Рішення

від 16.07.2013 по справі 908/1953/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 3/59/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2013 Справа № 908/1953/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства "КОНЦЕРН СТИРОЛ" (84610, Донецька область, м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії, 10, ідентифікаційний код 05761614)

до відповідача: Науково-виробничої асоціації спеціальної металопродукції "Спецмет" (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична , 74-а, ідентифікаційний код 13607991)

про стягнення пені за порушення строків виконання робіт в сумі 54 909, 04 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Осоцькому Д.І.

Представники:

від позивача: Павлова С.В., старший юрисконсульт, довіреність № 119 від 05.11.2012р.

від відповідача: не з'явився

ПуАТ "КОНЦЕРН СТИРОЛ" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача НВА СМ "Спецмет" про стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт за договором від 17.02.2005р. № 191 в сумі 54 909, 04 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 04.06.2013р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст. 232 ГК України, ст. 12, 13, 15, 54, 56, 57 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.06.2013р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1953/13, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 27.06.2013р. о 12 год.00 хв.

Ухвалою від 27.06.2013р. розгляд справи відкладений на 16.07.2013р. о 12 год. 00 хв.

В судовому засіданні 16.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 22.07.2013р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляла.

В судовому засіданні 16.07.2013р. представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві від 21.05.2013р. (а.с. 3-5), просить суд стягнути з відповідача на користь ПуАТ "КОНЦЕРН СТИРОЛ" штрафні санкцій за порушення строків виконання робіт за договором від 17.02.2005р. № 191 в сумі 54 909, 04 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 17.02.2005р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 191, за умовами якого відповідач зобов'язався виконати ремонтні роботи, а позивач зобов'язався прийняти цю роботу та сплатити її обумовлену договором вартість.

19.12.2006р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору від 17.02.2005р. № 191, в якій визначили, що строк виконання робіт складає 120 календарних днів з дати сплати авансу.

28.12.2006р. позивач перерахував відповідачу аванс в розмірі 41 550, 00 грн., однак строки виконання робіт відповідачем неодноразово переносилися шляхом укладання додаткових угод до договору від 17.02.2005р. № 191.

Відповідно до додаткової угоди № 7 від 26.05.2012р., строком завершення робіт є 21.09.2012р. Проте роботи відповідачем не виконані.

19.12.2012р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою виконати ремонтні роботи та сплатити пеню за порушення строків їх виконання, проте дані вимоги відповідачем проігноровано.

Відповідно до п. 5.1 договору від 17.02.2005р. № 191 за порушення строків виконання робіт відповідачу нараховано 54 909, 04 грн. пені.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання не з'явився.

Приймаючи рішення за відсутності НВА СМ "Спецмет" господарський суд бере до уваги те, що відповідач повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення 07.06.2013р. рекомендованого поштового відправлення - копії ухвали суду від 05.06.2013р. про порушення провадження у справі № 908/1953/13.

Крім того, у зв'язку з надходженням клопотання відповідача про необхідність надати додатковий час для звернення за правовою допомогою до юриста, розгляд справи відкладався на 16.07.2013р.

Копія ухвали від 27.06.2013р. про відкладення розгляду справи на 16.07.2013р. о 12 год. 00 хв., направлена на адресу відповідача 02.07.2013р., до канцелярії суду не поверталась.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

В підпункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

НВА "Спецмет" (Виконавець) та ПуАТ "КОНЦЕРН СТИРОЛ" (Замовник) уклали договір від 17.02.2005р. № 191, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання робіт "Ремонт обойми направляючих лопаток турбіни К-4, 3 (далі обойма) за розробленою Виконавцем проектно-технологічною документацією в об'ємі, визначеному Переліком робіт (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.1 Договору) (зі змінам відповідно до додаткових угод № 1 від 19.12.2006р., № 2 від 25.09.2010р., № 3 від 03.03.2011р., № 4 від 12.12.2011р., № 5 від 20.01.2012р., № 6 від 09.04.2012р., № 7 від 26.05.2012р.).

Згідно п. 1.2 Договору, строк виконання ремонту - 150 календарних днів з дати сплати авансу.

Додатковою угодою № 1 від 19.12.2006р. сторони змінили строк виконання робіт до 120 календарних днів з дати сплати авансу.

В подальшому сторони неодноразово змінювали дату закінчення робіт. Як зазначено в п. 1.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 7 від 26.05.2012р.), строк закінчення робіт за Договором - 21.09.2012р.

Згідно п. 1.3 Договору, датою закінчення ремонту вважається дата на двосторонньому акті технічного приймання виконаних робіт (п. 3.4). Технічне приймання Замовник здійснює на території Виконавця.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що вартість додаткового об'єму робіт складає 138 498, 00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 23 083, 00 грн.

Загальна вартість робіт за Договором - 301 698, 00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % (в редакції Додаткової угоди № 1 від 19.12.2006р.).

Відповідно до п. 2.2 Договору, оплата за Договором здійснюється Замовником з авансовим платежем в сумі 48 960, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 160, 00 грн.), що складає 30 % від загальної вартості Договору. Подальша оплата здійснюється після технічного приймання Замовником виконаних робіт на протязі 15-ти банківських днів з дати, вказаної на акті технічного приймання виконаних робіт.

Додатковою угодою № 1 від 19.12.2006р. сторони доповнили п.2.2 Договору наступним:

Оплата за Договором здійснюється Замовником з авансовим платежем в сумі 41 550, 00 грн., що складає 30 % від вартості робіт по даній додатковій угоді. Подальша оплата здійснюється після технічного приймання Замовником виконаних робіт на протязі 15-ти банківських днів з дати, вказаної на акті технічного приймання виконаних робіт.

Позивач 28.12.2006р. перерахував відповідачу аванс в розмірі 41 550, 00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку ПуАТ "КОНЦЕРН СТИРОЛ" (а.с. 17).

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що у випадку порушення Виконавцем строків закінчення ремонту, визначених п. 1.2, він платить Замовнику пеню з розрахунку 0, 1 % від вартості ремонту обойми за кожну добу прострочки.

На час закінчення строку проведення ремонтних робіт - 21.09.2012р. відповідач свої зобов'язання за договором від 17.02.2005р. № 191 не виконав.

Позивач 19.12.2012р. направив відповідачу претензію № 14/01-33 з вимогою виконати взяті на себе зобов'язання, здійснити ремонтні роботи відповідно до договору від 17.02.2005р. № 191 та сплатити пеню за порушення строків виконання робіт в розмірі 27 152, 82 грн., яка залишена відповідачем без відповіді (а.с. 18-19).

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав .

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати:

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

договори та інші правочини;

завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

інші юридичні факти.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір від 17.02.2005р. № 191.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до п. 1 ст. 903 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно ч. 1, 2 ст. 904 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

В даному випадку відповідно до додаткової угоди № 7 від 26.05.2012р. до договору від 17.02.2005р. № 191 строк закінчення робіт за договором - 21.09.2012р.

На час розгляду справи доказів про виконання зобов'язань за договором від 17.02.2005р. № 191 відповідачем суду не надано.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина 1 статті 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобов'язання за договором від 17.02.2005р. № 191, які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 54 909, 04 грн. пені за порушення строків виконання робіт за договором від 17.02.2005р. № 191.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу (ч. 2 ст. 231 ГК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За приписами абзацу 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, Господарський кодекс допускає стягнення пені за порушення строків виконання зобов'язання у розмірі певного відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Частиною 4 ст. 231 ГК України унормовано, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 5.1 договору від 17.02.2005р. № 191, у випадку порушення Виконавцем строків закінчення ремонту, визначених п. 1.2, він платить Замовнику пеню з розрахунку 0, 1 % від вартості ремонту обойми за кожну добу прострочки.

Позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 54 909, 04 грн. виходячи з загальної вартість робіт за договором (301 698, 00 грн.) за період з 22.09.2012р. по 22.03.2013р. (182 дня прострочки).

Господарським судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано пеню в розмірі 54 909, 04 грн., оскільки це не суперечить п. 5.1 Договору та діючому законодавству.

Тому вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 54 909, 04 грн. підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Науково-виробничої асоціації спеціальної металопродукції "Спецмет" (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична , 74-а, ідентифікаційний код 13607991) на користь Публічного акціонерного товариства "КОНЦЕРН СТИРОЛ" (84610, Донецька область, м.Горлівка, вул. Горлівської дивізії, 10, ідентифікаційний код 05761614) 54 909 (п'ятдесят чотири тисячі дев'ятисот дев'ять) грн. 04 коп. пені за порушення строків виконання робіт за договором від 17.02.2005р. № 191 та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат на судовий збір.

3. Повне рішення складено 22.07.2013р.

Суддя В.М. Соловйов