Рішення

від 18.07.2013 по справі 908/2032/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 3/62/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2013 Справа № 908/2032/13

За позовом: Прокурора Жовтневого району міста Запоріжжя (69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 74)

в інтересах держави в собі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах -

позивач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, ідентифікаційний код 20495280)

до відповідача: Приватного підприємства "Атлант" (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 6, кв. 78, ідентифікаційний код 31741139)

про стягнення неустойки в сумі 14 166, 91 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Осоцькому Д.І.

Представники:

від прокуратури: Чеканова С.С., прокурор відділу прокуратури м. Запоріжжя, службове посвідчення № 010830 від 23.10.2012р.

від позивача: Бондаренко Д.А., головний спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 01/194 від 20.02.2013р.

від відповідача: не з'явився

Прокурор Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в собі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - РВ ФДМУ по Запорізькій області звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ПП "Атлант" про стягнення з відповідача в доход Державного бюджету неустойки за договором оренди державного нерухомого майна від 31.01.2002р. № 845 в розмірі 14 166, 91 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 10.06.2013р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. 326, 785 ЦК України та ст. 2, 29, 54-57 ГПК України.

Ухвалою від 11.06.2013р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2032/13, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 03.07.2013р. о 10 год. 00 хв.

Ухвалою від 03.07.2013р. розгляд справи відкладений на 18.07.2013р. о 10 год. 00 хв.

В судовому засіданні 18.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 23.07.2013р.

Під час розгляду справи учасники судового процесу вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 18.07.2013р. прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві від 07.06.2013р. (а.с.4-7) та у письмових поясненнях від 02.07.2013р. (а.с.43-44), просять суд стягнути з ПП "Атлант" на користь Державного бюджету неустойку за договором оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ВАТ "Гамма", від 31.01.2002р. № 845 в розмірі 14 166, 91 грн.

Зокрема, в обґрунтування позовних вимог зазначили, що відповідач після припинення 25.01.2009р. договору оренди від 31.01.2002р. № 845 повернув орендоване майно - нежитлове приміщення в будинку площею 43,1 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Горького, 159-6 лише 25.12.2012р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.07.2011р. по справі № 32/5009/5601/11 позов РВ ФДМУ по Запорізькій області про стягнення з відповідача неустойки за договором оренди № 845 від 31.01.2002р. за період з 16.07.2009р. по 06.09.2011р. задоволено в повному обсязі.

Відтак, за безпідставне використання державного майна в період з 07.09.2011р. по 25.12.2012р. відповідачу нарахована неустойка в розмірі 14 166, 91 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з'явився.

За приписами ст. 17 Закону України від 15.05.2003р. N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Таким чином, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії АВ № 712838, станом на 03.07.2013р. ПП "Атлант" знаходиться за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 6 кв. 78.

Саме на цю адресу відповідачу направлено судом копії всіх процесуальних документів по справі № 908/2032/13.

В підпункті 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Копія ухвали від 11.06.2013р. про порушення провадження у справі та копія ухвали від 03.07.2013р. про відкладення розгляду справи на 17.07.2013р., які направлені на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулись до суду з відміткою пошти "За зазначеною адресою не проживає".

Господарський суд враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (підпункт 3.9.2 постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18).

Надані прокурором та позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши прокурора та позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2002р. між РВ ФДМУ по Запорізькій області (Орендодавець) та ПП "Атлант" (Орендар) укладений договір № 845 оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ВАТ "Гамма", за яким Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно: нежитлове приміщення в будинку ВАТ "Гамма", розташованому за адресою: 69095, м. Запоріжжя, вул. Горького, 159-б, яке знаходиться на балансі ВАТ "Гамма" і не увійшло до його статутного фонду, а саме:

вбудоване в першому поверсі нежиле приміщення (літера "А-5Ж" частини приміщення № 1, № 2, № 3, № 4, № 185, № 186, № 187, та номери з 22 по 32 включно), загальною площею 290, 1 кв.м., відповідно до плану поверхів будівлі (Додаток № 3 до договору), доданого до експертної оцінки.

Технічна характеристика приміщення на момент укладення Договору відображена у експертній оцінці об'єкту оренди (п.1.1 Договору).

Як зазначено в п. 1.3 Договору, на момент проведення експертної оцінки (на 15.01.2002р.) вартість орендованого майна становить 115 313,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору, вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами Договору та Акта прийому - передачі вказаного майна (Додаток № 2 до договору).

31.01.2002р. відповідно до акту прийому передачі дане майно було передано ПП "Атлант" (а.с.11).

Пунктом 2.5 Договору передбачено, що вартість майна, що повертається Орендарем Орендодавцю, визначається на підставі його оцінки на момент припинення Договору оренди, звіреного за актом прийому - передачі майна в оренду. Майно вважається поверненим Орендодавцеві з моменту підписання сторонами Акта прийому - передачі.

У зв'язку із викупом орендарем частини орендованих приміщень, додатковою угодою № 2 від 27.10.2003р. сторони внесли зміни до договору в частині об'єкту оренди, його вартості та розміру орендної плати.

Згідно до внесених змін до п. 1.1 Договору, в оренду передано державне нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 43,1 кв.м. (коридор № 10) в будинку, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Горького, 159-б, яке знаходиться на балансі ВАТ "Гамма" та не увійшло до його статутного фонду.

Як зазначено в п. 3.1 Договору (в редакції договору про зміни № 3 від 24.05.2007р.), річна орендна плата за новими ставками приймається в розмірі 15 % від вартості орендованого майна відповідно до його цільового призначення і розраховується по відповідній формулі.

Загальна річна орендна плата становить 2 565, 11 грн.

Відповідно до п. 3.2. Договору (в редакції договору про зміни № 3 від 24.05.2007р.), розмір орендної плати за базовий місяць оренди - січень 2007р. становить без ПДВ 319, 88 грн., який в подальшому підлягає коригуванню Орендарем на індекс інфляції за кожний наступний місяць.

Перерахунок орендної плати проводиться Орендарем з 01.01.2007р.

Згідно п. 5.1 Договору, Орендар зобов'язаний використовувати орендоване майно у відповідності за цільовим призначенням та умовами цього Договору.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.

За приписами п. 9.5 Договору, за відмову Орендаря на вимогу Орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії Договору Орендар відшкодовує Орендодавцю збитки в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання Договору до підписання акту прийому - передачі, що підтверджує фактичне повернення орендованого майна (п.5.10 Договору).

Договором про зміни № 4 від 27.02.2008р. сторони змінили п.10.1 Договору та продовжили його до 25.01.2009р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.09.2009р. у справі № 7/249/09 відмовлено в задоволенні позову РВ ФДМУ по Запорізькій області до ПП "Атлант" про повернення орендованого державного майна та стягнення неустойки.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 22.12.2009р. у справі № 7/249/09 апеляційну скаргу РВ ФДМУ по Запорізькій області задоволено.

Рішення господарського суду Запорізької області від 21.09.2009р. у справі № 7/249/09 скасовано.

Стягнуто з ПП "Атлант" в доход державного бюджету неустойку в розмірі 4 828, 51 грн. за період з 26.01.2009р. по 15.07.2009р.

Зобов'язано ПП "Атлант" повернути балансоутримувачу - ВАТ "Гамма" за участю РВ ФДМУ по Запорізькій області об'єкт оренди - нежитлове приміщення в будинку площею 43,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Горького, 159-б, шляхом підписання акту приймання - передачі.

Зокрема, у даній постанові судом встановлено, що строк договору № 845 оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ВАТ "Гамма", від 31.01.2002р. закінчився 25.01.2009р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.11.2011р. у справі № 32/5009/5601/11 стягнуто з ПП "Атлант" на користь РВ ФДМУ по Запорізькій області неустойку у розмірі 23 344, 07 грн. за період з 16.07.2009р. по 06.09.2011р.

25.12.2012р. відповідно до акту приймання - передавання державного нерухомого майна орендованого по договору оренди від 31.01.2002р. № 845 ПП "Атлант" передало, а РВ ФДМУ по Запорізькій області за участю Балансоутримувача ВАТ "Гамма" прийняло з строкового платного користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення в будинку загальною площею 43,1 кв.м. (коридор № 10), розміщене за адресою: м. Запоріжжя, вул. Горького, буд. 159-б.

Доказів сплати неустойки за договором оренди державного нерухомого майна від 31.01.2002р. № 845, нарахованої за період з 07.09.2011р. по 25.12.2012р. в розмірі 14 166, 91 грн. відповідачем суду не надано.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно п. 3 ч. 3 ст. 20 Закону України від 05.11.1991р. N 1789-XII "Про прокуратору", при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Згідно ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.

За наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом:

1) звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями);

2) вступати у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду;

3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;

4) брати участь у розгляді справ.

Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

З метою вирішення питання про наявність підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступ у розгляд справи за позовом (заявою, поданням) іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99, під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, прокурором правомірно визначено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 ГПК України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір № 845 оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ВАТ "Гамма", від 31.01.2002р.

Взаємовідносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна регулюються нормами глави 58 ЦК України з урахуванням особливостей, зазначених у нормах параграфу 5 ГК України та Закону України від 10.04.1992р. № 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законом для спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди припиняється в разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря);

банкрутства орендаря;

загибелі об'єкта оренди;

ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Вказані підстави припинення договору оренди містяться і в ч.2 ст. 291 ГК України та закріплені сторонами в п.10.5 договору від 31.01.2002р. № 845.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 ЦК України, статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та опосередковано ч.4 ст. 291 ГК України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічні вимоги міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Тобто, продовження користування майном після закінчення строку договору оренди пов'язується з відсутністю заперечень однієї із сторін. При цьому вказані норми закону містять граничний термін попередження про наявність заперечень з боку однієї із сторін продовжувати договір, який не виключає можливість завчасного попередження про заперечення продовжувати дію договору оренди.

Статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 22.12.2009р. у справі № 7/249/09 встановлено, що строк договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ВАТ "Гамма" № 845 від 31.01.2002р. закінчився 25.01.2009р.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 35 ГПК України даний факт не доводиться знову при вирішенні спору по справі № 908/2032/13.

ПП "Атлант" передало РВ ФДМУ по Запорізькій області з строкового платного користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення в будинку загальною площею 43,1 кв.м. (коридор № 10), розміщене за адресою: м. Запоріжжя, вул. Горького, буд. 159-б, лише 25.12.2012р., про що свідчить акт приймання - передавання державного нерухомого майна орендованого по договору оренди від 31.01.2002р. № 845 (а.с.25).

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 ст. 785 ЦК України встановлено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно п. 9.5 Договору, за відмову Орендаря на вимогу Орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії Договору Орендар відшкодовує Орендодавцю збитки в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання Договору до підписання акту прийому - передачі, що підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

Розмір орендної плати встановлений у пунктах 3.1, 3.2 розділу 3 договору оренди від 31.01.2002р. № 845.

На підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України та Договору позивачем обґрунтовано нарахована відповідачу неустойка в розмірі подвійної місячної орендної плати за час неправомірного використання державного майна за період з 07.09.2011р. по 25.12.2012р. в сумі 14 166, 91 грн.

Обґрунтованість нарахування цієї суми підтверджується детальним розрахунком позивача, що доданий до позовної заяви (а.с.26) та міститься у письмових поясненнях позивача від 02.07.2013р. (а.с. 43-44).

Відповідно до вимог ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Атлант" (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 6, кв. 78, ідентифікаційний код 31741139) в доход Державного бюджету (одержувач - Державний бюджет у Жовтневому районі, 22080300, код ЄДРПОУ 38025440, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, р/р 31114094700003) 14 166 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят шість) грн. 91 коп. неустойки за невиконання обов'язку щодо повернення речі у зв'язку з припиненням договору оренди державного нерухомого майна від 31.01.2002р. № 845.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Атлант" (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 6, кв. 78, ідентифікаційний код 31741139) в доход Державного бюджету України (код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, р/р 31215206783007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409) 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Повне рішення складено 23.07.2013р.

Суддя В.М. Соловйов