Постанова

від 08.07.2013 по справі 804/6297/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2013 р. Справа № 804/6297/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГПОСТАЧ-ІС» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

07.05.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГПОСТАЧ-ІС» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби та, з урахуванням уточненої позовної заяви від 05.06.2013р., просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо складання акту № 1321/152/37736150 від 18.04.2013р. та акту №1425/224/37736150 від 26.04.2013р.;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо коригування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГПОСТАЧ-ІС» за грудень 2012р, січень 2013р., лютий 2013р., березень 2013р. в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту № 1321/152/37736150 від 18.04.2013р. та акту №1425/224/37736150 від 26.04.2013р.;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГПОСТАЧ-ІС», що зазначені у податкових деклараціях за грудень 2012р., січень 2013р., лютий 2013р., березень 2013р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що дії відповідача щодо проведення невиїзних перевірок та складання акту від 18.04.2013р. та акту від 26.04.2013р. є неправомірними, відповідачем не надано доказів про умисність укладення угоди між позивачем та його контрагентами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме - рішення суду або вироку суду або іншого належного доказу на підтвердження безтоварності здійснених позивачем господарських операцій. Позивач вважає, що такі висновки відповідача про безтоварність господарської операції носять характер припущення, яке не підтверджено належними доказами. Окрім того, позивач просить також визнати дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності позивача за грудень 2012р., січень-березень 2013р. у електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту № 1321/152/37736150 від 18.04.2013р. та акту №1425/224/37736150 від 26.04.2013р. неправомірними та зобов'язати відповідача відновити вказані показники, які були позивачем відображені у своїх податкових деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2012р., січень-березень 2013р.

Позивач 08.07.2013р. подав заяву про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, однак 08.07.2013р. факсом надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача, при цьому, зазначив, що проти позову заперечує у повному обсязі, у письмових запереченнях наданих суду 26.06.2013р. посилається на те, що податковою інспекцією взагалі не здійснювалось коригування показників податкової звітності позивача, оскільки не в змозі зробити це технічно, лише результати проведених перевірок позивача фактично були внесені до автоматизованої інформаційної системи «Аудит», інших дій щодо внесення даних до електронної бази не вчинялося та такі дії ДПІ не можна вважати здійсненням відповідачем владних управлінських функцій, оскільки ці дії стосуються внутрішньої організації роботи податкової інспекції та не впливають на права та обов'язки позивача, а отже, на думку відповідача, податкова інспекція по відношенню до позивача жодних протиправних дій не здійснювала у зв'язку з чим відповідач вважає позовні вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке

клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи наведене та те, що позивачем і відповідачем подані клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників, суд вважає за можливе розглядати справу у письмовому провадженні у відповідності до вимог ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 08.07.2013р.

Із наданих суду сторонами документів, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГПОСТАЧ-ІС» зареєстроване 06.07.2011р. розпорядженням виконавчого комітету Бабушкінської районної ради м.Дніпропетровська за адресою: м. Дніпропетровськ,Бабушкінський район, вул. Героїв Сталінграду,142, з 07.07.2011р. перебуває на податкового обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська за № 17101, у перевіряємому періоду був платником податку на додану вартість та здійснював господарську діяльність за основним видом діяльності - оптова торгівля будівельними матеріалами, що підтверджується змістом актів перевірок (а.с.25-26).

18.04.2013р. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на підставі наказу від 18.04.2013р. № 541 та відповідно до п.п.78.1.3 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ОПТТОРГПОСТАЧ-ІС» щодо правомірності коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період грудень 2012р., січень 2013р., їх реальності та повноти відображення в обліку про що складено відповідний акт за №1321/152/3776150.

За висновками вказаного акту перевірки податковою інспекцією встановлено, що ТОВ «ОПТТОРГПОСТАЧ-ІС» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме: не встановлено ділової мети здійснення платником тих чи інших господарських операцій та неможливість реального здійснення платником податків операцій з контрагентом «Техноспеціндустрія» ( а.с.25-42).

Також, 26.04.2013р. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на підставі наказу від 25.04.2013р. № 593 та відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78, п.79.1, п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «ОПТТОРГПОСТАЧ-ІС» за період лютий, березень 2013р. про що складено акт № 1425/224/3773650.

Згідно висновків вказаного акту встановлено порушення позивачем ст. 185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями - ТОВ «Охоронна фірма «Барс», ТОВ «Київський машинобудівний завод», ТОВ «Агентство Диск». Окрім того, встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торговельного обладнання, відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, що свідчить про неможливість здійснення господарської діяльності ТОВ «ОПТТОРГПОСТАЧ-ІС», здійснення позивачем діяльності спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб (а.с.10-24).

На підставі вищевказаних актів, податковою інспекцією в подальшому було здійснено коригування показників податкової звітності позивача у базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» за період - грудень 2012р., січень, лютий, березень 2013р., що підтверджується витягом з відповідної бази даних, яка на вимогу суду надана відповідачем (а.с.95-96).

Позивач оспорює дії відповідача щодо складання вищевказаних актів перевірок від 18.04.2013р., від 26.04.2013р., оскільки висновки зроблені в них лише на підставі припущеннях та не містять жодних посилань на докази, окрім того, позивач вважає, що відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними та коригування показників податкової звітності, відображених позивачем у податкових деклараціях на підставі актів перевірок.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми чинного податкового законодавства України у сукупності з наданими суду доказами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання дій відповідача протиправними щодо коригування показників податкової звітності позивача на підставі актів перевірок та зобов'язання відновити ці показники у базі даних, виходячи з наступних обставин.

При вирішенні питання щодо можливості оскарження таких дій в порядку адміністративного судочинства та обрання належного способу судового захисту прав позивача від наслідків таких дій, суд виходить з наступного.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пунктами 1,2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що дії суб'єктів владних повноважень можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства, якщо такі дії порушують права, свободи та інтереси позивача.

У частині 1 ст.2 КАС України та інших положеннях КАСУ йдеться про захист не будь-якого інтересу, а тільки того, що охороняється законом, визначення якого наведено у Рішенні Конституційного Суду від 01.12.2004р. № 18-рп/2004р.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), а також контроль за поданням платниками податків податкових декларацій розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірки їх достовірності є одними з основних функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій відповідно до норм Податкового кодексу України.

Порядок та механізм такого контролю визначається нормативними документами Державної податкової служби України.

Наказом ДПА України від 18.04.2008р. № 266 Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі контрагентів (зі змінами і доповненнями, внесеними наказами ДПА від 08.12.2008р. № 765, від 30.12.2009р. № 742), затверджені Методичні рекомендації щодо такої взаємодії.

Згідно п.1.3 даного наказу для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти, а саме:

- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Пункт 2.14 наказу № 266 передбачає, що інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 затверджена форма декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання. До даного наказу були внесені зміни та доповнення наказом ДПА України від 17.03.2008р. № 159, яким встановлено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої). У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі ж розшифровки подаються на суму уточнення.

Таким чином, Деталізована база співставлення є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками № 5.

Відповідно до п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008р. № 827 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

Отже, з наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі актів про проведення перевірок, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

За таких обставин суд приходить до висновку, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в Деталізованій базі співставлення можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей уз урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в ході судового розгляду справи не зміг надати жодних доказів та не навів жодних підстав, які б свідчили про законність та обґрунтованість вчинених ним дій щодо коригування в деталізованій системі податкового кредиту та податкових зобов'язань задекларованих позивачем у грудні 2012р., січні-березні 2013р. показників податкової звітності у деклараціях з ПДВ без прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі актів перевірок від 18.04.2013р., від 26.04.2013р.

При цьому, судом не приймаються посилання відповідача у запереченнях про те, що податковою інспекцією не змінювалися показники податкової звітності позивача за спірний період, оскільки такі твердження спростовуються наданим відповідачем витягом з Деталізованої системи співставлення показників податкової звітності з якого вбачається відображення відповідних змін за актами перевірок від 18.04.2013р. та від 26.04.2013р.(а.с.95-96).

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За викладеного, з урахуванням ч.3 ст. 2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що вказані вище дії вчинені відповідачем не у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому зазначені дії податкової інспекції слід визнати протиправними, зобов'язавши, при цьому, відповідача вчинити дії щодо відновлення в деталізованій системі співставлення показників податкової звітності податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача за період - грудень 2012р., січень, лютий, березень 2013р.

В той же час, слід зазначити, що не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача щодо складання актів №1321/152/37736150 від 18.04.2013р. та №1425/224/37736150 від 26.04.2013р. виходячи з наступного.

Відповідно до п.2, 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової служби України № 984 від 22.12.2010 року, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами інших платників податків. Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.

Акти ненормативного характеру (індивідуальний акт), в свою чергу, породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта ( чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації позивача у справі ( Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000р. «Про деяк питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»).

Як вбачається зі змісту уточнених позовних вимог та наданих матеріалів, позивачем фактично оскаржуються дії відповідача щодо складання актів перевірок від 18.04.2013 року, від 26.04.2013р. та висновків, наведених у них податковим інспектором.

Оскаржуваний акт перевірки не є нормативним актом, оскільки не встановлює, не змінює і не скасовує норми права, не носить загальний чи локальний характер та не застосовується неодноразово.

Також цей акт не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не породжує права і обов'язки у позивача. Тобто, в акті перевірки не містяться вимоги та приписи відповідача, які є обов'язкові для виконання позивачем.

Таким чином, зазначені акти перевірки, не можуть розглядатися як нормативно-правові акти чи правові акти індивідуальної дії у розумінні п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене та те, що дії відповідача щодо складання актів перевірок та висновки, викладені у вказаних актах, не породжують будь-яких правових наслідків для позивача, не містять приписів та вимог відповідача, які є обов'язковими для виконання позивачем, а тому не можуть бути предметом судового розгляду, що виключає можливість задоволення таких позовних вимог.

Відповідна правова позиція щодо відмови у зазначених позовних вимогах узгоджується і з правовою позицією Вищого адміністративного Суду України, яка викладена в ухвалі від 21.05.2013р. №К/9991/61911/12.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Виходячи з наведеного, слід стягнути Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 17 грн. 20 коп. понесені позивачем згідно квитанції № 99-1463 від 07.05.2013р.(а.с.9) з урахуванням вимог ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГПОСТАЧ-ІС» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо коригування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГПОСТАЧ-ІС» за грудень 2012р., січень 2013р., лютий 2013р., березень 2013р.в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту № 1321/152/37736150 від 18.04.2013р. та акту № 1425/224/37736150 від 26.04.2013р.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГПОСТАЧ-ІС», що зазначені у податкових деклараціях за грудень 2012р., січень 2013р., лютий 2013р., березень 2013р.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГПОСТАЧ-ІС» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 142, код ЄДРПОУ 37736150)- судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 17 грн. 20 коп.(сімнадцять гривень 20 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва