Рішення

від 18.07.2013 по справі 905/1743/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.07.2013р. Справа № 905/1743/13-г

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гриник М.М., судді Левшиної Г.В., судді Мальцева М.Ю.

при секретарі Поповій С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Будівельник», м. Краматорськ

до відповідача1 приватного підприємства «Каба», м. Краматорськ

до відповідача2 підприємства інвалідів «Злагода», м. Краматорськ

за участю третіх осіб :

1 . Краматорська міська рада, м.Краматорськ

2 .Управління регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища, м.Краматорськ

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та спорудами

Представники сторін:

від позивача: Кузін В.В., паспорт серія ВВ № 925709, Заводовський А.А., за довіреністю

від відповідача1: Козюберда В.И., адвокат

від відповідача2: Фоміна С.О., директор, Поламарчук Н.С., за довіреністю

від третьої особи1: не з'явився

від третьої особи2: не з'явився

Товариство з додатковою відповідальністю «Будівельник», м. Краматорськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до приватного підприємства «Каба», м. Краматорськ та підприємства інвалідів «Злагода», м. Краматорськ про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та спорудами.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому належить на праві оренди земельна ділянка з будівлями, розташованими за адресою: вул..Боша,3, м. Краматорськ, Донецька область. Позивач стверджує, що через будівлі відповідачів відсутній під'їзд до вхідних дверей столярного цеху позивача, а також відсутня можливість провести капітальний ремонт та очистку зливної каналізації, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою господарського суду від 13.03.2013р. порушено провадження по справі №905/1743/13-г, сторони зобов'язані виконати певні дії.

Листами відповідачі 1-2 просили суд надіслати на їх адресу копію позовної заяви з додатками. Судом заяви розглянуто та відхилено, оскільки, господарським процесуальним кодексом не передбачено направлення господарським судом копії позовної заяви сторонам.

Відповідно до ст. 56 ГПК України надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу є обов'язком позивача. Під час вирішення питання про порушення провадження у справі господарський суд перевіряє відповідність поданої позовної заяви та доданих до неї документів вимогам Господарського процесуального кодексу України. Матеріалами справи підтверджено направлення позивачем копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача (поштова квитанція та опис вкладення).

В клопотанні від 10.04.2013р. вих..№28/3 відповідач-1 просив, зокрема, про направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками позивачем. Судом клопотання розглянуто та задоволено.

Розгляд справи відкладався за клопотанням відповідачів.

Заявою від 11.04.2013р. позивач просив змінити предмет позову, а саме:

- зобов'язати відповідача 1 - ПП «Каба» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та розташованих на ній споруд, за юридичною адресою: вул..Боша,3, м.Краматорськ, шляхом знесення тимчасових споруд, розташованих біля будівлі ТДВ «Будівельник» літ.Е-1.

- зобов'язати відповідача 2 - ПП «Злагода» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та розташованих на ній споруд, за юридичною адресою: вул..Боша,3, м.Краматорськ, шляхом знесення цеглової споруди, розташованої біля будівлі ТДВ «Будівельник» літ.Ж-2.

- стягнути з відповідачів на користь підприємства судові витрати. Клопотання судом розглянуто та задоволено, а вимоги викладені в ньому розглянуто судом як остаточні.

11.04.2013р. від позивача надійшло клопотання про витребування доказів. Клопотання судом розглянуто та відхилено, як таке, що не відповідає вимогам ст..38 ГПК України. За змістом ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.

11.04.2013р. від позивача надійшло клопотання про призначення судової експертизи. Клопотання судом розглянуто та відхилено, в зв'язку з недоцільністю її проведення.

Заявою від 13.05.2013р. відповідач 1 просив залучити до участі у справі в якості третьої особи Краматорську міську раду.

У відзиві на позов відповідач1 не визнав вимоги позивача в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідачі не є суміжними землекористувачами з позивачем, що виключає можливість створення перешкод позивачу у користуванні майном. Одночасно, відповідач звертає увагу на те, що землі, на якій знаходиться міська зливова каналізація та металева труба, яка забезпечує стік зливних вод в міську каналізацію є землями Краматорської міської ради.

Ухвалою господарського суду від 13.05.2013р. судом залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 Краматорську міську раду та Управління регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища. Зазначеною ухвалою процесуальний термін розгляду справи подовжено на 15 днів.

Розпорядженням в.о голови господарського суду Донецької області справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Гриник М.М., суддів: Мальцева М.Ю., Соболевої С.М.

12.07.2013р. позивач надав заяву, в якій просить залучити в якості відповідача 3 - ФОП Шусть В.В. та змінити предмет позову, а саме: зобов'язати відповідача 3, ФОП Шусть Валерія Васильовича, припинити вчиняти земельні роботи на території ТДВ «Будівельник» та привести у первинний вигляд. У решті позовні вимоги залишити без змін.

За приписами ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Зміна підстав або предмету позову, розміру позовних вимог означають зміну істотних складових позову. Так, зміна предмету позову означає зміну матеріально-правової вимоги до відповідача, проте, не заявлення нової вимоги, яка не була викладена у позовній заяві раніше.

У відповідності до п.3.11 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України та зазначені в цій постанові.

Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 господарського процесуального кодексу.

Виходячи з вищезазначеного, а також враховуючи первісний позов, за висновками суду, вимога позивача про зобов'язання ФОП Шусть Валерія Васильовича припинити вчиняти земельні роботи на території ТДВ «Будівельник» та привести у первинний вигляд є новою самостійною додатковою вимогою, яка не була заявлена у позовній заяві, що не відповідає приписам ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

При здійсненні оцінки вказаної заяви, судом враховано, що за своїм змістом позовні вимоги прокурора щодо зазначеної позовної вимоги є немайновими, а у відповідності до п.3.11 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Таким чином, приймаючи до уваги, що заява позивача про зміну предмету позову подана з порушенням приписів ст.22 Господарського процесуального кодексу України, вказане звернення залишається судом без задоволення.

Відповідач 2 відзив на позов не надав, вимоги ухвал суду не виконав.

Від третьої особи 1 надійшов відзив на позов, в якому вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а також клопотала про розгляд справи без участі представника Краматорської міської ради.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 18.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

ВСТАНОВИВ:

За змістом позовної заяви, позивачу, товариству з додатковою відповідальністю «Будівельник» по договору оренди №1192 від 15.12.2010р., укладеного з Краматорською міською радою, передана земельна ділянка під будівлями, розташованими за адресою: вул..Боша, 3, м.Краматорськ, Донецька область, кадастровий номер 1412900000:00:016:0064.

В оренду позивачу передана земельна ділянка площею 0,4240га, у тому числі 0,0641га-під капітальною двоповерховою забудовою, 0,0612га- під капітальною не житловою забудовою, 0,0065га- під тимчасовою забудовою, 0,2018га- під твердим покриттям, 0,0288га- під квітниками і газонами, 0,0616га- землі без покриття.

Відповідно до п.3 на земельній ділянці знаходяться капітальні двоповерхові і не житлові будівлі, тимчасова забудова.

Договір укладено на 5 років ( з 31.08.2010р. - дня прийняття рішення Краматорською міською радою) (п.8 Договору) та зареєстровано у Краматорському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 041015801192 від 05.12.2010р.

До вищезазначеного договору оренди земельної ділянки позивачем долучено акт приймання-передачі від 15.12.2010р., зі змісту якого вбачається, що межі земельної ділянки, яка передана позивачу в оренду, встановлені на місцевості відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки .

Відповідно до акту встановлення та погодження меж земельної ділянки закритому акціонерному товариству «Будівельник» суміжними землевласниками є: від А до Б - землі тресту «Укренергочермет», від Б до В - землі Краматорської міської ради , від В до Г - землі Краматорського району електромереж, від Г до Д - землі Краматорської міської ради, від Д до Е - земельна ділянка гр. Шусть В.В., від Е до А - землі Краматорської міської ради. Перелічені межові знаки мають місце на долученому позивачем кадастровому плані земельної ділянки, що є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки.

В позовній заяві позивач наголошує, що по вул. Р.Люксембург в районі будинків 100 та 102, що відповідає технічному паспорту як, Е-1 столярна майстерня ( будинок 100), «Ж-2» будівля контори ділянки (будинок 102) відсутня можливість очистити стоки, з огляду на те, що проведенню очисних робіт заважають малі архітектурні форми та капітальні споруди відповідачів.

За твердженням позивача, відповідачі створюють такі умови, які унеможливлюють користування земельною ділянкою та спорудами. Стічні атмосферні опади стікають та затоплюють будівлі по Р. Люксембург 100 та 102, в результаті чого просів фундамент, потріскалися стіни, обсипалась штукатурка. Будівлі знаходиться в аварійному стані. Використовувати будівлі за цільовим призначенням не є можливим. Неможливо також, на думку позивача, провести капітальний ремонт та очистку зливової каналізації.

Під час опадів з дахів малих архітектурних форм відповідачів ллється вода на приміщення цеху позивача, що веде до руйнування будинку, вимиває фундамент, порушується цілісність будівель підприємства.

Вище перелічені обставини слугували підставою для звернення позивача, товариства з додатковою відповідальністю «Будівельник» (вул. Боша, З, м. Краматорськ) до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позову, останній просить зобов'язати відповідача 1 - ПП « Каба» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та розташованих на ній споруд за юридичною адресою вул. Боша,3 м. Краматорськ, шляхом знесення тимчасових споруд розташованих біля будівлі ТДВ «Будівельник» за буквеним номером Е-1 та відповідача 2 - ПІ « Злагода» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та розташованих на ній споруд, за юридичною адресою вул. Боша,3 м. Краматорськ, шляхом знесення цеглової споруди розташованої біля будівлі ТДВ «Будівельник» за буквеним номером Ж-2.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 147 ГК України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

Відповідно до ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пунктом г) ч.1 ст. 91 Земельного кодексу України покладено обов'язок на власників земельних ділянок не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Вказана норма стосується порушення прав власників та землекористувачів суміжних земельних ділянок.

За матеріалами справи в користуванні відповідача-1, приватного малого підприємства «Торгівельно-виробничої фірми «Каба», м. Краматорськ на умовах оренди (договір оренди від 14.11.2012р.) знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 1412900000:00:016:0079 площею 0,0184га, на якій розташовані торгівельні павільйони.

Відповідачем -2, підприємством інвалідів «Злагода», м. Краматорськ земельна ділянка, яка розташована за адресою вул.. Р.Люксембург, 63-б площею 0, 00310га використовується на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку з 2004 року під розміщення складських приміщень. При цьому слід зазначити, що позивачу земельну ділянку надано в оренду лише в 2010 р., тобто хронологічно пізніше.

Схема та пояснення представників сторін свідчать про те, що земельна ділянка, на якій розміщена каналізація, що створює перешкоди позивачу в користуванні земельною ділянкою та сприяє руйнуванню будівель, які знаходяться на ній не надана у власність чи користування жодному з відповідачів. Земельна ділянка, на якій знаходиться зливна каналізація віднесена до земель Краматорської міської ради та розміщена між земельними ділянками, які використовують позивач та відповідачі.

Тобто, згідно долученої позивачем до справи схеми (а.с.49), земельні ділянки відповідачів не є суміжними з земельною ділянкою позивача.

Статтею 95 Земельного кодексу України визначено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі.

Статтею 152 Земельного кодексу України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч.3 ст. 103 Земельного кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

За ч.1 ст.158 Земельного кодексу України, земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства , а також спори щодо розмежування меж районів у містах (п.3 ст. 158 Земелнього кодексу України).

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом (п.5 ст. 158 ЗК України).

Позивачем до справи долучено копію листа комунального підприємства «Участок по ремонту и содержанию автодорог и сооружений на них» від 22.01.2013р. за № 63 як єдиний доказ на підтвердження порушення його прав з боку відповідачів (а.с. 25). Копія вказаного листа не може бути прийнята судом в якості такого доказу з огляду на наступне. Зі змісту листа вбачається, що неможливість проведення очисних робіт каналізації пов'язана з наявністю кіосків та наявністю проведених ліній електромереж, що перешкоджають роботі техніки та наявністю сміттєзвалища. Між тим, із вказаного документа не вбачається, що хоча б одна із трьох наведених обставин, які ускладнюють роботу техніки з очищення та ремонту каналізації має відношення до відповідачів.

Твердження позивача про те, що з малих архітектурних форм відповідачів вода стікає на будівлі позивача, що призводить до їх руйнування є взагалі неспроможним, оскільки між земельними ділянками позивача та відповідачів знаходиться земельна ділянка територіальної громади, на якій прокладено каналізацю (схема позивача, а.с. 49). Вказане твердження позивача не супроводжується жодним доказом.

Між тим, матеріали справи (а.с.60) містять лист Управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради від 25.03.2013р., підписаний начальником Управління, з якого вбачається, що на час обстеження комісією спірної каналізації по вул. Р.Люксембург в районі Центрального ринку було встановлено, що 14.03.2013р. невідомими особами було здійснено демонтаж труби із залізобетонного покриття, яка забезпечувала стікання води з ринку в центральну каналізацію по вул.. Р. Люксембург. При цьому була засипана міська «ливневка», що знаходиться на балансі Управління.

До матеріалів справи також долучено листа Управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради від 06.04.2013р. за підписом начальника управління, скерованого на адресу відповідача-1, зі змісту якого вбачається, що вартість робіт з ремонту та очистки каналізації складає 16,7 тис. грн. і виконання цих робіт можливе за умови їх оплати, оскільки такі витрати не передбачені місцевим бюджетом.

Будь - яких інших доказів, які б свідчили про те, що дії відповідачів призводять до залиття території земельної ділянки позивача та руйнування будівель позивача останнім суду не надано.

Доказів звернення позивача до органів місцевого самоврядування з метою врегулювання спору чи звернення до інших органів позивачем суду не надано. Не надано позивачем і доказів наявності спору між сторонами, як-то: доказів створення відповідачами перешкод в користуванні позивачем належною йому на праві користування земельною ділянкою, звернення до відповідачів стосовно вирішення питання щодо ремонту та очищення зливної каналізації, доказів відмови відповідачів від усунення порушень, тощо.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи те, що позивачем не надано доказів ані на підтвердження факту звернення з вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні своїм майном до відповідачів, ані факту наявності таких перешкод, створених відповідачами, господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є недоведеними належним чином, документально непідтвердженими та такими, що задоволенню не підлягають.

Одночасно суд зазначає, що позивачем у позові помилково зазначено в якості відповідача-1, приватне підприємство «Каба». Разом з тим, в ході судового розгляду справи з'ясовано, що відповідачем-1 фактично є приватне мале підприємство «Торгівельно-виробничої фірми «Каба», м. Краматорськ, а тому справу розглянуто фактично за участю відповідача-1, приватного малого підприємства «Торгівельно-виробничої фірми «Каба», м. Краматорськ.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 75; 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову товариства з додатковою відповідальністю «Будівельник», м. Краматорськ до приватного малого підприємства «Торгівельно-виробничої фірми «Каба», м. Краматорськ та до підприємства інвалідів «Злагода», м. Краматорськ, за участю третіх осіб: Краматорської міської ради, м.Краматорськ та Управління регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища, м.Краматорськ про зобов'язання відповідача 1 - ПП «Каба» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та розташованих на ній споруд, за юридичною адресою: вул..Боша,3, м.Краматорськ, шляхом знесення тимчасових споруд, розташованих біля будівлі ТДВ «Будівельник» літ.Е-1 та зобов'язання відповідача 2 - ПП «Злагода» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та розташованих на ній споруд, за юридичною адресою: вул..Боша,3, м.Краматорськ, шляхом знесення цеглової споруди, розташованої біля будівлі ТДВ «Будівельник» літ.Ж-2 - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя М.М. Гриник

Суддя Г.В. Левшина

Суддя М.Ю Мальцев

Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2013р.