Рішення

від 11.07.2013 по справі 910/10965/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10965/13 11.07.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АСТІ-К»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна»

Про стягнення 9877,73 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Кучер В.М. (за дов.)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «АСТІ-К» до товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» про стягнення за договором поставки № 04/04-09 від 15.04.2009 р. 9877,73 грн., з яких: 3792,03 грн. боргу, 5843,53 грн. інфляційних, 242,17 грн. трьох процентів річних. Крім того, позивач просить покласти на відповідача 1000,00 грн. витрат за послуги адвоката.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 10.06.2013 р. порушено провадження у справі № 910/10965/13, розгляд останньої призначено на 01.07.2013 р..

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено до 11.07.2013 р..

Відповідач відзиву на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про день та час проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

15.04.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «АСТІ-К» (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» (покупцем) укладено договір поставки № 04/04-09 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник поставляє та передає у власність покупця товари, а покупець приймає такі товари та своєчасно сплачує їх вартість.

Згідно з п. 5.1 Договору покупець оплачує поставлений товар через кожні сім днів, починаючи з дня першої реалізації товарів споживачем.

Умовами Договору передбачено повернення товарів.

За накладними від 30.07.2010 р. № 2296, від 30.07.2010 р. № 2298, від 10.09.2010 р. № 3000, від 17.09.2010 р. № 3106, від 10.12.2010 р. № 4299 позивачем поставлено, а відповідачем отримано товару на суму 4792,03 грн..

Згідно з актом звірки розрахунків станом на 11.06.2012 р. у відповідача існувала заборгованість на суму 4792,03 грн..

Відповідач сплатив 1000 грн., товар на суму 3792,03 грн. залишився не оплаченим.

Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 3792,03 грн. відповідачем не сплачена.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 3792,03 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд приймає як вірний розрахунок позивача, за яким до стягнення з відповідача підлягає 242,17 грн. трьох процентів річних за період з 11.03.2011 р. по 25.04.2013 р..

Позивач заявив до стягнення 5843,53 грн. інфляційних. За розрахунком суду до стягнення підлягає 98,54 грн. інфляційних (3890,57 грн. - борг з урахуванням індексу інфляції). У стягненні 5744,99 грн. інфляційних судом відмовлено.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 11.03.2011 - 31.01.2013 3792.03 1.026 98.54 3890.57 Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 3890,57 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 242,17 грн. трьох процентів річних, а загалом 4132,74 грн.. В іншій частині позову судом відмовлено.

Згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оскільки позивачем не надано належних доказів понесення 1000,00 грн. витрат за послуги адвоката, вимоги про покладення їх на відповідача є необґрунтовані.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на сторін покладається судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» (04074, м. Київ, вул. Лугова, 12, код 35847906) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АСТІ-К» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2 літ. «Б», код 30183910) 3890,57 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 242,17 грн. трьох процентів річних, 719,84 грн. судового збору.

В іншій частині відмовити.

Рішення підписано 23.07.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун