Рішення

від 12.03.2009 по справі 17/464-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/464-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"12" березня 2009 р.                                                                          Справа № 17/464-08

        Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ

до Державного підприємства „Триліський спиртовий завод”, с. Триліси, Фастівський район

про стягнення 2000, 00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Чалкова Г.Л. (дов. № 21-122/02-7783 від 03.11.2008 р.);

від відповідача: Цегельник В.М. (дов. № 7-1/384 від 23.01.2009 р.).

секретар судового засідання: Гайдамаченко Н.Ф.

Обставини справи:

Антимонопольний комітет України (далі –позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства „Триліський спиртовий завод” (далі –відповідач) про стягнення 2000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача законодавства про захист економічної конкуренції, на підставі чого було винесено Рішення  № 745 –р від 20.12.2007 р. про накладення штрафу.

Ухвалою суду від 10.11.2008 року було порушено провадження у справі                          № 17/464-08 та призначено її розгляд на 24.12.2008 року.

24.12.2008 р. представником відповідача через загальний відділ суду подано відзив на позовну заяву.

У відзиві відповідач зазначає, що ухвалою господарського суду Київської області від 02.11.2005 р. порушено провадження у справі № 254/14б-05 про банкрутство Державного підприємства „Триліський спиртовий завод” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.  Посилаючись на абзац 8 ч. 1 ст. 23 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відповідач просить відмовити в задоволенні позову в зв'язку з тим, що вимоги за зобов'язанням боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Одночасно, 24.12.2008 р. представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на порушення ухвалою суду від 02.11.2005 р. провадження у справі                      № 254/14б-05 про банкрутство Державного підприємства „Триліський спиртовий завод” та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а також на ухвалу суду у справі 254/14б-05/11 від 01.10.2008 р., якою продовжено строк процедури розпорядження майном ДП “Триліський спиртовий завод” до 01 квітня 2009 р.

У зв'язку з перебуванням судді Сухового В.Г. на лікарняному, судове засідання, призначене на 24.12.2008 р. не відбулось.

Ухвалою суду від  08.01.2009 р. розгляд справи було відкладено до 28.01.2009 р.

У зв'язку із закінченням строку повноважень судді господарського суду Київської області Сухового В.Г. за розпорядженням голови суду від 20.01.2009 р. справу                       № 17/464-08 передано до провадження судді Антоновій В.М.

Ухвалою суду від 20.01.2009 р. справу № 17/464-08 прийнято до провадження суддею Антоновою В.М. та присвоєно їй номер 17/464-08/7-09. Розгляд справи призначено на 17.02.2009 р.

Ухвалою суду від 17.02.2009 р. відповідачеві відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі та відкладено розгляд справи на 12.03.2009 р.

В судовому засіданні 12.03.2009 р. представником позивача надано суду заперечення на відзив, в якому позивач зазначає про безпідставність посилання відповідача на положення статей 12 та 23 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки економічні санкції, застосовані позивачем не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням відповідачем грошового або податкового зобов'язання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

За результатами розгляду справи № 23-26.13/5-07 Антимонопольним комітетом України прийнято рішення № 745-р від 20.12.2007р. “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” (далі – Рішення).

Пунктом 1 резолютивної частини вказаного рішення визнано, що Державне підприємство „Триліський спиртовий завод” вчинило правопорушення, передбачене пунктом 1 статті 50 і частинами першою та третьою статті 6 ЗУ „Про захист економічної конкуренції”, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, які призвели до обмеження конкуренції на ринку спирту.

Пунктами 1-2 ст. 6 ЗУ „Про захист економічної конкуренції” передбачено, що антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів.

Пунктом 2 резолютивної частини Рішення відповідно до ч. 2 статті 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції” на Державне підприємство „Триліський спиртовий завод” накладено штраф у розмірі 1000, 00 грн.

Копія зазначеного Рішення надіслана відповідачеві разом із супровідним листом № 23-26/07-8776 від 29.12.2007 р. та отримана Державним підприємством „Триліський спиртовий завод” 16.01.2008р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 197237 (копія в матеріалах справи).

Пунктом 4 резолютивної частини Рішення та ч. 3 ст. 56 ЗУ “Про захист економічної конкуренції”  встановлений двомісячний строк для його виконання з дня отримання.

Таким чином, строк сплати штрафу закінчився 17.03.2008 р., однак, в порушення вимог законодавства відповідачем штраф у розмірі 1000, 00 грн. відповідачем сплачено не було.

 Згідно ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” (враховуючи п. 2 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 21.08.2007 року                    №01-8/74) заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Рішення  Антимонопольного комітету України № 745-р від 20.12.2007р. відповідачем у встановленому порядку та строки не оскаржувалось.

Згідно ч. 5 ст. 56  Закону України “Про захист економічної конкуренції” за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

На цій підставі позивачем нараховано пеню у розмірі 1000, 00 грн.

Частиною 7 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

 Що стосується заперечення відповідача щодо права позивача на звернення до боржника з грошовим зобов'язанням лише у межах ліквідаційної процедури, суд виходить з наступного.

Згідно з абзацом шостим статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

У розумінні Закону грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та інших підставах, передбачених цивільним законодавством України (абзац сьомий статті 1).

Закон України "Про захист економічної конкуренції", на підставі приписів якого відповідачеві нараховано штраф та пеню, визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Тобто Закон України "Про захист економічної конкуренції" не регулює ні цивільно-правові відносини, а ні відносини у сфері оподаткування.

У відповідності із пунктом 13 Листа Вищого господарського суду від 24.10.2006, № 01-8/2361 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкуренційного законодавства” економічні санкції, застосовані Антимонопольним комітетом України до суб'єкта господарювання за порушення вимог антимонопольно-конкуренційного законодавства, не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням цим суб'єктом господарювання грошового або податкового зобов'язання, а тому до відповідних правовідносин не застосовуються приписи статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, економічні санкції, застосовані позивачем на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції", не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням підприємством грошового або податкового зобов'язання.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході розгляду справи відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводи позивача. Натомість позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1000, 00 та пені у розмірі 1000, 00 грн. обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються відповідача.

Керуючись ст. ст. 49,  ст. ст.  82-85 ГПК України, господарський суд,-

                         вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства „Триліський спиртовий завод”                          (08552, Київська область, Фастівський район, с. Триліси, код ЄДРПОУ 32728213) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45,                 код ЄДРПОУ 00032767) 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп. штрафу та 1000 (одну               тисячу) грн. 00 коп. пені.

3. Стягнути з Державного підприємства „Триліський спиртовий завод”                          (08552, Київська область, Фастівський район, с. Триліси, код ЄДРПОУ 32728213) в доход Державного бюджету України судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          4.   Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                       Антонова В.М.

Дата підписання 18.03.2009 р.