Рішення

від 19.02.2009 по справі 6/598-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/598-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"19" лютого 2009 р.                                                                          Справа № 6/598-08

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого  судді                                                                      Маляренка А.В.

при секретарі                                                                                Поліщук О.Д.

розглянувши справу № 6/598-08

за позовом Підприємства підводно –технічних робіт ЦК ТСО України «Підводник», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГ Юкон», с. Рожни, Броварський район

про стягнення 65 884,50 грн.

Представники сторін:

від позивача: Полхов М.О. –директор (наказ № 101-А від 06.07.2000 року)

відповідача: Константинов С.Б. –директор (протокол № 1 від 01.03.2007 року), Купенко С.М.

обставини справи:

Підприємство підводно –технічних робіт ЦК ТСО України «Підводник»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГ Юкон»боргу в сумі 65 884,50 грн., з яких 45 000,00 –основного боргу, 18 063,00 грн. –інфляції, 2 821,50 грн. 3% річних.

         Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов'язання за Договором № 7/П від 06.03.2006 року про виконання робіт по промисловій добичі на Міхедівському родовищі будівельних пісків біля села Рожни, Броварського району Київської області.

         Ухвалою від 08.12.2008 року порушено провадження у справі, розгляд призначено на 27.01.2009 року.

         В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 27.01.2009 року, 10.02.2009 року, 17.02.2009 року оголошувалась перерва  в розгляді справи.

  Про час, дату та місце засідання господарського суду сторони були належним чином повідомлені.

 Станом на час розгляду справи виконані роботи відповідачем не сплачені.

 В судовому засіданні 19.02.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав, оскільки вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позовних вимог під час судових засідань частково заперечував. Відзив на позов не подавав.

Відповідач 19.02.2009 року до початку судового засідання, через канцелярію суду подав заяву в якій просить суд розстрочити суму основного боргу –45 000, 00 грн. строком на 9 місяців рівними частками. Позивач не заперечує проти розстрочки.

  Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

      ВСТАНОВИВ:

Між Підприємством підводно –технічних робіт ЦК ТСО України «Підводник»(Виконавець) та ТОВ "АГ Юкон" (Замовник) 06 березня 2006 року було укладено договір на виконання робіт № 7/П від 06 березня 2006 року (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору «Замовник» доручає, а «Виконавець»зобов'язується виконати відповідно до умов цього договору роботи по добичі піску на Міхедівському родовищі будівельних пісків біля села Рожни, Броварського району Київської області, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу і оплатити її.

Відповідно до п. 3.1. Договору «Замовник»здійснює оплату за виконаний об'єм робіт з розрахунку 8 (вісім) гривень за один куб. м. намитого піску не пізніше десяти календарних днів з моменту підписання актів виконаних робіт, які подаються за фактично виконаний об'єм робіт щомісячно.

Згідно з актами прийому здачі виконаних робіт № б/н від 26.09.2006 року на суму 28 600,00 грн. та № б/н від 31.10.2006 року на суму 40 000,00 грн., (копії яких додаються до матеріалів справи, скріплені підписами та печатками обох сторін). Позивач виконав, а Відповідач прийняв передбачені умовами договору роботи.

Таким чином заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «АГ Юкон»перед Підприємством підводно –технічних робіт ЦК ТСО України «Підводник»становись всього 68 600,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідач за виконані роботи частково розрахувався з Позивачем, а саме сплатив частину боргу в сумі 23 600,00 грн. Заборгованість Відповідача перед Позивачем за виконані роботи станом на 17.11.2008 року у відповдності з актами виконаних робіт та актом звірки взаєморозрахунків становить 45 000,00 грн.

Станом на час розгляду даної справи - 19.02.2009 року, доказів щодо сплати (повністю або частково) зазначеної заборгованості в сумі 45 000,00 грн., представниками сторін суду надано не було.

         Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

         Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

         Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

         Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

         Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

         Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

         Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

         З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості від відповідача не надходило.

         Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

         Відповідно до п. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

         Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

         Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 45 000,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього суму індексу інфляції –18 063,00 грн. та три проценти річних –2 821,50 грн.

         Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

         Відповідно до ст. 55 ГПК України, суд перевірив правильність нарахування індексу інфляції та 3% річних за заявлений позивачем період.

         А отже, вимоги щодо стягнення з відповідача індексу інфляції та трьох процентів річних є правомірними та підлягають задоволенню.

         Відповідно до п. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Беручи до уваги викладене та враховуючи, що заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, суд вважає позовні вимоги  обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 19.02.2009 року відповідач визнав борг в частині основного боргу –45 000, 00 грн. та просив суд розстрочити його строком на 9 місяців рівними частками. Позивач проти розстрочки основного боргу –45 000, 00 грн. не заперечував про що свідчить його підпис на заяві відповідача про розстрочку.

         Відповідно до ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

         Зважаючи на фінансовий стан відповідача, суд вбачає за необхідне задовольнити заяву відповідача та розстрочити виконання рішення на дев'ять  місяців.

         Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

         Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно заявленим вимогам.

         На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, –

вирішив:

1.          Позов Підприємства підводно –технічних робіт ЦК ТСО України «Підводник»

     задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГ Юкон» (07412, Київська область, Броварський район, с. Рожни, вул. Щорса, буд. 41-д, код ЄДРПОУ –32099873, МФО 300540, р/р  260093422501 в АБ «Банк регіонального розвитку м. Київ, індивідуальний податковий № 320998710066, Свідоцтво платника ПДВ №13621928) на користь Підприємства підводно –технічних робіт ЦК ТСО України «Підводник» (040073, м. Київ, вул. Захарівська, 3-А, код - 31030590, р/р 2600806623 в ВАТ «СЕБ БАНК», МФО - 300175) індексу інфляції - 18 063,00 грн., три проценти річних –2 821,50 грн., 658,85 грн. - державного мита та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також суму 45 000,00 грн. –основного боргу, з розстрочкою платежу на дев'ять місяців, починаючи з 10.03.2009 р. по 10.12.2009 р., з оплатою щомісячно частинами, згідно наведеного графіку:

- до 10.04.2009 р. – 5 000,00 (п'ять тисяч) грн.;

- до 10.05.2009 р. –5 000,00 (п'ять тисяч) грн.;

- до 10.06.2009 р. –5 000,00 (п'ять тисяч) грн.;

- до 10.07.2009 р. – 5 000,00 (п'ять тисяч) грн.;

- до 10.08.2009 р. –5 000,00 (п'ять тисяч) грн.;

- до 10.09.2009 р. –5 000,00 (п'ять тисяч) грн.;

- до 10.10.2009 р. – 5 000,00 (п'ять тисяч) грн.;

- до 10.11.2009 р. –5 000,00 (п'ять тисяч) грн.;

- до 10.12.2009 р. –5 000,00 (п'ять тисяч) грн.

    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

   Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                               Маляренко А.В.