Ухвала

від 16.07.2013 по справі 801/1920/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/1920/13-а

16.07.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Санакоєвої М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Панов О.І. ) від 13.03.13 у справі № 801/1920/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства "Дружба народів Нова" (вул. Польова, буд.7, смт. Красногвардійське, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим,97000)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Дзержинського, буд.30, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим,96100)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.03.13 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Дружба народів Нова" до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби №0000112200 від 07.02.2013. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Дружба народів нова" 296,10 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.03.13 та прийняти нове рішення по справі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки операції позивача за період з серпня 2011р. по листопад 2011р. призвели до завищення податкового кредиту внаслідок чого занижено ПДВ всього у сумі 23 688 грн. у т.ч.: за серпень 2011 р. - 6 048 грн. (ТОВ «Ютіка»). за вересень 2011 р. - 5 544 грн. (ТОВ «Ютіка»), за жовтень 2011 р. - 6 048 грн. (ТОВ «Ютіка») та за листопад 2011 р. - 6 048 грн. (ПП «Сінк»)

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 16.07.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача щодо правових відносин з ТОВ "Ютіка" (ЄДРПОУ 24056011) за звітний період з серпня 2011 року по жовтень 2011 року, з ПП "Сінк" (ЄДРПОУ 24795754) за листопад 2011 року, за наслідками перевірки складено акт від 29 січня 2013 року №221/22-00/31398117 (а.с. 19- 25).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.02.2013 №0000112200 про визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 29610,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом невірно застосовані норми Податкового кодексу України та помилково зроблені висновки про безтоварний характер господарських операцій позивача із ТОВ "Ютіка", ПП "Сінк"

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка повинна містити необхідні реквізити.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що Прат "Дружба народів Нова" (Покупець) мав господарські відносини з ПП "Сінк" (Постачальник) на підставі договору поставки №19н від 15.11.2011, згідно якого ПП "Сінк" в листопаді 2011 року здійснило поставку позивачу заліза хлорид технічного (розчин) в кількості 16,8 т. загальною вартістю 36288,00 грн., в тому числі ПДВ 20%.

Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною №1811 від 18.11.2011р. на суму 36288,00 грн. у т.ч. ПДВ - 6048,00 грн. (а.с. 50).

Оплата товару в сумі 36288,00 грн. у т.ч. ПДВ - 6048,00 грн. підтверджується платіжним дорученням №17316 від 23.11.2011р. (а.с. 52).

Сума ПДВ в розмірі 6048,00 грн. включена до складу податкового кредиту підприємства на підставі податкової накладної виписаної ПП "Сінк" №4 від 18.11.2011р. (а.с.51).

Вказана сума податку на додану вартість у розмірі 6048,00 грн. була включена до складу податкового кредиту у звітному періоді листопада 2011 року.

Матеріали справи свідчать, що документами первинного бухгалтерського обліку позивача підтверджується здійснення господарської операції з придбання товарів у ПП "Сінк" в листопаді 2011 року.

У періоді, що перевірявся, Прат "Дружба народів Нова" (Покупець) мав господарські відносини з ТОВ "Ютіка" (Продовець) на підставі договору№29к від 15.09.2008р. (а.с. 33-36).

Відповідно до укладеного договору ТОВ "Ютіка" в період серпень-жовтень 2011 року здійснювало поставку ПрАТ "Дружба народів Нова" заліза хлорид технічного (розчин), а саме:

В серпні 2011 року ТОВ "Ютіка" здійснило поставку позивачу товару в кількості 16,8 т. загальною вартістю 36288,00 грн. у т.ч ПДВ - 6048,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №1508-1 від 15.08.2011р. (а.с. 37). Оплата товару в сумі 36288,00 грн. у т.ч. ПДВ - 6048,00 грн. була здійснена позивачем 22.08.2011р., що підтверджується платіжним дорученням №15659 від 22.08.2011р. (а.с. 43).

Сума ПДВ у розмірі 6048,00 грн. була включена до складу податкового кредиту підприємства на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ "Ютіка" №11 від 15.08.2011р. (а.с. 40).

Вказана сума податку на додану вартість у розмірі 6048,00 грн. була включена до складу податкового кредиту у звітному періоді серпня 2011 року.

В вересні 2011 року ТОВ "Ютіка" здійснило поставку позивачу товару в кількості 15,4 т. загальною вартістю 33264,00 грн. у т.ч ПДВ - 5544,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №1209-1 від 12.09.2011 р. (а.с. 38). Оплата товару в сумі 33264,00 грн. у т.ч. ПДВ - 5544,00 грн. була здійснена позивачем 14.09.2011 р., що підтверджується платіжним дорученням №16081 від 14.09.2011 р. (а.с. 44).

Сума ПДВ у розмірі 5544,00 грн. була включена до складу податкового кредиту підприємства на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ "Ютіка" №7 від 12.08.2011 р. (а.с. 41).

Вказана сума податку на додану вартість у розмірі 5544,00 грн. була включена до складу податкового кредиту у звітному періоді вересня 2011 року.

В жовтні 2011 року ТОВ "Ютіка" здійснило поставку позивачу товару в кількості 16,8 т. загальною вартістю 36288,00 грн. у т.ч ПДВ - 6048,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №1810-1 від 18.10.2011р. (а.с. 39). Оплата товару в сумі 36288,00 грн. у т.ч. ПДВ - 6048,00 грн. була здійснена позивачем 24.10.2011р., що підтверджується платіжним дорученням №16788 від 24.10.2011 р. (а.с. 45).

Сума ПДВ у розмірі 6048,00 грн. була включена до складу податкового кредиту підприємства на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ "Ютіка" №16 від 18.10.2011р. (а.с. 42).

Вказана сума податку на додану вартість у розмірі 6048,00 грн. була включена до складу податкового кредиту у звітному періоді жовтня 2011 року.

Станом на 31 грудня 2011 року відповідно до підписаного Акту звірки взаємних розрахунків заборгованість між позивачем та ТОВ "Ютіка" відсутня.

Тобто, документами первинного бухгалтерського обліку позивача підтверджується здійснення господарської операції з придбання товарів у ТОВ "Ютіка" у періоді серпень - жовтень 2011 року.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що на момент складання податкових накладних контрагенти (ПП "Сінк" та ТОВ "Ютіка") позивача були юридичними особами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість і тому відповідно до вимог Податкового кодексу України мали право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається, зокрема, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Позивачем суми ПДВ були включені у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому були отримані товари, що підтверджено податковою накладною, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про додержання позивачем вимог пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України щодо періоду формування податкового кредиту та, як слідство, про відсутність порушення позивачем положень цієї норми Закону.

Не знайшли свого підтвердження доводи заявника апеляційної скарги стосовно порушення позивачем правил формування податкового кредиту пов'язується із висновком про безтоварність проведених господарських операцій і нікчемністю укладених угод, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ч. 1 ст. 215 ЦК України визначає, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України є лише підставою для визнання правочинів недійсними. При чому, відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, правочин дійсність якого заперечується, або стороною, або іншою заінтересованою особою може бути визнаний недійсним тільки судом.

Таким чином, відповідач позбавлений права самостійно визнавати договори недійсними з підстав недотримання під час їх укладення вимог, що встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним (нікчемним) судом не вимагається.

Відповідач, всупереч вимогам ч.ч.1, 2 ст. 72 КАС України, не надав суду доказів того, що правочини між позивачем та ТОВ "Ютіка", ПП "Сінк", були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Разом з тим, відповідач, визнаючи існування договірних відносин, вважає, що правочин порушує публічний порядок і на цій підставі, керуючись ст. 228 ЦК України, визнав його недійсним (нікчемним).

Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою формування податкового кредиту є підставою для його формування та відображення у податковій звітності з податку на додану вартість, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.03.13 у справі № 801/1920/13-а залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.03.13 у справі № 801/1920/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко