлення-рішення направлялися позивачем та отримані ПП "Вовчук", що не заперечує представник відповідача.

Згідно абзацу 3 пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що направлені відповідачу вищезазначені податкові повідомлення-рішення є врученими ПП "Вовчук".

Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного узгодження податкового зобов'язання визначеного зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до переконання, що визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а також комунального податку підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) є узгодженою.

ПП "Вовчук" подано до позивача податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік № 1332 від 25.01.2011 року (а.с.14). У вказаній податковій декларації, відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2011 рік в загальному розмірі 5411,10 грн. в тому числі за березень 2011 року в сумі 450,92 грн., за квітень 2011 року в сумі 450,92 грн., за травень 2011 року в сумі 450,92 грн., за червень 2011 року в сумі 450,92 грн., за липень 2011 року в сумі 450,92 грн., за серпень 2011 року в сумі 450,92 грн., за вересень 2011 року в сумі 450,92 грн., за жовтень 2011 року в сумі 450,92 грн., за листопад 2011 року в сумі 450,92 грн. та за грудень 2011 року в сумі 450,92 грн.

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховане податкове зобов'язання відповідача визначене ним в податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік № 1332 від 25.01.2011 року є узгодженим з дня подання такої декларації.

Частина нестягнутого у судовому порядку та несплаченого податкового боргу на момент розгляду справи з податку на прибуток підприємств становить 2035,40 грн., з податку на додану вартість становить 9348,79 грн., з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності складає 4597,37 грн., а також з комунального податку в сумі 1,89 грн.

На виконання вимог статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську надсилалися відповідачу перша податкова вимога форми "Ю1" від 06.05.2009 року за № 1/1100/12505/10/24-150/3028 (а.с.9) та друга податкова вимога форми "Ю2" від 11.06.2009 року за № 2/1404/16079/10/24-150/3973 (а.с.10), які 11.05.2009 року та 05.06.2009 року відповідно отримані ПП "Вовчук", що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на корінцях вказаних податкових вимог. На час розгляду справи вищезазначені податкові вимоги є не оскаржені та є невідкликаними.

Згідно пунктів 1.2, 1.3 статті 1 зазначеного Закону, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань відповідача з податку на прибуток підприємств в сумі 2035,40 грн., з податку на додану вартість в сумі 9348,79 грн., з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 4597,37 грн., з комунального податку в сумі 1,89 грн., а всього разом 15983,45 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями форми "Р" за № 0023571501 від 12.12.2011 року (а.с.43), форми "Р" за № 0006611591 від 26.03.2012 року (а.с.46), форми "Р" за № 0004141502 від 23.09.2011 року (а.с.19), форми "Р" за № 0004151502 від 26.09.2011 року (а.с.21), форми "Р" за № 5824251502 від 26.12.2011 року (а.с.25), форми "Р" за № 0000381502 від 26.01.2012 року (а.с.29), форми "Р" за № 0001191502 від 24.02.2012 року (а.с.33), форми "Р" за № 0001341592 від 04.05.2012 року (а.с.37), форми "Р" за № 0001651592 від 30.05.2012 року (а.с.40), форми "Ш" за № 0006691503 від 24.11.2011 року (а.с.16), форми "Ш" за № 0006701503 від 24.11.2011 року (а.с.17), податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік № 1332 від 25.01.2011 року (а.с.14), першою податковою вимогою форми "Ю1" від 06.05.2009 року за № 1/1100/12505/10/24-150/3028 (а.с.9), другою податковою вимогою форми "Ю2" від 11.06.2009 року за № 2/1404/16079/10/24-150/3973 (а.с.10), довідкою про борг (а.с.8), довідкою-розрахунком податкового боргу (а.с.71), а також зворотнім боком облікових карток платника, які містяться в матеріалах справи (а.с.72-85).

Доказів, які б свідчили про погашення зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в загальній сумі 15983,45 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, орган держаної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи, щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з приватного підприємства "Вовчук" податкового боргу в сумі 15983,45 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Вовчук" (ідентифікаційний код 33646006) в дохід бюджету податковий борг в сумі 15983 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят три) гривні 45 копійок з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують ПП "Вовчук" та за рахунок готівки, що йому належить.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 22.07.2013 року.