Рішення

від 16.07.2013 по справі 910/9153/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9153/13 16.07.13

За позовом Приватного підприємства «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛЯКОВ».

До Товариства з обмеженою відповідальністю «АШ ГРУП».

Про стягнення 15 694, 14 грн.

Суддя Станік С.Р.

СС Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача - Іванченко І.М. - представник за довіреністю №340 від 27.08.2012.

від відповідача - не з'явився.

В судовому засіданні 16.07.2013 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 15 694, 14 грн. за договором поставки №3347 від 07.02.2013, з яких: основний борг - 15 166, 81 грн., 20% річних - 304, 36 грн., пеня - 222, 97 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2013 було порушено провадження у справі №910/9153/13 та призначено її до розгляду на 04.06.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 03.06.2013 справу №910/9153/13 передано судді Спичаку О.М. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2013 суддя Спичак О.М. прийняв справу №910/9153/13 до свого провадження та призначив розгляд справи на 02.07.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.06.2013 справу №910/9153/13 передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2013 суддя Станік С.Р. прийняв справу №910/9153/13 до свого провадження та призначив розгляд справи на 02.07.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2013 розгляд справи №910/9153/13 було відкладено до 16.07.2013.

В процесі розгляду справи, позивач через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначає що після подачі позовної заяви відповідач частково погасив суму основного боргу, сплативши на розрахунковий рахунок позивача 4 300, 00 грн., а тому просить стягнути з відповідача основний борг - 10 866, 81 грн., 20% річних - 304, 36 грн., пеня - 222, 97 грн. та судовий збір - 1 720, 50 грн.

В судовому засіданні 16.07.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав та надав пояснення щодо заяви про зменшення розміру позовних вимог, мотивуючи тим, що на виконання умов договору №3347 від 07.02.2013 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 15 166, 81 грн., проте останній за отриманий товар не розрахувався, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 15 166, 81 грн. Однак в процесі розгляду справи, відповідач частково сплатив суму основного боргу, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, а тому позивач просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 10 866, 81 грн.

Крім того, позивач у відповідності до умов договору поставки №3347 від 07.02.2013 просить стягнути з відповідача пеню в сумі 222, 97 грн. та 20% річних в сумі 304, 36 грн.

Відповідач своїх представників в судове засідання 16.07.2013 - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору - не виконав, письмовий відзив на позов з наданням доказів - не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином, за адресою свого місцезнаходження, що зазначений у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №776586, що подана до суду позивачем. Через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Також, в судовому засіданні 16.07.2013, судом було розглянуто надану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача основний борг - 10 866, 81 грн., 20% річних - 304, 36 грн., пеню - 222, 97 грн. та судовий збір - 1 720, 50 грн.

Відповідно до ч. 4 т. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 встановлено, що статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п., а тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Враховуючи вищенаведене, виходячи зі змісту поданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, суд приймає вищевказану заяву, як заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині суми основного боргу.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши оригінали документів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.05.2012 між позивачем - Приватним підприємством «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛЯКОВ», як постачальником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «АШ ГРУП», як покупцем, було укладено договір поставки №3347, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, продукти харчування та інші товари (товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах договору відповідно до виписаних накладних (п.1.1.).

Умовами договору поставки №3347 від 23.05.2012, сторони погодили, що сума товару, що передається покупцю, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід'ємною частиною договору (п.1.2.); при прийомі товару оформлюється накладна, що посвідчується представниками сторін. Накладна засвідчує факт поставки товару його якість та кількість. Сторони погодили, що представник покупця який підписав накладну, є уповноваженою особою на підписання накладних з урахуванням асортименту, кількості, якості та ціни продукції, що поставляється (п.3.5.); покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника, на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника, на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару (п.4.2.); при порушенні покупцем п.4.2. договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», крім цього, збитки від інфляції та 20% річних від суми боргу за весь час прострочення (п.5.2.).

Відповідно до видаткових накладних, які підписані представниками сторін та скріплені печатками, а саме: №КК-0028487 від 09.02.2013 на суму 1 762, 50 грн.; №КК-0028550 від 09.02.2013 на суму 4 637, 34 грн.; №КК-0031736 від 15.02.2013 на суму 2 699, 46 грн.; №КК-0036421 від 22.02.2013 на суму 1 067, 70 грн.; №КК-0040095 від 01.03.2013 на суму 112, 09 грн.; №КК-0040097 від 01.03.2013 на суму 563, 50 грн.; №КК-0040748 від 01.03.2013 на суму 1 007, 28 грн.; №КК-0040778 від 01.03.2013 на суму 1 877, 52 грн.; №КФ-0014452 від 08.03.2013 на суму 1 439, 42 грн., позивачем в період з 09.02.2013 по 08.03.2013, було поставлено відповідачу товар, на загальну суму 15 166, 81 грн.

Згідно з банківською випискою по рахунку позивача в період з 10.04.2013 по 23.05.2013, наданою КРД АТ «РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти в сумі 4 300, 00 грн.

Позивач в судовому засіданні, стверджував, що ним на виконання умов договору поставки №3347 від 23.05.2012, було поставлено відповідачу товар на загальну суму 15 166, 81 грн., проте відповідач здійснив оплату отриманого товару - лише частково в розмірі 4 300, 00 грн., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в розмірі 10 866, 81 грн., з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також цією статтею передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Згідно з п.6 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальникзобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити занього певну грошову суму.

Також цією статтею передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п.1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 222 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем, на виконання умов договору поставки №3347 від 23.05.2012, як продавцем, в період з 09.02.2013 по 08.03.2013, було передано у власність відповідача товар на загальну суму 15 166, 81 грн., а відповідачем прийнято товар без жодних зауважень та заперечень, що підтверджується видатковими накладними за період з 09.02.2013 по 08.03.2013, які підписані представниками сторін та скріплені печатками.

Відповідач, як покупець, свій обов'язок, встановлений п.1.1. договору поставки №3347 від 23.05.2012, щодо оплати переданого йому позивачем у власність товару в строк 14 календарних днів з моменту отримання товару, встановлений п.4.2. договору поставки №3347 від 23.05.2012, виконав лише частково в сумі 4 300, 00 грн., що підтверджується банківською випискою, наданою КРД АТ «РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ».

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо повної оплати поставленого йому позивачем товару за договором поставки №3347 від 23.05.2012 - не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору поставки №3347 від 23.05.2012, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що позивачем у заяві про зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу до стягнення заявлена сума основного боргу в розмірі 10 866, 81 грн., а також враховуючи те, що матеріали справи свідчать про наявність у відповідача заборгованості за договором поставки №3347 від 23.05.2012 в сумі 10 866, 81 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню, в сумі 10 866, 81 грн.

Крім того, у відповідності до умов договору поставки №3347 від 07.02.2013, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 222, 97 грн. та 20% річних в сумі 304, 36 грн.

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.

Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.4 статті 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару, за договором поставки №3347 від 23.05.2012, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 20% річних, у відповідності до п.5.2. договору поставки №3347 від 23.05.2012 а також статей 549 та 625 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України - є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом було проведено перевірку розрахунку пені та 20% річних за період з 23.02.2013 по 10.04.2013, як самостійно визначений період позивачем. Згідно розрахунку суду, загальна сума пені становить 229, 44 грн. та загальна сума 20% річних становить 305, 51 грн. Оскільки позивачем в заяві про зменшення розміру позовних вимог, заявлено до стягнення пеню в сумі 222, 97 грн. та 20% річних в сумі 304, 36 грн., суд не виходячи за межі позовних вимог, вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про стягнення пені та 20% річних в сумі заявленій до стягнення, а саме в розмірі 222, 97 грн. - пеня та 304, 36 грн. - 20% річних, за період з 23.02.2013 по 10.04.2013.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу, підлягають задоволенню, а саме: основний борг - 10 866, 81 грн., пеня - 222, 97 грн. та 20% річних - 304, 36 грн.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АШ ГРУП» (ЄДРПОУ 38442112, індекс 03062, м. Київ, Святошинський р-н., вул. Чистяківська, буд. 6/10) на користь Приватного підприємства «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛЯКОВ» (ЄДРПОУ 32268131, індекс 18005, м. Черкаси, Придніпровський р-н., вул. Чехова, буд. 41) основний борг 10 866 (десять тисяч вісімсот шістдесят шість) грн.. 81 коп., пеню - 222 (двісті двадцять дві) грн. 97 коп., 20% річних - 304 (триста чотири) грн. 36 коп. та витрати по сплаті судового збору - 1 720 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя: С.Р.Станік

Дата підписання рішення - 22.07.2013

Суддя СС Станік С.Р.

Дата Судпідписання рішення - 21.07.2013