Постанова

від 23.07.2013 по справі 816/4209/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/4209/13-а

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, -

В С Т А Н О В И В:

09 липня 2013 року позивач УПФУ в Диканському районі звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3452,72 грн.

Згідно статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України даний спір підлягає розгляду та вирішенню в порядку скороченого провадження.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

З наявних матеріалів суд встановив, що відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в УПФУ в Диканському районі.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Судом встановлено, що підприємцем звітність до територіального органа Пенсійного фонду за 2012 рік не подано, єдиний внесок за відповідний період не сплачено.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Починаючи з 01 січня 2011 року, порядок подачі звітності встановлений Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1014/18309 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 3.2 Порядку фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.

Згідно з пунктом 4.6 розділу 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року, № 21-5 (надалі - Інструкція), платники, зазначені у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, самостійно обчислюють для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць. Платники сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до пункту 3.4 Інструкції, для платників, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 34,7 відсотка суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Статтею 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" (зі змінами та доповненнями) визначено на 2012 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 01 січня - 1073,00 грн., з 01 квітня - 1094,00 грн., з 01 липня - 1102,00 грн., з 01 жовтня - 1118,00 грн., з 01 грудня - 1134,00 грн.

Розмір страхового внеску на 2012 рік встановлено статтею 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в розмірі 34,7%.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2012 році, розмір мінімального страхового внеску на січень-березень 2012 року становить 372,33 грн., квітень-червень 2012 року - 379,62 грн., липень-вересень 2012 року - 382,39 грн., жовтень-листопад 2012 року - 387,95 грн., а в грудні 2012 року - 393,50 грн.

Таким чином, за 2012 рік відповідач повинен був сплатити до органів Пенсійного фонду фіксований розмір єдиного внеску в сумі 4572,42 грн.

Згідно з частинами 8, 12 статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

В порушення зазначених вище нормативно-правових актів відповідач не в повному обсязі сплатив єдиний внесок до Пенсійного фонду України, в зв'язку із чим виникла заборгованість по сплаті єдиного внеску за 2012 рік в розмірі 3452,72 грн.

На виконання вказаної норми позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу від 23 лютого 2013 року № Ф 21 (а.с. 7) про сплату боргу на загальну суму 3452,72 грн., яка отримана боржником 02 березня 2013 року, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення рекомендованого відправлення, наявною в матеріалах справи (а.с. 17).

Доказів сплати вказаної суми, скасування або невідповідності закону та фактичним обставинам вимоги від 23 лютого 2013 року № Ф 21 відповідачем не надано, а судом самостійно при виконанні приписів статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України у частині офіційного з'ясування всіх обставин у справі не встановлено.

Абзацом 7 частини 4 статті 25 Закону № 2464 передбачено право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги УПФУ в Диканському районі суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 183 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області (ідентифікаційний код 22534564) недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3452 (три тисячі чотириста п'ятдесят дві) грн. 72 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.О. Чеснокова