Рішення

від 05.02.2009 по справі 6/584-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/584-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"05" лютого 2009 р.                                                                          Справа № 6/584-08

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                          Маляренка А.В.

при секретарі                                                                                     Поліщук О.Д.

розглянувши справу № 6/584-08

За позовом          Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»в особі Філії «Центральне регіональне управління»Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»; м. Київ.

до                    1) Відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського                               управління юстиції у Київській області; м. Ірпінь.

          2) Приватного підприємства «Белур»; м. Київ.

третя особа:          Акціонерний комерційний банк «Європейський», м. Київ, в                               особі Київської філії Акціонерного комерційного банку                                         «Європейський»,

про                              виключення заставленого майна з акту опису й арешту майна

Представники сторін:

від позивача:          Чухраєнко Ю.О. (довіреність № 2524 від 04.07.2008 року); відповідача:          1) Муржак Ю.С. (довіреність № б/н від 01.12.2008 року);  відповідача:          2) не з‘явився;

від третьої особи: Мідляр В.В. (довіреність від 12.03.2008року).

обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулося ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»в особі  філії «Центрального регіонального управління»ВАТ «Банк «Фінанси та кредит»з позовом до 1) Відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції у Київській області та 2) Приватного підприємства «Белур», за участю у справі третьої особи - АКБ «Європейський», в особі Київської філії цього банку, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, про виключення заставленого  майна з акту опису й арешту майна АА №076456 від 29.05.2007р., тобто форм для виробництва пінобетону ФПБ-16 (2005р. виготовлення), при стягненні їх з Приватного підприємства «Василена»на користь АКБ «Європейський», оскільки він, з підстав ст.12,13 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів»та ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження»,  є заставодержателем, який перший зареєстрував обтяження на ці форми для будівельних матеріалів та має переважне право на задоволення вимог перед іншим заставодержателем - АКБ «Європейський», що зареєстрував обтяження пізніше.

Акт опису й арешту майна АА №076456 від 29.05.2007р. складався  ВДВС Ірпінського МУЮ Київській області на користь АКБ «Європейський», на виконання рішень господарського суду м. Києва за справами №18/462 та 18/432 за позовами АКБ «Європейський»до ПП «Василена»з приводу звернення стягнень на надані останнім застави. Форми для виробництва пінобетону ФБП-16, 2005р., в кількості 36 шт. включені до зазначеного акту.

Позивач направляв лист №3790/1 від 08.05.2008р. до ВДВС Ірпінського міського управління юстиції у Київській області з проханням зупинити за вищезазначених підстав виконавче провадження на користь АКБ „Європейський»та реалізацію майна за актом опису й арешту майна АА №076456 від 29.05.2007р., однак від виконавчої служби надійшла відмова у задоволенні заявленого прохання. Тому позивач вважає, що відповідачі порушили його першочергове право на задоволення боргових зобов'язань позичальника за рахунок заставленого майна, до того ж боржник не отримував згоду ВАТ„Банк „Фінанси та Кредит» на відчуження заставленого  майна, а від виконавчої служби жодних відомостей щодо опису та підготовки до реалізації заставленого майна до банку не надходило.

Представник ВДВС Ірпінського міського управління юстиції у Київській області порушення прав позивача не визнав, письмових заперечень не надав.

Другий відповідач, Приватне підприємство „Белур», не приймало участі в судових засіданнях, письмових заперечень чи визнання вимог позивача від нього не надійшло. Про судові засідання повідомлявся належним чином.

Представник третьої особи під час судового засідання надав суду письмове пояснення № 02/12-125 від 02.02.2009 року.                                                      

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши всі обставини справи  в їх сукупності, Господарський суд  Київської області –

                                             ВСТАНОВИВ:

Відповідно до позовної заяви від 07.08.2008р. ВАТ «Фінанси та Кредит», позивач по справі, просить виключити заставлене майно (форми для виробництва пінобетону ФПБ-16, 2005р.в.) з акту опису й арешту АА № 076456 від 29.05.2007р., зупинити виконавче провадження щодо реалізації майна відповідно до акту опису й арешту майна (серія АА № 076456) від 29.05.2007р. при стягненні з ПП «Василена»суми боргу на користь АКБ «Європейський»«, мотивуючи свої вимоги наступним.

Між позивачем та приватним підприємством «Белур», далі - відповідач, укладено договір про невідновлювальну кредитну лінію № 78-10/05 від 31.10.2005р., кредитні обов‘язки відповідача за яким забезпечені заставою основних засобів-обладнання для виробництва по виготовленню будівельних матеріалів, в тому числі - пінобетонних блоків (форми для виробництва пінобетонних блоків ПФБ-16) в кількості 16 шт. балансовою вартістю 72 000грн., відповідно до договору застави основних засобів, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Слободяном В.М. 31.10.2005р. за рег. № 1501.

Також, між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 97-12/05 від 27.12.2005р., виконання зобов'язань позичальника за яким забезпечено заставою основних засобів - обладнання для виробництва по виготовленню будівельних матеріалів пінобетонних блоків - форми пінобетонні ПБ-16 (форма пінобетонна ПБ-16) в кількості 45 шт. (балансовою вартістю 202 500грн.)  відповідно до договору застави основних засобів, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Слободяном В.М. 27.12.2005р. за р. № 1995 . Належність останніх на праві приватної власності ПП «Белур»підтверджувалося балансовою довідкою про наявність основних засобів №23/12 станом на 25 грудня 2005 року.

Позивач зазначив, що виконав перед позичальником свої зобов'язання за кредитними договорами в повному обсязі. Позичальник зобов'язання за кредитними договорами щодо повернення кредитних сум та сплати відсотків не виконував, тому банк звернувся до Господарського суду міста Києва із позовними заявами про стягнення заборгованості та задоволення вимог кредитора. Рішеннями зазначеного суду від 20.11.2007 р. у справі № 18/432 та від 22.11.2007 року у справі № 18/462 - позовні вимоги були задоволені, а саме звернено стягнення на активи ПП «Белур»та видані накази на їх виконання, зокрема на форми для пінобетонних блоків ПФ-16 2005 р. в кількості 16 шт. (наказ Господарського суду м. Києва від 03.12.2007р. у справі № 18/462); форми пінобетонні ПБ-16 2005 р. в кількості 45 шт. (наказ Господарського суду м. Києва від 03.12.2007р. у справі № 18/432).

Проте позивач виявив, що відкрите 04 квітня 2008 року державним виконавцем ВДВС Ірпінського МУЮ у Київський області зведене виконавче провадження, відповідно до постанови ВДВС Ірпінського МУЮ про відкриття виконавчого провадження від 04.04.2008 року (ВП № 6949901) та Постанови ВДВС Ірпінського МУЮ про відкриття виконавчого провадження від 04.04.2008 року (ВП№ 6950314), виконувати неможливо, оскільки форми для пінобетонних блоків ПФБ-16 в кількості 36 штук, 2005 року випуску, директором ПП «Белур»Граузсом П. Я., без згоди ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»(обтяжувача), були передані в обтяження АКБ «Європейський», що  він вважає порушенням своїх прав, оскільки ст. 17 Закону України «Про заставу»передбачає, що заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя. До того ж позивач зазначив, що майно знаходилося у нього в заставі, яка відповідно до ст. 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. 577 Цивільного кодексу України внесена в Державний реєстр обтяжень рухомого майна за реєстраційними номерами 2550841 та 2752204 (витяги з реєстру від 01.11.2005 року та 28.12.2005 року). Згідно даних витягів, термін дії обтяження встановлений до 27.12.2010 року. Також п. 7 договору застави передбачено, що предмет застави, права на нього не можуть бути використані заставодавцем в якості предмету цивільно-правових та господарських договорів, а наступна застава предмету застави допускається лише за згодою заставодержателя. Київською філією АКБ «Європейський»обтяження було зареєстровано пізніше, а саме - 24.01.2006 року.

Третя особа, АКБ «Європейський», заперечуючи на аргументи позивача, зазначила, що має права на форми для виробництва пінобетону ФПБ-16, 2005р. в кількості 36 шт., які арештовані ВДВС Ірпінського МУЮ згідно з актом опису й арешту (серія АА № 076456) від 29.05.2007р. на виконання виконавчого напису, здійсненого приватним нотаріусом КМНО Танаджи Г.Г. 22.05.2007р. за р. № 798, на договорі застави, укладеного між АКБ «Європейський»та ПП «Василена»та посвідченого цим же приватним нотаріусом 18.01.2006р. за р. № 20. Належність форм для виробництва пінобетону ФПБ-16, 2005р. в кількості 36 шт. ПП «Василена»перевірялася  банком.

АКБ «Європейський»та Приватним підприємством «Василена», в особі генерального директора Григоровської Т. Г., укладено кредитний договір № 001-Г/02 від 18.01.2006р., на виконання якого банком надано позичальнику кредит.

В забезпечення виконання зобов‘язань за кредитним договором позичальником, в особі генерального директора Григоровської Т. Г., передано в заставу банку основні фонди належні позичальнику, а саме: 45 форм для виробництва пінобетону ФПБ-16 2005року випуску, відповідно до договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Танаджи Г.Г. 18.01.2006р. за р. № 20. Відомості про обтяження предмету застави внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна згідно з витягом про реєстрацію № 6303346 від 24.01.2006р. У зв‘язку із порушенням позичальником умов кредитування, умов погашення заборгованості за кредитним договором, банком, відповідно до Закону України «Про заставу»та умов договору застави, звернено стягнення на предмет застави та приватним нотаріусом КМНО Танаджи Г.Г. 22.05.2007р. вчинено виконавчий напис за рег. № 798 на договорі застави.

Постановою ВДВС Ірпінського МУЮ від 24.05.2007р. (ВП № 3835842), відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого напису. Згідно з актом опису й арешту (серія АА № 076456) від 29.05.2007р., складеним державним виконавцем ВДВС Ірпінського МУЮ, на форми для виробництва пінобетону ФПБ -16, 2005 року випуску в кількості 36 штук, що є частиною предмету застави, накладено арешт, встановлено обмеження права користування ними та передано на відповідальне зберігання.

Як встановлено судом, за збігом обставин заставлене банкам майно обома підприємствами позичальниками зберігалося за адресою: Київська область, с.м.т. Коцюбинське, вул. Залізнична, буд. №1. Позивач вважає, що до суперечки призвела недобросовісна поведінка посадової особи, керівника ПП «Белур»Граузса П. Я., який, на його думку, одночасно є керівником і іншого підприємства - ПП «Василена». Однак суду доказів щодо такого припущення не надано. 27 травня 2008 року позивачем направлено заяву начальнику Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві про порушення кримінальної справи відносно громадянина України Граузса П. Я. за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 222 Кримінального кодексу України. На час звернення до суду матеріали перевірки по вищезазначеній заяві, в тому числі з приводу зникнення іншого різноманітного майна заставленого банку, щодо неправомірних дій з боку директора ПП «Белур» Граузса П. Я. направлені прокуророві Печерського району м. Києва  для надання правової оцінки.

Третя особа у запереченнях стверджує, що правовідносин між ПП»Белур», зокрема в особі його директора Граузса П.Я., та АКБ «Європейський»не було і не має; цивільно-правові договори/угоди, в тому числі договори застави, між АКБ «Європейський»та  відповідачем 2 не укладались та будь-які активи відповідача 2 на користь банку не обтяжувались. При укладені договорів застави із своїм позичальником, ПП «Василена», перевірялася належність пропонованого контрагентом в заставу майна на виконання ст. 11 Закону України «Про заставу. Право власності позичальника на основні засоби, що обтяжені відповідно до договору застави, підтверджені довідкою позичальника № 25/12 від 25.12.2005р. про наявність пропонованих в заставу основних засобі на балансі останнього.

Позивач стверджує, що неможливість виконання ДВС Ірпінського МУЮ наказів Господарського суду м. Києва пов‘язана із тим, що директором Приватного підприємства «Белур»Граузсом П.Я. форми для пінобетонних блоків ПФ-16 2005 р. в кількості 36 шт. без згоди ВАТ «Фінанси та Кредит»передані в заставу АКБ «Європейський». Однак незаперечних доказів того, що мова іде про ті ж самі форми для пінобетонних блоків ПФ-16 2005 р. в кількості 36 шт. суду не надано. До того ж, кількість форм для пінобетонних блоків марки ПФ-16  2005 р. випуску, на які позивач має право стягнення за рішеннями судів з відповідача 2, складає  16 штук, а не 36 штук. Пояснення такої невідповідності позивач не надав.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення цього майна з під арешту.

За статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до цивільно - господарських відносин два різних підприємства у двох різних банках отримали кредити. В забезпечення їх повернення кожне підприємство надало своє майно і самостійно несе відповідальність перед своїм кредитором за задоволення його вимог.

Належність права на майно, на яке обидва банка мають підстави звернути стягнення, визначена ними з кожним підприємством боржником належним чином: в одному випадку через судові рішення, а в другому випадку через виконавчий напис нотаріуса, проте дослідження, чи стали зазначені учасники справи потерпілими внаслідок кримінального злочину, розкрадання майна або шахрайства, не є можливим в межах господарського процесу.

Тобто, суду не надано фактів належності саме відповідачу 2 або прав позивача на майно, що закладалося ПП «Василена»банку АКБ «Європейський», тому відпадає питання пріоритету стягнення у виконавчому провадженні. Підстав для виключення заставленого майна (форм для виробництва пінобетону ФПБ-16, 2005 року випуску) з акту опису й арешту майна, серії АА № 076456 від 29.05.2007 року не виявлено.

Якщо позивачем будуть встановлені обставини, що мають істотне значення для справи і такі обставини не могли бути  йому відомі  на час розгляду справи, то відповідно до статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення за нововиявленими обставинами.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 43, 49, 82-85 ГПК України,  господарський суд,  -                             

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

           Суддя                                                               Маляренко А.В.