Постанова

від 18.07.2013 по справі 803/1440/13-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року м. ЛуцькСправа № 803/1440/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого, судді Смокович В.І.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І.П.,

за участю представників позивача Леонтьєвої І.С., Прищепи О.С.,

представника відповідача Березної Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньморепродукти» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньморепродукти» (далі - позивач, ТзОВ «Волиньморепродукти», підприємство) звернулося в суд з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - відповідач, Луцька ОДПІ, інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 березня 2013 року №0000861502.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18 лютого 2013 року Луцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 18 лютого 2013 року №1106/15-2/30006698. Під час перевірки податковим органом встановлено, що підприємство подало уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань за лютий 2013 року по деклараціях за червень та серпень 2011 року, в яких включено до податкового кредиту податкові накладні з дати виписки яких минуло 365 календарних днів, а саме за червень 2011 року на суму 16 537,00 грн., а також за серпень 2011 року на суму 3 523,00 грн. Таким чином, інспекція дійшла висновку про порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та винесла податкове повідомлення-рішення від 14 березня 2013 року №0000861502, яким нарахувала податок на додану вартість за основним платежем у розмірі 20 060,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 10 030,00 грн.

ТзОВ «Волиньморепродукти» не погоджується з висновками Луцької ОДПІ оскільки підприємство скористалося своїм правом на подання уточнюючого розрахунку на підставі пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України в межах строків давності, які визначені у статті 102 Податкового кодексу України (1095 днів). На підставі вищевикладеного просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 березня 2013 року №0000861502.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, надали додаткові докази та просять суд позов задовольнити.

Відповідач, суб'єкт владних повноважень, та його представник у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечують з підстав викладених у письмових запереченнях від 08 липня 2013 року (а.с.57-58) зміст яких зводиться до того, що підприємством всупереч пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податкові накладні виписані ТзОВ «Перун» у червні та серпні 2011 року не включені до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дня їх виписки. На підставі вищевикладеного просить суд відмовити у позові.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлено, що 18 лютого 2013 року головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління обліку юридичних осіб Луцької ОДПІ проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складений акт від 18 лютого 2013 року №1106/15-2/30006698 (а.с.7-9).

Згідно висновків акту перевірки, податковою інспекцію встановлено заниження ТзОВ «Волиньморепродукти» податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 20 060,00 грн. (а.с.9).

Вказаний висновок мотивований тим, що позивач в поданих уточнюючих розрахунках за лютий 2013 року до декларацій за червень, серпень 2011 року відніс до складу податкового кредиту податкові накладні, з дати виписки яких минуло 365 календарних днів, а саме:

1) за червень 2011 року №59 від 30 червня 2011 року по ТзОВ «Перун» на суму 16 537,00 грн.;

2) за серпень 2011 року №28 від 29 серпня 2011 року по ТзОВ «Перун» на суму 3 523,00 грн.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, податкова інспекції дійшла висновку, що в порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України підприємство неправомірно сформувало податковий кредит у загальному розмірі 20 060,00 грн. по податковим накладним, які виписані у червні та серпні 2011 року (а.с.8).

На підставі висновків акту перевірки від 18 лютого 2013 року №1106/15-2/30006698 Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 14 березня 2013 року №0000861502, яким нарахований основний платіж з податку на додану вартість у розмірі 20 060,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 10 030,00 грн. (а.с.11).

Надаючи правову оцінку вищезазначеному податковому-повідомленню рішенню, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту акту камеральної перевірки від 18 лютого 2013 року №1106/15-2/30006698 Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньморепродукти» 05 серпня 1998 року зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області та є платником податку на додану вартість (а.с.7).

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перун» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньморепродукти» 01 березня 2011 року укладений договір купівлі-продажу №ВМ0097 (а.с.73).

На виконання умов даного договору ТзОВ «Перун» виписало ТзОВ «Волиньморепродукти» податкові накладні від 30 червня 2011 року №59 на суму 99 220,00 грн., з яких ПДВ становить 16 536,63 грн., та від 29 серпня 2011 року №28 на суму 21 139,00 грн., з яких ПДВ становить 3 523,17 грн., загальний розмір ПДВ становить 20 060,00 грн. Жодних зауважень, щодо оформлення та змісту податкових накладних ні податковою інспекцією в акті перевірки, ні її представником у судовому засіданні не заявлено (а.с.75, 77).

Матеріалами справи, зокрема, даними акту камеральної перевірки від 18 лютого 2013 року підтверджується, що вищезазначені податкові накладні були включені до складу податкового кредиту червня та серпня 2011 року уточнюючими розрахунками у лютому 2013 року (а.с.8, 19-32).

З досліджених судом копій декларацій з податку на додану вартість за червень та серпень 2011 року вбачається, що до розділу ІІ «Податковий кредит» додатку №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» декларацій ТзОВ «Волиньморепродукти» включило податкові накладні у червні та серпні 2011 року, які виписані ТзОВ «Перун» відповідно у червні 2011 року та серпні 2011 року (а.с.87, 90 зворот).

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку (за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті).

Зазначений перелік підстав подання уточнюючих розрахунків є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Тобто, підприємство не було зобов'язане сплачувати штраф передбачений абзацом третім пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України оскільки позивач у лютому 2013 року самостійно виявив помилку, яка спричинила до завищення податкового зобов'язання, а не його заниження.

Також пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України дано визначення, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Судом встановлено та не заперечувалося представником відповідача у судовому засіданні, що перевірки ТзОВ «Волиньморепродукти» податковою інспекцією не проводилися.

За змістом статті 102 Податкового кодексу України, строк давності становить 1095 календарних днів, який відраховується після настання останнього дня граничного строку подання податкової декларації

Тобто законодавством, що діяло на момент виписки податкових накладних (червень, серпень 2011 року), а саме Податковим кодексом України, який згідно пункту 1 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» набрав чинності з 01 січня 2011 року, чітко визначено право платника податків на самостійне виправлення помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, шляхом надіслання уточнюючого розрахунку протягом 1 095 днів.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Волиньморепродукти» уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень та серпень 2011 року були подані до Луцької ОДПІ у лютому 2013 року, а саме за червень 2011 року - 14 лютого 2013 року за вх.№9006475722, а за серпень 2011 року - 14 лютого 2013 року за вх.№9006478998, а саме в межах строків давності визначених статтею 102 Податкового кодексу України (а.с.7, 19-32).

За таких обставин суд вважає, що позивачем було дотримано встановлений порядок внесення змін до податкової звітності, а доводи представника відповідача про те, що позивач мав право на надання спірного уточнюючого розрахунку протягом 365 календарних днів суд вважає безпідставним оскільки такий висновок не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

При цьому, судом не встановлено випадків передбачених чинним законодавством якими обмежується використання та подання уточнюючих розрахунків.

Статтею 198 Податкового кодексу України визначено порядок формування податкового кредиту, у пункті 198.6 якої встановлено, що у разі, якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Суд не бере до уваги посилання податкового органу на порушення приписів пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України оскільки у правовідносинах, які склалися, товариство скористалося своїм правом на подачу уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку на додану вартість за червень, серпень 2011 року та правомірно включило до складу цих декларацій податкові накладні ТзОВ «Перун» від 30 червня 2011 року №59, від 29 серпня 2011 року №28, яке передбачено пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України в межах строків, визначених статтею 102 Податкового кодексу України (1095 днів). З огляду на вищевикладене, посилання податкового органу на положення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України є помилковим.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, суб'єкт владних повноважень, неправомірно застосував норми Податкового кодексу України до платника податків - ТзОВ «Волиньморепродукти» та не надав суду обґрунтованих доказів щодо правомірності свого рішення.

Як визначено частиною третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши податкове повідомлення-рішення від 14 березня 2013 року №0008611502, суд дійшов висновку, що воно не відповідає вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та винесено не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зокрема Податковим кодексом України.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньморепродукти» у лютому 2013 року правомірно та у строки визначені Податковим кодексом України (1095 днів) скористалося своїм правом на подачу уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку на додану вартість за червень, серпень 2011 року та обґрунтовано включило до складу цих декларацій податкові накладні, які виписані Товариством з обмеженою відповідальністю «Перун» 30 червня 2011 року №59, 29 серпня 2011 року №28, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 14 березня 2013 року №0008611502.

За правилами частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньморепродукти» за подання даного позову сплатило судовий збір у розмірі 300,90 грн., що підтверджується квитанцією №60 від 25 червня 2013 року, тобто у розмірі, який відповідає заявленим майновим вимогам (а.с.2).

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі, тому на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньморепродукти» з Державного бюджету України слід стягнути судовий збір у розмірі 300,90 грн.

Керуючись статтею 94, частиною третьою статті 160, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньморепродукти» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 14 березня 2013 року №0000861502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньморепродукти» (43023, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Конякіна, 22, ідентифікаційний код юридичної особи 30006698) судовий збір у розмірі 300,90 грн. (триста гривень дев'яносто копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І.Смокович

Повний текст постанови виготовлений 23 липня 2013 року.